справа № 165/5376/24
провадження №2/165/66/26
11 березня 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Гайворонського О.В.,
за участю секретаря судового засідання Лубаєвської Л.В.,
представника позивача адвоката Свередюк Ю.А.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача адвоката Данилюк Я.П.,
представника третьої особи на стороні відповідача,
що не заявляє самостійних вимог
Виконавчого комітету Нововолинської міської ради
як органу опіки та піклування Думич І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог: Виконавчий комітет Нововолинської міської ради як орган опіки та піклування, Міністерство оборони України, про позбавлення батьківських прав,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог: Виконавчий комітет Нововолинської міської ради як орган опіки та піклування, Міністерство оборони України, про позбавлення батьківських прав.
Позовні вимоги обґрунтовує наступним.
Він та відповідачка ОСОБА_1 є батьками малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Нововолинського міського суду від 26 жовтня 2023 року, яке набрало законної сили 27.11.2023, від ОСОБА_1 відібрано малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без позбавлення її батьківських прав, в частині відібрання дітей від батька ОСОБА_2 відмовлено.
Поведінка відповідача по відношенню до дітей не змінилася, вона не піклується про фізичний і духовний розвиток дочок, не цікавиться їх навчанням, підготовкою до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дітей, не спілкується достатньо з ними, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до їх внутрішнього світу та не створює умов для отримання ними освіти.
Позивач зазначає, що відповідачка залишала дітей самих в будинку на два тижні без нагляду дорослих, а сама зникала і не виходила на зв'язок. Діти залишилися без їжі, не пішли в школу, були самі вдома, піклуватися про дітей змушені були його батьки. Вважає, що участь матері у вихованні дітей є мінімальною та недостатньою. Враховуючи, що відповідачка самоухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків, просить позбавити відповідача ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також стягнути судові витрати по справі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та його представник адвокат Свередюк Ю.А. позовні вимоги підтримали з наведених у позовній заяві підстав, просять задоволити позов в повному обсязі. Позивач наголошує, що ОСОБА_1 не проявляє інтересу до життя та виховання дітей, не приймає участі у їх утриманні. Стверджує, що відповідачка повністю самоусунулась від виконання своїх батьківських обов'язків. Він з лютого 2023 року перебуває в лавах ЗСУ і з того часу дітьми займається його мама, проживають за адресою: АДРЕСА_1 . Якщо буде рішення суду про позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав, то він не буде звільнятись із служби, хоче тільки перевестись ближче до дому.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Данилюк Я.П. подали до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнали, у задоволенні позову просили відмовити. На обгрунтування заперечень відповідач посилається на те, що після відібрання дітей вона намагається виправитись, зверталась до Нововолинського міського центру соціальних служб з метою отримання соціального супроводу та до органу опіки та піклування виконавчого комітету Нововолинської міської ради, потім вступила до лав ЗСУ, в період з лютого по грудень 2024 року проходила службу, проте змушена була з часом звільнитись за станом здоров'я. Протягом періоду перебування на службі вона купувала дітям необхідні речі, потім проживала з дітьми по АДРЕСА_1 , також купувала їм телефони, куртки, взуття, рюкзаки, канцелярію в школу. З 16.05.2025 перебуває у ГО «Луцький центр здоров'я», де проходить курс психо-соціальної реабілітації стаціонарного типу для стабілізації свого психоемоційного стану. Протягом усього цього періоду вона дбає про дітей, забезпечує їх матеріально, гроші передає через своїх батьків, бачиться з дітьми приблизно один раз на місяць. До відібрання у неї дітей дійсно декілька разів йшла з дому, залишаючи дітей самих. Відповідач має намір повернути дітей, з цією метою збирає відповідні документи та старається змінити своє життя. Разом з тим, позивач після відібрання у неї дітей ними не займається, їх виховують його батьки, оскільки ОСОБА_2 мобілізований. Крім того, позивач неодноразово вчиняв домашнє насильство відносно батька, що вкрай негативно його характеризує. Вважає, що позивач подав до суду даний позов у зв'язку з бажанням звільнитись із лав ЗСУ. Зауважує, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який може нести негативний вплив на свідомість дітей.
Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчого комітету Нововолинської міської ради як органу опіки та піклування ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала висновок органу опіки і піклування виконавчого комітету Нововолинської міської ради, затверджений рішенням виконкому №636 від 19.06.2025 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .Разом з тим зазначила, що на засіданні комісії ОСОБА_1 вела себе адекватно, була тверезою, доглянутою, висловлювала жаль з приводу відібрання у неї дітей, запевняла, що робить все можливе, щоб їх повернути. Більшістю голосів (8 - «за», 4 - «проти»), попри складність прийняття рішення, комісією було ухвалено вищезазначене рішення. Також, представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог Виконавчого комітету Нововолинської міської ради як органу опіки та піклування ОСОБА_6 зазначила, що відповідачка не зверталась до соціальних служб щодо повернення їй дітей, про те, що ОСОБА_1 зловживає алкоголем, службі у справах дітей відомо зі слів її родичів, просила суд ухвалити рішення з урахуванням найкращих інтересів дітей.
Представник третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Міністерства оборони України Тіщенко А.В. в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності.
Свідок ОСОБА_7 суду показала, що ОСОБА_2 є її сином, а відповідачка - невісткою, вони проживають сім'єю 14 років за адресою: АДРЕСА_1 , мають двох дітей віком 10 та 13 років. Свідок стверджує, що вона доглядає за дітьми, бо син з лютого 2023 року перебуває на війні, лише двічі був у відпустці. ОСОБА_8 також служила в лавах ЗСУ, поки не захворіла, звільнилась та лікувалась від алкогольної залежності. Відповідачка дітьми не цікавиться, гуляє, зловживає спиртним, вдома майже не буває, діти бачили її п'яною. Намагались зі свахою її лікувати, але безрезультатно. Альона дітям не допомагає, лише раз купила їм речі в школу на 2000 грн, разом з тим виносить все з дому, б'є посуд. Діти бояться маму, коли вона приходить додому, «марять» за татом. Відповідачка лікувалась чотири місяці від алкоголізму, коли повернулась, то знову напилась. ОСОБА_2 щомісяця перераховує гроші на утримання дітей. На запитання представника відповідача свідок вказала, що син також вживає спиртне, але не «сильно». Коли невістка приїжджала додому, свідок залишала дітей з матір'ю. Дітям відомо, що в суді розглядається справа про позбавлення їх мами батьківських прав, бо до них приходили працівники соціальної служби. ОСОБА_1 купувала дітям телефони і бувший у вжитку планшет, передавала їм одяг. Коли невістка була в лавах ЗСУ, дітям не телефонувала. Син хоче перевестись по військовій службі поближче до дому. На запитання представника відповідача повідомила, що вже через два роки після одруження невістка почала випивати, коли була твереза, то тримала себе в руках. Більше нічого хорошого про неї свідок розповісти не може.
Свідок ОСОБА_9 суду показав, що є батьком ОСОБА_2 . Син одружився з відповідачкою у 2011 році, коли у них народилась перша дитина, ОСОБА_10 почала випивати. У 2015 році вони почали будувати хату за адресою: АДРЕСА_1 , а у 2017 році стали там жити. ОСОБА_11 була з дітьми вдома, проте не піклувалась про них і не любила їх як матір. Вона влаштувалась на якийсь час на роботу, у 2023 році була на обліку в центрі зайнятості, в той час випивала, втікала з дому. Потім пішла служити в ЗСУ, але випивала, хворіла, лікувалась в тубдиспансері. У травні 2025 року вона приїхала додому з лікарні, але через п'ять днів не витримала і втікла, залишивши дітей самих приблизно на 10 днів. Після цього невістку знову завезли на лікування у м.Луцьк, де вона знаходиться дотепер. Зазначив, що особисто разів п'ять забирав ОСОБА_10 п'яною і привозив додому. Вона не раз приводила додому чоловіків і разом з ними випивала, діти це бачили, це було у 2024 році. Тоді свідок особисто викликав працівників поліції. Також вона здавала телефони і золото в ломбард, а гроші пропивала, вдома нищила майно, ламала замки дверей, бо губила ключі. Альона не готувала їжу для сім'ї, цим займався ОСОБА_12 . Діти часто голодували, бабуся носила їм їсти. Син ОСОБА_12 також деколи випивав. Діти люблять батька, на даний час проживають із бабусею ОСОБА_7 по АДРЕСА_1 , ходять в школу самі. Вони знають всі «точки», де їх мама пиячить. До 2021 року у сім'ї сина та невістки все було відносно нормально. У 2021 році дітей відібрали у матері, бо сваха написала заяву в службу у справах дітей, щоб налякати свою дочку і зятя.
