Справа № 991/2472/26
Провадження 1-кс/991/2490/26
19 березня 2026 року Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 дослідив скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у нерозгляді клопотання у кримінальному провадженні № 12021100060001956 від 09 грудня 2021 року, та
1.До Вищого антикорупційного суду 17 березня 2026 року надійшла скарга ОСОБА_2 на тривалу бездіяльність НАБ України та системне ухилення від належного розгляду процесуального клопотання від 09 лютого 2026 року вх. № Т-1857 від 09 лютого 2026 року.
2.Згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді від 17 березня 2026 року справа передана на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
3.Судовому розгляду вказаної скарги передує процесуальна діяльність слідчого судді, метою якої є належна організація та ефективне проведення її розгляду. В ході підготовчої діяльності слідчий суддя приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 з огляду на таке.
4.Зі змісту скарги та доданих до неї документів вбачається таке.
Як потерпілий у кримінальному провадженні № 12021100060001956, 09 лютого 2026 року ОСОБА_2 подав до НАБ України процесуальне клопотання (вх. НАБ України N?T-1857) з проханням:
1) вчинити процесуальні дії, необхідні для встановлення істини;
2) надати правову оцінку фактам, викладеним у заявах, поданих до НАБ України від 01.10.2025 вх. N?T-12028 та від 31.10.2025 вх. N?T-13627, а також доданим до них матеріалам;
3) вирішити питання про реєстрацію окремих епізодів кримінальних правопорушень, які: пов?язані з предметом вже існуючого провадження; прямо впливають на його повноту; створюють штучну фрагментацію кримінального провадження.
Посилаючись на ст.ст. 2, 7, 9, 22, 36, 55, 56, 220 КПК України, з метою забезпечення повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування, у клопотанні ОСОБА_2 просив:
1. Розглянути дане клопотання в межах досудового розслідування кримінального провадження N?12021100060001956 у строки передбачені ст. 220 КПК України;
2. Надати належну процесуальну оцінку фактам і обставинам, викладеним у заявах до НАБ України від 01.10.2025 вх. N?T-12028 та від 31.10.2025 вх. N?T-13627, а також у документальних матеріалах, доданих до них, які безпосередньо пов?язані з предметом даного кримінального провадження та впливають на встановлення істини у ньому;
3. Вирішити питання про необхідність реєстрації у ЄРДР окремих епізодів кримінальних правопорушень, викладених у зазначених заявах та доданих до них матеріалах, як таких, що перебувають у логічному, фактичному та правовому зв?язку з уже зареєстрованим кримінальним провадженням;
4. Прийняти за результатами розгляду клопотання вмотивоване процесуальне рішення із зазначенням конкретних правових та фактичних підстав, а також письмово повідомити про результати розгляду.
5. У разі відмови у задоволенні клопотання, зазначити, яким чином таке рішення забезпечує повноту досудового розслідування та дотримання прав особи, передбачених ст.ст. 2, 7, 55 КПК України, а також належне процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.
18 лютого 2026 року скаржник отримав лист НАБ України (від 11 лютого 2026 року № 112-004/1/5089), яким клопотання від 09 лютого 2026 року переслано до Київської міської прокуратури та Головного управління Національної поліції в м. Києві.
Тому 19 лютого 2026 року скаржник звернувся із заявою до САП у якій просив, зокрема, забезпечити розгляд клопотання від 09 лютого 2026 року (вх. НАБ України N?T-1857).
Однак заява прокурором не була розглянута, а переслана до НАБ України (вих. № 11-1244ВИХ-26 від 23 лютого 2026 року).
Зважаючи на це, 09 березня 2026 року скаржник звернувся до НАБ України із заявою щодо розгляду клопотання від 09 лютого 2026 року (вх. НАБ України N?T-1857) з матеріалами, які переслала САП.
У відповідь на цю заяву НАБ України зазначено, що в заявах нібито не викладено об?єктивних даних, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень. Водночас, аналіз наданих документів відсутній, мотиви такого висновку не наведені. Жодного процесуального рішення не прийнято.
Вбачаючи ознаки бездіяльності посадових осіб НАБ України ОСОБА_2 просив слідчого суддю:
1. Визнати бездіяльність посадових осіб НАБ України щодо належного розгляду поданого 09 лютого 2026 року процесуального клопотання незаконною;
2. Зобов?язати уповноважених посадових осіб НАБ України розглянути подане клопотання у порядку, передбаченому КПК України.
3. Забезпечити прийняття належного мотивованого процесуального рішення за результатами його розгляду.
5.Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
5.1.У ч. 1 ст. 303 КПК України встановлений виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Так, до таких належать: (1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; (2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; (3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; (4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; (5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; (6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; (7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; (8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; (9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; (10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; (11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1- частини першої статті 284 цього Кодексу.
5.2.Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді (ч. 2 ст. 303 КПК України).
