Справа № 420/25646/25
(додаткове)
18 березня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заявупредставника Приватного акціонерного товариства «СТАЛЬКАНАТ» - адвоката Огороднікової І.І. про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «СТАЛЬКАНАТ» (код ЄДРПОУ 44437592, місце знаходження: 65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 16) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44104032, місце знаходження: 65015, Одеська область, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 15/1) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала ця адміністративна справа.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2026 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства «СТАЛЬКАНАТ» (код ЄДРПОУ 44437592, місце знаходження: 65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 16) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44104032, місце знаходження: 65015, Одеська область, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 15/1) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено в повному обсязі.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податку № 36534000706від 07.05.2025 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податку (код ЄДРПОУ 44104032, місцезнаходження: 65015, м. Одеса, пр.-т. Шевченка, 15/1) на користь Приватного акціонерного товариства «СТАЛЬКАНАТ» (код ЄДРПОУ 44437592, місце знаходження: 65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 16) судовий збір в розмірі 30280,00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок).
Через канцелярію суду 09.03.2026 року (надіслано поштою 02.03.2026) від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій представник просить стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань понесені позивачем у справі витрати на правничу допомогу в розмірі 111 390,00 грн.
На обґрунтування вказаного клопотання представник зазначив, що сторони погодили, що вартість послуг з правової допомоги, визначених у п. 1.1 договору, з огляду на складність справи, кваліфікацію і досвід адвокатів, фінансовий стан замовника та інші істотні обставини, становить 111 390,00 грн.
До заяви представник надав: копію договору про надання правової допомоги, копію додаткової угоди, рахунків на оплату таплатіжні інструкції.
Також, через канцелярію суду 05.03.2026 року (сформовано в підсистемі ЕС 03.03.2026) від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів, а саме акт виконаних робіт.
Через канцелярію суду 10.03.2026 року від відповідача надійшли заперечення на клопотання позивача, в яких представник зазначив, що позивач не надав всі відповідні докази у встановлений строк, заява про ухвалення додаткового рішення підлягає залишенню без розгляду.
Також, представник зазначив, що після ухвалення рішення, 25.02.2026 року Виконавцем було виписано рахунок на оплату № 26 на 56 602,00 грн. 26.02.2026 року Замовником було оплачено рахунок на оплату № 26 на суму 56 602,00 грн. Акт здачі-приймання наданих послуг №21, який було додано разом з Клопотанням представника Позивача від 03.03.2026 року про приєднання доказів та додаткових пояснень до матеріалів справи, було складено 02.03.2026 року, тобто, вже після оплати решти наданих послуг, що суперечить погодженим Сторонами вищезазначеним умовам Додаткової угоди № 2 від 13.05.2025 року.
Крім того, з урахуванням категорії та складності справи, представник стверджує, що розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 111 390,00 грн. є завищеним та документально не підтвердженими.
Через канцелярію суду 12.03.2026 року (сформовано в підсистемі ЕС 11.03.2026) від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
До заяви про ухвалення додаткового рішення надані докази направлення заяви на адресу відповідача.
Розглянувши заяву представника позивача, документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, заперечення з боку відповідача, суд доходить таких висновків.
Порядок розподілу судових витрат регулюється ст. 139 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.1,2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Пунктом 1 ч.3 ст.132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.04.2025 року між АО «ДАРИНА» та Приватним акціонерним товариством «СТАЛЬКАНАТ» укладено договір про надання правничої допомоги № 030425, відповідно до умов якого, виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво та надати будь-які інші не заборонені законом види правничої допомоги замовнику в обсягах, на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а замовник зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. (п. 1.1 договору)
Послуги, зазначені в п. 1.1, надаються згідно Додаткових угод до цього договору, підписаних сторонами. Зазначені додаткові угоди мають фіксувати обсяг замовленої послуги та її вартість. (п. 1.2 договору)
Замовник оплачує виконавцю гонорар за послуги, оформлені відповідно до п. 3.3 або, альтернативно, відповідно до п. 3.5 цього договору, за фактом їх надання, якщо сторони не домовляться по окремим послугам про часткову або повну попередню оплату. (п. 3.1 договору)
Для оплати гонорару за надані послуги виконавець надає замовнику акт приймання-передачі наданих послуг або рахунок. Замовник зобов'язаний оплатити послуги протягом 10 (десяти) робочих днів з дня наступного за днем отримання акту приймання-передачі наданих послуг або рахунку, але якщо інший порядок оплати послуг не передбачено у додаткових угодах до договору. За вимогою замовника йому також надаються специфікації наданих послуг із зазначенням: переліку власне наданих послуг, спеціалістів виконавця, які надавали послуги, кількості відпрацьованих ними годин, вартості наданих послуг, розрахованих на основі індивідуальних погодинних ставок задіяних спеціалістів виконавця. Вартість послуг за цим договором визначається сторонами окрема за кожної послугою та визначається у підписаній сторонами додатковій угоді до цього договору (п. 3.3 договору)
Відповідно до підписаної сторонами Додаткової угоди № 2 від 13.05.2025 року, сторони домовились, що виконавець зобов'язується здійснити захист, представництво та надати будь-які інші не заборонені законом види правничої допомоги замовнику, а саме:
1. Підготовка документів, скарги, їх подача та супровід адміністративного оскарження;
2. Підготовка позовної заяви (з додатками), інших процесуальних заяв, супровід справи в суді першої інстанції;
3. Підготовка заяв по суті справи, супровід справи в суді апеляційної інстанції;
4. Підготовка заяв по суті справи, супровід справи в суді касаційної інстанції.
Відповідно до пунктів 2.1-2.4 вказаної додаткової угоди, сторони узгодили, що за надані послуги замовник сплачуватиме: 1 етап - 75222 грн; 2 етап -108 654,00 грн; 3 етап - 66 684,00 грн; 4 етап - 66684,00 грн.
Авансова сума складає 50% від вартості відповідного етапу послуг, зазначеної в цій додатковій угоді та сплачується протягом 5 днів з моменту виставлення виконавцем рахунку-фактури. Решта сплачується замовником протягом 5 робочих днів з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання-передачі та виставлення на його підставі відповідного рахунку. (п. 3 додаткової угоди)
За надані послуги Виконавцем виставлено рахунок на оплату №111 від 17.07.2025 року на суму 54 788,50 грн та рахунок на оплату №26 від 25.02.2026 року на суму 56 602,00 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 9387 від 18.07.2025 року замовником сплачено 54788,50 грн та відповідно дол. платіжної інструкції № 2151 від 26.02.2026 року - 56602,00 грн.
Відповідно до Акту здачі-приймання наданих послуг №21 від 02.03.2026 року виконавцем були надані такі правові послуги:
1) Підготовка та подання до суду позовної заяви; Підготовка промови адвоката для участі у судовому засіданні; Участь у підготовчому судовому засіданні; (Адвокат Огороднікова І. І.) - 9 годин - гонорар 49500,00;
2) Підготовка та подача до суду клопотання про приєднання додаткових пояснень до матеріалів справи 12.09.2025 року; (Адвокат Огороднікова І. І.) - 3 години - гонорар 16 500,00 грн;
3) Участь у судовому засіданні 10.10.2025 року; (Адвокат Огороднікова І. І.) - 1 година - гонорар 5500,00 грн;
4) Участь у судовому засіданні 29.10.2025 року; (Адвокат Огороднікова І. І.) - 2 години - гонорар 11 000,00 грн;
5) Підготовка та подача до суду клопотання про приєднання додаткових пояснень до матеріалів справи 14.11.2025 року; (Адвокат Огороднікова І. І.) - 2 години - гонорар 11000,00 грн;
6) Участь у судовому засіданні 21.01.2026 року; (Адвокат Огороднікова І. І.) - 1 година - гонорар 5500,00 грн;
7) Участь у судовому засіданні 25.02.2026 року; (Адвокат Огороднікова І. І.) - 2 години - гонорар 11000,00 грн;
8) Компенсація витрат на послуги пошти відправку кореспонденції - 390,00 грн.
Всього: 111 390,00 грн.
Оцінивши надані документи на підтвердження понесених витрат та враховуючи наявні заперечення, суд зазначає таке.
Згідно з ч.9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд враховує складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Наталія Михайленко проти України», від 30 травня 2013 року, заява 49069/11).
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 р. по справі №905/1795/18, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд наголошує на тому, що при визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Разом з цим у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги.
ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Враховуючи правовий підхід Європейського суду з прав людини до розподілу судових витрат між сторонами, оцінюючи наведений у акті наданих послуг перелік наданих послуг за критеріями співмірності та розумності наданих послуг, наведений у акті наданих послуг перелік робіт здійснених адвокатом, а також те, що ця справа не відноситься до категорії складних, суд зазначає, що перелік наданих послуг є необхідним, однак, витрати на виконання цих робіт є завищеними. Суд вважає, що витрати, які належать відшкодуванню за рахунок відповідачів,є сума 10 000,00 грн. Решта сплати витрат покладається на клієнта відповідно до умов договору.
Доводи представника відповідача щодо пропуску строку на надання підтверджуючий понесені витрати на правничу допомогу відхиляються судом з огляду на те, що з урахуванням приписів ст. 139 КАС України, представником позивача до судових дебатів було заявлено намір надати вказане клопотання та в 5-денний строк поштою було направлено відповідну заяву.
Посилання представника відповідача щодо неузгодженості або порушення строків на оплату за надані послуги також відхиляються судом з огляду на те, що вказані розбіжності є господарськими відносинами сторін договору при його виконанні.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладені та встановлені судом обставини, оцінюючи надані позивачем докази, що підтверджують здійснення відповідних витрат, перелік наданих послуг, наведений у акті наданих послуг, враховуючи категорію цієї справи, зміст виконаної роботи, суд вважає, що фактичні витрати, які належать стягненню з відповідачана користь позивача складають 10 000,00 грн, а тому заява представника позивача належить задоволенню частково.
Керуючись ст. ст. 132,139, 243,252, 255, 295, 297 КАС України, суд
Заяву представника Приватного акціонерного товариства «СТАЛЬКАНАТ» - адвоката Огороднікової І.І. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (ЄДРПОУ 44104032, місце знаходження: 65015, Одеська область, м. Одеса, просп. Шевченка, буд. 15/1)за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «СТАЛЬКАНАТ» (код ЄДРПОУ 44437592, місце знаходження: 65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. 16)судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).
В іншій частині заяви - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 295,297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5. п.15. ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Суддя Л.Р.Юхтенко