Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м.Харків
18 березня 2026 року №520/22612/24
Харківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Лариси Мар'єнко, розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у судове засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні ОСОБА_1 виплати з 01.03.2024 (у зв'язку із виниклим збільшенням розміру пенсії, яка підлягає фактичній виплаті без обмеження її максимальним розміром) пенсії та заборгованості з виплати пенсії "по інвалідності" з урахуванням рішень Харківського окружного адміністративного від 03.11.2021 по справі №520/18843/21, від 11.09.2023 по справі №520/14505/23, від 18.04.2024 по справі №520/37457/23, на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФЇ-111502 від 09.08.2021 про грошове забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням доплати до пенсії в розмірі 2000 грн. проведених індексацій пенсії з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, без обмеження її максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 з 01.03.2024 (у зв'язку із виниклим збільшенням розміру пенсії, яка підлягала фактичній виплаті без обмеження її максимальним розміром) пенсії та заборгованості з виплати пенсії "по інвалідності" з урахуванням рішень Харківського окружного адміністративного від 03.11.2021 по справі №520/18843/21, від 11.09.2023 по справі №520/14505/23, від 18.04.2024 по справі №520/37457/23, на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФХ-111502 від 09.08.2021 про грошове забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням доплати до пенсії в розмірі 2000 грн, проведених індексацій пенсії з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням раніше сплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач здійснюючи перерахунок пенсії позивача, протиправно обмежив максимальний розмір десятьма прожитковими мінімумами установленими для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду Владиславом Єгупенком від 19.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом.
У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади та згідно розпорядження керівника апарату суду №03-05/131 від 27.11.2024, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративну справу №520/22612/24 передано на розгляд с.Л.Мар'єнко.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2024 адміністративну справу прийнято до провадження за правилами статті 262 КАС України.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі надсилалась судом до електронного кабінету відповідача в ЄСІТС "Електронний суд" та отримана ним 04.12.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 05.12.2024.
В установлений судом строк, відповідач правом надіслати відзив на позовну заяву не скористався, заяву про визнання позову суду також не надсилав.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухавалою суду від 18.03.2026 закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у виплаті заборгованості з виплати пенсії "по інвалідності" з урахуванням рішень Харківського окружного адміністративного від 03.11.2021 по справі №520/18843/21, від 11.09.2023 по справі №520/14505/23, від 18.04.2024 по справі №520/37457/23, на підставі оновленої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №ФЇ-111502 від 09.08.2021 про грошове забезпечення станом на 05.03.2019, з урахуванням доплати до пенсії в розмірі 2000 грн. проведених індексацій пенсії з 01.03.2022, 01.03.2023, 01.03.2024, зобов'язання виплатити таку заборгованість. Продовжено розгляд адміністративної справи №520/22612/24 в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у здійсненні нарахуванні та виплати пенсії з 01.03.2024 без обмеження пенсії максимальним розміром та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з 01.03.2024 року без обмеження максимальним розміром.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09.04.1992.
Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснювати виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром.
Листом від 26.07.2024 №22114-22470/К-03/8-2000/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повідомило позивача, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 у справі №520/14505/23 головним управлінням у жовтні 2023 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_3 з 01.02.2022 з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Перерахунок пенсії проведено з 01.02.2022 з урахуванням максимального розміру пенсії відповідно до діючого законодавства. Розмір пенсії після перерахунку склав 19340,00 грн.
Крім того, на виконання рішення харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 у справі №520/37457/23 головним управлінням проведено перерахунок пенсії заявника без обмеження її максимальним розміром з 01.01.2020, з 01.02.2022, з 01.03.2022, з 01.03.2022, з 01.03.2023 року. У подальшому, у зв'язку із проведенням перерахунку згідно змін в законодавстві, пенсія буде нараховуватися з урахуванням максимального розміру, але не нижче призначеної пенсії.
Згідно перерахунку пенсії за пенсійною справою №ФХ111502 Міноборони станом на 01.03.2024, пенсія позивачу нараховують з розрахунку 80% грошового забезпечення - 14643,84 грн, індексації за 2022 рік - 2050,14 грн, індексації за 2023 рік - 1500,00 грн, індексації за 2024 рік - 1448,24 грн, збільшення основного розміру пенсії (25%) - 4910,25 грн, постанови КМУ від 14.07.2021 №713 - 2000 грн, підвищення інваліду війни ІІ групи - 944,40 грн, надбавки інваліду війни 2 групи - 50,00 грн. Підсумок (з надбавками) - 27547,18 грн, виплачено з урахуванням максимального розміру - 23610,00 грн.
Вважаючи такі дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Так, предметом спору у цій справі є правомірність обмеження максимальним розміром пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, починаючи з 01.03.2024 року.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Згідно з ч.1 ст.2 Закону України №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (набрав чинності з 01.10.2011) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно, зокрема, до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб2, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У той же час, Законом №3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, яку викладено в редакції Закону №3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Законом України від 24 грудня 2015 року №911-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень".
Згідно з частинами першою та другою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Суд зауважує, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах вмотивовані відповідачем посиланням на частину сьому статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.
Водночас Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20 грудня 2016 року частина сьома статті 43 Закону № 2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром (10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи) є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 16 квітня 2020 року у справі №620/1285/19, від 09 лютого 2021 року у справі № 1640/2500/18.
Внесені Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону № 2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16 жовтня 2018 року у справі №522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18.
З огляду на викладене, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що 12.10.2022 Конституційним Судом України прийнято Рішення №7-р(II)/2022 у справі №3-102/2021 (231/21, 415/21) щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України). Вказаним Рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
У пункті 2 резолютивної частини цього Рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону №3668-VIзі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Зазначений шестимісячний строк сплив - 12.04.2023 року.
Таким чином, обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з розрахунку всіх основних та додаткових видів грошового забезпечення, однак виплачується позивачу пенсія з обмеженням максимального розміру пенсії.
За викладених обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд зазначає, що пенсійний орган, обмежуючи позивачу виплату перерахованої пенсії з 01.03.2024 року, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
Таким чином, з метою відновлення порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають в обмеженні пенсії ОСОБА_1 розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її граничним розміром з 01.03.2024, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.
Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Витрати зі сплати судового збору не підлягають розподілу, оскільки позивач звільнений від його сплати на підставі пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" як особа з інвалідністю ІІ групи.
Керуючись ст.ст.19, 139, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м.Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром, який складає десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність з 01.03.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) без обмеження максимальним розміром пенсії з 01.03.2024 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року був введений воєнний стан на території України, у зв'язку з бойовими діями на території м.Харків та Харківської області, повний текст рішення складено 18 березня 2026 року.
Суддя Лариса МАР'ЄНКО