Справа № 540/1360/22
19 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення грошового забезпечення,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, в якому позивач просить:
визнати протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо видачі наказу №18 від 13.12.2021 «Про невиплату грошового забезпечення» та не здійснення з 01 грудня 2021 року виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
стягнути з УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 необхідні виплати грошового забезпечення, а також індексацію та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат по даним нездійсненим своєчасно розрахунках з 01 грудня 2021 року по теперішній час, у сумах визначених судом;
стягнути з УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 20000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21.012022 позивачу стало відомо, що 13.12.2021 голова ліквідаційної комісії УМВС в Херсонській області видав наказ №18 про невиплату грошового забезпечення з 01.12.2021 у зв'язку з невиконанням вимог наказу №15 від 01.11.2021 «Про прибуття до ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області для виконання Плану заході, пов'язаних з ліквідацією УМВС України в Херсонській області».
В додатку до листа додано сам наказ від 13.12.2021 №18, зі змісту якого стало відомо, що він мотивований тим, що позивач 01.12.2021 не прибув до ліквідаційної комісії і станом на 13.12.2021 також не прибув.
Проте у позивача 05.11.2021 трапилось серцево-судинне захворювання, він отримував невідкладну медичну допомогу до 19.11.2021. В подальшому з 22.11.2021 проходить реабілітацію. Накази позивачу не направлялись. З урахуванням викладеного позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 02.06.2022 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 15.07.2022 клопотання представника УМВС України в Херсонській області за вхід. №ЕП/20463/22 від 20.07.2022 року про зупинення провадження по справі задоволено.
Зупинено провадження по справі №540/1360/22 до припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Ухвалою суду від 19.03.2026 провадження у справі поновлено.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ в підрозділах УМВС України в Херсонській області з 2006 року (встановлено постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2025 у справі №420/8491/25).
Також постановою апеляційного суду від 04.11.2025 встановлено наступне:
«… Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2018 року у справі №821/2082/17 апеляційну скаргу УМВС України в Херсонській області задоволено частково.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 року скасовано.
Прийнято нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до УМВС України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу №30 о/с від 28.08.2016 року; поновлення на роботі; стягнення суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано Наказ від 28.08.2016 року №30 о/с виданий УМВС України в Херсонській області (ЄДРПОУ 08592322, м. Херсон, вул. Кірова 4) в частині звільнення ОСОБА_1 .
Поновлено ОСОБА_1 посаді старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №1 управління протидії злочинності у сфері економіки УМВС в Херсонській області.
Стягнуто з Управління МВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.04.2017 року по 22.03.2018 року включно в сумі 10 026 (десять тисяч двадцять шість) гривень 03 копійки, яке визначене з урахуванням сплати податків і зборів.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Херсонській області №3 о/с від 29.01.2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 з посади старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу № 1 управління протидії злочинності у сфері економіки УМВС в Херсонській області.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №1 управління протидії злочинності у сфері економіки УМВС в Херсонській області.
Стягнуто з УМВС в Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.03.2018 по 22.04.2019 включно в сумі 11 700,00 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2019 року у справі №540/379/19 апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області задоволено частково.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року змінено, викладено четвертий абзац резолютивної частини в наступній редакції:
«Зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській (код ЄДРПОУ 08592333; 73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 січня 2019 року по 22 квітня 2019 року включно, виходячи із розміру посадового окладу - 900 грн., з відрахуванням обов'язкових платежів, з урахуванням раніш виплачених сум.».
В іншій частині рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року залишено без змін…
… Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено зі служби з 22.02.2022 року у запас Збройних Сил за ст. 64 п. «г» згідно з п.10 та 11 розділу 11 Закону України «Про Національну поліцію» та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Відповідно до вимог п.10 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Під час розгляду справи встановлено, що УМВС України в Херсонській області листом від 12.11.2021 року №812/04/2-2021 запропонувало ОСОБА_1 вакантні посади поліцейських, додавши до листа перелік вакантних посад ГУНП в Херсонській області (т.1 а.с. зворот 147-151). Вказаний лист було надіслано позивачу поштовим відправленням (т.1 а.с.146).
Крім того, ГУНП в Херсонській області надсилало лист від 09.06.2021 року №1142/01/2-2021 позивачу з переліком вакантних посад (т.1 а.с.197,207), з підтвердженням поштового направлення позивачу (т.1 а.с.206).
Проте ОСОБА_1 не виявив бажання далі проходити службу в поліції.
Доказів, які спростовують вказане, позивачем під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій не надано…».
Також судом встановлено, що листом від 09.12.2021 «Про інформування» УМВС України в Херсонській області повідомило позивача про те, що наказом ГУНП в Херсонській області №896 від 03.12.2021 оголошено конкурс на службу в поліцію на заміщення вакантних посад з 07.12.2021.
13.12.2021 УМВС України в Херсонській області видано наказ №18 «Про не виплату грошового забезпечення», в якому зазначено, що на виконання постанови суду, винесеної у справі №540/379/19 УМВС України в Херсонській області 13.05.2019 видано наказ №6 о/с, яким поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №1 управління протидії злочинності у сфері економіки УМВС.
УМВС України в Херсонській області 28.10.2021 виданий наказ №8, яким затверджено ліквідаційну комісію УМВС України в Херсонській області, до складу якої включено старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №1 управління протидії злочинності у сфері економіки УМВС ОСОБА_1 .
Відповідно до наказу УМВС України в Херсонській області від 01.11.2021 №15 ОСОБА_1 наказано прибути 01.12.2021 до ліквідаційної комісії за адресою: м. Херсон, вул. Лютеранська, 4, каб. 223.
З метою виконання ОСОБА_1 вимог вищезазначених наказів 19.11.2021 за вих.№832/0425-2021 останньому направлений лист, який ним отримано 22.11.2021, що підтверджується відомостями, розміщеними на сайті Укрпошти.
06.12.2021 членами ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області за №4061/2/2-2021 складено акт про доведення до відома ОСОБА_1 вимог наказів УМВС України в Херсонській області від 28.10.2021 №11 та від 01.11.2021 №15.
Станом на 13.12.2021 член ліквідаційної комісії УМВС України в Херсонській області ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії не прибув та обов'язки, покладені на нього не виконав, доказів перебування на лікарняному не надав.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі Закон № 580-VIII), в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №580-VIII, Національна поліція України (поліція) це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У відповідності до частини 1 статті 2 Закону України від 23.12.1993 року №3781-XII «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Національна поліція є правоохоронним органом.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції (частина 1 статті 17 Закону №580-VIII).
Європейський суд з прав людини неодноразово розглядав справи щодо спорів, які стосуються питань, пов'язаних із працевлаштуванням державних службовців, їхнім кар'єрним просуванням і завершенням служби.
Зокрема у рішенні «Пеллегрен проти Франції» від 08 грудня 1999 року, заява №28541/95 Європейський суд з прав людини надав автономне тлумачення терміну «Державна служба»». З цією метою Суд запровадив функціональний критерій, що визначається характером обов'язків і функцій службовця. Ті, що обіймають посади, які передбачають виконання функцій, пов'язаних із забезпеченням загальних інтересів, або участь у здійсненні повноважень, наданих за публічним правом, наділені часткою суверенної влади держави. Отже, держава має законний інтерес вимагати від таких посадових осіб особливих відносин довіри і лояльності. З іншого боку, стосовно інших посад, які не містять такого аспекту «державного управління», цього інтересу немає (пункту 60,65 згаданого вище рішення).
Вирішуючи спір, суд виходить із того, що позивач, займаючи посаду - старшого оперуповноваженого міжрайонного відділу №1 управління протидії злочинності у сфері економіки УМВС, був пов'язаний обов'язком особливих відносин довіри і лояльності до держави в особі УМВС України в Херсонській області, зважувати все, що стосувалося виконання його професійних завдань та правових наслідків щодо відмови проходити службу в поліції.
