19 березня 2026 рокуСправа № 160/32728/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» щодо непроведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023 та з 18.06.2025 до 23.09.2025, допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2025 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 до 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 294-ІХ на 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн, з 01.01.2021 до 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 1082-ІХ на 01.01.2021 у розмірі 2270,00 грн, з 01.01.2022 до 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 1928-ІХ на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн, з 01.01.2023 до 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 2710-ІХ на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, з 18.06.2025 до 23.09.2025 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 4059-ІХ на 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн;
- зобов'язати Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного грошового забезпечення (основних та додаткових видів: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за вислугу років, премії, надбавки за особливості проходження служби) за період з 29.01.2020 до 19.05.2023 та з 18.06.2025 до 23.09.2025, перерахунок та виплату допомоги на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2025 роки, перерахунок та виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) шляхом визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням за період з 29.01.2020 до 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 294-ІХ на 01.01.2020 у розмірі 2102,00 грн, з 01.01.2021 до 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 1082-ІХ на 01.01.2021 у розмірі 2270,00 грн, з 01.01.2022 до 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 1928-ІХ на 01.01.2022 у розмірі 2481,00 грн, з 01.01.2023 до 19.05.2023 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 2710-ІХ на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн, з 18.06.2025 до 23.09.2025 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України № 4059-ІХ на 01.01.2025 у розмірі 3028,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у розмірі 30000,00 гривень щомісяця;
- зобов'язати Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у розмірі 30000,00 гривень щомісяця, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив службу в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» до 23.09.2025. Під час проходження служби відповідачем не було проведено нарахування та виплату грошового забезпечення позивача з урахуванням показників прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених на 2020, 2021, 2022, 2023, 2025 роки на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18, та не проведено перерахунок і виплату додаткової винагороди з 11.03.2022 до 31.05.2022, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у розмірі 30000,00 грн щомісяця. Грошове забезпечення з 29.01.2020 до 19.05.2023 та з 18.06.2025 до 23.09.2025, одноразова грошова допомога при звільненні зі служби, допомога для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2025 роки, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік обчислювалися виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, станом на 01.01.2018 (1762,00 грн). Додаткову винагороду за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 виплачено у загальній сумі 33472,60 грн. Її виплата проводилася не виходячи з розміру 30000,00 щомісяця. Позивач звертався до відповідача щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення і додаткової винагороди. Вважає протиправною оскаржувану бездіяльність відповідача.
Ухвалою суду від 19.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
27.11.2025 до суду надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, зазначив, що на виконання пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 Міністерством юстиції України було видано наказ від 13.03.2018 № 685/5 «Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України», що встановлює порядок затвердження схем тарифних розрядів для окремої категорії - осіб рядового і начальницького складу Державної кримінальновиконавчої служби України (далі - ДКВСУ). Таблиця «ТАРИФНА СІТКА розрядів і коефіцієнтів посадових окладів осіб рядового і начальницького складу» наказу Мін'юсту № 685/5 містить примітку такого змісту: «Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт». Міністерство юстиції України як головний розпорядник коштів спрямовує кошти Державного бюджету у межах затверджених бюджетних асигнувань для виплати горошового забезпечення особам рядового і начальницького складу установам ДКВСУ, у тому числі позивачу. Вказані кошти виділяються, виходячи з розрахунку тарифного окладу, передбаченого наказом Мін'юсту № 685/5. Виплата додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу здійснювалася відповідно до вимог ст.ст. 23, 48, 51 Бюджетного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України № 168 та листа Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 23.05.2022 № 33-1385/Е, яке є органом управління для відповідача згідно з Положенням про державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 10.03.2022 № 850/5. Додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць була виплачена позивачу в повному обсязі.
Станом на час розгляду справи відповідь на відзив та заперечення до суду не надійшли. Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проходив службу у Державній кримінально-виконавчій службі з 29.02.2008 до 23.09.2025, що підтверджується записами у його трудовій книжці серії НОМЕР_1 , заповненій вперше 29.02.2008.
Наказом Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» № 248/ОС-25 від 23.09.2025 майора внутрішньої служби ОСОБА_1 , начальника сектору-начальника відділення соціально-психологічної служби сектору максимального рівня безпеки для тримання чоловіків, засуджених до довічного позбавлення волі, 23.09.2025 звільнено зі служби відповідно до п. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням).
Згідно з довідкою Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» № 4/4-457вн від 12.11.2025 у період з 29.01.2020 до 23.09.2025 розмір посадового окладу позивача розраховувався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, визначений Схемою тарифних розрядів за посадами осіб начальницького складу установ виконання покарань та державних підприємств, слідчих ізоляторів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 13.03.2018 № 685/5. Розмір окладу за спеціальним званням за вказаний період розраховувався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, визначений Схемою тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.
