Рішення від 19.03.2026 по справі 760/10183/25

Справа №760/10183/25

2/760/6210/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Букіної О.М.,

за участю секретаря - Рєзанцева Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Солом'янський районний суд м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтуванні позову зазначено, що 29.01.2021 року ОСОБА_1 (далі - Позичальник, Відповідач) шляхом підписання оферти запропонував АТ «Альфа-Банк» (12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року) (далі - Банк) укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - Угода), яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним та Банком.

Банк прийняв пропозицію Відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Акцепт пропозиції на укладення Угоди отримано Відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис.

Таким чином, між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631573104 із наступними основними умовами: тип кредиту - «кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії»; найменування продукту - «RED»; мета кредиту - для особистих потреб; ліміт кредитної лінії - у розмірі 75 000,00 грн.; процентна ставка - 39,99 % річних, тип процентної ставки - фіксована; тип картки - MasterCard DEBIT WORLD; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менш ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Власним підписом Позичальник підтвердив, що він ознайомлений зі всією інформацією, про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування.

Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти, якими Відповідач активно користувався, що підтверджується випискою по рахунку.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у розмірі 177 917,27 грн., яка складається з: 103 126,31 - прострочене тіло кредиту; 74 790,96 - відсотки за користування кредитом.

Виходячи з цього, у зв'язку з невиконанням Відповідачем умов Договору, Позивач просить задовольнити позов.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2025 справу передано головуючому судді Букіній О.М.

28.04.2025 до суду надійшла інформація щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

Ухвалою суду від 29.04.2025 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, Відповідачу копію позовної заяви з додатками.

У встановлений Ухвалою суду від 29.04.2025 строк Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа /кредитодавець/ зобов'язується надати грошові кошти/кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що 29.01.2021 року ОСОБА_1 (далі - Позичальник, Відповідач) шляхом підписання оферти запропонував АТ «Альфа-Банк» (12.08.2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.11.2022 року) (далі - Банк) укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії (далі - Угода), яка є невід'ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між ним та Банком.

Банк прийняв пропозицію Відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Акцепт пропозиції на укладення Угоди отримано Відповідачем, про що свідчить його власноручний підпис.

Таким чином, між Банком та Відповідачем з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено Угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631573104 із наступними основними умовами: тип кредиту - «кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії»; найменування продукту - «RED»; мета кредиту - для особистих потреб; ліміт кредитної лінії - у розмірі 75 000,00 грн.; процентна ставка - 39,99 % річних, тип процентної ставки - фіксована; тип картки - MasterCard DEBIT WORLD; порядок повернення кредиту - щомісячно, не менш ніж сума обов'язкового мінімального платежу 5% від суми заборгованості, мінімум 50 грн.

Власним підписом Позичальник підтвердив, що він ознайомлений зі всією інформацією, про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування.

Банк взяті відповідно до Угоди на себе зобов'язання виконав у повному обсязі, надавши Відповідачу у розпорядження кредитні кошти, якими Відповідач активно користувався, що підтверджується випискою по рахунку.

З наданої до суду виписки з рахунка відповідача, з 01.02.2021 року по 09.02.2025 року вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами.

Вказані докази свідчить про досягнення сторонами згоди щодо істотних умов договору, як того вимагають положення ст. 638 ЦК України, а підписання відповідачем оферти на укладання угоди № 631573104 про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії підтверджує укладення між ним та банком договору.

У порушення вимог ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач не виконав свої зобов?язання - не надав Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору. У зв?язку із відсутністю здійснення платежів на виконання умов Договору у Відповідача утворилася заборгованість за Договором.

З розрахунку заборгованості встановлено, що загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором становить 177 917,27 грн., яка включає:

???103 126,31 - прострочене тіло кредиту;

???74 790,96 - відсотки за користування кредитом.

Вказана заборгованість Відповідачем не спростована.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11, частини 2 статті 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Сенс Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідачем не надано суду належних доказів на спростування розміру заборгованості та не заявлено клопотання щодо проведення судової економічної експертизи.

Згідно з частинами 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором у розмірі 177 917,27 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з Відповідача підлягає судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14 566,51 грн.

Частиною 1 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частина 4 статті 137 ЦПК України передбачає, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання правових послуг та інші), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки).

Поряд із цим, суд зазначає, що стороною позивача не було надано до суду жодних документів на підтвердження факту понесених ним витрат на правничу допомогу, окрім свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та договору про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року, укладеного із Адвокатським об'єднанням «СмартЛекс», який не містить посилань на надання правничої допомоги адвокатським об'єднанням позивачу саме щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, за відсутності акту прийому-передачі наданих послуг, специфікації до договору або платіжних доручень щодо сплати послуг адвоката, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу, що поніс позивач, у зв'язку з їх недоведеністю.

Керуючись ст.ст. 207, 526, 530, 549, 610, 625, 633, 634, 638, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст.4, 5, 12, 13, 76-81, 223, 259, 263-265, 268, 273,274 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства "Сенс Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження 03150, Україна, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100) заборгованість у розмірі 177 917,27 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 19.03.2026.

Суддя О.М. Букіна

Попередній документ
134977662
Наступний документ
134977664
Інформація про рішення:
№ рішення: 134977663
№ справи: 760/10183/25
Дата рішення: 19.03.2026
Дата публікації: 24.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Солом'янський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.03.2026)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 16.04.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором