Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
19 березня 2026 р. справа №520/13339/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
1. Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у обмеженні пенсії максимальним розміром та не виплаті пенсії в повному обсязі її нарахування ОСОБА_1 з 01.01.2025 року, та з 01.03.2025 року протиправними.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в повному обсязі її нарахування в розмірі 80% грошового забезпечення без обмеження пенсії максимальним розміром з 01.01.2025 року, та з 01.03.2025 року.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 року по справі № 520/13339/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 року максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2025 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 по справі № 520/13339/25 - скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 та не виплати пенсії в повному обсязі її нарахування з 01.03.2025 року.
У цій частині ухвалено нову постанову.
"Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у обмеженні ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2025 року максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2025 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум."
12.02.2026 року до суду від представника позивача надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в якій просить суд:
1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яка полягає у не перерахунку та не виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2025 року без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 по справі №520/13339/25 протиправною;
2. Постановити Окрему ухвалу, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону - виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 по справі №520/13339/25 в частині щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2025 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування заяви зазначено, що позивач звернувся до ГУПФУ в Харківській області із заявою від 07.02.2026 щодо виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 по справі №520/13339/25 та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року в добровільному порядку. ГУПФУ на особистому прийомі надав представнику позивача розрахунок на доплату пенсії з 01.01.2025, перерахунки пенсії з 01.01.2025 та з 01.03.2025 та витяг з підсистеми ПВП ДКГ про виплату пенсії позивачу на підтвердження виконання зазначеного судового рішення. Із наданих документів вбачається, що позивачу з 01.01.2025 року нараховано пенсію в загальному розмірі 28914,80 грн., призначено до виплати пенсію в розмірі 28914,80 грн. без обмежень. З 01.03.2025 року нараховано пенсію в загальному розмірі 30789,80 грн., проте призначено до виплати пенсію в розмірі 28914,80 грн. із обмеженням пенсії максимальним розміром. Крім того з витягу з підсистеми ПВП ДКГ вбачається, що фактично у лютому та березні 2026 року позивачу виплачено пенсію у розмірі 25950 грн. із обмеженням максимальним розміром. Відповідач фактично виконав лише обов'язок покладений рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2025, проте обов'язку покладеного постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 по справі №520/13339/25 - не виконав. Таким чином ГУПФУ в Харківській області не виконав постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 02.02.2026 по справі №520/13339/25.
Відповідач своїм правом на подання заперечень на вказану заяву не скористався.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно з ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначено у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Водночас, судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України та ст. 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 31.05.2016 у справі №К/800/40668/15.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи.
Слід зазначити, що рішення суду може виконуватись у добровільному або примусовому порядку. Боржник може виконати рішення суду добровільно: з моменту набрання рішенням суду законної сили; до моменту надходження виконавчого листа до державного або приватного виконавця та відкриття виконавчого провадження.
Згідно із частиною четвертою статті 372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом в Україні є Закон № 1404-VIII.
Суд зазначає, що 03.03.2026 року Харківським окружним адміністративним судом по справі № 520/13339/25 було видано два виконавчі листи щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.01.2025 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2025 року без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Поряд із тим, матеріали справи не містять доказів звернення позивача до органів виконавчої служби для примусового виконання рішення.
Зміст конкретних обставин, хронологія та послідовність дій позивача не дають підстав дійти висновку, що останній в повному обсязі виконав вимоги частини другої статті 383 КАС України, які б зобов'язували суд прийняти до розгляду подану заяву та за наслідками її розгляду ухвалити відповідне рішення. У контексті викладеного можна узагальнити, що звернення представника позивача до суду із заявою в порядку статті 383 КАС України, коли останній не використав можливість виконання рішення суду на підставі Закону № 1404-VIII, - є передчасним.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.12.2021 по справі №9901/235/20.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, доказів існування в відповідача наміру на свідоме та умисне ухилення від вжиття необхідних заходів стосовно виконання вказаного рішення суду, матеріали справи не містять.
Позивачем у заяві не вказано належного обґрунтування та не надано відповідних доказів щодо протиправності дій чи бездіяльності відповідача під час виконання рішення суду в межах даної справи.
Судом з матеріалів справи існування таких причин не виявлено.
При розгляді вказаної заяви, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 28.03.2020 по справі №611/26/17, відповідно до якої правовий інститут контролю за виконанням рішення суду підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Відповідно до ч. 6 ст. 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Таким чином, суд доходить до висновку про необґрунтованість заяви позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, у зв'язку з чим, відсутні підстави для задоволення такої заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241-243, 248, 256, 382, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника позивача про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Суддя М.О. Спірідонов