Відповідно до довідки Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» № 4/4-458вн від 12.11.2025 ОСОБА_1 на день звільнення зі служби нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 104655,10 грн.
У витягу з розрахунково-платіжних відомостей про нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період служби з 29.01.2020 зо 23.09.2025 року міститься інформація про матеріальну допомогу на оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 та 2025 роки, та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021, 2024 роки.
Згідно з витягом з розрахунково-платіжної відомості щодо виплати додаткової винагороди згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 ОСОБА_1 за березень-травень 2022 року перераховано 32970,51 грн (27.05.2022 - 18598,22 грн за періоди 11.03.2022-31.03.2022, 01.04.2022-25.04.2022), 17.08.2022 - 14372,29 грн за періоди 26.04.2022-30.04.2022, 01.05.2022-31.05.2022).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачено, що умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
Згідно з ч. 5 ст. 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), яка набрала чинності 01.03.2018, та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України затверджено наказом Міністерства юстиції України № 925/5 від 28.03.2018, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.03.2018 за № 377/31829. Цей Порядок розроблено у тому числі відповідно до Законів України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», «Про Національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).
Постановою № 704 зокрема затверджено:
- тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1;
- схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
У первинній редакції пункт 4 Постанови № 704 мав такий зміст:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.».
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2017 № 1041 внесено зміни до Постанови № 704, у тому числі, додано Додаток 15 «Додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
У первинній редакції, згідно з пунктом 10, Постанова № 704 набирає чинності з 01.01.2018.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 № 1052 внесено зміну до пункту 10 Постанови № 704 замінивши цифри « 2018» цифрами « 2019».
Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема пунктом 3 «Змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України» визначено:
« 3. У постанові Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»:
1) пункт 4 викласти в такій редакції:
« 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»;
2) у пункті 10 цифри і слова « 1 січня 2019 року» замінити цифрами і словами « 1 березня 2018 року».».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
У мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції, зокрема, зазначено:
«колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору та порушено норми матеріального права, що призвели до помилкового вирішення справи в частині позовних вимог, а тому, рішення суду першої інстанції в цій частині необхідно скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», за виключенням змін, що вносяться до пункту 2 частини третьої вказаних змін, а саме: щодо набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з 01.03.2018, які залишити в силі».
Постановою Верховного Суду від 20.10.2022 касаційні скарги Пенсійного фонду України та Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 без змін.
12.05.2023 постановою Кабінету Міністрів України № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704», було скасовано дію підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови № 103 та внесені зміни до пункту 4 постанови № 704, відповідно до яких абзац перший зазначеного пункту викладено у наступній редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762,00 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Постанова № 481 набрала чинності 20.05.2023. При цьому, жодним із положень Постанови № 481 не надано зворотної дії в часі застосування її приписів, зокрема й у період з 29.01.2020 дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 826/6453/18, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 за № 103, яким внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704.
За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв'язку із чим повинні зазначатися в останньому.
Так, згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
Водночас, Кабінетом Міністрів України у Постанові № 481 не розкрито зміст, яким чином врегульовувати спірні правовідносини щодо врахування сталої величини (1762 гривень) для розрахунку розмірів посадового окладу і окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, за період з 29.01.2020 (дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 826/6453/18) до 20.05.2023 (дня набрання чинності Постановою № 481).
Зважаючи на відсутність у Постанові № 481 приписів про її застосування з іншої дати, ніж дата набрання чинності, у суду, станом на час вирішення цього спору, немає підстав для висновку, відмінного від вищевикладеного, згідно з усталеною практикою Верховного Суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025, визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Позивач вважає, що у зв'язку з набранням законної сили судовими рішеннями у справах № 826/6453/18 та № 320/29450/24 за період проходження служби у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» з 29.01.2020 до 19.05.2023 та з 18.06.2025 до 23.09.2025 базою для обчислення посадового окладу та окладу за військове звання є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня відповідного календарного року. Зазначає, що відповідач неправомірно здійснював нарахування і виплату грошового забезпечення із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 в сумі 1762 грн.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на здійснення нарахування і виплати грошового забезпечення позивачеві відповідно до вимог Постанови № 704 та Порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Пунктом 4 постанови № 704 (у первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Примітка додатку 1 до Постанови № 704 повторювала нормативні положення пункту 4, а саме: « 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень. Аналогічні за змістом положення містять примітки до додатків 12-14 Постанови № 704.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову № 103 (чинна з 24 лютого 2018 року), пунктом 6 якої вніс зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».
На момент набрання чинності Постановою № 704 (1 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови № 103, відповідно передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Водночас текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв'язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови № 103.
Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704» виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови № 704 в новій редакції: « 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.». В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови № 704.
До прийняття зазначеної постанови Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнав протиправним і скасував пункт 6 Постанови № 103.
