19 березня 2026 рокуСправа №160/37123/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕРА" до Південно-Східної митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
29.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕРА" (далі - позивач) до Південно-Східної митниці (далі - відповідач), у якій позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати прийняті Південно-Східною митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 04.11.2025 № UA110110/2025/000041/2 та від 08.12.2025 № UA110110/2025/000050/2.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що до митного органу надано документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням митної вартості за першим методом (за ціною договору), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту, однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом (резервним) на підставі необґрунтованих та необ'єктивних зауважень. У зв'язку із чим, на думку позивача, наявні усі підстави для скасування спірних рішень.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕРА" до Південно-Східної митниці про визнання протиправними та скасування рішень - залишено без руху.
Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п'яти) днів, з моменту отримання копії ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 7842,05 грн.
31.12.2025 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію №15000000001482 від 30.12.2025 на суму 7842,05.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/37123/25 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
16.01.2026 представником відповідача направлено до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування своєї позиції вказує на те, що під час митного оформлення в інспектора виник сумнів в заявлених декларантом відомостях, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірку числового значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно до п.2 ст.58 МК України, п.6 ст.54 МК України. Рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. Таким чином, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості, заявленого позивачем товару, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
22.01.2026 представником позивача направлено до суду через автоматизовану систему «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві, як підстави для задоволення позову.
Згідно з ч.ч.5, 8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «СТРАТЕРА» зареєстроване 23.11.2015, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вчинено запис №12241020000074740 про державну реєстрацію юридичної особи за ідентифікаційним кодом 40134110; основний вид діяльності за КВЕД: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.
07.08.2017 між ТОВ «СТРАТЕРА», як покупцем, та компанією «ARC Glassware (China) CO. LTD.» (Китай), як продавцем, укладено договір продажу № 1, відповідно до якого продавець продає, а покупець купує «Товар», виробництва «АРК Глассвер (Нанкин) Компані Лімітед», яке є виробничим підрозділом продавця, і оплачує їх на умовах і відповідно до правил Інкотермс-2010 в розмірі, асортименті і за цінами узгодженими Сторонами в проформі-інвойсі(ах) до нього контракту, які є невід'ємною частиною останнього. Покупець буде розміщувати замовлення на поставку продавцю. Після підтвердження всіх комерційних умов, включаючи, але не обмежуючись цінами, кількістю, характеристиками, умовами поставки та порядком оплати в кожному замовленні на поставку, продавець направляє PDF файл замовлення(нь) або проформи-інвойсу(ів) покупцю по електронній пошті. Оновлена PDF версія файлу замовлення(нь) або проформи-інвойсу(ів) буде відправлено по факсу або електронною поштою продавцем покупцеві після завантаження, проформа- інвойс(-и) складено для кожного відправленого платежу). Проформа-інвойс(-и), відправлені факсом або електронною поштою, мають таку ж юридичну силу, як підписаний і проштампований оригінал. (п.1.1 Контракту).
Відповідно до п.2.1. Контракту, ціни на товари визначаються в доларах США, і оплата проводиться в день, погоджений обома сторонами, на умовах 100% передоплати за допомогою банківського переказу з рахунку покупця на рахунок продавця, зазначений у цьому контракті. і ціна товару включає вартість упаковки, маркування та надання робіт, митне оформлення в країні експорту і інші витрати, якщо вони встановлені умовами FOB Нанкін. Продавець визначає кінцеву ціну товару для оплати в проформі(ах)-інвойсі(ах).
Згідно з п. п.3.1.-3.3 Контракту доставка товару буде здійснюватися окремими партіями відповідно до правил Інкотсрмс-2010 - FOB Нанкін. Перехід ризиків і права власності на товар відбувається в момент здійснення поставки продавцем відповідно до умов FOB Нанкін. Вантажоодержувач по цьому контракту - покупець що має бути зазначено у товаросупровідних документах. Дата поставки товару зазначається в проформі- інвойсі, але не повинна перевищувати термін 100 діб з моменту отримання передплати продавцем. Продавець до кожної партії товарів передає, наступні документи: коносамент або телекс-релиз; пакувальний лист; інвойс; сертифікат походження; експортна декларація.
З метою митного оформлення товару ТОВ «СТРАТЕРА» були подані до Південно-Східної митниці електронні митні декларації, а саме: № 25UA110110006770U0 від 04.11.2025 та № 25UA110110007562U2 від 08.12.2025.
Разом із митними деклараціями позивачем надані митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 07.08.17 № 1; рахунки-проформи від 05.06.25 № 10321383 та № 10321384; рахунки від 22.08.25 № 19345410 та № 19345411; платіжні доручення SWIFT від 17.07.25 № 250717/001692866 та № 250717/001692867, від 10.09.25 № 250910/001742700 та № 250910/001742701; рахунки перевізника від 23.10.25 № К85, № ТП85/1 та № ТП85/2, від 29.10.25 №ТП85/3 та № ТП85/4; довідки перевізника від 29.10.25 № 85-1 та № 85-2; платіжні інструкції про оплату послуг перевізника від 23.10.25 № 17395 та № 17396, від 24.10.25 № 17426, від 29.10.25 № 17626 та № 17627; митна декларація країни відправлення від 22.08.25 № 230820250085635279; рахунки-проформи від 05.06.25 № 10321385 та № 10321386; рахунки від 16.10.25 № 19349167 та № 19349168; платіжні доручення SWIFT від 04.07.25 № 250704/001680617, від 10.09.25 № 250910/001742698, від 16.10.25 № 161025/2009598; рахунки перевізника від 26.10.25 № К91, № ТП91/1 та № ТП31/2, від 01.12.25 № ТП91/4 та № ТП91/5; довідки перевізника від 01.12.25 № 91-1 та № 91-3; платіжні інструкції про оплату послуг перевізника від 26.11.25 № 19332, № 19333 та № 19334, від 01.12.25 № 19541 та № 19542; митна декларація країни відправлення від 25.09.25 № 230820250085717475.
У митних деклараціях митну вартість товарів визначено (за основним методом) за ціною контракту.
Митниця направила ТОВ «СТРАТЕРА» повідомлення, відповідно до якого за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів встановлено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
Щодо електронної митної декларації від 04.11.2025 за № 25UA110110006770U0 вказано:
1. Відповідно до розділу ІІ наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 №476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється, зокрема: 2.2.12. шляхом вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості; 2.2.14. порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Пунктом 4.2 контракту від 07.08.2017 № 1 визначено, що товар має відповідати угоді про якість, проте даний документ щодо якості товару до митного оформлення не надано.
2. Фактурна вартість товару відповідно до товаросупровідних документів становить - 52 699,80 дол. США. Згідно розділу 1 контракту від 07.08.2017 № 1 ціна товару узгоджується сторонами у проформі-інвойсах. Згідно розділу 2 контракту від 07.08.2017 № 1 умовами оплати сторони визначили 100% передплату на підставі проформи-інвойсу. Декларантом на підтвердження ціни товару до митного оформлення надано платіжні документи SWIFT: - від 10.09.2025 №250910/001742700 на суму - 12 123,51 дол.США (призначення платежу контракт від 07.08.2017 № 1 та інвойс від 22.08.2025 № 19345410 на суму - 24 247,01 дол.США); - від 10.09.2025 №250910/001742701 на суму - 14 226,39 дол.США (призначення платежу контракт від 07.08.2017 № 1 та інвойс від 22.08.2025 № 19345411 на суму - 28 452,79 дол.США); - від 17.07.2025 №250717/001692866 на суму - 12 123,51 дол.США (призначення платежу контракт від 07.08.2017 № 1 та проформа-інвойс від 05.06.2025 № 10321383 на суму - 24 247,01 дол.США); - від 17.07.2025 №250717/001692867 на суму - 14 226,40 дол.США (призначення платежу контракт від 07.08.2017 № 1 та проформа-інвойс від 05.06.2025 № 10321384 на суму - 28 452,79 дол.США). Відповідно до ст. 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до положень частини 2 статті 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено - є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Таким чином, надані до митного оформлення та контролю документи містять розбіжності у числових значеннях заявленої вартості товару, що не дає можливості обрахування митної вартості товару як ціни, що фактично сплачена. Відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. Згідно зазначених поданих до митного оформлення рахунків-фактур та графи 22 ЕМД вартість партії товару - 52699,80 дол.США, що свідчить про розбіжності в числових значеннях в наданих до митного оформлення документах стосовно фактурної вартості товару. Зазначене унеможливлює здійснити перевірку фактурної вартості товару.
3. Відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - NANJING. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), термін FOB означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не збираються поставити товар через поручні судна, слід застосовувати термін FCA. Згідно частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 293 208,30 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано: договір транспортно-експедиторського обслуговування від 07.12.2015 №0712СТ-MT, укладений між ТОВ «СТРАТЕРА» (клієнт) та ТОВ «МОРИМОТО ТРАНС» (експедитор); договір про надання послуг з транспортного експедирування від 23.08.2022 № 2308, укладений між ТОВ «МОРИМОТО ТРАНС» та ФОП ОСОБА_1 ; договір на надання послуг з перевезень вантажів автомобільним транспортом від 02.08.2020 № 57, укладений між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ВІНТЕР ТРАНС»; рахунки від 23.10.2025 № К85, ТП85/1, ТП85/2, ТП85/3, ТП85/4; платіжні інструкції від 23.10.2025 № 17395 та 17396, від 24.10.2025 № 17426 та від 29.10.2025 № 17626, 17627; довідки від 29.10.2025 № 85-1, 85-2; заявка від 02.08.2025 № 15. Відповідно до рахунку від 23.10.2025 № К85 визначені наступні витрати: винагорода експедитора - 5 000,00 грн. Відповідно до рахунку від 23.10.2025 №ТП85/1 визначені наступні витрати: компенсація витрат з перевезення вантажу за межами державного кордону України (фрахт на користь судноплавної лінії) без ПДВ - 171 195,50 грн. Відповідно до рахунку від 23.10.2025 №ТП85/2 визначені наступні витрати: компенсація витрат з логістичних послуг - 70 400,00 грн. Відповідно до рахунку від 23.10.2025 №ТП85/33 визначені наступні витрати: транспортні послуги за маршрутом м. Gdansk (Poland) - м/п Ягодин - 23306,40 грн; транспортні послуги за маршрутом м/п Ягодин - м. Дніпро - 36693,60 грн. Відповідно до рахунку від 23.10.2025 №ТП85/4 визначені наступні витрати: транспортні послуги за маршрутом м. Gdansk (Poland) - м/п Ягодин - 23306,40 грн; транспортні послуги за маршрутом м/п Ягодин - м. Дніпро - 36693,60 грн. У рахунках вказана вартість послуг з транспортування вантажу у контейнерах №MSBU1099837, MSBU1085860 за коносаментом №BW25080056, при цьому рахунки від 23.10.2025 № К85, ТП85/1, ТП85/2 не містять відомостей щодо маршруту та території надання послуг. Згідно відомостей ЕМД та коносаменту від 22.08.2025 № BW25080056 поставка оцінюваної партії товару здійснено з порту NANJING (Китай) до порту Gdansk (Польща). У рахунках від 23.10.2025 № К85, ТП85/1, ТП85/2, ТП85/3, ТП85/4 відсутні відомості щодо вартість зберігання, демередж, форми контролю, що призначаються митницею, вартість повернення порожнього контейнера, вартість страхування вантажу в контейнерах №MSBU1099837, MSBU1085860 безпосередньо у порту Gdansk (Польща). Крім того, надані документи не містять відомості щодо опису товару та його ваги. У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості. У наданих рахунках до розрахунку вартості не входить вартість зберігання, демередж, форми контролю, що призначаються митницею, вартість повернення порожнього контейнера, вартість страхування вантажу. Крім того, надані документи не містять відомості щодо опису товару та його ваги. У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості. Податковим кодексом України (далі - ПКУ) із змінами та доповненнями чітко встановлено перелік документів, необхідний для ведення в цілях оподаткування. Згідно з п.44.1 ст.44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені цим пунктом. У відповідності до закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Надані декларантом рахунки щодо транспортних витрат мають інформаційний характер, не дає розуміння формування всіх складових (зокрема послуги з навантаження) та принципу розділення вартості наданих послуг. У довідках про транспортні витрати від 29.10.2025 № 85-1, 85-2 вказано, що у логістичні послуги 70 400,00 грн включаються витрати на перевантаження вантажу, зберігання вантажу, оформлення документів. Довідка про транспортні витрати не передбачена договором на перевезення та не відповідає вимогам наказу Мінфіну України від 24.05.2012 №599. Наведені відомості у довідці щодо логістичних витрат не кореспондуються з відомостями рахунку від 23.10.2025 №ТП85/2.
Щодо електронної митної декларації від 08.12.2025 ЕМД № 25UA110110007562U2 вказано:
1. Фактурна вартість товару відповідно до товаросупровідних документів становить - 50 434,05 дол. США. Згідно розділу 1 контракту від 07.08.2017 № 1 ціна товару узгоджується сторонами у проформі-інвойсах. Згідно розділу 2 контракту від 07.08.2017 № 1 умовами оплати сторони визначили 100% передплату на підставі проформи-інвойсу. До митного оформлення декларантом надано проформи-інвойс від 05.06.2025 №10321385 та від 09.06.2025 №10321386, відповідно до яких загальна вартість оцінюваного товару становить - 56 890,62 дол. США. Декларантом на підтвердження ціни товару до митного оформлення надано платіжні документи SWIFT: - від 16.10.2025 №161025/2009598 на суму - 42 520,31 дол.США (призначення платежу контракт від 07.08.2017 № 1 та проформи-інвойс від 26.02.2025 № 10321386 на суму - 34 598,37 дол.США, від 26.02.2025 № 10321382 на суму - 28 160,87 дол.США, від 26.02.2025 № 10321385 на суму - 22 292,25 дол.США); - від 10.09.2025 №250910/001742698 на суму - 11 146,13 дол.США (призначення платежу контракт від 07.08.2017 № 1 та проформа-інвойс від 05.06.2025 №10321385); - від 04.07.2025 №250704/001680617 на суму - 17 293,77 дол.США (призначення платежу контракт від 07.08.2017 № 1 та проформа-інвойс від 09.06.2025 №10321386). Таким чином, сума платежів відповідно до платіжних документів не співпадає з заявленою фактурною сумою в ЕМД стосовно партії задекларованого товару. В платіжному документі від 16.10.2025 № 161025/2009598 в графі 70 присутнє посилання на проформи-інвойс №№ 10321386; 10321382; 10321385 з датами 26.02.2025 що не кореспондується з умовами контракту щодо оплати за товар та датами проформ-інвойсів, що подані разом із митною декларацією, а саме: від 05.06.2025 №10321385 та від 09.06.2025 №10321386. Також, сума платежу відповідно до платіжних документів від 04.07.2025 №250704/001680617, 10.09.2025 №250910/001742698, в яких у графі 70 присутнє посилання на вищезазначені рахунки-проформи, становить 28 439,90 дол.США, що не співпадає з заявленою фактурною сумою в ЕМД стосовно партії задекларованого товару. Відповідно до ст. 49 МКУ, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до положень частини 2 статті 53 МКУ, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, у тому числі, якщо рахунок сплачено - є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару та за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Таким чином, надані до митного оформлення та контролю документи містять розбіжності у числових значеннях заявленої вартості товару, що не дає можливості обрахування митної вартості товару як ціни, що фактично сплачена. Відповідно до пункту 2.2 Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216 «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», платник заповнює реквізит «Призначення платежу» в іноземній валюті або банківських металах таким чином, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування бенефіціару коштів в іноземній валюті або банківських металів. Згідно зазначених поданих до митного оформлення рахунків-фактур та графи 22 ЕМД вартість партії товару - 50 434,05 дол.США, що свідчить про розбіжності в числових значеннях в наданих до митного оформлення документах стосовно фактурної вартості товару. Зазначене унеможливлює здійснити перевірку фактурної вартості товару.
