18 березня 2026 рокусправа № 380/20318/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
фізична особа-підприємця ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Львівській області від 29.04.2025 року № 15338/6/13-01-24-11 про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 31 березня 2025 року;
- зобов'язати ГУ ДПС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи (ставка єдиного податку 5%) з 31 березня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що перебував на спрощеній системі оподаткування. ФОП ОСОБА_1 , державна реєстрація якого була проведена 10.07.2024 року, було виключено з реєстру платника єдиного податку з 31.03.2025 на підставі рішення відповідача від 29.04.2025. Підставою для прийняття рішення відповідача від 29.04.2025 року слугував факт наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, який станом на 01.03.2025 складав 105 829,64 грн. Позивач зазначає, що станом на момент проведення камеральної перевірки податковий борг ним був вже повністю погашений, про що він повідомив контролюючий орган. Крім того, покликається на те, що прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку четвертої групи).
Щодо процесуальних дій, вчинених у зв'язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.
Ухвалою судді від 14.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 03.11.2025 продовжено Головному управлінню ДПС у Львівській області строк на подання відзиву на позовну заяву на п'ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечив. Щодо аргументів позивача про необхідність здійснення саме документальної перевірки, звертає увагу суду, що основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, виявлення арифметичних або методологічних помилок. Окрім цього, у абз. 3 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України зазначено, що предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Керуючись законодавством та судовою практикою, на підставі Акта було винесено Рішення від 29.04.2025 року №15338/6/13-01-24-11 про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 31 березня 2025 року. Щодо посилання на інтегровану картку платника податку у Рішенні, просить суд звернути увагу на те, що даний факт не спростовує наявність порушення, встановленого за результатами перевірки та зазначеного у Акті за її результатами. Окрім цього, звертає увагу суду, що згідно з п. 36.5 ст. 35 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
В спростування наведених представником відповідача доводів позивач подав відповідь на відзив. Зазначає, що предметом камеральної перевірки могла бути виключно діяльність фізичної-особи підприємця, щодо якого приймалось оскаржуване рішення, а виходячи із змісту абз. 3 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України, стосовно своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання саме цією фізичною особою-підприємцем, стосовно якого проведено перевірку та винесено рішення. Наголошує, що єдиними узгодженими податковими зобов'язаннями позивача у такому випадку є сплата єдиного податку та військового збору, що могли би бути предметом камеральної перевірки відповідно до абз. 3 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України. Податковий борг у розмірі 105 829,64 грн, про який йде мова в акті перевірки та який став підставою для прийняття оскаржуваного рішення, є боргом із сплати податку на доходу фізичних осіб та військового збору, який виник у ФОП, державна реєстрація якого була проведена 11.04.2022, а державна реєстрація припинення підприємницької діяльності якого була зареєстрована 03.07.2024. Отже, податковий борг, виявлений за результатами камеральної перевірки, стосується діяльності ФОП, який здійснював діяльність протягом 11.04.2022 - 03.07.2024, та не відноситься до діяльності ФОП, який було зареєстровано 10.07.2024.
Представник відповідача подав додаткові пояснення, у яких зазначає, що ФОП протягом усього часу здійснення підприємницької діяльності, не зважаючи на всі подальші повторні реєстрації після закриття, знаходиться на обліку у контролюючого органу за незмінними відомостями, а саме: місця проживання особи та РНОКПП. Повторно наголошує, що Головним управлінням ДПС у Львівській області під час проведення камеральної перевірки було досліджено лише податкову звітність та стан розрахунків з бюджетом позивача за 2025 рік, а отже контролюючий орган не вийшов за межі об'єкту камеральної перевірки.
Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 10.07.2024 та перебував на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група із ставкою єдиного податку 5%).
Головним управлінням ДПС у Львівській області 24.03.2025 складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи №13119/13-01-24-11/ НОМЕР_2 , яким зафіксовано порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування, а саме:
- наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів: наявний податковий борг станом на 01.10.2024 - 105 829,64 грн, 01.11.2024 - 105 829,64 грн, 01.12.2024 - 105 829,64 грн, 01.01.2025 - 105 829,64 грн, 01.02.2025 - 105 829,64 грн, 01.03.2025 - 105 829,64 грн.
Головним управлінням ДПС у Львівській області 29.04.2025 прийнято Рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку №15338/6/13-01-24-11.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Глава 1 розділу XIV ПК України регулює питання спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Згідно з п. 291.2 ст. 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з п. 291. 4 ст. 291 ПК України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, зокрема, третя група:
фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;
електронні резиденти (е-резиденти), які зареєструвалися як фізичні особи - підприємці, здійснюють господарську діяльність з надання послуг, виробництва та/або продажу товарів виключно на користь нерезидентів України, за умови що протягом календарного року вони відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб - громадян або резидентів України;
не отримують доходи з джерелом походження з України, крім пасивних доходів;
обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 10.07.2024 та перебував на спрощеній системі оподаткування (ІІІ група із ставкою єдиного податку 5%).
