17 березня 2026 року № 320/37886/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОКФЕРД" до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю "РОКФЕРД" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 19.08.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, протиправним та таким, що не базується на нормах чинного податкового законодавства України та фактичних матеріалах перевірки. Пояснено, що застосування застосування до ТОВ "РОКФЕРД" штрафних санкцій та пені за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності є безпідставним, зважаючи на те, що судно, на якому знаходився контейнер з товаром позивача, за який було здійснено оплату, затрималось у морі через незалежні від перевізника обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини).
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що контролюючий орган з доводами позивача не погоджується, вважає їх такими, що задоволенню не підлягають з огляду на те, що перевіркою своєчасності розрахунків за операціями з імпорту товарів встановлено порушення ТОВ «РОКФЕРД» частини 3 статті 13 Закону України “Про валюту і валютні операції», а саме, несвоєчасне надходження на митну територію України товару на суму 35494,40 USD (еквів. 1297980,52 грн.) за імпортним контрактом.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Відповідно до п.75.1 ст.75 та підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 Nє2755-VI зі змінами та доповненнями та наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 11.04.2024 №2480, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «РОКФЕРД» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічним контрактом від 26.03.2023 №UA26032023.
За результатами перевірки складено акт перевірки від 26.03.2024 №41354/Ж5/26-15-07-01-02-20/40554836 та встановлено порушення ч.3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 року №2473-VIII "Про валюту і валютні операції", а саме несвоєчасне надходження на митну територію України товару на суму 35494,40 дол.США (еквів. 1297980,52 грн.) за імпортним контрактом від 26.03.2023 № UA26032023 з компанією «CHINA ELECTRONICS SHENZHEN COMPANY» (КИТАЙ) .
На підставі вищевказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.06.2024 №00502650701 про нарахування штрафних(фінансових) санкцій/пені у розмірі 139415,98 грн.
Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ «РОКФЕРД» звернулося зі скаргою до Державної податкової служби України, яка рішенням від 23.07.2024 залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 06.06.2024 №00502650701 без змін.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (Податковий кодекс, Кодекс, ПК України).
Згідно приписів пункту 109.1 статті 109 Кодексу податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
У відповідності із пунктом 109.2 статті 109 Податкового кодексу порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» №2473-VIII (Закон №2473-VIII).
За визначенням у статті 1 цього Закону валютна операція - операція, що має хоча б одну з таких ознак: а) операція, пов'язана з переходом права власності на валютні цінності та (або) права вимоги і пов'язаних з цим зобов'язань, предметом яких є валютні цінності, між резидентами, нерезидентами, а також резидентами і нерезидентами, крім операцій, що здійснюються між резидентами, якщо такими валютними цінностями є національна валюта; б) торгівля валютними цінностями; в) транскордонний переказ валютних цінностей та транскордонне переміщення валютних цінностей;
валютне регулювання - діяльність Національного банку України та в установлених цим Законом випадках Кабінету Міністрів України, спрямована на регламентацію здійснення валютних операцій суб'єктами валютних операцій і уповноваженими установами.
За змістом статті 4 Закону №2473-VIII валютні операції здійснюються без обмежень відповідно до законодавства України, крім випадків, встановлених законами України, що регулюють відносини у сферах забезпечення національної безпеки, запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму чи фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, виконання взятих Україною зобов'язань за міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також випадків запровадження Національним банком України відповідно до цього Закону заходів захисту.
За положеннями частини першої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
За нормами частини третьої цієї ж статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Як закріплено у частині п'ятій статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно дочастини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) (частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII).
За положеннями статті 44 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що Національний банк України діє як уповноважена державна установа при застосуванні валютного законодавства, і до компетенції Національного банку України у сфері валютного регулювання та нагляду належать, зокрема, видання нормативно-правових актів щодо ведення валютних операцій.
Пунктом 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
У зв'язку з введенням Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», якою (у редакції від 07.07.2022) з 05 квітня 2022 року встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.
Як закріплено у статті 14-1 України «Про торгово-промислові палати в Україні» №671/97-ВР, торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
За нормами пунктів 6.1 та 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішення президії ТПП України 15.07.2014 № 40(3), підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 3.1 Регламенту, визначених як непереборний вплив на виконання відповідного зобов'язання таким чином, що унеможливлює його виконання у термін, що настав (наявність причинно-наслідкового зв'язку між обставиною та неможливістю виконання зобов'язання в термін, передбачений відповідно законодавством, відомчими нормативними актами, договором, контрактом, угодою, типовим договором тощо).
Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, а також по податкових та інших зобов'язаннях/обов'язках, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
За визначенням у пункті 3.3 Регламенту сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Згідно із пунктом 6.10 Регламенту, якщо уповноважена особа на підставі аналізу наданих заявником документів, даних, інформації, доказів дійшла до висновку про наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які об'єктивно унеможливили/унеможливлюють виконання зобов'язання заявника, термін виконання якого настав або настане найближчим часом, то вона приймає рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
У відповідності до пункту 6.11 Регламенту за результатами розгляду документів ТПП України / регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).
На підставі аналізу наведених правових норм і з'ясованих у справі обставин, суд зазначає наступне.
Отже, за загальним правилом імпорт товарів та розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності мають здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України. Через введення в Україні воєнного стану Національний банк змінював відповідні граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту, у відповідності до змін з 07.07.2022 (до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року) - такі строки складають 180 календарних днів.
Судом встановлено, що Між позивачем (Покупець) та нерезидентом China Electroniks Shenzen Company (Продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №UA26032023 від 26.03.2023.
Відповідно до умов якого, Продавець зобов?язується передати у власність Покупця побутову електроніку марки Satelit на підставі замовлень зобов?язується поставляти на користь Покупця, а останній зобов?язується приймати товар та здійснювати його оплату відповідно до вказаного Договору.
Також, договором передбачено, що умовами поставки с FOB/CIF/FPA зі складу продавця з Китаю до порту Одеси, Україна або до порту Гамбург, Німеччина.
На виконання умов договору №UA 26032023 від 26.03.2023 товариством здійснено попередню оплату валютними коштами на розрахунковий рахунок нерезидента-продавця на загальну суму 629 897,40 доларів США.
Згідно з митними деклараціями та актами виконаних робіт/послуг, наданими до перевірки, імпортовано товар на суму 35494,40 дол. США надійшов з перевищенням законодавчо встановлених строків.
У позовній заяві позивачем стверджується, що виконання договору №UA26032023 від 26.03.2023 стало неможливим через наявність відповідних форс-мажорних обставин.
Між тим, суд звертає увагу, що у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
У той же час, факт наявності форс-мажорних обставин підтверджується відповідною довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). В Україні засвідчують форс-мажорні обставини та видають сертифікат про такі обставини саме Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати.
Так, форс-мажорні обставини засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору, контракту, угоді тощо, наслідком чого є видача відповідного сертифіката.
У постанові Верховного Суду від 15.09.2024 у справі №580/4079/23 зазначено, що для правильного розуміння відмінностей між листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 та відповідним сертифікатом торгово-промислової палати варто зазначити, що оскільки частиною першою статті 14-1 Закону «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю; то лист Торгово-промислової палати України має лише інформаційний характер та не є сертифікатом у розумінні наведеного положення закону; лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.
У цій же постанові наголошено, що Закон № 2473-VIII вимагає для підтвердження факту настання форс-мажорних обставин саме сертифікат (довідку), в якому буде зазначено не тільки про наявність самих по собі обстави непереборної сили, але і те, що такі обставини є форс-мажорними саме для конкретного випадку (договору, зобов'язання, операції). Подання такого сертифікату є обов'язковою умовою для зупинення перебігу граничних строків розрахунків.
Як наслідок, Верховний Суд констатував, що у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Також, суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 817/139/18 зазначено, що обставини форс-мажору (обставини непереборної сили) не є виключенням із загальних правил доказування. Доказами форс-мажорних обставин є будь-які докази за умови їх належності та допустимості, проте у відносинах щодо дотримання валютного законодавства єдиним доказом настання форс-мажору (обставини непереборної сили) є сертифікат Торгово-промислової палати України.
У постанові Верховного Суду від 13.07.2023 у справі №560/9742/22 вказано, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту) є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Тобто, законодавець визначив, що підтверджено і Верховним Судом, що належним доказом існування настання форс-мажорних обставин є саме сертифікат ТПП України або її регіональних торгово-промислових палат.
У справі, що розглядається, такий сертифікат відсутній. Тому у даному випадку немає документу, який містить ідентифікуючі ознаки конкретного договору, зобов'язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, який виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.
Отже, доводи позивача у цій частині не знайшли свого підтвердження та відхиляються судом.
За наведеного, суд констатує, що позивачем не доведено наявності підстав для скасування оскаржуваного повідомлення-рішення.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.