Свідок ОСОБА_13 суду показала, що є рідною сестрою позивача. Про його дітей фактично дбають його батьки, діти проживають разом із бабусею за адресою: АДРЕСА_1 . Старша дочка поводить себе неналежно, бо не має впливу батька та матері, не слухається їх. Їх матір - відповідачка по справі, ще до війни вживала алкогольні напої, залишала дітей самих вдома, востаннє це було у травні 2025 року. Пів року вона лікувалась від алкоголізму, проте результату немає. Діти знають всі «притони», де мама випиває. Зазначає, що до 2021 року часто спілкувалась з братом та його дружиною, хоча за однією адресою з ними не проживала. У 2024 році свідок була в школі, де навчаються діти, дізналась, що ОСОБА_10 не відвідує батьківські збори. Свідок зазначає, що шкодує своїх батьків, бо їм важко у такому віці здійснювати догляд за внуками.
Свідок ОСОБА_14 суду показав, що ОСОБА_1 є його дочкою. Зі своїм чоловіком спочатку вона жила добре, будували спільно хату, вони зі сватами також їм допомагали. Потім подружжя почало сваритись, зять, перебуваючи у нетверезому стані, бив ОСОБА_10 та вчиняв домашнє насильство, через що вона втікала з дому. ОСОБА_12 не пускав дружину на роботу, хотів, щоб вона доглядала дітей. Негативної поведінки зі сторони дочки він не помічав, алкоголем вона не зловживала, випивала тоді, коли приїжджав чоловік додому і виганяв її. Тоді вона не була вдома по два-три дні. Це було приблизно два-три роки тому. Старша дочка також втікала декілька разів з дому. Коли ОСОБА_10 служила в лавах ЗСУ, то з дітьми спілкувалась по телефону, зустрічалась з ними, купувала їм телефони, необхідні речі. Зараз ОСОБА_10 знаходиться у «Луцькому центрі здоров'я» з власної ініціативи, там вона займається волонтерством, старається виправитись, у центрі про неї позитивно відгукуються. Нещодавно старша дочка бачилась з мамою у центрі, дитина виявляє бажання проживати з мамою. Зять забороняє, щоб внуки проживали у бабусі з дідусем, і доглядати за дітьми теж їм забороняє. З 2021 року дітей доглядає сваха. Після відібрання дітей у 2021 році ОСОБА_10 продовжувала займатись їх вихованням. На запитання представника відповідача повідомив, що ОСОБА_10 водила дітей до школи, зачісувала їх, готувала вдома їжу.
Свідок ОСОБА_15 суду показала, що є матір'ю ОСОБА_1 . Стосунки дочки з чоловіком спочатку були нормальні, разом будували хату, сім'ями ходили в гості один до одного. А потім вона почала помічати, що ОСОБА_12 і ОСОБА_10 часто випивали і сварились, при цьому страждали діти, часто голодували. Навіть прийшлось викликати опікунську раду, яка щомісячно перевіряла умови проживання дітей. Чоловік бив ОСОБА_10 і тоді вона втікала з дому. При цьому свати не хотіли втручатись у їх сім'ю і нічого не робили, щоб змінити ситуацію. З травня 2020 року по серпень 2020 року діти проживали у них в будинку по АДРЕСА_2 , час від часу ходили до батьків на АДРЕСА_1 . На теперішній час молодша внучка проживає зі свахою вдома на АДРЕСА_1 , а старша - у них на АДРЕСА_2 . Молодшу дитину батько та інша бабуся постійно залякують. Коли ОСОБА_10 служила в ЗСУ, відправляла дітям одяг, взуття, телефони, планшети на «Нову Пошту», гроші також передавала постійно. В грудні 2024 року вона звільнилась зі служби, після цього діти були з нею. Стверджує, що починаючи з 2021 року дочка змінилась у кращу сторону, почала більше спілкуватися з дітьми, відносини між ними хороші. На запитання представника позивача свідок зазначила, що рік тому було таке, що ОСОБА_10 залишала дітей без догляду на два-три дні, ішла з дому і її приходилось розшукувати. Чи такі випадки були у травні 2025 року, не пам'ятає. Свідок звернулась в опікунську раду для того, щоб вони перевіряли умови проживання дітей, бо батьки випивали і неналежно їх виховували, мети відібрати дітей у батьків у неї не було. Зараз ОСОБА_10 лікується в центрі від депресії і насильства в сім'ї, з дітьми спілкується по телефону часто, старша дочка хоче бути з мамою.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, показання свідків, дослідивши письмові докази у справі у їх сукупності та взаємозв'язку, суд встановив наступні фактичні обставини справи, зміст відповідних спірних правовідносин та застосовує до них такі норми права.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововолинського міського управління юстиції Волинської області) (а.с.6,7 том 1).
