Справа № 420/1556/26
19 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд: - визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо невиключення з військового обліку стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 ; - зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 про виключення з військового обліку відповідно до відомостей, які містяться у військовому квитку серії НОМЕР_2 .
Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03 квітня 2023 року його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, про що вказано у довідці ВЛК від 03.04.2023 №49/1215.
Однак у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (реєстрі «Оберіг») міститься інформація про перебування позивача на військовому обліку військовозобов'язаних та його придатність до військової служби, що, на думку позивача, вказує на розбіжність даних між цим реєстром та військовим квитком серії НОМЕР_2 .
Представник позивача зазначив, що 27.12.2025 року він звернувся до відповідача із за допомогою додатку Резерв плюс із запитом щодо внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів АІКС «Оберіг» щодо внесення запису про його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
03 січня 2026 року позивача повідомлено що запит відхилено у внесенні змін до відомостей Реєстру, при цьому у відповіді не зазначено жодних обставин скасування чи втрати чинності рішення ВЛК від 03.04.2023, а також не наведено правових підстав для невизнання записів у військовому квитку.
Позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невнесення актуальних даних про виключення його з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. У зв'язку з чим просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 26.01.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в електронній формі.
Представник відповідача надав відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що перевіркою облікових даних, які наявні у електронній базі Реєстру (АІТС “ОБЕРІГ») встановлено, що позивач перебуває на обліку військовозобов'язаних ІНФОРМАЦІЯ_2 , підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
За твердженням представника відповідача, в реєстрі відсутня інформація, про те, що позивач проходив ВЛК у 2023 році або у будь-який інший час.
Представник зазначив, що позивач надав суду фотокопію з копії довідки ВЛК, а не з оригіналу цього документу.
Також, представник звертає увагу, що відомості до реєстру вносяться на підставі військово-облікового документу. З наданої позивачем копії військового квитка (розділ VIII) вбачається, що позивача знято з військового обліку, а не виключено. На переконання представника відповідача «Зняття з військового обліку» та «Виключення з військового обліку» не є тотожними поняттями.
Справа розглянута в письмовому провадженні.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (паспорт серії НОМЕР_3 ) згідно з військовим квитком серії НОМЕР_2 позивача 03.04.2023 знято з військового обліку за станом здоров'я (розділ VIII).
Згідно з витягом з електронного військово-облікового документа «Резерв+», сформованого 14.11.2025 року позивач є військовозобов'язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про виключення позивача з військового обліку - відсутні.
За твердженням позивача у позові, він 27.12.2025 року через застосунок Резерв+ звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із запитом на виправлення даних у реєстрі «Оберіг», однак його запит відхилено, що підтверджується скріншотом із застосунку Резерв+. Також, 06.01.2026 року позивач засобами поштового зв'язку направив на адресу відповідача заяву, у якій продублював свої вимоги щодо виправлення даних у реєстрі «Оберіг». Вказану заяву отримано відповідачем 23.09.2025 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6503000464515.
Позивач зазначив, що не отримав відповіді на подану заяву.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача стосовно невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, щодо невиключення з військового обліку відносно нього, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Спірні правовідносини регламентуються Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ), Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16.03.2017 №1951-VIII (далі Закон №1951-VIII), Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487), Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затверджене постановою КМУ від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154), Порядком оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів і форми такого документа, затвердженим постановою КМУ від 16.05.2024 №559 (далі Порядок №559).
Закон №2232-ХІІ здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ).
Пунктом 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: - організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; - здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; - проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; - виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони (п.11 Положення №154).
Статтею 1 Закону №1951-VIII визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України (ч.8 ст.5 Закону №1951-VIII).
Таким чином, Хаджибейський РТЦКСП м. Одеси є уповноваженим суб'єктом на ведення військового обліку військовозобов'язаних та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та актуалізацію його бази даних.
Відомості, які зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів (п.3 Порядку №559).
Військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, зокрема, відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку) (п.п.12 п.8 Порядку №559).
Пунктом 4 Порядку №559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:
у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;
в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.
Зміни вносяться протягом п'яти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Таким чином, у разі виявлення невідповідностей в документах (в електронному чи паперовому вигляді) військовозобов'язаний повинен звернутись до РТЦКСП із заявою про усунення таких невідповідностей.
Враховуючи, що позивачем відповідний запит подано через електронний кабінет в застосунку Резерв+, суд вважає, що позивачем дотримано порядок звернення до РТЦКСП за виправленням відомостей в електронному реєстрі.
Разом з тим, повідомлення про відхилення запиту позивача не містить жодних обґрунтувань, мотивів такого відхилення.
Відповідно до ч.1,2 ст.2 КАС, Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З наведеного вбачається, що рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим і вмотивованим.
Однак, в даному випадку відповідь на запит не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості.
Суд встановив, що за результатами розгляду запита позивача, відповідачем не прийнято будь-якого рішення, а лише повідомлено про його відхилення без зазначення правових підстав та обґрунтувань.
Вказане свідчить про те, що запит на виправлення даних у реєстрі «Оберіг», поданий позивачем через електронний кабінет фактично є нерозглянутим.
Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 у справі №140/2093/18).
Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, з урахуванням наведених правових позицій Верховного Суду, зазначення відповідачем обґрунтувань для відхилення запиту лише у відзиві на позов не може вважатися належним виконанням обов'язку щодо прийняття та належного мотивування рішення, оскільки відзив не може підміняти рішення суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень допущено протиправну бездіяльність щодо не розгляду запиту на виправлення даних у реєстрі «Оберіг», поданого позивачем через електронний кабінет в застосунку Резерв+.
Тому, належним та ефективним способом захисту порушеного права в даному випадку є зобов'язання відповідача розглянути цей запит та прийняти мотивоване рішення за результатами його розгляду.
Згідно зі ст.ст.73,74,75,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням встановлених фактів суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позову, суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 600 грн.
Керуючись ст. 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду запиту від 27.12.2025 року на виправлення даних у реєстрі «Оберіг», поданого ОСОБА_1 через електронний кабінет в застосунку Резерв+.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 розглянути запит ОСОБА_1 від 27.12.2025 року на виправлення даних у реєстрі «Оберіг» та прийняти мотивоване рішення за результатами його розгляду.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 600 грн.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва