про залишення позовної заяви без руху
18 березня 2026 року м. Київ Справа № 756/1968/26
Суддя Київського окружного адміністративного суду Войтович І. І., отримавши та розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Київська митниця про визнання протиправною та скасування постанови,
До Оболонського районного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Оболонського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) , в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 74983412 від 16 травня 2024 року, винесену головним державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Гаркавенко Анною Валеріївною, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови Солом?янського районного суду міста Києва від 04 лишня 2014 року у справі № 760/11805/14-п про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 23 329,97 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність: 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником): 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161. 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
11 лютого 2026 року ухвалою Оболонського районного суду міста Києва адміністративну справу № 756/1968/26 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
13 березня 2026 року справа надійшла до Київського окружного адміністративного суду та протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13 березня 2026 року передано судді Войтович І.І. на розгляд.
Частиною 2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зокрема, вирішуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Та, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України чітко визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, кодексом адміністративного судочинства, зокрема ст. 287 КАС України чітко визначено строк звернення до суду з позовною заявою учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, що становить десять днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Суд вказує, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з адміністративним позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Змістовний аналіз наведених правових норм дає змогу дійти висновку, що строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, в даному випадку десятиденним строком.
В поданому адміністративному позові позивач оскаржує постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження № 74983412 від 16 травня 2024 року, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови Солом?янського районного суду міста Києва від 04 лишня 2014 року у справі № 760/11805/14-п про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 23 329,97 грн.
В позовній заяві позивач вказує, що про спірну постанову позивачу не направляли, про існування постанови позивач дізнався 24.12.2025 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження його представником.
Суд зазначає, що дана позовна заява надійшла до суду через систему "Електронний суд" 06.01.2026 з порушенням строку звернення.
Суд критично оцінює твердження позивача про те, що про спірну постанову він дізнався лише після ознайомлення його представника з матеріалами виконавчого провадження 24.12.2025, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.
При цьому сам по собі факт ознайомлення представника позивача з матеріалами виконавчого провадження у зазначену дату не може безумовно свідчити про момент, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про прийняття оскаржуваної постанови.
За таких обставин наведені позивачем доводи не дають підстав вважати доведеним той факт, що позивач об'єктивно не мав можливості дізнатися про існування оскаржуваної постанови раніше.
Згідно із частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративно судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
До позовної заяви позивачем не надано клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як убачається з частини 1 статті 123 Кодексу адміністративно судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду обґрунтоване клопотання про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати (документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону).
З наявних у справі матеріалів доданих до позовної заяви відсутній доказ сплати судового збору за подання позову до суду.
Згідно частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року - 3328,00 гривні.
За пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 1331,20 грн.
Враховуючи вищезазначене та не надання позивачем до позову доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви до суду, у зв'язку з чим позов не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України.
Отже, за подання даного адміністративного позову, з урахуванням заявлених вимог немайнового характеру, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суддя звертає увагу позивача на те, що інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з вищевикладеного, позовна заява не відповідає вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 КАС, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та встановити строк для усунення недоліків позовної заяви.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску, або надати докази, які свідчить про дотримання строку звернення до суду;
- документу про сплату судового збору за звернення до суду у сумі 1331,20 грн або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 122, 123, 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонського відділу Державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа: Київська митниця про визнання протиправною та скасування постанови, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Войтович І. І.