2. Відповідно до відомостей, що містяться у наданих до митного оформлення документах, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - NANJING. Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс), термін FOB означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок по митному очищенню товару для експорту. Даний термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом. Якщо сторони не збираються поставити товар через поручні судна, слід застосовувати термін FCA. Згідно частини 10 статті 58 МКУ, при визначенні митної вартості товарів до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України та витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», при заповненні графи 20 декларації митної вартості: для підтвердження витрат на транспортування декларантом, відповідно до частини 2 статті 53 МКУ, подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Відповідно до відомостей декларації митної вартості, до ціни товару додані витрати на транспортування - 271 690,10 грн. З метою підтвердження заявленого рівня транспортної складової декларантом надано: договір транспортно-експедиторського обслуговування від 07.12.2015 №0712СТ-MT, укладений між ТОВ «СТРАТЕРА» (клієнт) та ТОВ «МОРИМОТО ТРАНС» (експедитор); договір про надання послуг з транспортного експедирування від 01.07.2022 № 01/07/2022, укладений між ТОВ «МОРИМОТО ТРАНС» та ФОП ОСОБА_2 ; договір від 11.06.2024 № 011 на транспортно-експедиційне обслуговування укладений між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «АЛЬФА ТРАНС ЛАЙН»; договір від 20.06.2024 № 020 на транспортно-експедиційне обслуговування укладений між ФОП ОСОБА_2 та ФОП « ОСОБА_3 »; рахунки від 26.11.2025 № К91, ТП91/1, ТП91/2, від 01.12.2025 № ТП91/4, ТП91/5; платіжні інструкції від 26.11.2025 № 19332, 19333, 19334; від 01.12.2025 № 19541, 19542; довідки від 01.12.2025 № 91-2, 91-3; заявка від 05.09.2025 № 18. Відповідно до рахунку від 26.11.2025 № К91 визначені наступні витрати: винагорода експедитора - 3*2500 = 7 500,00 грн (за три контейнери). Відповідно до рахунку від 26.11.2025 № ТП91/1 визначені наступні витрати: компенсація витрат з перевезення вантажу за межами державного кордону України (фрахт на користь судноплавної лінії за три контейнері) без ПДВ - ( 2*92435,27 + 57242,03) = 242 112,57 грн. Відповідно до рахунку від 26.11.2025 № ТП91/2 визначені наступні витрати: компенсація витрат з логістичних послуг - 3* 35200,0 = 105 600,00 грн. Відповідно до рахунків від 01.12.2025 № ТП91/4 визначені наступні витрати: транспортні послуги за маршрутом м. Gdansk (Poland) - м/п Ягодин - 23306,40 грн; транспортні послуги за маршрутом м/п Ягодин - м. Дніпро - 36693,60 грн. Відповідно до рахунку від 01.12.2025 № ТП91/5 визначені наступні витрати: транспортні послуги за маршрутом м. Gdansk (Poland) - м/п Ягодин - 23306,40 грн; транспортні послуги за маршрутом м/п Ягодин - м. Дніпро - 36693,60 грн. У рахунках вказана вартість послуг з транспортування вантажу у контейнерах №CAAU4583667/40HC, CAAU4584323/40HC, MSNU1680319/20DV за коносаментом №BW25090708, при цьому рахунки від 26.11.2025 № № К91, ТП91/1, ТП91/2 не містять відомостей щодо маршруту та території надання послуг. Згідно відомостей ЕМД та коносаменту від 25.09.2025№ BW25090708 поставка оцінюваної партії товару здійснено з порту NANJING (Китай) до порту Gdansk (Польща). У рахунках від 26.11.2025 № № К91, ТП91/1, ТП91/2, від 01.12.2025 № ТП91/4, № ТП91/5 відсутні відомості щодо вартості зберігання, демередж, форми контролю, що призначаються митницею, вартість повернення порожнього контейнера, вартість страхування вантажу в контейнерах №CAAU4583667/40HC, CAAU4584323/40HC, MSNU1680319/20DV безпосередньо у порту Gdansk (Польща). Крім того, надані документи не містять відомості щодо опису товару та його ваги. У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості. У наданих рахунках до розрахунку вартості не входить вартість зберігання, демередж, форми контролю, що призначаються митницею, вартість повернення порожнього контейнера, вартість страхування вантажу. Крім того, надані документи не містять відомості щодо опису товару та його ваги. У наданих документах відсутні відомості щодо складових митної вартості. Податковим кодексом України (далі - ПКУ) із змінами та доповненнями чітко встановлено перелік документів, необхідний для ведення в цілях оподаткування. Згідно з п.44.1 ст.44 ПКУ, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені цим пунктом. У відповідності до закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Надані декларантом рахунки щодо транспортних витрат мають інформаційний характер, не дає розуміння формування всіх складових (зокрема послуги з навантаження) та принципу розділення вартості наданих послуг. У довідках про транспортні витрати від 01.12.2025 № 91-2, 91-3 вказано, що у логістичні послуги 70 400,00 грн. включаються витрати на перевантаження вантажу, зберігання вантажу, оформлення документів. Довідка про транспортні витрати не передбачена договором на перевезення та не відповідає вимогам наказу Мінфіну України від 24.05.2012 №599. Наведені відомості у довідці щодо логістичних витрат не кореспондуються з відомостями рахунку від 26.11.2025 №ТП91/2. Опрацювавши вищезазначені документи, перевіривши числове значення витрат на транспортування, вивантаження, обробку, винагороду експедитора встановлено, що сума вищезазначених витрат є більшою ніж зазначено у декларації митної вартості. Вищезазначене дає підстави вважати, що декларантом не враховано всі витрати, які були понесені покупцем для доставки товару та визначені ст. 58 МКУ, в повному обсязі та в тому, що митна вартість розрахована декларантом не вірно.
3. Згідно маніфесту Головного митного управління КНР №52 2008 року, в графі 14 митної декларації заповнюється реєстраційний номер коносаменту або транспортних накладних. В експортній декларації країни відправлення зазначено інший коносамент ніж зазначено в графі 44 ЕМД, також в декларації країни відправлення зазначено суми товарів, які не кореспондуються з сумою проформи-інвойсів та сумою заявленої в поданій декларації.
Таким чином, Південно-Східною митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.
У зв'язку із виявленими розбіжностями Південно-Східна митниця зобов'язала позивача у 10-денний термін надати (за наявності) такі додаткові документи: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - транспортні перевізні документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; - виписку з бухгалтерської документації; - каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення.
ТОВ «СТРАТЕРА» повідомило митний орган про неможливість подання додаткових документів у 10-денний термін.
За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем прийнято:
- рішення про коригування митної вартості товарів від 04.11.2025 №UA110110/2025/000041/2;
- рішення про коригування митної вартості товарів від 08.12.2025 №UA110110/2025/000050/2.
За результатами контролю співставлення до товарів застосовано другорядний метод визначення митної вартості - резервний метод.
Коригування митної вартості товару проведено за рішеннями про коригування митної вартості із застосуванням резервного методу, з використанням наявної у митного органу інформації, що наявна в ЦБД.
Відтак, правомірність винесених відповідачем рішень про коригування митної вартості товару є предметом спору у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 5 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.
Частиною 3 ст. 53 МК України встановлений обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як встановлено судом, рішення про коригування митної вартості товарів, які прийняті митницею фактично обґрунтовані тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 2 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Таким чином, суд зазначає, що відповідно до п.п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняті митним органом письмові рішення про коригування заявленої митної вартості товарів мають містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з ч. 3 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України у зв'язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 у справі №809/278/17, у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, у постанові від 01.04.2021 у справі №260/695/19.
Як визначено у ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.
Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов'язковою обставиною, з якою закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).
У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
При цьому суд також звертає увагу на таке.
Як встановлено судом, поставка товару задекларованого у митних деклараціях, здійснювалась на підставі контракту №1 від 07.08.2017, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕРА" (покупець) та компанією «ARC Glassware (China) CO. LTD.» (Китай) (продавець).
Щодо тверджень відповідача про умови оплати товару, суд зазначає про таке.
Як встановлено ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, відповідно до приписів ст. 53 МК України надання до митного органу банківських платіжних документів та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару не є безумовним або обов'язковим.
Так, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару
Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №813/1755/17, від 29.07.2021 у справі №380/6459/20.
Відмова у митному оформленні має бути аргументованою невиконанням вимог, що пов'язані саме з тими недоліками, у зв'язку з якими митним органом витребувані додаткові документи.
Аналогічний правовий висновок здійснений Верховним Судом у постанові від 06.03.2018 у справі №815/3142/17.
Отже, вказані зауваження відповідача жодним чином не впливають на формування числових складових митної вартості товару. Водночас декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.
Так, як встановлено судом, митному органу надавалися, зокрема, платіжні доручення в іноземній валюті.
Отже, слід вказати, що у своїй сукупності із наданими документами, зазначені платіжні документи також дають можливість встановити до поставки якої саме партії товару вони належать.
Щодо доводів митниці про неможливість підтвердження заявленої митної вартості товару на підстави документів на перевезення вантажу, суд зазначає про таке.
Відповідно до наданих документів продавець поставляє товар на умовах FOB.
Положеннями Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів в національній та міжнародній торгівлі) за терміном FOB (Free on Board) «Вільно на борту» означає, що продавець вважається тим, хто виконав своє зобов'язання по поставці, з моменту переходу товару через поручні судна в порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту покупець має нести усі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару. За умовами FOB на покупця покладаються обов'язки з очищення товару від мита для його експорту. Даний термін може застосовуватися лише при перевезенні товару морським або внутрішнім водним транспортом.
Тобто, за умовами поставки FOB контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.
Відтак, в спірному випадку витрати на транспортування оцінюваних товарів до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до порту або іншого місця ввезення на митну територію України, мають включатися до митної вартості товару.
Судом встановлено, що позивачем, як замовником, укладено з ТОВ «Морімото Транс», як виконавцем договір про транспортно-експедиційне обслуговування №0712СТ-МТ від 07.12.2015, відповідно до якого виконавець зобов'язується за відповідну плату і за рахунок замовника надати та/або організувати надання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів Замовника.
Експедитор за дорученням замовника надає послуги, пов'язанні з прийняттям, накопиченням, дробленням, сортуванням та доукомплектуванням вантажів, передає їх транспортним організаціям або приватним особам (в тому числі ФОП) для перевезення. Здійснює своєчасні розрахунки з Одеським та Ільїчивським морськими торговими портами, транспортними організаціями, приватним особам (в тому числі ФОП) та іншими органами за перевезення, перевалку, зберігання вантажів (пп. 2-3 п. 2.Договору).
