Справа № 524/693/21
Провадження №1-кп/524/56/26
18.03.2026 Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
захисника - адвоката ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці кримінальне провадження №12020170090003247 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лієпая, Латвія, громадянина України, освіта вища, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,
В провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука перебувають матеріали кримінального провадження №12020170090003247 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, а саме у грубому порушенні громадського порядку (хуліганство) з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненому групою осіб.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 31.12.2020, близько 03:30 год., ОСОБА_5 спільно з ОСОБА_6 , та іншими особами в кількості трьох чоловік, перебуваючи на ділянці місцевості неподалік від приміщення готелю «Кремінь» по вул. Ігоря Сердюка, біля буд.1, в м. Кременчуці, здійснили посадку до легкового автомобіля марки «Daewoo Lanos» сірого кольору д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_7 , який являвся водієм автомобіля таксі та здійснював надання послуг з перевезення пасажирів за викликами. Зважаючи на перевищення загального вагового ліміту для перевезення пасажирів на легковому автомобільному транспорті, ОСОБА_7 , висловив усну відмову в наданні своїх послуг даній кількості осіб, на що ОСОБА_5 , будучи обуреним цією відмовою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, грубо порушуючи громадський порядок, із мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, прагнучи показати свою зневагу до існуючих і норм моральної поведінки в суспільстві, розміщуючись на сидінні позаду водія, обхватом руки схопив ОСОБА_7 за шию, здійснив його удушення і тимчасове утримання в даному положенні. В цей період ОСОБА_6 , перебуваючи на правому передньому пасажирському сидінні автомобіля праворуч від водія ОСОБА_7 , під час вчинення ОСОБА_7 опору діям ОСОБА_5 та спробі звільнитися від обхвату шиї, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом нанесення удару рукою стиснутою в кулак в область голови та обличчя , спричинила останньому фізичного болю і страждань, після чого, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на грубе порушення громадського порядку із мотивів явної неповаги до суспільства, вийшов з автомобіля на вулицю, дістав з кишені свого одягу металевий предмет, зовні схожий на пістолет з патронами травмуючої дії, та здійснив десять пострілів в бік вказаного автомобіля, чим завдав йому умисні пошкодження цілісності. В подальшому ОСОБА_5 разом з іншими особами, з місця вчинення злочину зникли.
Обвинувачений звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Також зазначив, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, за обставин, викладених у обвинувальному акті, не визнає.
Захисник підтримав клопотання обвинуваченого.
Прокурор не заперечував проти звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
Потерпілий ОСОБА_7 та його представник - адвокат ОСОБА_8 в судове засідання не прибули, направили до суду клопотання про розгляд кримінального провадження у їх відсутність. Також потерпілий зазначив, що не заперечує проти закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України.
Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників судового провадження, суд приходить до висновку про можливість звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження, виходячи з наступного.
Згідно п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2-4 ст. 49 КК України).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченого; згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (ст.ст. 284-288 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 4 ст. 49 КК України. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа), але до набрання вироком суду законної сили (ст. 532 КПК України).
Суд за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою підозрюваного, обвинуваченого ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
У тому разі, коли обвинувачений заперечує проти застосування строків давності щодо нього, суд постановляє вирок, призначає винній особі покарання та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України звільняє її від покарання у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно з абз. 1, 2 п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005, звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, котра вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбачених КК України у порядку, встановленому КПК України. Закриття кримінальної справи зі звільненням від кримінальної відповідальності можливе лише в разі вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК, та за наявності визначених у законі правових підстав, вичерпний перелік яких наведено у ч. 1 ст. 44 КК України, а саме: у випадках, передбачених цим Кодексом, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування.
Як вбачається з обвинувального акту, кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_5 є нетяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 4 років і було вчинено 31.12.2020.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк більше двох років.
Таким чином, на момент розгляду судом даного клопотання, строк давності притягнення ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності за даний злочин, минув.
Суд не знаходить підстав для визнання обвинуваченого таким, який під час судового розгляду у кримінальному провадженні здійснював умисні дії, направленні на уникнення від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення. В матеріалах кримінального провадження відсутні відомості щодо зупинення провадження у зв'язку з розшуком обвинуваченого та скоєння останнім іншого кримінального правопорушення.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд визнання винуватості є правом, а не обов'язком підозрюваного, обвинуваченого, а тому невизнання цими особами своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину.
З'ясувавши позицію обвинуваченого, приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 надав суду свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, впевнившись у його добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності і закриття відносно нього кримінального провадження.
Щодо стягнення процесуальних витрат на проведення судових експертиз у розмірі 1634,50 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до позиції, викладеної у Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17 якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Враховуючи викладене, процесуальні витрати на проведення судових експертиз слід віднести на рахунок держави.
Цивільні позови не пред'являлись.
Долю реочивх доказів суд вирушає на підставі ст.. 100 КПК України.
Керуючись ст.. 49 КК України, ст.ст. 284, 286, 288, 369, 372 КПК України суд, -
Клопотання ОСОБА_5 про звільнення його від кримінальної відповідальності - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України на підставі ст.49 КК України - у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження №12020170090003247 по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України закрити.
Процесуальні витрати пов'язані із залученням експертів на суму 1634,50 грн. віднести на рахунок держави.
Речові докази: мобільний телефон «Iphone 7 GOLD», куртку «Puma», кросівки чорного кольору «Puma», темну в'язану шапку, джинси синього кольору, кофту чорно-білого кольору, футболку сірого кольору - повернути ОСОБА_5 .
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_9