вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2/381/1372/26
381/1111/26
Іменем України
18 березня 2026 року м. Фастів
Суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Анапріюк С.П., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи з викликом учасників за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановила:
У провадженні Фастівського міськрайонного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 04 березня 2026 року відкрив провадження у справі та призначив її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
12.03.2026 року відповідач подав заяву, у якій просить розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Дослідивши матеріали цивільної справи та зазначене клопотання суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до статті 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.
Частиною 1 статті 274 ЦПК України визначено, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються, зокрема, малозначні справи.
Згідно ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги непов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 6 ст. 279 ЦПК України визначено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Позивач, звертаючись до суду з цим позовом, не додав до нього клопотання про розгляд цієї справи з викликом учасників справи.
Таке клопотання подане відповідачем 12.03.2026.
Крім того, зі змісту позову суд встановив, що предметом цього позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Ціна позову становить 200561,49 грн, що не перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Водночас, приписами ч. 6 ст. 19 ЦПК України ця справа віднесена до справ незначної складності та визнана судом малозначною.
Враховуючи, що справа є малозначною справою, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі суд вирішив, що ця справа підлягає розгляду у порядку спрощеного позовного провадження.
Суд зазначає, що розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи жодним чином не обмежує учасників справи у здійсненні ними усіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Також суд звертає увагу, що спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін та без повідомлення (виклику) сторін, як і загальне позовне провадження спрямовані на всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, тобто спрощене провадження не є провадженням, в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, учасники справи не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на підтвердження чи спростування вимог позову у строки, визначені судом або законом, заявляти відповідні клопотання та в повному обсязі користуватися правами, передбаченими ЦПК України.
Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників (ухвала Великої Палати Верховного Суду у справі №668/13907/13ц).
Оскільки ця справа не відноситься до переліку справ, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, тому суд призначив її розгляд без виклику учасників справи.
Також суд враховує, що клопотання не містить обґрунтувань щодо обставин, які унеможливлюють розгляд цієї справи у спрощеному провадженні без виклику учасників справи.
Враховуючи викладені норми чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні цього клопотання.
Керуючись ст. 258-261 ЦПК України, суд
ухвалив:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про розгляд цивільної справи за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договорому порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Сніжана АНАПРІЮК