про відмову у роз'ясненні судового рішення
18 березня 2026 року м.Київ №320/27685/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення в адміністративні справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 , до Відділу соціального захисту населення Бишівської сільської ради Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 , яка діє в інтересах свого малолітнього сина ОСОБА_2 з позовом до Відділу соціального захисту населення Бишівської сільської ради Київської області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу соціального захисту населення Бишівської сільської ради Київської області, оформленого у вигляді листа від 29.05.2023 № 223;
- зобов'язати Відділ соціального захисту населення Бишівської сільської ради Київської області взяти на облік внутрішньо переміщену особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 з 10 травня 2023 року у зв'язку із зміною фактичного місця проживання;
- зобов'язати Відділ соціального захисту населення Бишівської сільської ради Київської області здійснити призначення, нарахування та виплату ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , допомоги на проживання відповідно до пункту 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2020 № 332 починаючи з 10 травня 2023р.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 адміністративний позов задовольнити частково: визнано протиправним та скасувати рішення Відділу соціального захисту населення Бишівської сільської ради Київської області, оформленого у вигляді листа від 29.05.2023 № 223; зобов'язано Відділ соціального захисту населення Бишівської сільської ради Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщену особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 з 10 травня 2023 року у зв'язку із зміною фактичного місця, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства; відмовлено у задоволенні решти позовних вимог.
25.02.2026 від позивачки надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення. Заява обґрунтована тим, що позивачці не зрозуміло, що означає зобов'язання Відділу соціального захисту населення Бишівської сільської ради Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про взяття на облік внутрішньо переміщену особу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 з 10 травня 2023 року у зв'язку із зміною фактичного місця, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення та прийняти рішення згідно з вимогами законодавства.
Розглянувши подану заяву та матеріали даної адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
У постанові від 21.03.2019 у справі №807/1689/14 Верховний Суд вказав, що зміст ухвалених судових рішень повинен відповідати приписам КАС України. Рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно бути гранично повним, зрозумілим, чітким, обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення.
Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
У разі, коли судове рішення не відповідає вказаним критеріям, останнє підлягає роз'ясненню судом, який ухвалив вказане судове рішення за заявою учасника справи.
Критерії прийняття до розгляду, а також особливості розгляду судами заяв роз'яснення судових рішень встановлені статтею 254 КАС України.
Згідно з положеннями вказаної статті, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Верховним Судом у постанові від 13.09.2019 у справі №816/1512/15 зазначено, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Зокрема, це стосується недотримання вимоги ясності, визначеності судового рішення, яка означає, що судове рішення не може містити положень, що викликають суперечки під час виконання рішення. Підставою для подання заяви про роз'яснення рішення, є його незрозумілість.
Таким чином, у заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №814/907/16 та від 01.09.2020 у справі №806/984/18.
Верховний Суд у постанові від 30.04.2020 у справі №22а-11177/08 також вказав, що фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в постановлене рішення.
Системне тлумачення вищевказаних положень процесуального закону дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні відповідної неясності і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення. Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Подібні висновки також були неодноразово висловлені Верховним Судом України, зокрема, у постановах від 13.07.2016 у справі №21-6440іп15, від 12.07.2017 у справі №802/1028/13-а, а також у постановах Верховного Суду від 26.01.2018 у справі №138/815/17, від 16.07.2020 у справі №619/3407/16-а, від 30.12.2020 у справі №766/9580/17, від 26.05.2022 у справі №620/1269/20.
З огляду на вищезазначене, враховуючи імперативні положення статті 254 КАС України, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.12.2023 у справі №400/2839/22 наголошено на наявності критеріїв визначення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз'яснення відповідного судового рішення:
(1) заява про роз'яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватись його примусове виконання;
(2) судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане;
(3) заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є нечітким або незрозумілим.
Крім того, згідно з висновками, що сформульовані у рішенні Європейського Суду з прав людини (надалі по тексту також - ЄСПЛ) "BALAN v. The Republic of Moldova (No. 2)" (заява №49016/10), яке головним чином стосується встановлення правомірності роз'яснення судового рішення, Суд зобов'язаний не допускати порушення принципу правової визначеності під час розгляду заяви про роз'яснення судового рішення. У цій справі ЄСПЛ вказав, що роз'яснення рішення, яке в результаті фактично змінює спосіб його виконання, виходить за межі звичайного тлумачення чи виправлення канцелярських або судових помилок, що має наслідки, несумісні з принципом юридичної визначеності, гарантовані статтею 6 Конвенції.
Проаналізувавши заяву позивачки, суд доходить висновку, що доводи заявника не стосуються питання незрозумілості/нечіткості резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.02.2025, натомість зводяться до зобов'язання відповідача взяти її сина на облік як внутрішньо переміщену особу.
Суд звертає увагу, що він зобов'язував відповідача повторно розглянути заяву позивачки про взяття її сина на облік як внутрішньо переміщеної особи з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині рішення, та прийняти рішення відповідно до вимог законодавства, а не прийняти конкретне рішення про взяття на облік чи призначення допомоги.
Тобто, резолютивна частина рішення суду від 11.02.2025 є чіткою та однозначною і не передбачає альтернативного тлумачення, оскільки покладає на відповідача обов'язок повторно здійснити розгляд заяви позивачки із дотриманням вимог чинного законодавства та правової оцінки, наданої судом.
Фактично доводи заяви про роз'яснення зводяться до незгоди позивачки зі способом захисту, обраним судом, та до необхідності уточнення наслідків виконання рішення, що не є підставою для його роз'яснення в розумінні статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд наголошує, що роз'яснення судового рішення не може змінювати його зміст, не може доповнювати резолютивну частину новими приписами або встановлювати інший спосіб та порядок виконання рішення.
Отже, оскільки резолютивна частина рішення є зрозумілою, не містить суперечностей та не допускає множинного тлумачення, підстави для її роз'яснення відсутні.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що рішення суду є чітким та зрозумілим, не може бути зміненим по суті, а тому в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення від 25.02.2026 слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення.
Копію ухвали надіслати (видати) особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Лисенко В.І.