"19" березня 2026 р. справа №200/6836/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства “Красногорівський вогнетривкий завод» про ухвалення додаткового рішення по справі №200/6836/25 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства “Красногорівський вогнетривкий завод» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року по справі №200/6836/25 (суддя І інстанції Аканов О.О.) за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства “Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства “Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. “б»-“з» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період серпень, листопад 2020 - червень 2025 на суму 10549973,73 грн..
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства “КРАСНОГОРІВСЬКИЙ ВОГНЕТРИВКИЙ ЗАВОД» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №2, за серпень 2020, за період з листопада 2020 по червень 2025 включно в сумі 10549973,73 грн.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Красногорівський вогнетривкий завод» на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року по справі №200/6836/25 - задоволено.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року по справі №200/6836/25 - скасовано.
Прийнято нову постанову.
У задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства “Красногорівський вогнетривкий завод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. “б»-“з» ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та п. 2-8 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період серпень, листопад 2020 - червень 2025 на суму 10549973,73 грн. - відмовлено.
Стягнено з Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області на користь Приватного акціонерного товариства “Красногорівський вогнетривкий завод» витрати по сплаті судового збору в розмірі 36 336,00 грн.
На адресу Першого апеляційного адміністративного суду від Приватного акціонерного товариства “Красногорівський вогнетривкий завод» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій заявник просить стягнути з позивача на користь Приватного акціонерного товариства “Красногорівський вогнетривкий завод» судові витрати на професійну правничу допомогу.
Сторони про дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи заяви, встановила наступне.
Згідно з ч.1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
За приписами ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За приписами частини 4 цієї статті для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження здійснених судових витрат на правничу допомогу адвоката, представником відповідача долучено договір про надання правничої допомоги від 17 лютого 2025 року, доручення №2 від 23.09.2025 року до договору про надання правничої допомоги; акт приймання-передачі наданих послуг від 20.02.2026 року; рахунок-оферта від 20.02.2026 року, звіт №1 від 20.02.2026 року.
Згідно з п.3.3 Доручення №2, сторони домовились, що винагорода за підготовку заяв по суті справи та або з процесуальних підстав на стадії апеляційного розгляду фіксована та становить 20000,00 грн.
Згідно п.2.1 акту приймання-передачі наданих послуг від 20.02.2026 року - підготовлено апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року у справі №200/6836/25, яким було задоволено адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Красногорівський вогнетривкий завод» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2, у сумі 10 549 973 (десять мільйонів п'ятсот сорок дев'ять тисяч дев'ятсот сімдесят три) грн 73 коп. Під час підготовки справи (апеляційної скарги) до розгляду Адвокатське об'єднання:
- провело правовий аналіз рішення суду від 23 вересня 2025 року;
- відбирало необхідні докази; сформувало правову позицію;
- підготувало повний комплект апеляційної скарги на рішення суду від 23 вересня 2025 року.
Згідно п 2.2. - здійснено аналіз відзиву Головного управління ПФУ в Донецькій області на апеляційну скаргу, на основі якого підготовлено та подано до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу від 19.02.2026. У цій відповіді спростовано аргументи Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо правомірності нарахування сум та доведено порушення процедури повідомлення позивача. До відповіді від 19.02.2026 також додано контррозрахунок щодо розбіжностей у нарахуваннях, здійснений на підставі аналізу доданих до позовної заяви щомісячних розрахунків за чотири роки та зведеного розрахунку за цей же період.
Згідно п.4. - сума наданої правничої допомоги фіксована умовами п.3.3. Доручення та становить 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, без ПДВ.
Відповідно до рахунку-оферти від 20.02.2026 року сума до сплати 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок, без ПДВ.
Згідно частини 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст.134 КАС України).
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 7 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як встановлено з матеріалів справи, представником відповідача в апеляційній скарзі було зазначено щодо орієнтовного розрахунку судових витрат, а саме, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести, під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок в якості витрат на професійну правничу допомогу, під час розгляду справи у суді першої інстанції та додатково витрати зі сплати судового збору.
Представником відповідача 24 лютого 2026 року було подано заяву про ухвалення додаткового рішення (постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2026 року), до якої було додано відповідні докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Тобто, заява подана з дотриманням встановленого строку.
Згідно вимог частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Проте, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо, - є неспівмірним.
Отже, виходячи з предмета та підстав позову, наявну судову практику в аналогічних спорах, обсяг виконаних безпосередньо адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5000,00 грн.
Такий розмір витрат є цілком обґрунтованим та пропорційним до предмета задоволеного позову.
Керуючись статтями 23, 134, 139, 252, 311, 321, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву Приватного акціонерного товариства “Красногорівський вогнетривкий завод» про ухвалення додаткового рішення по справі №200/6836/25 - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) на користь Приватного акціонерного товариства “Красногорівський вогнетривкий завод» (код ЄДРПОУ 00191744) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Повний текст додаткової постанови складений 19 березня 2026 року.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Т.Г. Гаврищук
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко