Справа № 420/39060/25
18 березня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм про визнання протиправною бездіяльності, стягнення,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд :
- визнати протиправною бездіяльність Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 належних йому за законом виплат;
- стягнути з Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на користь ОСОБА_1 100 відсотків посадового окладу начальника Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм за виконання Позивачем обов'язків за вакантною посадою державної служби за період з 24.06.2025 по 01.10.2025 включно, виходячи із окладу за посадою у 25 842 (двадцять п'ять тисяч вісімсот сорок дві) гривні за місяць, всього за весь період у сумі 84 802 (вісімдесят чотири тисячі вісімсот дві) гривні 43 коп. з відповідними відрахуваннями встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів;
- стягнути з Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм на користь ОСОБА_1 100 відсотків посадового окладу головного спеціаліста-юрисконсульта Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм за виконання Позивачем обов'язків за вакантною посадою державної служби за період з 07.10.2025 по 30.10.2025 включно, виходячи із окладу за посадою у 13 633 (тринадцять тисяч шістсот тридцять три) гривні за місяць, всього за весь період у сумі 10 669 (десять тисяч шістсот шістдесят дев'ять) гривень 30 коп. з відповідними відрахуваннями встановлених законом податків та інших обов'язкових платежів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що протягом 2025 року він за наказами керівництва тимчасово виконував обов'язки за вакантними посадами начальника управління та головного спеціаліста-юрисконсульта, проте належна за законом компенсація йому не виплачувалася. Позивач посилається на ст. 43 Конституції України, ст. 105 КЗпП та п. 13 Прикінцевих положень Закону «Про Державний бюджет на 2025 рік», які гарантують право на оплату за додаткове навантаження. Він підкреслює, що згідно з Роз'ясненнями НАДС та колективним договором установи, виконання обов'язків за вакантною посадою передбачає доплату в розмірі 100% посадового окладу за цією посадою. При цьому позивач заперечує проти аргументів відповідача про необхідність окремого погодження з Держрибагентством, оскільки норми бюджетного законодавства є нормами прямої дії, а право на винагороду за фактично виконану роботу захищене законом. Згідно зробленого позивачем розрахунку заборгованості за період з червня по жовтень 2025 року її розмір становить 95 471,73 грн. Позивач наголошує, що досудовий порядок врегулювання спору виявився безрезультатним, а бездіяльність органу щодо невиплати коштів є очевидно протиправною.
Ухвалою від 26.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін згідно з ст. 262 КАС України.
16.12.2025 до суду від представника Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що Чорноморське басейнове управління є відокремленим підрозділом Держрибагентства без статусу юридичної особи, тому воно не наділене самостійними повноваженнями щодо встановлення доплат. Відповідач наголошує, що позивач пред'явив вимоги до неналежного відповідача, оскільки призначення на посаду та визначення умов оплати праці начальника управління належить до виключної компетенції Голови Держрибагентства. При цьому Чорноморський рибоохоронний патруль не є розпорядником бюджетних коштів, який може самостійно приймати рішення про додаткові виплати. Відповідач акцентує увагу на тому, що Закон України «Про державну службу» містить вичерпний перелік складових заробітної плати, де доплата за виконання обов'язків за вакантною посадою не передбачена. Також лист Держрибагентства від 19.11.2025 підтверджує відсутність правових підстав для здійснення таких нарахувань у 2025 році. Крім того, відповідач зауважує, що роз'яснення НАДС мають лише рекомендаційний характер і не створюють нових юридичних норм.
18.12.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою Чорноморське басейнове управління є належним відповідачем, оскільки воно є його безпосереднім роботодавцем, здійснює табелювання та виплату заробітної плати. Позивач спростовує твердження про відсутність статусу юридичної особи, вказуючи на наявність у підрозділу самостійного балансу, рахунків у Казначействі та власної печатки. Позивач підкреслює, що п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прямо передбачає компенсацію за виконання обов'язків за вакантною посадою як складову варіативної зарплати. Аргументи відповідача про відсутність таких норм у Законі «Про державну службу» він вважає безпідставними, оскільки норми бюджетного закону на 2025 рік мають пріоритетну дію. Крім того, позивач зазначає, що право на доплату закріплено у п. 3.6.2 Колективного договору управління, який є обов'язковим для виконання відповідачем. Також позивач вказує на нерелевантність листа Держрибагентства, оскільки останній має лише рекомендаційний характер і не може скасовувати норми закону. Позивач зауважує, що відповідач взагалі не надав заперечень щодо доплати за виконання обов'язків юрисконсульта, фактично визнавши цю частину вимог. Посилання на необхідність погодження виплат із головним органом позивач називає спробою уникнути відповідальності, адже розпорядник коштів нижчого рівня зобов'язаний дотримуватися трудових гарантій самостійно.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - Позивач) наказом Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 19.06.2025 № 16-О «Про призначення ОСОБА_1 » з 19.06.2025 був призначений на посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» Чорноморського басейнового управління.
Наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 23.06.2025 № 93-ТО «Про тимчасове покладання виконання обов'язків на ОСОБА_1 » на Позивача, у зв'язку з вакантними посадами начальника Чорноморського басейнового управління та його заступника, з 24.06.2025 покладено виконання обов'язків начальника Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм тимчасово, до призначення в установленому порядку начальника зазначеного Управління.
Наказом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 01.10.2025 № 131-ТО «Про зняття тимчасового виконання обов'язків з ОСОБА_1 » з позивача знято виконання обов'язків начальника Чорноморського басейнового управління.
Таким чином, позивач виконував обов'язки за вакантною посадою начальника Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з 24.06.2025 по 01.10.2025 включно (3 місяці 7 днів).
Наказом Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 06.10.2025 № 40-О «Про тимчасове покладання виконання обов'язків на ОСОБА_1 » на позивача, у зв'язку з вакантною посадою, з 07.10.2025 покладено виконання обов'язків головного спеціаліста-юрисконсульта Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, на період до призначення основного працівника.
Наказом Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 21.10.2025 № 43-О «Про звільнення ОСОБА_1 » позивача було звільнено з посади головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» з 30.10.2025.
Таким чином, позивач виконував обов'язки за вакантною посадою головного спеціаліста-юрисконсульта Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм з 07.10.2025 по 30.10.2025 включно (23 дні).
Позивач звернувся до сектору бухгалтерського обліку та звітності Управління з метою отримання розрахункових листків сум нарахованої заробітної плати з розшифруванням за видами виплат, розмірами і підставами відрахувань та сумою заробітної плати, що була виплачена ОСОБА_1 за червень-вересень 2025 року.
17.10.2025 позивач звернувся до Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації. рибного господарства та продовольчих програм із заявою, в якій просив здійснити відповідні виплати за виконання ним обов'язків за вакантною посадою державної служби начальника Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм, з 24.06.2025 по 01.10.2025 включно.
Листом від 20.11.2025 № 1-16-15/355-25 позивачу надано відповідь, за змістом якої Чорноморський рибоохоронний патруль в своїй діяльності керується Конституцією, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, наказами та дорученнями Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (даліДержрибагенство), актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також Положенням про Чорноморський рибоохоронний патруль. Відповідно до Положення про Чорноморський рибоохоронний патруль, на посади державної служби, а саме начальника або тимчасового виконання обов'язків начальника Чорноморського рибоохоронного патруля, призначається або звільняється з посади Головою Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм ( далі - Голова Держрибагентства) відповідно до законодавства. Всі надбавки та доплати за виконання обов'язків погоджуються та призначаються наказом Голови Держрибагентства. На звернення ОСОБА_1 було направлено лист до Держрибагентства для надання роз'яснення щодо відповідних виплат. Листом Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм від 19.11.2025 №1-9.3- 16/7535-25 зазначено, станом на дату тимчасового покладання виконанням обов'язків на ОСОБА_1 . Законом України « Про державну службу» виплата за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби не передбачена.
Зважаючи на те, що згідно отриманих роздруківок, оплата за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків за вакантною посадою державної служби позивачу не проводилась, за його відповідним зверненням отримано відмову, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю та на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оплату праці», додаткова заробітна плата - це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 5 Закону України «Про державну службу» дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
За ст. 50 цього ж Закону, Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Заробітна плата державного службовця враховує кваліфікацію та досвід, важливість і складність роботи на посаді, ступінь відповідальності, а також результативність, ефективність та якість виконання посадових обов'язків.
Заробітна плата державного службовця складається з:
1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця;
2) варіативної заробітної плати - премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, місячної або квартальної премії.
Стала заробітна плата державного службовця є фіксованою виплатою та основною винагородою за виконання посадових обов'язків, яка гарантується цим Законом.
Варіативна заробітна плата залежить від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу, є винагородою за ініціативну роботу, своєчасне і якісне виконання завдань, виконання додаткового обсягу завдань.
