справа№380/16528/25
18 березня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за періоди з 05.05.2022 року по 05.01.2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів в період з 05.05.2022 року по 05.01.2023 року в зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за періоди з 05.05.2022 року по 05.01.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 24.04.2022 позивач в ході виконання бойових завдань у складі підрозділу ВЧ НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 отримав поранення. Згідно з свідоцтвом та його продовженням про хворобу № 871/3 після поранення знаходився на обстежені та лікуванні у наступних медичних закладах: КП "ДОКЛ ім. І.І. Мечникова ДОР" в період з 25.04.2022 року, по 03.05.2022 року, КНП "ВМКЛ ШМД» м. Вінниця в період з 04.05.2022 року по - 18.05.2022 року, у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону м. Львів в період з 18.05.2022 року по 25.05.2022 року, у ВЧ НОМЕР_2 в період з 25.05.2022 року по 02.06.2022 року, у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону м. Львів в період з 04.07.2022 року по 07.07.2022 року, з 27.07.2022 року по 09.08.2022 року, з 25.10.2022 року по 08.11.2022 року, у ВЧ НОМЕР_3 з 07.07.2022 року по 27.07.2022 року. Відповідно до довідки №39 військо-лікарської комісії, позивачу призначено відпуск за станом здорова на 30 календарних дніє, від 02.06.2022 року.
Позивач зазначає, що з відповіді ВЧ НОМЕР_1 вбачається виплата йому в повному обсязі додаткову винагороди у розмірі 100000,00 грн. за період з 24.04.2022 по 05.05.2022, проте за період з 05.05.2022 по 05.01.2023 ніяких виплат у зв'язку з лікуванням не надходило. 05.01.2023 згідно довідки МСЕК Серія 12ААВ №621762 ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності. Фактично весь період реабілітації позивачу не був оплачений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану», а саме не виплачено додаткову винагороду в сумі 100000.00 грн. Тому з метою захисту порушеного права позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду від 18.08.2025 було залишено позовну заяву без руху.
29.08.2025 позивачем за вх. №70102 подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою від 01.09.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
09.09.2025 від відповідача за вх. №72309 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача позовні вимоги заперечив, пояснивши, що відповідно до довідки про суму нарахованого солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 12.03.2022 по 05.05.2022 №1495/5 від 21.05.2025, яка видана військовою частиною НОМЕР_1 (наявна у позивача), позивачу виплачене грошове забезпечення за весь період служби у військовій частині НОМЕР_1 , з урахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як за виконання бойових завдань, так і за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я. Таким чином, військова частина НОМЕР_1 діє у відповідності до чинного законодавства України, а відтак протиправної бездіяльності з боку військової частини НОМЕР_1 не могло бути. Просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 в період з 12.03.2022 по 05.05.2022 проходив службу у військовій частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині №2 від 12.03.2022 (про зарахування в списки військової частини НОМЕР_1 )
24.04.2022 військовослужбовцем ОСОБА_1 в ході виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 отримано поранення.
Згідно з свідоцтва та його продовженням про хворобу № 871/3 позивач після поранення знаходився на обстежені та лікуванні у наступних медичних закладах: КП "ДОКЛ ім. І.І. Мечникова ДОР" в період з 25.04.2022 по 03.05.2022, КНП "ВМКЛ ШМД» м. Вінниця в період з 04.05.2022 по 18.05.2022, у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону м. Львів в період з 18.05.2022 по 25.05.2022, у ВЧ НОМЕР_2 в період з 25.05.2022 по 02.06.2022, у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону м. Львів в період з 04.07.2022 по 07.07.2022, з 27.07.2022 по 09.08.2022, з 25.10.2022 по 08.11.2022, у ВЧ НОМЕР_3 з 07.07.2022 по 27.07.2022.
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.05.2022 №58 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
05.01.2023 згідно довідки МСЕК Серія 12ААВ №621762 ОСОБА_1 встановлено II групу інвалідності.
З відповіді ВЧ НОМЕР_1 на заяву подану ОСОБА_1 вбачається, що йому було виплачено в повному обсязі додаткову винагороду у розмірі 100000,00 грн. за період з 24.04.2022 по 05.05.2022.
Проте, позивач зазначає, що за період з 05.05.2022 по 05.01.2023 йому ніяких виплат у зв'язку з лікуванням не надходило.
Таку бездіяльність відповідача вважає протиправною, тому звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ (далі Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
За визначенням ч. 1 ст. 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі необхідно розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (ч. 2 ст. 2 Закону №2050-III).
Відповідно до ст. 3 вказаного Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону № 2050-III передбачено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Судом встановлено, що позивач в період з 12.03.2022 по 05.05.2022 проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 за період з 12.03.2022 по 05.05.2022 нараховано та виплачене грошове забезпечення за весь період служби у військовій частині НОМЕР_1 , з урахування додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», як за виконання бойових завдань так і за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, що підтверджується довідкою ВЧ НОМЕР_1 №1495/5 від 21.05.2025.
Водночас, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів в період з 05.05.2022 по 05.01.2023 в зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за періоди з 05.05.2022 по 05.01.2023.
З метою реалізації Закону № 2050-III постановою КМ України затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати № 159 (далі - Порядок № 159).
Пункти 1-3 Порядку № 159 аналогічні положенням Закону № 2050-III та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Передбачено, що компенсація проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
стипендії;
заробітна плата (грошове забезпечення).
Абзацом 1 п. 4 Порядку № 159 визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Зміст наведених норм права дає підстави стверджувати, що основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої Законом № 2050-III, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі грошового забезпечення.
Одночасно законодавець пов'язав виплату компенсації із виплатою заборгованості доходу, тобто і компенсація, і заборгованість по доходу провадиться в одному місяці.
Аналогічна позиція щодо застосування норм права викладена у постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 520/2020/19 та від 25.05.2023 у справі № 400/8389/21, від 24.07.2024 у справі № 520/2674/2020 та від 31.07.2024 у справі № 480/1704/19.
Отже, виникненню права на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати передує несвоєчасне нарахування та виплата доходу, за певний період, адже нарахування такого виду компенсації проводиться шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць на індекс інфляції в період невиплати доходу.
Тобто, для проведення компенсації обов'язковою умовою є наявність нарахованого, але не виплаченого доходу, а також порушення встановлених строків його виплати на один і більше календарний місяць.
Аналізуючи положення Закону № 2050-III та Порядку № 159, суд зазначає, що компенсація втрати частини доходів є спеціальною державною гарантією, спрямованою на відновлення реальної вартості грошового доходу у разі порушення строків його виплати. Така компенсація:
нараховується на суму нарахованого, але не виплаченого доходу;
має допоміжний характер відносно основного боргу, оскільки її розмір та існування залежать від суми (і факту) невиплаченого доходу;
відповідно до ст. 4 Закону № 2050-III підлягає виплаті в тому ж місяці, у якому здійснюється фактична виплата заборгованості за відповідний період.
Таким чином, враховуючи, що на момент звернення до суду з цим позовом права позивача на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової винагороди у сумі 100000,00 грн. за період з 05.05.2022 по 05.01.2023, порушені не були, оскільки відповідачем така винагорода не виплачувалась, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтовані та задоволенню не підлягають, так як відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо виплати вказаної компенсації позивачу.
В зв'язку з відмовою у позові судові витрати в цій справі розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати в цій справі розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2026.
Суддя Потабенко В.А.