Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
19 березня 2026 р. справа №520/28613/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не знищення даних про перебування з 08.09.2007 на військовому обліку військовозобов'язаних осіб рядового, сержантського обліку та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 знищити дані про перебування з 08.09.2007 на військовому обліку військовозобов'язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 10 ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 257 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 22.08.2025 дізналась, що перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та має звання солдата. Дана інформація стала для позивача повною несподіванкою, оскільки вона ніколи не відвідувала військкомат, не надавала жодної інформації для постановки на облік і взагалі не мала наміру ставати на військовий облік. 27.08.2025 через додаток «Резерв+» позивач отримала інформацію про те, що з 22.08.2025 перебуває в розшуку через нібито порушення правил військового обліку, а саме через не проходження ВЛК. Позивач категорично впевнена, що її перебування на військовому обліку є помилковим та незаконним. У відповідь на адвокатський запит представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_6 повідомлено, що відповідно до відомостей АІКС «Оберіг» позивач перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних осіб з 08.09.2007 та зазначено, що у травні 2022 року внаслідок ракетного удару на територію м. Харкова втрачено частину відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які були узагальнені в облікових документах, у зв'язку з чим неможливо встановити підстави для взяття на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянки ОСОБА_1 . 18.09.2025 позивач відправила до ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву про видалення даних з Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних, а також скаргу до ІНФОРМАЦІЯ_8 на неправомірні дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_9 . 10.10.2025 у зв'язку з тим, що на заяву та скаргу позивача не було отримано жодної відповіді, представник позивача подав адвокатський запит до начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 з проханням надати копію відповіді на заяву про видалення даних та копію відповіді на скаргу. Станом на день подання цього позову жодної відповіді, ані на адвокатський запит від 10.10.2025, ані на заяву від 18.09.2025, ані на скаргу від 18.09.2025 не надано. У зв'язку із бездіяльністю відповідача позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
ІНФОРМАЦІЯ_10 надано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 08.09.2007 перебуває на обліку як військовозобов'язана в ІНФОРМАЦІЯ_3 ; вид обліку - рядовий, сержантський і старшинський склад, солдат; відомості про бронювання чи право на відстрочку відсутні; підлягає призову на військову службу під час мобілізації; відомості про проходження медичного огляду з метою встановлення придатності до військової служби відсутні. Виключні правові та фактичні підстави як взяття на облік, так і зняття та виключення з нього визначені в статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу". Натомість адміністративний позов не містить жодних правових підстав для виключення з військового обліку та жодних документальних підтверджень наявності таких підстав. Крім того, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів як автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система станом на теперішній час не дозволяє (не має технічних можливостей) відображення відомостей про виключення з військового обліку на підставах інших, ніж визначені законом.
У відповіді на відзив представник позивача зазначив, що відповідачем неправильно визначено предмет позову та змісту позовних вимог. У першому розділі відзиву відповідач наводить обґрунтування неможливості виключити позивача з військового обліку. Але виключення позивача з військового обліку не є предметом спору, та не є позовною вимогою позивача. Позивач в позовній заяві детально описала, що вважає свої права порушені тим, що відповідач неправомірно та без жодних підстав вніс персональні дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Отже, саме знищення цих даних є предметом позову. В порушення статті 29 Закону України "Про публічні електронні реєстри" відповідачем не надано ні суду, ні позивачу документи, які були підставою для внесення інформації до реєстрів. Щодо відсутності технічної можливості у відповідача виконати рішення суду позивач вказує на те, що не просить у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відобразити інформацію про виключення її з військового обліку. Законом України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" передбачена можливість саме знищення даних цього Реєстру. Приписом ст. 13 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" встановлено, що відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру. З урахуванням того, що відповідач не довів жодним доказом той факт, що позивач є військовозобов'язаною, ОСОБА_1 вважає за можливе застосувати дану норму законодавства. Оскільки відповідач не довів наявність законних підстав для відмови позивачу у знищенні даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача, з урахуванням положень статей 2 та 245 КАС України, зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_11 знищити відповідні дані не буде вважатися втручанням у дискреційні повноваження відповідача, адже такий спосіб захисту порушення права буде найбільш ефективним та спрямованим на недопущення свавілля в органах влади.
Третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 правом на подання, з урахуванням та у відповідності до вимог ст. 165 КАС України, пояснень щодо позову або відзиву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянкою України, що підтверджено копією паспорта громадянина України НОМЕР_4 , виданого Дзержинським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області 13.09.2002.
Згідно витягу із військово-облікового документу в застосунку "Резерв+", сформованого 27.08.2025, ОСОБА_1 є військовозобов'язаною, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, з витягу вбачається, що відносно військовозобов'язаної ОСОБА_1 відображається інформація про перебування у розшуку з 22.08.2025 за порушення правил військового обліку, у зв'язку з не проходженням (відмова від проходження) ВЛК.
У відповідь на адвокатський запит представника позивача щодо надання копій підтверджуючих документів про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку, інформації про підстави для взяття її військовий облік та копій документів стосовно порушень правил військового обліку, ІНФОРМАЦІЯ_12 листом від 03.09.20205 №10/1520 повідомлено про те, що відповідно до відомостей, що містяться у АІКС "Оберіг", ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_13 у місті Харків з 08.09.2007. У травні 2022 року у ході активних бойових дій на території міста Харкова, внаслідок ракетного удару, у ІНФОРМАЦІЯ_13 у місті Харків було втрачено частину відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, узагальнених в облікових документах. У зв'язку з чим неможливо встановити підстави для взяття на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_12 громадянки ОСОБА_1 .
17.09.2025 ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_14 із заявою про видалення даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в якій просила знищити дані про перебування з 08.09.2007 на військовому обліку військовозобов'язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , надати підтверджуючі документи про знищення даних відповідно до п. 1 даної заяви та письмово повідомити про результат розгляду даної заяви.
Заява позивачки від 17.09.2025 направлена рекомендованим поштовим відправленням АТ "Укрпошта" від 18.09.2025 за №6107043118448.
Згідно перевірки статусу відстеження поштового відправлення №6107043118448, вищевказана заява вручена відповідачу 22.09.2025, однак відповіді ІНФОРМАЦІЯ_11 у місті Харків не надано.
Також, 18.09.2025 ОСОБА_1 направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_15 скаргу від 17.09.2025 на неправомірні дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_16 у АДРЕСА_4 .
У зв'язку з неотриманням відповідей на заяву та скаргу ОСОБА_1 від 17.09.2025, представник позивача подав адвокатський запит від 09.10.2025 до начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 з проханням надати копію відповіді на заяву про видалення даних та копію відповіді на скаргу.
Станом на день подання позову відповіді на адвокатський не надано.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не знищення даних про перебування з 08.09.2007 на військовому обліку військовозобов'язаних осіб рядового, сержантського обліку та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_13 у місті Харків, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому був продовжений та діє станом на час розгляду справи.
Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частини 3 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Згідно з частиною 11 статті 1 Закону №2232-XII жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням для проходження базової військової служби за їх заявою (зверненням) беруться на військовий облік призовників. Після проходження базової військової служби звільнені з військової служби жінки за їх бажанням беруться на військовий облік військовозобов'язаних у порядку та строк, визначені частиною одинадцятою статті 26 цього Закону.
Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і закінчили заклади професійної, фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.
Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком, крім зазначених в абзаці другому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов'язаних за їх бажанням.
Частиною 12 статті 1 Закону №2232-XII визначено, що жінки, які перебувають на військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу чи залучені для виконання робіт із забезпечення оборони держави у воєнний час у добровільному порядку. У мирний час жінки можуть бути прийняті на військову службу та службу у військовому резерві тільки в добровільному порядку (за контрактом).
Жінки виконують військовий обов'язок на рівних засадах із чоловіками (за винятком випадків, передбачених законодавством з питань охорони материнства та дитинства, а також заборони дискримінації за ознакою статі), що включає прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, проходження служби у військовому резерві, виконання військового обов'язку в запасі та дотримання правил військового обліку.
Згідно зі статті 33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Загальне керівництво роботою, пов'язаною з організацією та веденням військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, контроль за станом цієї роботи в центральних та місцевих органах виконавчої влади, інших державних органах (крім Служби безпеки України та розвідувальних органів України), органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від підпорядкування і форми власності здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України. Функціонування системи військового обліку забезпечується органами (підрозділами) Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, розвідувальними органами України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, правоохоронними органами спеціального призначення, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Військовий облік військовозобов'язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно частиною 1 статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів визначені в Законі України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 16.03.2017 №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно статті 3 Закону №1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є, зокрема, обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Частиною 5 статті 5 Закону №1951-VIII встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є Розпорядник Реєстру відповідно до закону.
Органи адміністрування Реєстру: 1) здійснюють аналітичну обробку даних; 2) забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру; 3) забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України; 4) організовують підготовку та підвищення кваліфікації персоналу підпорядкованого органу адміністрування (частина 6 статті 5 Закону №1951-VIII).
Згідно з частиною 1 статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1951-VIII визначено, що призовник, військовозобов'язаний та резервіст має право:
1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Положеннями статті 10 Закону №1951-VIII визначено, що держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних" та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Держатель Реєстру здійснює відповідно до законодавства всі необхідні заходи для забезпечення технічного захисту персональних даних та інших даних Реєстру в процесі їх зберігання, обробки та передачі електронними комунікаційними мережами.