6.Скаржник звернувся до слідчого судді зі скаргою, у якій оскаржує бездіяльність посадових осіб НАБ України, яка, на його думку, полягає у нездійсненні процесуальної дії - нерозгляді поданого ним клопотання у порядку статті 220 КПК України.
Таким чином, за своїм змістом скарга формально відноситься до предмета оскарження, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, а саме - бездіяльності, що полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий або прокурор зобов'язані вчинити у визначений цим кодексом строк.
Разом із тим, слідчий суддя зазначає таке.
Відповідно до ст. 220 КПК України обов'язок розгляду клопотань покладається на слідчого, дізнавача або прокурора у межах кримінального провадження, яке перебуває у їх провадженні.
Із матеріалів скарги, зокрема листа НАБ України від 05 березня 2026 року № 02-294/7842), вбачається, що кримінальне провадження № 12021100060001956 не перебуває у провадженні детективів НАБ України.
За таких обставин, детективи НАБ України не є належними суб'єктами виконання обов'язку, передбаченого ст. 220 КПК України, у межах зазначеного кримінального провадження, а відтак у них відсутній процесуальний обов'язок розглядати подане скаржником клопотання у порядку цієї норми.
6.1.Кримінальний процесуальний закон містить систему гарантій, які дозволяють ініціювати вчинення певних дій у кримінальному провадженні (якщо особа перебуває у відповідному статусі). Наявність правової підстави для виникнення обов'язку вчинити певні дії (у даному випадку розглянути клопотання та вжити заходів за результатами його розгляду) напряму пов'язана із правовим статусом особи, яка заявляє клопотання та компетенцією органу держави, до якого скеровано клопотання, на його вирішення.
Статтею 220 КПК України встановлений порядок розгляду клопотань під час досудового розслідування. Клопотання потерпілого про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
При чому встановлений у ч. 2 ст. 220 КПК України порядок передбачає два способи реагування за наслідками розгляду заявлених клопотань: 1) повідомлення особи, яка заявила клопотання, про результати розгляду; 2) винесення вмотивованої постанови про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання.
Оскільки ст. 220 КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок розглянути подане учасником кримінального провадження клопотання, то вказані посадові особи повинні бути уповноважені на вчинення цих дій. Їх повноваження, виходячи зі змісту статей 40, 214 КПК України, розпочинаються із початком досудового розслідування певним органом. Інакше кажучи, звертаючись із будь-яким клопотанням до органу досудового розслідування чи прокурора, навіть якщо воно змістовно буде належним чином обґрунтоване, особа не може розраховувати на його розгляд в порядку ст. 220 КПК України за умови відсутності відомостей про те, що цей конкретний орган держави здійснює досудове розслідування цього кримінального провадження/нагляд за ним. В іншому випадку була б можливою ситуація, коли всі органи досудового розслідування та прокурори були б зобов'язані приймати постанови поза межами кримінальних проваджень, а відтак - поза межами компетенції.
6.2.Клопотання від 09 лютого 2026 року ОСОБА_2 адресував НАБ України, що визначає суб'єкта їх розгляду - уповноважена особа НАБ України, та опосередковано вказує на осіб, яких слідчий суддя може зобов'язати вчинити певну дію - розглянути відповідні клопотання у порядку ст. 220 КПК України.
Вирішення питання про зобов'язання детектива вчинити певну дію має перспективний характер, а тому слідчий суддя не може зобов'язати детектива, який не здійснює повноваження слідчого у кримінальному провадженні, розглянути клопотання, зазначені у пункті 2 цієї ухвали.
Отже, відсутність у суб'єкта відповідного процесуального обов'язку виключає можливість кваліфікації його дій (бездіяльності) як такої, що підпадає під ознаки бездіяльності у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Іншими словами, нездійснення процесуальної дії може бути предметом судового контролю лише за умови, що така дія підлягала обов'язковому вчиненню саме цим суб'єктом у визначений законом строк.
6.3.Фактично ж доводи скарги зводяться до незгоди заявника з порядком реагування НАБ України на його звернення та до спонукання цього органу до вчинення процесуальних дій поза межами наданих йому повноважень у конкретному кримінальному провадженні.
6.4.За таких обставин, скарга подана на бездіяльність, яка не підлягає оскарженню в порядку ст. 303 КПК України.
6.5.Відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України у такому випадку слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження.
7.Слід зазначити, що заявник не позбавлений права звернутися з відповідним клопотанням до слідчого, дізнавача або прокурора, у провадженні яких перебуває кримінальне провадження № 12021100060001956, та у разі невиконання ними вимог ст. 220 КПК України - оскаржити їх бездіяльність у встановленому законом порядку.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 303, 304 КПК України слідчий суддя
1.Відмовити у відкритті провадження за скаргою.
2.Копію ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надіслати особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
3.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
4.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_3