17 березня 2026 р. Справа № 520/29959/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Любчич Л.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Виконавчого комітету Харківської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 по справі № 520/29959/25
за позовом ОСОБА_1
до Виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 задоволено позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
18.02.2026 Виконавчим комітетом Харківської міської ради засобами поштового зв'язку подано апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Апелянт також просить суд поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2026 причини пропуску строку вказані Виконавчим комітетом Харківської міської ради в клопотанні про поновлення строку було визнано неповажними, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів шляхом направлення до суду заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення із зазначенням інших поважних підстав.
12.03.2026 Виконавчим комітетом Харківської міської ради подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
В обґрунтування заяви апелянт зазначає, що не має зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, оскільки не є окремою юридичною особою та не має коду ЄДРПОУ, а вимога щодо обов'язкової реєстрації електронного кабінету на нього не пощирюється.
Також апелянт посилається на введення на території України воєнного стану, масовані ракетні обстріли, затяжні повітряні тривоги, що впливає на роботу та функціонування Харківської міської ради та її виконавчих органів. Посилався на лист Торгово-промислової палати України (далі-ТПП) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану.
Апелянт також звернув увагу на те, що суттєвою обставиною, яка ускладнює внутрішній документообіг та впливає на своєчасне звернення з апеляційною скаргою у цій справі є також штатна чисельність працівників Юридичного департаменту, більшість працівників евакуювалися до безпечних місць на території України та не можуть виконувати свої повноваження відповідно до функцій та обов'язків.
Крім того, пріорітетними напрямками роботи міської ради на цей час є організація першочергових організаційно-технічних невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії російської федерації, пов'язаних із пошкодженням будівель та споруд.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява апелянта задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Щодо посилання скаржника, що він не має зареєстрованого електронного кабінету та не є окремою юридичною особою, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно ч. 1,2 ст. 11 Закону України "Про місцеве самоврядування України" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення суду отримано Виконавчим комітетом Харківської міської ради через Електронний кабінет Харківської міської ради в підсистемі "Електронний суд" 15.01.2026 о 20:16, що підтверджується відповідною довідкою Харківського окружного адміністративного суду.
Оскільки апелянт є виконавчим органом Харківської міської ради та підпорядковується останній, а також при подачі апеляційної скарги зазначив адресу Харківської міської ради, то виходячи з зазначеного колегія суддів констатує, що рішення отримано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 15.01.2026 і з цієї дати підлягає відлік строку на апеляційне оскаржуння.
24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2101-ІХ, введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово був продовжений указами Президента України та який діє і на даний час.
Посилання апелянта на те, що на території України запроваджено воєнний стан з 24.02.2022 колегія суддів відхиляє, оскільки, введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 04.04.2023 № 280/9811/21, від 26.09.2022 у справі № 560/403/22 та від 16.02.2023 № 640/7964/21.
Колегія судді критично оцінює посилання апелянта на лист ТПП України від 28.02.2022 про засвідчення форс-мажорних обставин як на причину пропуску строку на апеляційне оскарження з огляду на таке.
Цей лист адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб'єктів, за своїм змістом носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні. Лист не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин шляхом надання сертифікатів, виданих ТПП України , про такі обставини.
Доводи апелянта про обмеження штатної чисельності працівників Юридичного департаменту, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Водночас, впорядкування внутрішніх процедур суб'єкта владних повноважень щодо реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень, віднесено виключно до внутрішньо-управлінської діяльності відповідача, у зв'язку з чим не може бути визнано поважною причиною пропуску строку.
Колегія суддів зазначає, що органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених, в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтермінувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 29.08.2022 у справі № 640/21878/20.
Відповідно до ст. 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За наведених обставин, колегія суддів відхиляє аргументи, наведені апелянтом в обґрунтування заяви про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі №520/29959/25, та вважає, що наявні підстави для відмови її задоволенні.
Копію ухвали суду від 02.03.2026 про залишення апеляційної скарги без рухуотримано Виконавчим комітетом Харківської міської ради через Електронний кабінет Харківської міської ради 02.03.2026 о 22:00, тобто днем отримання є 03.03.2026.
Строк виконання судового рішення сплинув 13.03.2026.
Апелянтом не надано інших доказів виконання ухвали суду в процесуальний строк, встановлений судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Харківської міської ради слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 298, 299 КАС України, суд -
Відмовити у задоволені клопотання Виконавчого комітету Харківської міської ради про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 у справі № 520/29959/25, визнавши наведені підстави для поновлення строку неповажними.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 по справі №520/29959/25 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради, третя особа: Квартирно-експлуатаційний відділ міста Харків про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Л.В. Любчич
Судді О.А. Спаскін О.В. Присяжнюк