19 березня 2026 року м. Київ справа №810/1037/18
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Київській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
І. Зміст позовних вимог.
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі - відповідач), в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 30.06.2017 №87634-13.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач вважає податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Київській області від 30.06.2017 №87634-13 протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що належний йому автомобіль LAND ROVER 2013 року випуску з об'ємом двигуна 2993 смі не є об'єктом оподаткування транспортним податком, оскільки його середньоринкова вартість є меншою за встановлений Податковим кодексом України поріг у 375 мінімальних заробітних плат (1 200 000 грн у 2017 році). Позивач наводить розрахунок середньоринкової вартості автомобіля відповідно до методики Кабінету Міністрів України, згідно з яким вона становить 1 148 917,70 грн, а також зазначає, що фактична ціна придбання автомобіля була ще меншою через значні пошкодження та великий пробіг транспортного засобу.
Крім того, позивач вказує на порушення процедури повідомлення платника податку, оскільки податкове повідомлення-рішення було вручено йому лише у вересні 2017 року, тобто після встановленого Податковим кодексом України строку. Також позивач зазначає, що автомобіль був придбаний лише 26 січня 2017 року, а тому нарахування податку за повний календарний рік є необґрунтованим.
Головне управління ДПС у Київській області не погоджується з доводами позивача та вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення законним. Відповідач зазначає, що відповідно до статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі віком до п'яти років, середньоринкова вартість яких перевищує 375 мінімальних заробітних плат, і що автомобіль позивача відповідає цим критеріям.
Відповідач посилається на інформацію, розміщену на офіційному сайті Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, відповідно до якої автомобіль марки LAND ROVER RANGE ROVER з об'ємом двигуна 2993 смі входить до переліку транспортних засобів, що підлягають оподаткуванню у 2017 році. Згідно з розрахунком Мінекономрозвитку середньоринкова вартість такого автомобіля становить від 1 737 617 до 2 056 978 грн, що перевищує встановлений законом поріг. У зв'язку з цим відповідач вважає, що транспортний податок у розмірі 25 000 грн було нараховано правомірно, а податкове повідомлення-рішення винесено відповідно до вимог податкового законодавства.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2018 (суддя Харченко С.В.) відкрито провадження у справі за правилам загальними позовного провадження та призначено судове засідання.
18.04.2018 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДФС у Київській області.
18.05.2018 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшли письмові пояснення позивача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.05.2018 клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання та продовження строку підготовчого провадження задоволено. Продовжено строк проведення підготовчого провадження в адміністративній справі №810/1037/18 до 22.06.2018.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.06.2018 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Жуку Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 прийнято адміністративну справу №810/1037/18 до провадження та призначено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 замінено відповідача у справі Головне управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260) на Головне управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ 44096797).
13.02.2026 на адресу Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Київській області, відповідно до якого останнім заявлено клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, в обґрунтування якого зазначено про складність предмету доказування в даній справі.
Вирішуючи клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною шостою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Так, оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, обраний позивачем спосіб захисту під час вирішення питання про відкриття провадження у вказаній справі, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим суд постановив ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
За наведених обставин, на підставі пункту 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.
Згідно частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Позивач є власником транспортного засобу марки LAND ROVER моделі RANGE ROVER, 2013 року випуску, загальний легковий універсал-В, чорного кольору, з об'ємом двигуна 2993 смі, тип пального - дизель, державний номерний знак НОМЕР_1 , про що 26.01.2017 року Центром 3242 видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
30.06.2017 Головним управлінням ДФС у Київській області, згідно з підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 та відповідно до п.267.6 ст.267 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення: №87634-13 від 30.06.2017 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем «транспортний податок з фізичних осіб» за 2017 рік в сумі 25000,00 грн.
Об'єктом оподаткування за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями є автомобіль LAND ROVER моделі RANGE ROVER (державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , об'єм двигуна 2993 см.куб., 2013 року випуску, 26.01.2017 року державної реєстрації) з визначенням періодом оподаткування - 2017 рік.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 30.06.2017 №87634-13 протиправним, позивач звернувся до суду з відповідною позовною заявою.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи вчинені вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, обґрунтовано, добросовісно, пропорційно, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.
Питання щодо оподаткування транспортним податком врегульовано статтею 267 Податкового кодексу України (тут і далі - у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пп.267.1.1 п.267.1, пп.267.3.1 п.267.3 та п.267.4 статті 267 Податкового кодексу України, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до п.п.267.2.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п.267.5.1 п.267.1 стаття 267 Податкового кодексу України).
Підпунктом 267.6.1 пункту 267.6 стаття 267 Податкового кодексу України також передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Згідно пп.267.6.2 п.267.6 статті 267 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.
Відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального. Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального.
Таким чином, власники транспортних засобів, які з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року є платниками транспортного податку.
Законом України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році», який набрав чинності з 01 січня 2017 року, до абзацу першого підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема визначено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Відтак, з 01 січня 2017 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п'яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.
Станом на 01 січня 2017 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 3200 грн (стаття 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік»). Отже, 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2017 року складали 1 200 000 грн.
Таким чином, об'єктом оподаткування у 2017 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 200 000 грн та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального (абз.3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року №66 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2017 року N 428) (далі - Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Пунктом 2 Методики, середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: Сср = Цн х (Г/ 100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576).
Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (пункт 3 Методики).
Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством «Держзовнішінформ» до Мінекономрозвитку (пункт 4 Методики).
Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у 2017 році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2017 році.
Мінекономрозвиток забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг (пункт 14 Методики).
Згідно роздруківки з офіційного сайту Міністерства економічного розвитку і торгівлі України http://www.me.gov.ua, за якою згідно з Методикою середньоринкова вартість автомобіля марки LAND ROVER моделі RANGE ROVER, 3,0, внутрішнє згорання, тип пального - дизель, 2013 року випуску, складає 2 056 978,04 грн, тобто більше 375 розмірів мінімальної заробітної плати (а.с.17).
При цьому, суд звертає увагу, що технічні характеристики автомобіля, зазначеного у вказаному переліку не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, позаяк відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля Land Rover, модель Range Rover, 2013 року випуску, з об'ємом двигуна 2993 смі, тобто менше 3000 смі, отже вказаний автомобіль не входить до переліку автомобілів з року випуску яких минуло не більше 5 років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня 2017 (звітного) року.
Суд зазначає, що положення Податкового кодексу України та Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів не містять приписів щодо можливості застосування приблизного або заокругленого значення об'єму циліндрів двигуна транспортного засобу при віднесенні такого автомобіля до об'єкта оподаткування транспортним податком.
Отже, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що показник об'єму двигуна 2993 смі є тотожним показнику 3000 смі для цілей застосування положень статті 267 Податкового кодексу України.
Крім того, суд враховує, що позивачем надано розрахунок середньоринкової вартості належного йому транспортного засобу, відповідно до якого така вартість становить 1 148 917,70 грн, тобто є меншою за встановлений законом поріг у 1 200 000 грн.
До того ж, як слідує із письмових пояснень позивача, розрахована у 2017 році вартість легкового автомобіля марки Land Rover Range Rover з об'ємом двигуна 2993 смі, дизель 2013 року випуску становила 951 412,14 грн, що обумовлено технічним станом транспортного засобу, наявністю пошкоджень та значним пробігом. Наведене саме по собі не є визначальним для цілей оподаткування, однак додатково узгоджується з доводами позивача про відсутність підстав для віднесення належного йому автомобіля до об'єкта оподаткування транспортним податком.
Суд наголошує, що положення статті 4 Податкового кодексу України закріплюють низку принципів, які повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов'язок сплати податку. Серед принципів, проголошених у вказаній нормі, є, зокрема, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України).
Проте відповідач не навів жодної норми закону чи іншого нормативно-правового акта, яка б передбачала можливість застосування приблизного або заокругленого значення об'єму циліндрів двигуна транспортного засобу при визначенні належності автомобіля до переліку транспортних засобів, що підлягають оподаткуванню транспортним податком.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах щодо оскарження рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача. Однак відповідачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що транспортний засіб позивача у 2017 році відповідав усім визначеним законом критеріям об'єкта оподаткування транспортним податком.
Відтак, у даному випадку суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для самостійного тлумачення технічних характеристик транспортного засобу з метою віднесення його до об'єкта оподаткування транспортним податком.
Відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України та Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку, щороку до 1 лютого податкового (звітного) року розміщує на своєму офіційному вебсайті перелік автомобілів, які відповідають встановленим законом критеріям об'єкта оподаткування транспортним податком.
Зазначений перелік містить конкретні технічні характеристики транспортних засобів, зокрема марку, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна та тип пального.
Таким чином, контролюючий орган, отримавши визначений законодавством перелік технічних характеристик, необхідних для віднесення транспортного засобу до об'єкта оподаткування, не наділений повноваженнями здійснювати їх розширене тлумачення або змінювати відповідні показники.
У цьому випадку податковий орган, фактично ототожнивши об'єм двигуна автомобіля позивача 2993 смі із показником 3,0 л, здійснив тлумачення технічної характеристики транспортного засобу, яке прямо не передбачене нормами Податкового кодексу України та Методикою визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів.
Водночас суд встановив, що відповідачем не доведено, що транспортний засіб позивача відповідає сукупності критеріїв, визначених підпунктом 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, необхідних для віднесення транспортного засобу до об'єкта оподаткування транспортним податком.
За таких обставин у контролюючого органу були відсутні правові підстави для обчислення позивачу суми транспортного податку та винесення податкового повідомлення-рішення від 30.06.2017 № 87634-13.
Щодо доводів позивача про порушення строків вручення податкового повідомлення-рішення, суд зазначає, що вони не є вирішальними для правильного вирішення спору, оскільки підставою для задоволення позову є недоведеність відповідачем наявності об'єкта оподаткування.
Крім того, доводи позивача щодо неправомірності нарахування податку за повний календарний рік окремої правової оцінки не потребують, оскільки суд дійшов висновку про відсутність належних підстав для віднесення транспортного засобу позивача до об'єкта оподаткування взагалі.
У рішенні у справі «Новік проти України» від 18 грудня 2008 року Європейський суд з прав людини зазначив, що надзвичайно важливою умовою дотримання прав людини є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим та передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля.
У рішенні у справі «Щокін проти України» Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема у зв'язку з тим, що відповідне національне законодавство не було достатньо чітким та узгодженим, а тому не відповідало вимозі «якості закону» і не забезпечувало належного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника. Крім того, Суд зазначив, що національними органами не було дотримано вимоги застосовувати підхід, який є найбільш сприятливим для платника податку, у випадку, коли національне законодавство допускає неоднозначне трактування.
Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність критеріям, закріпленим у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд не втручається у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за визначеними законом критеріями.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на встановлені судом обставини справи, оцінку наданих доказів у їх сукупності та зміст заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
VI. Судові витрати.
За приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у загальній сумі 704,80 грн згідно з квитанцією №ПН 2855 від 26.02.2018 року.
З огляду на задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір у сумі 704,80 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області як суб'єкта владних повноважень, який є відповідачем у справі.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 260-263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 30.06.2017 №87634-13.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 704,80 грн (сімсот чотири гривні 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-А, код ЄДРПОУ 44096797).
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.