Справа № 761/9877/26
Провадження № 2-з/761/145/2026
18 березня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Левицької Т.В.
при секретарі: Поповій В.О.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Величка Михайла Михайловича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в особі законного представника - батька ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в особі законного представника - матері ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про визнання за позивачами право користування квартирою, визначення між сторонами порядку користування квартирою, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в особі законного представника - батька ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в особі законного представника - матері ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про визнання за позивачами право користування квартирою, визначення між сторонами порядку користування квартирою.
Разом з вказаною цивільною справою до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Шевченківському відділу державної виконавчої служби у м. Києві та державному виконавцю у відповідному виконавчому провадженні, а саме № АСВП: НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10 вчиняти виконавчі дії, спрямовані на вселення, зокрема, ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та будь-яких інших осіб до квартири АДРЕСА_1 до набрання законної сили рішенням суду у даній справі та зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.10.2022 року у справі №761/35043/21, яким ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) було вселено у спірну квартиру за АДРЕСА_1 .
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.03.2026 року визначено головуючого суддю Левицьку Т.В.
Заяву про забезпечення позову вмотивовано тим, що 01.07.2019 року між колишнім власником спірної квартири ОСОБА_12 (наймодавцем) та ОСОБА_1 (наймачем) було укладено договір найму житла, відповідно до якого ОСОБА_1 була передана на строк до 29.06.2024 року (п.4.1 договору найму) у платне користування квартира АДРЕСА_1 .
Як зазначено представником позивачів, відповідно до умов договору найму (п.1.1 та п.1.5 договору найму) квартира передана наймачці у користування для її проживання та проживання членів її сім'ї, які є третіми особами у цій справі; наймач та члени його родини спільно набули право користування усією квартирою як єдиним житловим об'єктом, а не якоюсь певною частиною квартири.
Представник позивачів вказує, що 01.12.2019 року сторонами була укладена додаткова угода, якою підтверджено чинність договору, визначено виконання наймачем істотних умов договору та продовжено строк найму квартири на період - до 29.06.2029 року (п.1.9 додаткової угоди).
Представник позивачів зазначає, що з дня укладення договору найму і по теперішній час позивачка та треті особи фактично проживають у спірній квартирі, здійснюють оплату за користування житлом (комунальні послуги), утримують приміщення та використовують його як єдине постійне місце проживання своєї сім'ї. 27.12.2019 року власник та наймодавець ОСОБА_12 продав спірну квартиру ОСОБА_13 , яка ІНФОРМАЦІЯ_5 померла. 25.09.2025 право власності на спірну квартиру в порядку спадкування на підставі свідоцтва про спадщину було зареєстровано за її сином - ОСОБА_7 .
Як зауважує представник позивачів, 04.10.2022 року Шевченківським районним судом м. Києва було ухвалено рішення у справі №761/35043/21, яким позивачі у справі ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) було вселено у спірну квартиру.
Представник позивачів вказує, що існує реальний спір щодо права користування та порядку користування квартирою, яка, з одного боку, перебуває у фактичному користуванні позивачів на підставі чинного договору найму житла від 01.07.2019 року, але до якої, з іншого боку, на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.10.2022 у справі №761/35043/21 підлягають вселенню відповідачі за цим позовом. Судом рішення про виселення позивачів зі спірної квартири не приймалося. Позивачі користуються спірною квартирою на підставі чинного договору найму житла від 01.07.2019 року (з урахуванням додаткової угоди), який не припинений, не розірваний та не визнаний недійсним. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 04.10.2022 року у справі №761/35043/21 відповідачів було вселено до спірної квартири. Зазначене рішення перебуває на стадії примусового виконання у Шевченківському відділі державної виконавчої служби у м. Києві, але поки що не виконане.
Метою вжиття заходів забезпечення позову представником позивачів зазначено, що невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист права; призвести до істотного порушення балансу інтересів сторін; фактично вирішити спір до розгляду справи по суті. Представник позивачів вважає, що виконання рішення про вселення змінить фактичне володіння квартирою; створить новий правовий стан; унеможливить реальне виконання майбутнього рішення суду про визначення порядку користування.
Під час вивчення матеріалів заяви, суд прийшов до висновку про наявність підстав для залишення заяви про забезпечення позову без задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Відповідно до роз'яснень п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі, а п. 4 вказаної Постанови, передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною вчиняти певні дії.
У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
При цьому, ч. 3 ст. 12 ЦПК України регламентовано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.
Представником позивача не надано доказів реальної небезпеки ускладнення чи неможливості виконання рішення суду, в разі задоволення позовних вимог.
В заяві представника позивачів відсутнє достатнє обґрунтування та докази, які б підтверджували доцільність та необхідність забезпечення позову шляхом заборони Шевченківському відділу державної виконавчої служби у м. Києві та державному виконавцю у вищезазначених виконавчих провадженнях, вчиняти виконавчі дії, спрямовані на вселення та зупинення виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.10.2022 року у справі №761/35043/21.
Представником позивачів не наведено обґрунтованих підстав того, що невжиття заходів забезпечення позову впливатиме на ефективність захисту та унеможливить виконання ймовірного рішення суду про задоволення вимог позову.
За таких обставин, дослідивши матеріали справи та враховуючи її обставини, характер правовідносин, предмет та підстави позову, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 151, 153, 259-261, 353 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - адвоката Величка Михайла Михайловича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 в особі законного представника - батька ОСОБА_2 , ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в особі законного представника - матері ОСОБА_6 , ОСОБА_9 про визнання за позивачами право користування квартирою, визначення між сторонами порядку користування квартирою - залишити без задоволення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Суддя: