про відмову у встановленні судового контролю
Справа № 500/4329/25
19 березня 2026 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Юзьківа М.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення судового контролю в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною щодо непроведення перерахунку основного розміру пенсії на підставі виданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання бездіяльності протиправною щодо непроведення перерахунку основного розміру пенсії на підставі виданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, зобов'язання вчинити певні дій.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26.01.2026, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області - задоволено повністю.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 червня 2025 року № 11/1/9444 з урахуванням щорічних індексацій та проведених раніше виплат, починаючи з 01 лютого 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 червня 2025 року № 11/1/9444 з урахуванням щорічних індексацій та проведених раніше виплат, починаючи з 01 лютого 2023 року.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 набрало законної сили 26.01.2026.
16.02.2026 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист у справі.
16.03.2026 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, у якій позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 500/4329/25. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подати до суду звіт про виконання судового рішення у строк, визначений судом. Зобов'язати відповідача надати суду документи, що підтверджують повне виконання рішення суду. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області забезпечити виплату боргової суми у розмірі 184078,87 грн одним платежем, оскільки рішення суду не передбачає її виплату частинами. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області забезпечити виплату пенсійної заборгованості, що виникає за період з 01.03.2026 по день фактичного виконання судового рішення, у розмірі, що відповідає установленому розміру пенсії 16 547,51 грн на місяць, включно з нарахуванням усіх індексацій та доплат, і здійснити її виплату одним платежем при фактичному виконанні рішення. Встановити правильний розмір пенсії на рівні 16547,51 грн та здійснювати її нарахування та виплату у повному обсязі одними платежами.
Оскільки розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, то розгляд поданої представником заяви суд вирішив за можливе здійснити у порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд враховує наступне.
Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У пункті 40 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Горнсбі проти Греції суд наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України"), якими встановлено порушення пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з положеннями статті 129-1 Конституції України.
Таким чином, судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Відповідно до частини першої статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Частиною першої статті 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
З аналізу норми частини першої статті 382 КАС України слідує, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення, є правом, а не обов'язком суду.
З цього приводу Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 звернув увагу на те, що застосування статті 382 КАС України, яка до внесення змін Законом № 4094-IX від 21.11.2024 називалася "Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах", має на меті забезпечення належного виконання судових рішень. Підставами для її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення.
З наведеного слідує, що подання звіту про виконання судового рішення може мати місце на стадії виконання судового рішення за заявою сторони, на користь якої таке рішення ухвалене, за наявності обґрунтованих доводів та підстав вважати, що відповідач ухиляється від виконання рішення у справі.
Подібна позиція висловлена також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 800/592/17.
Таким чином, з аналізу правових позицій Верховного Суду випливає, що зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та допустимими доказами.
Даючи оцінку виконанню відповідачем рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2025у даній справі, суд встановив, що відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 3164-2881/Х-02/8-1900/26 від 06.03.2026 щодо виконання рішення суду позивачу на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.09.2025 у справі № 500/4329/25 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.06.2025 № 11/1/9444 з урахуванням щорічних індексацій та проведених раніше виплат. Зазначене рішення суду виконане в межах повноважень у лютому 2026 року. Розмір пенсії після перерахунку з 01.03.2026 становить 14850,81 гри. На виконання зазначеного рішення нарахована доплата в сумі 184078,87 грн за період з 01.02.2023 по 28.02.2026 , яка обліковується в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Однак, виплата пенсії проводиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування).
Суд зазначає, що неналежне, на думку позивача, виконання рішення суду не тягне за собою право на звернення до суду для встановлення судового контролю, оскільки стадія виконання рішення суду завершилась, що свідчить про відсутність підстав для звернення до суду в порядку статті 382 КАС України. Вказане свідчить про неналежний спосіб захисту та відсутність підстав для звернення до суду в порядку статті 382 КАС України, що унеможливлює подання звіту за вже виконане рішення суду.
Водночас, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
За таких обставин, враховуючи ненаведення позивачем обґрунтованих підстав та ненадання доказів на обґрунтування заяви про встановлення судового контролю, зокрема, що свідчать про ухилення відповідача від виконання рішення суду в даній справі, суд не знаходить підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в порядку статті 382 КАС України, у зв'язку з чим у задоволенні заяви представника позивача слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 248, 256, 294, 295, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у адміністративній справі № 500/4329/25 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 19 березня 2026 року.
Головуючий суддя Юзьків М.І.