Справа № 991/2377/26
Провадження 1-кс/991/2395/26
18 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури,
16.03.2026 р. до слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 подав 10.02.2026 р. до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заяву про можливе скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-2, 368-5, ч. 5 ст. 191 КК України.
Разом з тим, уповноваженими особами САП відомості про скоєння кримінальних правопорушень до ЄРДР внесені не були, у зв'язку з чим вважає, що уповноваженими особами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури порушено вимоги ст. 214 КПК України, та просить слідчого суддю зобов'язати уповноважених осіб САП внести зазначені в повідомленні від 10.02.2026 р. відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Заявник скарги ОСОБА_3 , який належним чином - судовою повісткою від 17.03.2026 р. (вих. № 991/2377/26/8587/2026) був повідомлений про час та місце розгляду скарги, у судове засідання в режимі дистанційного судового провадження між ВАКС та ДУ «Київський слідчий ізолятор», яке було призначено згідно ухвали слідчого судді від 17.03.2026 р., не з'явився.
Представник суб'єкта оскарження - Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який належним чином - судовою повісткою від 17.03.2026 р. (вих. № 991/2377/26/8588/2026) повідомлений про час та місце розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, заперечення проти скарги суду не надав.
З огляду на стислі строки розгляду такої категорії справ, відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України неявка заявника скарги та представника суб'єкта оскарження не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Як передбачено ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР - тобто, вбачається обов'язок уповноваженого органу досудового розслідування здійснити фіксацію наданої заявником інформації про кримінальне правопорушення, шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
У відповідності до ч. 4 ст. 214 КПК України відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Встановлення всіх обставин, що можуть свідчити про факт вчинення кримінального правопорушення та може містити ознаки, зазначеного в заяві складу кримінального правопорушення, здійснюється органом досудового розслідування після внесення відповідних відомостей до ЄРДР. У разі ж встановлення відсутності події кримінального правопорушення або відсутності у діях осіб ознак складу кримінального правопорушення, КПК передбачає можливість закриття кримінального провадження на підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини першої цієї статті, зокрема, щодо корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України.
Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Як передбачено пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов:
1) кримінальне правопорушення вчинено:
Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем'єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-міністра України;
державним службовцем, посада якого належить до категорії "А";
депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов'язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України "Про прокуратуру";
особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
керівником суб'єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_3 подав 10.02.2026 р. до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури заяву про можливе скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-2, 368-5, ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується додатками до скарги.
Але, як встановлено слідчим суддею, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 10.02.2026 р. уповноваженою особою САП внесені не були, про що заявника було письмово поінформовано за вих. № 07/4-1538-26 від 05.03.2026 р. через адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор», що підтверджується додатками до скарги.
У зв'язки з цим, ОСОБА_3 в порядку ст. 303-309 КПК України була подана через адміністрацію ДУ «Київський слідчий ізолятор» скарга від 09.03.2026 р. на бездіяльність уповноважених осіб САП до Вищого антикорупційного суду, яка надійшла до ВАКС 16.03.2026 р.
Отже, слідчим суддею установлено, що заявник скарги ОСОБА_3 звернувся до суду з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 304 КПК України.
Разом з тим, ураховуючи, що заявником подано до суду клопотання про поновлення пропущених встановлених законом строків, слідчий суддя вважає можливим поновити заявнику пропущений строк для звернення до суду.
Як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_3 10.02.2026 р. була подана заява до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про можливе скоєння суддею одного з судів України кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-2, 368-5, ч. 5 ст. 191 КК України, в якій викладені обставини можливо скоєних кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності САП, що підтверджується додатками до скарги.
Також слідчим суддею встановлено, що уповноваженими особами САП відомості про скоєння кримінальних правопорушень, зазначені у заяві ОСОБА_3 від 10.02.2026 р. до ЄРДР не внесені.
Слідчий суддя, не оцінюючи обґрунтованість заяви ОСОБА_3 від 10.02.2026 р. на предмет ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 366-2, 368-5, ч. 5 ст. 191 КК України, вважає, що в ній містяться відомості, які можуть стати предметом перевірки органом досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Отже, слідчий суддя доходить висновку, що уповноваженими особами САП допущено бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 303 КПК України встановлений виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк; 2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування; 3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження; 4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи; 5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим; 6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки; 7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій; 8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування; 10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом; 11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.
Як передбачено ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:
1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора;
1-1) скасування повідомлення про підозру;
2) зобов'язання припинити дію;
3) зобов'язання вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
На думку слідчого судді, оскільки скарга заявника ґрунтується на вимогах закону, обставини, викладені в ній, свідчать про порушення охоронюваних законом прав і інтересів заявника, отже є доцільним задоволення скарги у повному обсязі та зобов'язання уповноважених осіб САП внести відомості про кримінальні правопорушення на підставі заяви ОСОБА_3 від 10.02.2026 р., до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На підставі викладеного, керуючись статтями 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,
Строк на подання скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - поновити.
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - задовольнити.
Зобов'язати уповноважену особу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 від 10.02.2026 р. про кримінальне правопорушення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1