Таким чином, умовами договору №0712СТ-МТ від 07.12.2015 передбачена можливість залучення виконавцем до перевезення вантажу третіх осіб, укладання договорів з ними та виставлення єдиного рахунку щодо оплати транспортно-експедиторських послуг Замовнику.
Згідно з п.п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
З матеріалів справи видно, що на підтвердження транспортування задекларованого відповідно до митних декларацій товару позивачем надано: рахунки перевізника від 23.10.25 № К85, № ТП85/1 та № ТП85/2, від 29.10.25 №ТП85/3 та № ТП85/4; довідки перевізника від 29.10.25 № 85-1 та № 85-2; платіжні інструкції про оплату послуг перевізника від 23.10.25 № 17395 та № 17396, від 24.10.25 № 17426, від 29.10.25 № 17626 та № 17627; рахунки перевізника від 26.10.25 № К91, № ТП91/1 та № ТП31/2, від 01.12.25 № ТП91/4 та № ТП91/5; довідки перевізника від 01.12.25 № 91-1 та № 91-3; платіжні інструкції про оплату послуг перевізника від 26.11.25 № 19332, № 19333 та № 19334, від 01.12.25 № 19541 та № 19542.
Враховуючи доводи та твердження митного органу, саме щодо достатності документів для підтвердження заявленої митної вартості товару на підставі документів на перевезення вантажу, суд звертає увагу на таке.
У пункті 14 висновків Довідки щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України, в редакції від 13.03.2012, яка затверджена постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №2, вказано, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Тому надані позивачем документи до митного оформлення про транспортні витрати та калькуляції транспортних витрат є належними та допустимими доказами понесених позивачем витрат на перевезення товару.
Таким чином, суд, зважаючи на надані позивачем документи до митного оформлення щодо транспортування товару, вказує на необґрунтованість висновків митного органу, оскільки позивачем надано документи, які дають змогу перевірити суму сплачену за транспортування товару.
Крім того, положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, відповідно, надані перевізником довідки про транспортно-експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат.
Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 у справі №810/2784/18 та від 11.04.2022 у справі №1.380.2019.006980, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.
Щодо тверджень митного органу відносно копії митної декларації країни відправлення, суд зазначає про таке.
Копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Враховуючі надані до митного оформлення документи, що підтверджують вартість товару, яка підлягає сплаті, в зауваженні митницею не зазначено у зв'язку з якими розбіжностями в документах, що впливають на правильність визначення митної вартості, висувається вимога про те, що неточності саме в наданій копії митної декларації країни відправлення впливають на правильність визначенні позивачем митної вартості товару
Верховний Суд у постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію щодо ненадання декларації країни відправлення: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».
За наведених обставин, відповідні доводи митниці є безпідставними.
Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 у справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв'язку з вказаним саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
Отже, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити і про таке.
Верховним Судом у постанові від 04.09.2018 у справі №818/1186/17 зазначено, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Відповідно до позиції Верховного Суду у постанові від 27.07.2018 у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 08.02.2019 у справі №825/648/17, від 26.05.2022 у справі №560/355/19.
Суд також не бере до уваги посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.
Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МК України.
Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про непідтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості.
Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів мав застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.
Беручи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв'язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об'єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.
З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що митним органом оспорювані рішення прийняті без урахування усіх обставин та без дотримання норм чинного законодавства, тому наявні підстави для їх скасування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи суд робить висновок про задоволення позовної заяви.
З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 7842,05 грн, що підтверджується платіжним документом №15000000001482 від 30.12.2025.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, сплачений судовий збір в сумі 7842,05 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕРА" (пр-т Науки, буд. 111А, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 40134110) до Південно-Східної митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати прийняті Південно-Східною митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 04.11.2025 № UA110110/2025/000041/2 та від 08.12.2025 № UA110110/2025/000050/2.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТРАТЕРА" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 7842 (сім тисяч вісімсот сорок дві) грн 05 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Р.З. Голобутовський