Пунктом 299.10 ст. 299 ПК України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, а саме, у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Згідно з п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Суд звертає увагу на те, що аналіз вказаних вище норм свідчить про те, що виявлення порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених Главою 1 розділу XIV ПК України можливе лише під час проведення перевірок.
Відповідно до п.75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; 3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; 4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні"; 5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу; 6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки; 7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу; 8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу; 9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу; 10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 44-1.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу; 11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти; 12) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.14 статті 141 цього Кодексу, а також своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на доходи фізичних осіб, визначеного відповідно до підпункту 177.5.1-1 пункту 177.5 статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Суд наголошує на тому, предметом спору у цій справі є правомірність прийняття відповідачем Рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку №15338/6/13-01-24-11.
Вказане рішення прийнято на підставі Акта про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи №13119/13-01-24-11/3340211693, яким зафіксовано порушення умов застосування спрощеної системи оподаткування, а саме:
- наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів: наявний податковий борг станом на 01.10.2024 - 105 829,64 грн, 01.11.2024 - 105 829,64 грн, 01.12.2024 - 105 829,64 грн, 01.01.2025 - 105 829,64 грн, 01.02.2025 - 105 829,64 грн, 01.03.2025 - 105 829,64 грн.
Водночас, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд при розгляді подібних адміністративних справ сформував наступні висновки: реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (постанови від 26 лютого 2019 року у справі №805/1396/17-а, від 05 лютого 2019 року у справі №805/206/17-а, від 24 січня 2019 року у справі №813/1346/18, від 05 червня 2018 року у справі №813/4266/17).
Відповідно, єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки на підставі якої встановлюється, що платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), як наслідок - прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку, шляхом виключення з реєстру платників цього податку.
Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постанові від 18.03.2025 у справі №610/21398/24, від 11.12.2025 у справі №340/2408/23.
Натомість, матеріали справи не містять доказів проведення документальної перевірки, а з спірного рішення вбачається, що воно прийнято на підставі акту про результати камеральної перевірки, що суперечить вищенаведеним положенням ПК України та позиціям Верховного Суду.
Контролюючий орган наголошує, що перевірку проведено у відповідності до вимог законодавства, а саме відповідно до абз. 3 пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України - предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підстав даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Втім, суд зауважує, що у спірній ситуації контролюючим органом складено саме акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку умов застосування спрощеної системи. Однак, як вже зазначалось вище, перевірка суб'єкта підприємницької діяльності-платника єдиного податку на предмет дотримання ним вимог перебування на спрощеній системі оподаткування не може бути предметом камеральних перевірок.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 сформував правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду, окрім наведених вище висновків, погодився із висновками судів попередніх інстанцій про те, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб'єктом владних повноважень, який зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує жодних правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками такої перевірки та на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, суд доходить висновку, що грубе порушення контролюючим органом процедури прийняття рішення про виключення з реєстру платника єдиного податку, а саме прийняття такого всупереч вимогам ПК України за наслідками камеральної перевірки, а не документальної, є достатньою підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.
Поряд з цим, оцінивши обставини та підстави прийняття спірного рішення, суд також вважає за доцільне зазначити, що прийняття такого зумовила наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів: наявний податковий борг станом на 01.10.2024 - 105 829,64 грн, 01.11.2024 - 105 829,64 грн, 01.12.2024 - 105 829,64 грн, 01.01.2025 - 105 829,64 грн, 01.02.2025 - 105 829,64 грн, 01.03.2025 - 105 829,64 грн.
Втім, контролюючим органом не враховано те, що станом на момент проведення перевірки та складання платником податку сплачено податковий борг та направлено податковому органу докази його сплати.
Таким чином, оскаржуване рішення є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог зобов'язального характеру, суд вважає наявними підстави для їх задоволення з огляду на таке.
Відповідно до п. 299.13 ст. 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань і власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку: податковий номер (для юридичної особи); найменування для юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові для фізичної особи; дату (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; ставку єдиного податку; групу платника податку; види господарської діяльності (за наявності відповідних даних); дату виключення з реєстру платників єдиного податку.
У випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру.
Встановлення судом факту протиправності спірного рішення суб'єкта владних повноважень зумовлює виникнення потреби в обтяженні цього або іншого суб'єкта обов'язком усунути всі спричинені рішенням негативні юридичні наслідки та повернути платника податку у первинне правове становище, яке існувало до моменту прийняття протиправного рішення, вчинивши дії з поновлення реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку з 31.03.2025.
Як наслідок, відповідача належить зобов'язати поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи (ставка єдиного податку 5%) з 31.03.2025.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У відповідності до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 29.04.2025 року № 15338/6/13-01-24-11 про виключення з реєстру платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з 31.03.2025.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Львівській області поновити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в реєстрі платників єдиного податку в якості платника єдиного податку третьої групи (ставка єдиного податку 5%) з 31.03.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422(дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач - Головне управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 43968090).
СуддяСидор Наталія Теодозіївна