Нововолинським міським судом Волинської області від 26 жовтня 2023 року ухвалено рішення про відібрання від ОСОБА_1 малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без позбавлення її батьківських прав, в частині відібрання дітей від батька ОСОБА_2 - відмовлено (а.с.8-12том 1).
21 грудня 2023 року ОСОБА_1 зверталась до Нововолинського міського центру соціальних служб Нововолинської міської територіальної громади із заявою про надання соціальних послуг, а саме: соціального супроводу сімей/осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах. За результатами розгляду даної заяви сім'ю ОСОБА_16 було взято під супровід (а.с.63-64 том 1).
З акту, складеного 15.05.2024 головними спеціалістами служби у справах дітей Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Стащишиною О. та ОСОБА_17 , вбачається, що під час обстеження житлової квартири за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що ОСОБА_2 є військовослужбовцем та приїхав у відпустку і з 10 травня 2024 року перебуває разом з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Діти перебувають на його вихованні, оскільки були відібрані від матері ОСОБА_1 рішенням суду без позбавлення її батьківських прав. У період, коли батько ОСОБА_2 перебував на військовій службі, з дітьми проживала їх бабуся ОСОБА_7 . За вказаною адресою є усі необхідні умови для проживання, виховання та розвитку дітей(а.с.15 том 1).
Згідно наданої на адвокатський запит інформації ВП №1 (м.Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області від 26.02.2025, до поліції за 2024 рік двічі (20.11.2025, 25.11.2025) надходили звернення з приводу неналежної поведінки ОСОБА_1 на грунті вживання алкогольних напоїв, а також щодо неналежного виконання нею своїх батьківських обов'язків по догляду за дітьми (а.с.99-100 том 1).
Із долучених позивачем довідок з Нововолинського ліцею №2 Нововолинської міської ради № 02-321/198 від 27.11.2024, № 02-32/199 від 27.11.2024 вбачається, що матір ОСОБА_3 та ОСОБА_4 успіхами дітей не цікавиться, в закладі останні три роки не з'являлась, усі ці обов'язки виконує батько (а.с.13,14том 1).
Згідно копій квитанцій, фіскальних чеків, платіжних інструкцій та скріншотів повідомлень, ОСОБА_1 протягом 2024 року здійснювала періодично перекази власних грошових коштів, які призначались для придбання дітям необхідних речей, продуктів харчування та техніки (а.с.49-56том 1).
Відповідно до інформації начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_18 від 06.02.2025 №2/496, у період з 27.02.2024 по 20.12.2024 ОСОБА_1 проходила військову службу у військових частинах НОМЕР_3 та НОМЕР_4 (а.с.42 том 1).
З доданих до відзиву спільних сімейних фотознімків та пояснень відповідача у судовому засіданні вбачається, що вона проводила спільно час із дітьми під час відпустки у період несення військової служби (а.с.44-48 том 1).
Згідно з інформацією КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» Волинської обласної ради від 12.06.2025, у період з 27.06.2024 по 01.07.2024, з 06.08.2024 по 12.08.2024 ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька» з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, стан відміни неускладнений (а.с.230том 1).
Відповідно до повідомлення КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» від 18.09.2025 №3421/01.1/01-07,27 жовтня 2024 року ОСОБА_1 була госпіталізована в інфекційне відділення КНП «НЦМЛ» з діагнозом: гостра респіраторна інфекція нижніх дихальних шляхів, неуточнена (а.с.34 том 2).
За даними громадської організації «Луцький центр здоров'я» ОСОБА_1 з 14 січня 2025 року проходить курс психо-соціальної реабілітації стаціонарного типу у ГО «Луцький центр здоров'я» з діагнозом - депресивний синдром, від відповідальності не ухиляється, спостерігається позитивна динаміка, психо-емоційний стан стабілізовується (а.с.43 том 1).
Згідно з наданою громадською організацією «Луцький центр здоров'я» характеристикою на ОСОБА_1 , остання під час проходження курсу адаптації відповідально відноситься до своїх обов'язків, поставлені задачі виконує, уважно та професійно підходить до роботи, ввічливо спілкується з оточуючими. В колективі має рівні та доброзичливі відносини, з повагою відноситься до клієнтів закладу, зі сторони керівництва зауважень до неї немає. ОСОБА_1 не курить та не вживає спиртні напої, агресію не проявляє, у конфліктних ситуаціях не була помічена (а.с.78 том 2).
ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, також не перебуває на диспансерному обліку з приводу психічних захворювань, за медичною допомогою не зверталась, що підтверджується відповідними довідками КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» від 22.07.2025 (а.с.22, 23 том 2).
З висновку виконавчого комітету Нововолинської міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Нововолинської міської ради від № 636 від 19 червня 2025 року вбачається, що 05.06.2025 під час обстеження умов проживання дітей за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що для дітей створені всі належні умови для їх проживання та виховання, догляд за дітьми здійснює бабуся ОСОБА_7 на прохання їх батька ОСОБА_2 . Матір дітей з 16.05.2025 перебуває на лікуванні від алкогольної залежності. Під час співбесіди діти ОСОБА_19 та ОСОБА_20 повідомили, що мама не займається їх вихованням, сумують за татом, хочуть, щоб саме він здійснював за ними догляд. З мамою проживати не бажають, хочуть, щоб її позбавили батьківських прав. Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_1 самоухилилась від виконання своїх батьківських обов'язків, а тому є необхідність у позбавленні її батьківських прав відносно малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.236-238 том 1).
На виконання ухвали суду від 22.12.2025, 12 січня 2026 року практичним психологом навчального закладу Нововолинського ліцею №2 ОСОБА_21 була проведена невимушена бесіда, за відсутності зацікавлених осіб, із ученицею 5-В класу ОСОБА_22 та ученицею 8-В класу Симонік Камілою з метою вивчення емоційного стану та ставлення до батьків. В ході бесіди була заслухана думка дітей та встановлено наступне. Каміла демонструє позитивні взаємини з матір'ю та підтримку з її боку, висловлює бажання проживати разом з мамою, не хоче, щоб її позбавляли батьківських прав, реагує на розмову емоційно, з проявами занепокоєння. Злата висловила бажання проживати з батьком, пояснила це більш тісним емоційним контактом із ним, відчуттям стабільності, підтримки та довіри. Щодо матері ОСОБА_20 виявляла емоційну дистанційованість, стриманість, відсутність яскраво виражених позитивних емоцій, висловлювалась без емоційного напруження, акцентуючись на власному комфорті та почутті безпеки у взаєминах із батьком, не заперечувала проти можливого позбавлення матері батьківських прав. Під час проведення бесід діти були контактні, орієнтовані в часі та деталях ситуації, відповідали на запитання усвідомлено (а.с.85 том 2).
До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.
Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною 8 статті 7 СК України визначено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно із ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статтею 164 СК України визначено вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, серед яких, зокрема, пунтками другим та четвертим частини першої цієї статті визначено такі підстави: ухилення батьків від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; якщо батьки є хронічними алкоголіками або наркоманами.
Так, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі "Хант проти України" Європейський суд з прав людини наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Статтею 19 Сімейного кодексу України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обгрунтованим, суперечить інтересам дитини.
З висновку виконавчого комітету Нововолинської міської ради від 19 червня 2025 року бачається, що ОСОБА_1 не виконує належним чином своїх батьківських обов'язків відносно своїх малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також вказано, що з 16.05.2025 вона перебуває на лікуванні від алкогольної залежності, свідомо ухилилась від виконання батьківських обов'язків, а тому є необхідність у позбавленні її батьківських прав (а.с.236-238 том 1).
Суд не погоджується з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно дітей, з огляду на таке.
У висновку органу опіки та піклування не деталізовано з наведенням конкретних фактів в чому саме (які дії чи бездіяльність) проявилось невиконання ОСОБА_1 належним чином своїх батьківських обов'язків.
Крім того такі висновки спростовуються дослідженими в судовому засіданні доказами та встановленими фактичними обставинами, а саме: відібрання дітей від матері відповідно до рішення суду від 23.10.2023, що фактично позбавляє тимчасово матір права проживати разом з дітьми; перебування ОСОБА_1 на військовій службі з27.02.2024 по 20.12.2024; проходження ОСОБА_1 з 14 січня 2025 року курсу психо-соціальної реабілітації стаціонарного типу у ГО «Луцький центр здоров'я», а з 16.05.2025 - курсу адаптації у вказаній громадській організації; зустрічі з дітьми за вказані періоди та надання грошових коштів, придбання речей для дітей; підтверджений актом обстеження від 15.05.2024 факт наявності за місцем проживання в будинку по АДРЕСА_1 необхідних умов для проживання, виховання та розвитку дітей.
Суд не погоджується з твердженнями висновку органу опіки та піклування про те, що ОСОБА_1 , починаючи з 16.05.2025, лікується від алкогольної залежності, оскільки такі базуються на поясненнях родичів та спростовується дослідженими в судовому засіданні довідками КНП «Нововолинська центральна міська лікарня» від 22.07.2025 (а.с.22, 23 том 2) про те, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, не перебуває на диспансерному обліку з приводу психічних захворювань, за медичною допомогою не зверталась, довідками ГО «Луцький центр здоров'я», згідно якої ОСОБА_1 проходить курс реабілітації з діагнозом «депресивний синдром» (а.с.43 том 1), та позитивною характеристикою (а.с.78 том 2).
Належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 є хронічним алкоголіком, що в свою чергу згідно із п. 4 ч. 1 ст. 164 СК України є однією з підстав позбавлення батьківських, суду не надано.
В судовому засіданні відповідачка пояснила, що всіляко турбується про дітей, забезпечує їх матеріально, у них є взаєморозуміння між собою, діти ставляться до неї добре.
Наведене в сукупності свідчить про неповноту та необґрунтованість наданого висновку органу опіки та піклування.
До показань свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 суд відноситься критично, оскільки вони є близькими особами позивача та відповідача, в сукупності їх показання не доводять наявність обставин, що підлягають доказуванню у цій справі, про позбавлення батьківських прав.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім'ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім'ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Суд враховує також думку дітей:ОСОБА_4 , яка висловила бажання проживати з матір'ю та демонструвала емоційну прихильність до неї, та ОСОБА_3 , яка не мала яскраво виражених позитивних емоцій щодо матері, не заперечувала проти можливого позбавлення матері батьківських прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав: втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає права на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем, опікуном та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.
З огляду на положення статті 166 СК України, позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Частиною першою статті 81 та частинами першою - третьою статті 13 ЦПК України визначено: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
З урахуванням наведених норм законодавства та встановлених фактичних обставин, виходячи із найкращих інтересів дітей, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Таким чином, з позивача ОСОБА_2 в користь відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню 10 000 (десять тисяч) гривень витрат за надання правничої допомоги (а.с.37-39).
Керуючись ст.ст.141, 258, 259, 263, 264 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) гривень витрат за надання правничої допомоги.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: Виконавчий комітет Нововолинської міської ради як орган опіки та піклування, код ЄДРПОУ 04051342, юридична адреса: пр-т Дружби, 27, м.Нововолинськ, Волинська область.
Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог: Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, юридична адреса: пр-т Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168.
Повний текст рішення складено 19 березня 2026 року.
Головуючий суддя Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