Житомирський апеляційний суд
Справа №278/4325/25 Головуючий у 1-й інст. Буткевич М. І.
Номер провадження №33/4805/148/26
Категорія ст.173 КУпАП Доповідач Григорусь Н. Й.
18 березня 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Григорусь Н.Й., за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Черткова В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Черткова Віктора Олеговича, в інтересах ОСОБА_1 на постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2025 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,
Постановою судді Житомирського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 25 липня 2025 року близько 22-04 год ОСОБА_1 перебував по АДРЕСА_1 , де ображав сусідів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 нецензурною лайкою, погрожуючи фізичною розправою, чим порушив громадський порядок і спокій громадян, тим самим вчинив дрібне хуліганство, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 173 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Чертков В.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову судді місцевого суду скасувати, провадження в справі закрити, посилаючись на неповний розгляд справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Апеляційна скарга обґрунтована, зокрема тим, що конфлікт має тривалий характер через неприязні відносини між сусідами, що на думку захисника не може кваліфікуватися за ст. 173 КУпАП. Крім того, звернув увагу на безпідставне зазначення у постанові гр. ОСОБА_4 та порушення ним ст. 173-2 КУпАП, а також необґрунтованість призначення його підзахисному покарання.
Разом з апеляційною скаргою захисник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження посилається на те, що копію оскаржуваної постанови отримав 17 жовтня 2025 року. Апеляційну скаргу вперше подав 26 жовтня 2025 року, яка постановою Житомирського апеляційного суду від 27 листопада 2025 року повернута. Вдруге апеляційну скаргу подав 28 листопада 2025 року.
Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та адвокат Чертков В.О. доводи апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення учасників, які з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги, доходжу наступного висновку.
Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України №10 від 22 грудня 2006року «Про судову практику у справах про хуліганство» дрібне хуліганство -це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №288/1158/16-к підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти. При цьому хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Відповідно до вимог ст. 256КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність задане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача(за його письмовою згодою),якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Апеляційний суд зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст. 255 КУпАП, та відповідає вимогам ст. 256 цього Кодексу.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №041433 від 20 серпня 2025 року; протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №041434 від 20 серпня 2025 року; копіями матеріалів перевірки ЄО №23463 від 25 липня 2025 року; копією рапорту від 25 липня 2025 року про повідомлення на службу 102 ОСОБА_2 щодо пошкодження камінцем лобового скла його автомобіля під час сварки з сусідом; копією рапорту від 25 липня 2025 року про повідомлення на службу 102 ОСОБА_1 про сварку з сусідом ОСОБА_2 ; копіями протоколів про прийняття заяв про кримінальне правопорушення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 26 липня 2025 року та ОСОБА_1 від 25 липня 2025 року, їх письмовими поясненнями; витягом з переписки; відеозаписом події.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №041433 від 20 серпня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 25 липня 2025 року о 22-04 год, перебуваючи по вул. Гетьмана Виговського, поблизу буд. 15 в с. Оліївка Житомирського району та області, висловлювався словами нецензурної лайки в бік гр. ОСОБА_2 , внаслідок чого порушив громадський спокій громадян та принижував честь та гідність останнього, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 173 КУпАП. Зміст протоколу ОСОБА_1 погодив своїм підписом.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №041434 від 20 серпня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 25 липня 2025 року о 22-04 год, перебуваючи по вул. Гетьмана Виговського, поблизу буд. 15 в с. Оліївка Житомирського району та області, висловлювався словами нецензурної лайки в бік гр. ОСОБА_3 , внаслідок чого порушив громадський спокій громадян та принижував честь та гідність останньої, за що передбачена адміністративна відповідальність згідно зі ст. 173 КУпАП. Зміст протоколу ОСОБА_1 погодив своїм підписом.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 25 липня 2025 року за адресою АДРЕСА_2 у нього виник словесний конфлікт з сусідами ОСОБА_2 , який проживає у будинку АДРЕСА_1 . Згодом побачив пошкодження свого автомобіля Шкода Октавія, н.з. НОМЕР_1 , підозрює у цьому ОСОБА_2 .
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 25 липня 2025 року о 22 год відпочивав у своєму будинку по АДРЕСА_1 , почув удар, вийшов з дружиною з будинку та побачив, що поблизу його автомобіля, лобове скло якого тріснуло, лежить камінь та побачив, що за парканом на сусідній території стоїть ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, який почав погрожувати йому та його дружині фізичною розправою.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 25 липня 2025 року остання перебувала у своєму будинку по АДРЕСА_1 , де проживає разом з чоловіком та бабусею, близько 22-00 год у ОСОБА_2 виник словесний конфлікт з сусідом ОСОБА_1 , після чого вони залишили подвір'я. Потім почули удар схожий на дзвін скла. Вийшовши, побачили поблизу свого автомобіля Рено Сценік НОМЕР_2 , яке знаходилось на подвір'ї, камінь та розбите лобове скло. Біля паркану стояв ОСОБА_1 та продовжував погрожувати її чоловікові, що записано на відео.
Крім того, у матеріалах справи містяться відеозаписи, на яких зафіксована сварка між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на якому останній погрожує сусіду цеглиною. Біля паркану лежить цеглина, за змістом відеозапису, яку ОСОБА_1 жбурнув у ОСОБА_2 , а також зафіксовано пошкодження лобового скла транспортного засобу, що знаходиться на подвір'ї потерпілих.
Відповідно до рапорту ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області 25 липня 2025 року о 22-04 год на службу 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_2 про пошкодження сусідом під час сварки лобового скла його автомобіля Рено Сценік, НОМЕР_2 .
Відповідно до рапорту ВП №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області 25 липня 2025 року о 22-25 год на службу 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про конфлікт із сусідом ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 .
Оцінивши в сукупності зазначені докази, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, тобто дрібного хуліганства.
Із вказаним висновком судді місцевого суду погоджується і апеляційний суд.
Натомість, доводи апеляційної скарги про наявність у ОСОБА_1 тривалих неприязних стосунків із сусідами не спростовують вчинення ним хуліганських дій 25 липня 2025 року, що підтверджено зібраними у справі доказами.
Будь - яких істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній постанові про доведеність вини ОСОБА_1 та могли б бути підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного розгляду не встановлено. Такі доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують.
Стягнення накладене у відповідності з вимогами ст. 33 КУпАП, у межах розміру, встановленого санкцією ст. 173 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини та майнового стану, вважаючи, що такий вид адміністративного стягнення для правопорушника є достатнім і необхідним для його виховання.
Зазначення у мотивувальній постанові гр. ОСОБА_4 та порушення ним ст. 173-2 КУпАП апеляційний суд вважає технічною помилкою, яка не впливає на суть прийнятого рішення та може бути виправлена шляхом постановлення відповідної ухвали про виправлення описки.
У рішенні у справі Сутяжник проти Росії від 23 липня 2009 року ЄСПЛ зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму.
Не кожен дефект певного адміністративного акту, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а формальні порушення взагалі не впливають на його дійсність.
Отже, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування правильного по суті рішення першої інстанції.
Враховуючи викладене, суддя районного суду зробив правильний висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та правильною кваліфікував його дії за ст. 173 КУпАП.
Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були підставою для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування чи зміни постанови судді місцевого суду немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Житомирського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Черткова Віктора Олеговича, в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Житомирського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Й.Григорусь