Державний службовець може отримувати гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством.
Гарантійні та компенсаційні виплати встановлюються державним службовцям незалежно від їхньої заробітної плати, не входять до її сталої або варіативної складової та не враховуються при формуванні фонду сталої та варіативної заробітної плати. Такі виплати є частиною державних гарантій, спрямованих на компенсацію витрат, що виникають у зв'язку з виконанням службових обов'язків або реалізацією спеціального правового статусу державного службовця.
До гарантійних та компенсаційних виплат належать: компенсація у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; грошова допомога, що виплачується з наданням щорічної основної відпустки; інші гарантійні та компенсаційні виплати, встановлені законодавством.
Згідно з п. 13 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році оплата праці державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з:
1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, інших доплат, передбачених законами України;
2) варіативної заробітної плати - премій, компенсацій за додаткове навантаження у зв'язку з виконанням обов'язків тимчасово відсутнього державного службовця та за вакантною посадою державної служби, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.
Норми Закону України "Про державну службу" щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Вирішуючи спір, суд враховує, що оскільки спеціальний Закон № 889 не містить детального механізму виплати за вакантною посадою, застосовується стаття 105 КЗпП України.
Вона передбачає, що працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.
Згідно зі статтею 15 Закону «Про оплату праці» та статтею 97 КЗпП, умови запровадження та розміри доплат встановлюються підприємствами самостійно у колективному договорі.
В свою чергу, пункт 3.6.2 Колективного договору Чорноморського басейнового управління чітко визначає розмір доплати за виконання обов'язків за вакантною посадою -100 відсотків посадового окладу, встановленого за цією вакантною посадою (при одноосібному виконанні).
Крім того, суд враховує, що хоча роз'яснення Національного агентства України з питань державної служби (наприклад, від 24.01.2024 № 179р та від 11.11.2025 № 201-р/з) не є нормативно-правовими актами, вони відображають офіційну методологію застосування законодавства. При цьому НАДС підтверджує, що компенсація за вакантною посадою у 2025 році має виплачуватися в межах окладу за такою посадою.
З огляду на вищевикладене, позивач цілком правомірно розрахував на отримання оплати за додаткове навантаження, оскільки чинне законодавство прямо передбачає компенсацію за виконання обов'язків за вакантною посадою як складову варіативної частини заробітної плати держслужбовця у 2025 році.
Враховуючи, що факт виконання позивачем функцій начальника управління та юрисконсульта підтверджений відповідними наказами, а пункт 3.6.2 Колективного договору установи чітко встановлює розмір такої доплати на рівні 100% посадового окладу, посилання відповідача на відсутність правових підстав чи необхідність додаткових погоджень є безпідставними та такими, що порушують гарантоване право працівника на належну винагороду за фактично виконану роботу.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нерозгляду питання про нарахування позивачу компенсації за додаткове навантаження за його зверненням від 17.10.2025.
Так, згідно з п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», виплата за виконання обов'язків за вакантною посадою є складовою варіативної частини заробітної плати.
Оскільки факт видання наказів про покладання обов'язків начальника та юрисконсульта на позивача підтверджений матеріалами справи, а виплата відповідних коштів не проводилася, суд вбачає порушення гарантованого законом права позивача на належну оплату праці.
Разом з тим, позовна вимога в частині стягнення конкретних сум (84 802,43 грн та 10 669,30 грн) підлягає частковому задоволенню шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 17.10.2025 з урахуванням викладених вище висновків суду.
Суд зазначає, що визначення точного розміру компенсації (відсотка від окладу, оцінки обсягу виконаної роботи та наявності економії фонду оплати праці) належить до виключної компетенції суб'єкта призначення та керівника органу.
Пряме стягнення судом фіксованої суми, розрахованої позивачем, на даному етапі становитиме втручання у дискреційні повноваження відповідача та підміну функцій органу державної влади, що суперечить принципам адміністративного судочинства.
Таким чином, належним та ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм та зобов'язання останнього повторно розглянути заяву позивача від 17.10.2025 та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуванням висновків суду.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм (Одеська обл., м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 13, 5-й поверх; 65078 ЄДРПОУ 40817318) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Чорноморського басейнового управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 належних йому за законом виплат за виконання обов'язків за вакантною посадою державної служби.
Зобов'язати Чорноморське басейнове управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 17.10.2025 та прийняти рішення по суті з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк