Справа № 761/27313/24
Провадження № 1-кп/761/2090/2026
16 березня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря с/з ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження №12023100100000461 від 09 лютого 2023 року щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Луганська, громадянина України, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Києва, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця міста Києва, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця міста Києва, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця міста Києва, громадянина України, українця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_9 ,
В провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100100000461 від 09 лютого 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 306 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
11.03.2026 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 про повернення застави у розмірі 536 800,00 грн, що була внесена на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 13.12.2023 року.
В обґрунтування поданого клопотання зазначив, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.12.2023 року по справі № 761/45635/23 щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 536 800 (п'ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп. в рамках кримінального провадження №12023100100000461 від 09.02.2023 року за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 306, ч. 2, 3 ст. 307 КК України.
Вказав, що ОСОБА_7 мобілізований до лав Збройних Сил України та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу від 30.01.2026 року, а відтак потребує негайного забезпечення індивідуальними засобами захисту - каскою, бронежилетом та іншим військовим спорядженням. Ненадання доступу до власних грошових коштів у такій ситуації фактично створює ризики для його життя та здоров'я.
З огляду на істотну зміну обставин, відсутність ризиків для запобігання яким було застосовано заставу, а також необхідність забезпечення конституційного обов'язку щодо захисту держави просив клопотання про повернення застави задовольнити.
Прокурор ОСОБА_8 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки вважав його передчасним.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_6 підтримали клопотання захисника ОСОБА_9 щодо повернення застави.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши доводи сторони захисту, викладені у клопотанні та документи, надані на його обґрунтування, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до висновку, що клопотання про повернення застави не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 13.12.2023 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з одночасним визначенням застави в розмірі 536 800 (п'ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп.
Згідно долучених до клопотання матеріалів (квитанція до платіжної інструкції на переказ готівки №45 від 19.12.2023), ОСОБА_10 внесено заставу за ОСОБА_7 згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 13 грудня 2023 року по справі №761/45635/23, провадження №1-кс/761/29592/2023 в розмірі 536 800, 00 (п'ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп.
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За приписами абзацу 3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Визначені в ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки можуть бути застосовані додатково до обраного щодо підозрюваного запобіжного заходу, який не пов'язаний із триманням під вартою. Обов'язки підозрюваного, обвинуваченого, передбачені в ч. 7 ст. 42 КПК України, покладаються на нього процесуальним законом і діють з часу набуття особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, незалежно від застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (постановою КМУ від 11.01.2012 № 15), з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Так, зі змісту наведених статей вбачається, що внесення застави є правом заставодавця, а не обов'язком.
Тобто прийняття тією чи іншою особою (заставодавцем) такого рішення є добровільним. Заставодавці самостійно обирають джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та усвідомлюють або мають усвідомлювати, що ці кошти вносяться на увесь строк дії запобіжного заходу у вигляді застави, який є безстроковим. Лише припинення дії запобіжного заходу, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України є підставою для повернення внесеної суми застави, у тому числі заставодавцю, у разі відсутності клопотання прокурора про звернення суми застави в дохід держави.
При цьому, після внесення грошових коштів як застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, п. 8 Порядку внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 15 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2012 року № 27), застава повертається заставодавцю лише після припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави та постановлення вироку (ухвали), у якому міститься рішення про повернення застави. Тобто, після внесення грошових коштів як застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до ст. 203 КПК України діє до моменту прийняття остаточного рішення, а саме ухвалення вироку чи закриття кримінального провадження.
Суд наголошує, що внесення застави за ухвалою суду було правом, а не обов'язком, яке не обумовлювалось ні строком дії застави, ні обов'язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Її внесення не було б можливим без взаємної згоди підозрюваного (обвинуваченого) та заставодавця, який висловив своє добровільне волевиявлення на її внесення, надав свої власні кошти та зобов'язався нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку така застава вноситься, усвідомлюючи існування ризику її неповернення (у випадку її можливого звернення в дохід держави).
Крім того, внесені в якості застави кошти підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України, які у поданому стороною захисту клопотанні відображені не були.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.11.2024 у справі № 308/1220/22 (провадження № 51-3287км24), згідно з вимогами ст. 182 КПК України та параграфу 1 Глави 18 цього Кодексу не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу. З моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов'язки, визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці, та не продовження цих обов'язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави. Закінчення строку дії покладених на підозрюваного слідчим суддею обов'язків не припиняє дію основного запобіжного заходу (яким у цьому випадку є застава) і не є підставою або умовою повернення визначеної в ухвалі про застосування запобіжного заходу внесеної застави.
Щодо посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 на ті обставини, що ОСОБА_7 у зв'язку з призовом на військову службу до лав ЗСУ потребує негайного забезпечення індивідуальними засобами захисту - каскою, бронежилетом та іншим військовим спорядженням є необґрунтованими, оскільки, приймаючи рішення про внесення застави у розмірі, визначеному слідчим суддею в ухвалі про обрання запобіжного заходу, заставодавець самостійно обирає джерело грошових коштів, які мають бути внесені у якості застави та має усвідомлювати, що ці кошти вносяться на депозитний рахунок ТУ ДСА на весь строк дії запобіжного заходу. Це рішення він приймає добровільно, виходячи з матеріальних можливостей та обставин, які можуть мати значення для внесення застави. Повернення застави з вищезазначених підстав, зазначених захисником обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_9 чинним кримінально-процесуальним законодавством не передбачено.
З урахуванням викладеного, з огляду на те, що судовий розгляд кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_11 не завершений, дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилася, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення застави заставодавцеві та відмову у задоволенні заявленого клопотання.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 182, 372, 376 КПК України, суд
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_9 про повернення застави особі, яка її внесла - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шевченківського
районного суду міста Києва ОСОБА_1