Держатель Реєстру для забезпечення захисту даних Реєстру встановлює обов'язкові для органів адміністрування та ведення Реєстру правила доступу до бази даних Реєстру.
За внесення завідомо недостовірної інформації про призовників, військовозобов'язаних та резервістів органи ведення Реєстру несуть відповідальність відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №1951-VIII для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік (приписці до призовних дільниць) відповідно до статті 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", віком до 60 років.
Згідно з частиною 2 статті 13 Закону №1951-VIII відомості про громадян України, які не є призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, знищуються суб'єктами Реєстру відповідно до Порядку ведення Реєстру, затвердженого держателем Реєстру.
До Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону (частина 3 статті 13 Закону №1951-VIII).
Згідно з частинами 1, 3 ст. 14 Закону №1951-VIII ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Надання громадянам України інформації відповідно до статті 9 цього Закону здійснюється згідно з Порядком ведення Реєстру, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії через інформаційні (інформаційно-комунікаційні) системи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифровізації, відповідно до законодавства про електронну інформаційну взаємодію.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), відповідно до пункту 2 якого військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Пунктом 20 Порядку №1487 визначено, що військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Згідно п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують взаємодію з державними органами, підприємствами, установами та організаціями щодо строків та способів звіряння даних списків персонального військового обліку та карток первинного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також їх оповіщення; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов'язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; зберігають протягом 10 років списки, які надходять від закладів освіти щодо жінок, які здобувають освіту за медичною або фармацевтичною спеціальністю (додаток 14); здійснюють взяття на військовий облік жінок, які належать до категорій осіб, зазначених у частині одинадцятій статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу»; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п. 81 Порядку №1487 взяття на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.
Особиста присутність призовників, військовозобов'язаних та резервістів для зняття або виключення з військового обліку у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів не обов'язкова.
Згідно з пунктами 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
У справі, що розглядається, спір стосується бездіяльності ТЦК та СП щодо знищення даних про перебування ОСОБА_1 з 08.09.2007 на військовому обліку військовозобов'язаних осіб рядового, сержантського обліку та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач 17.09.2025 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про видалення даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, в якій просила відповідача знищити дані про перебування з 08.09.2007 на військовому обліку військовозобов'язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_17 , надати підтверджуючі документи про знищення даних відповідно до п. 1 даної заяви та письмово повідомити про результат розгляду даної заяви.
Вищевказана заява направлена на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням від 18.09.2025 за №6107043118448 та вручена відповідачу 22.09.2025, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення та трекінгом відстеження з сайту АТ Укрпошта".
Проте, ІНФОРМАЦІЯ_18 у місті Харкові не надав доказів того, що заява позивача від 17.09.2025 розглянута та за наслідком розгляду відповідачем прийнято рішення про видалення (знищення) даних про перебування ОСОБА_1 з 08.09.2007 на військовому обліку військовозобов'язаних осіб рядового, сержантського обліку та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_3 або відмову.
Отже, наявний факт протиправної бездіяльності відповідача щодо не розгляду цієї заяви.
У постанові від 17.04.2019 по справі №342/158/17 Верховний Суд зазначив, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу чи його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону (або ж іншого нормативно-правового регулювання) віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції, та, відповідно, відсутність належним чином оформленого рішення про видалення (знищення) даних про перебування ОСОБА_1 з 08.09.2007 на військовому обліку військовозобов'язаних осіб рядового, сержантського обліку та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_3 або мотивованої відмови у видаленні (знищенні) даних про перебування ОСОБА_1 з 08.09.2007 на військовому обліку військовозобов'язаних осіб рядового, сержантського обліку та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідчить про протиправну бездіяльність та наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 про видалення даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 17.09.2025.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача знищити дані про перебування з 08.09.2007 на військовому обліку військовозобов'язаних осіб рядового, сержантського та старшинського складу у ІНФОРМАЦІЯ_3 громадянки ОСОБА_1 , суд вважає їх передчасними, оскільки саме відповідач наділений відповідними повноваженнями щодо розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення щодо перевірки відомостей та внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Водночас, судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що заяву позивача про видалення даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 17.09.2025 належним чином розглянуто та за наслідками її розгляду прийнято рішення.
З огляду на вищенаведене та те, що заява позивача не була розглянута по суті поставлених у ній питань і відповідачем не було надано оцінки викладеним у заяві обставинам, похідна позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про видалення даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 17.09.2025.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 про видалення даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 17.09.2025.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 про видалення даних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів від 17.09.2025, з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Біленський О.О.