Справа № 320/54767/24
19 березня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Безименна Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Собківа Я.М., Сорочка Є.О. та Чаку Є.В. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області, в якому просив:
- визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області від 16.10.2024 "Про відмову в допуску ОСОБА_1 до складання кваліфікаційного іспиту";
- зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Донецької області взяти до розгляду заяву ОСОБА_1 про складення кваліфікаційного іспиту разом із долученими до неї документами та ухвалити рішення з огляду на висновки, зроблені в рішенні суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 позов задоволено.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2025 визначено наступний склад суду: головуючий суддя Собків Я.В., судді Сорочко Є.О., Чаку Є.В.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.03.2025 відкрито апеляційне провадження у справі та витребувано з Київського окружного адміністративного суду справу №320/54767/24.
11.04.2025 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 19.05.2025.
11.03.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід суддів Собківа Я.М., Сорочка Є.О. та Чаку Є.В. з підстав того, що визначений законом строк для розгляду справи сплинув 18.05.2025 і не розглянувши справи у 60-денний строк з дня відкриття провадження судді Собків Я.В., Сорочко Є.О. та Чаку Є.В. виявляють упередженість до позивача, оскільки інші справи, провадження у яких було відкрито пізніше вже мають результати апеляційного розгляду.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.03.2026 визнано необґрунтованою заяву про відвід у цій справі. Передано справу №320/54767/24 для визначення за допомогою автоматизованої системи документообігу суду судді, який вирішуватиме питання про відвід.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2026 визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) та передано справу судді Безименній Н.В.
Суддя, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід суддів зазначає наступне.
Частиною 1 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 6 КАС України кожному гарантовано право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Це положення узгоджується зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно зі ст.37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.
Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.
Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.
Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.
Статтею 39 КАС України встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід), відповідно до якої за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як встановлено судом, заява про відвід фактично мотивована тривалим часом розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії" викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.
Згідно з Бангалорськими принципами діяльності судді, затвердженими резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.
Разом з тим, тривалий розгляд справ в суді апеляційної інстанції зумовлений надмірною навантаженістю суддів, на що вплинула зміна штатної чисельності суддів та збільшення кількості апеляційний скарг, що надходять до Шостого апеляційного адміністративного суду щоденно.
Таким чином, недотримання встановлених строків розгляду апеляційної скарги не може свідчити про упередженість чи небезсторонність судді під час судового розгляду.
Крім того, з аналізу положень ст.36 КАС України можна дійти висновку, що процесуальні рішення (дії чи бездіяльність) судді та прийняття рішень в інших справах не можуть бути підставою для відводу.
Отже, перевіривши доводи заяви про відвід судом не виявлено підстав, передбачених ст.36, 37 КАС України, які б перешкоджали суддям Собківу Я.М., Сорочку Є.О. та Чаку Є.В. брати участь в апеляційному розгляді даної справи, або свідчили б про упередженість, внаслідок чого заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.31, 36, 40, 243, 248, 325, 328 КАС України, суддя
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Собківа Я.М., Сорочка Є.О. та Чаку Є.В. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В.Безименна