Суд при розгляді даної справи враховує преюдиціальні обставини, встановлені постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду у справі №420/8491/25, про те, що ОСОБА_1 не виявив бажання далі проходити службу в поліції.
Повертаючись до підстав адміністративного позову, суд зазначає, що перебування працівника у стані тимчасової непрацездатності покладає на нього обов'язок повідомити роботодавця про такий факт у будь-який доступний спосіб (усно, телефоном, електронним повідомленням, через безпосереднього керівника тощо) з метою належної організації службової діяльності та обліку робочого часу. Водночас, матеріалами справи, що позивач повідомляв відповідача про перебування на лікарняному у спірний період.
Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
Правильність саме такого тлумачення змісту частини 1 статті 77 та частини 2 статті 77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений у статті 77 КАС України обов'язок відповідача - суб'єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов'язку Позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
У позовній заяві позивач стверджує, що про перебування на лікарняному повідомляв працівника кадрової служби УМВС України в Херсонській області. Проте, позивач не зазначає та не надає доказів про дату такого повідомлення, про засоби повідомлення (номер телефону, скріншоти месенджерів тощо).
Щодо доводів про перебування на лікарняному з 05.11.2021, судом встановлено, що позивачем до матеріалів справи надано довідку №117 та консультативний висновок лікаря кардіолога від 21.11.2021.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №328 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок №328) листок непрацездатності - сформований (виданий) програмними засобами Реєстру на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, і зареєстрований за єдиним реєстраційним номером листка непрацездатності у Реєстрі електронний документ, що є підставою для звільнення від роботи, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Медичний висновок про тимчасову непрацездатність (далі - медичний висновок) - електронний документ, що формується на підставі медичних записів в електронній системі охорони здоров'я та містить висновок лікаря за результатами медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності, що засвідчує тимчасову непрацездатність та є підставою для створення листка непрацездатності (підпункт 3 пункту 2 Порядку №328).
Таким чином, саме листок непрацездатності є належним доказом, який підтверджує перебування на лікарняному, та, відповідно, підтверджує поважність причин відсутності на роботі через хворобу.
Отже, довідка №117 та консультативний висновок лікаря кардіолога від 21.11.2021 не є належним і допустимим доказом перебування позивача на лікарняному.
Суд зазначає, що доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, однак позивачем не доведено ґрунтовності пред'явлених вимог.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», згідно з якою саме небезпідставність доводів позивача про неправомірність втручання в реалізацію його прав є умовою реалізації права на доступ до суду.
Отже, звертаючись до суду з позовом про захист своїх прав, позивач обтяжений обов'язком довести "небезпідставність" своїх доводів щодо порушеного права за захистом якого він звернувся до суду, надавши відповідні докази зі змісту яких можливо встановити наявність спору саме на момент звернення до суду.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення в частині визнання протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо видачі наказу №18 від 13.12.2021 «Про невиплату грошового забезпечення» та не здійснення з 01 грудня 2021 року виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Окремо суд зазначає, що позовні вимоги, які відповідно до процесуального закону формує саме позивач по справі, не містять вимоги про скасування наказу №18 від 13.12.2021.
Стосовно позовної вимоги про стягнення з УМВС України в Херсонській області на користь ОСОБА_1 необхідні виплати грошового забезпечення, а також індексацію та компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплат по даним нездійсненим своєчасно розрахунках з 01 грудня 2021 року по теперішній час, у сумах визначених судом, то вона теж задоволенню не підлягає, оскільки є похідною від вимоги про визнання протиправними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області щодо видачі наказу №18 від 13.12.2021 «Про невиплату грошового забезпечення» та не здійснення з 01 грудня 2021 року виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ст.56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Оскільки судом не встановлена протиправність оскаржуваного рішення (наказу) відповідача, підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, стягнення грошового забезпечення - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області (адреса: 73014, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4, ЄДРПОУ 08592322)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА
.