Справа № 420/287/26
18 березня 2026 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 05.01.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 25.05.2016 року по 28.02.2018 року;
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 25.05.2016 року по 28.02.2018 року враховуючи базовий місяць січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум;
3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 27.05.2025 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 27.05.2025 року, виходячи з фіксованої величини 4463,15 грн., що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він з 25 травня 2016 проходить військову службу у лавах Збройних сил України - Військовій частині НОМЕР_2 . З 27.05.2025 продовжує військову службу у складі військової частини НОМЕР_4 НГ України. Вислуга років для нарахування надбавки за вислугу років станом на 27.05.2025 становить 10 років 01 місяці 02 дні. Після виключення мене зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 при переведенні з 27.05.2025 до Військової частини НОМЕР_4 НГ України досі Військовою частиною НОМЕР_2 не здійснено всіх належних розрахунків. Наказ про звільнення не надано. Інформація щодо належних сум, в т.ч. одноразової грошової допомоги, грошової компенсації за невикористану відпустки щорічну основну, додаткову відпустку та ін., не надавалася. Крім того, під час проходження служби та при звільненні Військовою частиною НОМЕР_2 безпідставно не нараховано та не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 25 травня 2016 по 28.02.2018.
Після звільнення в червні 2025 р. звернувся з заявою до відповідача, в якій просив: - здійснити розрахунок та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018; надати довідку про розмір грошового забезпечення (помісячно) ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 із зазначенням розміру окладу, премії, додаткових виплат, надбавок та винагород, також підстав нарахування та збільшення грошового забезпечення; здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період служби в військовій частині НОМЕР_2 з 29.01.2020 по 19.05.2023, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року; надати завірені копії карток грошового забезпечення (помісячно) ОСОБА_1 за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки із зазначенням розміру та складових виплат; надати завірену копію наказу Військової частини НОМЕР_2 про виключення мене з особового складу у зв'язку з переведенням для подальшого проходження служби до лав Національної гвардії України. У зв'язку з відсутністю відповіді та інформації щодо нарахувань та виплат, в липні 2025 року звернувся з повторними запитами до відповідача. Повторні звернення також залишені без відповіді та задоволення.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Водночас із вказаним позовом надана заява про поновлення строку звернення до суду обгрунтовуючи тим, що він є діючим військовослужбовцем та фактично весь період військової агресії російської федерації я знаходжусь в зоні бойових дій та маю статус учасника бойових дій.
Ухвалою судді від 08.01.2026 постановлено задовольнити заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та поновити пропущений строк звернення до суду з вказаним позовом; прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; витребувати від Військової частини НОМЕР_2
- належним чином засвідчену копію доказів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 25.05.2016 до 28.02.2018 із зазначенням базового місяця (у разі виплати) та за період з 01.03.2018 по 27.05.2025 із відомостями про суми індексації грошового забезпечення позивача, якщо індексація не нараховувалась - зазначити про це у довідці;
- довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за лютий та березень 2018 року із усіма складовими грошового забезпечення, які підлягали виплаті позивачу;
- наказ про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
21.01.2026 від представника відповідача Військової частини НОМЕР_2 надійшов відзив (вх. №ЕС/8038/26), в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог вважаючи позов безпідставним.
Разом із вказаним відзивом надійшли витребувані судом докази, проте долучені довідки про розмір нарахованого та виплаченого грошового забезпечення за період з 25.05.2016 по 27.05.2025 (додаток №4 картки ОР та витяг з наказу.pdf.), однак вони неналежної якості, що позбавляє суд можливості дослідити інформацію зазначену в них.
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно з приписами частин 1, 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Як зазначив Верховний Суд в постанові від 10.04.2020 у справі №560/1370/19, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, щодо яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей, у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 807/1410/17.
Згідно з ч.ч.1,2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.6 ст. 80 КАС України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч.1 та 2 ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч.4 ст.77 КАС України суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду по справі №826/3403/16 суди не повинні обмежуватись лише тими доказами, які були надані позивачем під час розгляду справи.
Суддя зазначає, що відповідно до частини восьмої статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, накладення штрафу.
Керуючись ст.ст.73, 74, 77, 79, 80, 236, 248 КАС України, суд
Повторно витребувати від Військової частини НОМЕР_2 , належним чином завірену копію (належної якості):
- доказів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із 25.05.2016 до 28.02.2018 із зазначенням базового місяця (у разі виплати) та за період з 01.03.2018 по 27.05.2025 із відомостями про суми індексації грошового забезпечення позивача, якщо індексація не нараховувалась - зазначити про це у довідці.
Зазначені відомості надати до суду у десятиденний строк від дати отримання копії даної ухвали.
Попередити Військову частину НОМЕР_2 , що у випадку ненадання витребуваних доказів судом будуть застосовані заходи процесуального примусу, передбачені ст. 149 КАС України.
Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА