19 березня 2026 року Справа № 160/28735/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними дії, бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
03.10.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік, як військовозобов'язаного;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити дані про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов'язаних з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення даних про результати медичного огляду та виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_6 внести дані про результати медичного огляду та виключення з військового обліку ОСОБА_1 Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
22.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) осіб та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.
23.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду витребувано у відповідача-2 додаткові докази по справі.
27.01.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду повторно витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 інформацію щодо внесення даних про результати медичного огляду та виключення з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та залучено до участі у справі в якості відповідачів - ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 .
11.02.2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшло клопотання про закриття провадження, у зв'язку з вирішенням позовних вимог та відсутністю предмета спору, оскільки відповідачем-2 здійснено внесення даних в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо результатів медичного огляду військовозобов'язаного ОСОБА_1 відповідно довідки військово-лікарської комісії та виключено останнього із військового обліку та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
20.02.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду, з метою відібрання у сторін по справі пояснень щодо обставин, викладених відповідачем-2 у клопотанні про закриття провадження, постановлено розгляд справи продовжити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 05.03.2026 року.
05.03.2026 року у судове засідання позивач та представник позивача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилися, про причини неявки, суд не повідомили, із клопотаннями про розгляд справи без участі позивача чи представника позивача або перенесення судового засідання не зверталися, наступне судове засідання призначено на 19.03.2026 року.
19.03.2026 року у судове засідання позивач та представник позивача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, не з'явилися, про причини неявки, суд не повідомили, із клопотаннями про розгляд справи без участі позивача чи представника позивача або перенесення судового засідання не зверталися.
Відповідно до частини першої статті 205 КАС неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно із частиною п'ятою цієї ж статті КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Таким чином, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
При цьому, відповідно до пункту 1 частини третьої статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється за наявності в особи електронного кабінету - шляхом надсилання повістки до її електронного кабінету.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч.8 ст.18 КАС України).
При цьому, суд звертає увагу, що надсилання повістки до електронного кабінету учасника процесу, у передбачений законом строк є належним способом повідомлення такого учасника про місце, дату та час судового засідання, на відміну від надсилання тексту повістки електронною поштою за відсутності відповідної заяви позивача або його представника.
Ураховуючи наведене, суд вжив передбачених законом заходів щодо належного повідомлення позивача про час, місце та дату судового засідання.
З огляду на зазначені вище норми законодавства, судом встановлено наступне:
а) позивач є зареєстрованим користувачем у підсистемі “Електронний суд» до кабінету якого, в передбачений законом строк були доставлені повістки про виклик до суду в судові засідання, призначені на 05.03.2026 та 19.03.2026 роки, що підтверджується відповідними довідками секретаря судового засідання;
б) в матеріалах справи відсутні жодні клопотання від позивача, або будь-якого з його представників, про розгляд справи за їх відсутності;
в) позивач двічі: 05.03.2026 та 19.03.2026 року, не з'являвся в судові засідання, жодних повідомлень про причини таких неявок суду не повідомляв;
г) неявка позивача перешкоджає розгляду справи, оскільки позбавляє суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору, задля чого, зокрема, призначено розгляд справи у судовому засіданні;
ґ) вимоги щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів відповідач не заявляв.
На підставі вищевикладеного, судом встановлено наявність сукупності умов передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України, для залишення позову без розгляду.
Крім того, суд зазначає, що частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" сформував позицію про те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі "Тойшлер проти Германії" (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Відповідно до п. 6 та п. 7 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").
Суд зазначає, що будучи ініціатором судового розгляду справи позивач в першу чергу має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані, при цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи та дотримання процесуальних строків.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі “Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зважаючи на неприбуття позивача та представника позивача в судове засідання вдруге, неповідомлення позивачем та представником позивача про причини неприбуття до суду, неподання заяви про розгляд справи за їх відсутності та неможливість розгляду справи, у зв'язку з їх неявкою, враховуючи зазначену судову практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов до висновку про наявність передбачених частиною п'ятою статті 205, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України умов, за яких позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Крім того, суд звертає увагу, що частиною 4 статті 240 КАС України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Також, суд зазначає, що згідно ч.6 ст.157 КАС України, у випадку залишення позову без розгляду заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
Керуючись статтями 205, 240 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправними дії, бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.
Суддя М.В. Дєєв