Відтак з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови № 103. Текст примітки до додатку 1 до Постанови № 704 в цьому контексті суттєвого значення вже не має, адже акцентується головним чином на тексті пункту 4 Постанови № 704, а надто на розмірі розрахункової величини - прожитковому мінімумі для працездатних осіб.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 420/6572/22.
Верховний Суд у постанові від 02.08.2022 у справі № 440/6017/21 зазначив, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон України від 15.12.2020 № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі - Закон № 1082-IX), Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 № 1928-ІХ (далі Закон № 1928-ІХ), Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» від 03.11.2022 № 2710-IX, Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-ІХ, Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 № 4059-IX, таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020-2025 роки, відповідно, не містять.
Тобто положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
У вказаній постанові колегія суддів дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням».
Такий самий підхід Верховний Суд застосував у справах № 120/8603/21-а (постанова від 31 серпня 2022 року), № 120/648/22-а (постанова від 16 листопада 2022 року), № 640/17686/21 (постанова від 4 січня 2023 року), № 440/1185/21 (постанова від 10 січня 2023 року).
Правовий висновок Верховного Суду про те, що з 1 січня 2020 року розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року, побудований головним чином на принципі подолання правової колізії, за яким перевагу у застосуванні має нормативний акт вищої юридичної сили.
Беручи до уваги вимоги позивача та період, за який він просить перерахувати і виплатити (доплатити) йому грошове забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за спеціальним званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до Постанови № 704, суд вважає, що правовий висновок Верховного Суду, викладений, у постанові від 2 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, та повторений у постановах, зокрема, від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 19 жовтня 2022 року у справі № 400/6214/21, має бути врахований при застосуванні положень пункту 4 Постанови № 704 при вирішенні цієї справи в частині позовних вимог за період з 29.01.2020 до 19.05.2023.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 255 КАС України рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 у справі № 320/29450/24 набрало законної сили 18.06.2025.
Частиною дев'ятою статті 264 КАС України визначено, що суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.
Статтею 265 КАС України передбачено наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним. Так, частиною першою цієї статті передбачено, що резолютивна частина рішення суду про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.
Приписами частини другої статті 265 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Постанова КМУ № 481 вважалася чинною та підлягала застосуванню до моменту набрання законної сили рішенням суду у справі № 320/29450/24, яким її окремі положення були визнані протиправними та нечинними.
З дня набрання чинності постановою КМУ № 481 (20 травня 2023 року) та протягом усього періоду її дії (до 17 червня 2025 року) визначення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями здійснювалося виходячи з фіксованої величини 1762 грн, передбаченої постановою КМУ № 481.
Ухвалою Верховного Суду від 04.08.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Кабінету Міністрів України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24.
Станом на час розгляду цієї справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня інформація про прийняття Верховним Судом судового рішення за результатами перегляду рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24.
Отже, посадовий оклад позивача, його оклад за спеціальним званням з 29.01.2020 до 19.05.2023, з 18.06.2025 до 23.09.2025 мали визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року (01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2025 а не «на 1 січня 2018 року» та не виходячи з розміру 1762 гривні), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Суд дійшов висновку про неправильне нарахування позивачеві відповідачем щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення за періоди з 29.01.2020 до 19.05.2023, з 18.06.2025 до 23.09.2025, у тому числі виплачених за вказані періоди матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2025 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, розмір яких залежав від розміру грошового забезпечення з його складовими, помилково обчисленими із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018.
Беручи до уваги вищенаведене, наявні підстави для визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 до 19.05.2023 з його складовими, розрахованими із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, та грошового забезпечення з 18.06.2025 до 23.09.2025 з його складовими, розрахованими виходячи з розміру 1762 гривні.
З 20.05.2023 до 17.06.2025 пункт 4 Постанови № 704 передбачав сталу розрахункову величину для посадового окладу та окладу за військове звання 1762 грн, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня календарного року.
З метою ефективного захисту порушених прав позивача суд зобов'язує відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення з 29.01.2020 до 19.05.2023, з 18.06.2025 до 23.09.2025 (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2025 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні) із застосуванням для його обчислення посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року: Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 (2102,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 (2270,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (2481,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (2684,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 (3028,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог про нарахування та виплату за період з 11.03.2022 до 31.05.2022 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у розмірі 30000,00 гривень щомісяця, суд зазначає таке.
Частиною першою статті 24 Закону № 2713-IV передбачено, що фінансування діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел, передбачених законом. Пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання відповідних бюджетних установ.
Абзацом першим пункту 4 розділу І Порядку № 925/5 визначено, що грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які: займають штатні посади в Департаменті з питань виконання кримінальних покарань, міжрегіональних управліннях з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, органах пробації, установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, воєнізованих формуваннях, навчальних закладах та закладах охорони здоров'я, таборах для тримання військовополонених, на підприємствах установ виконання покарань, інших підприємствах, в установах і організаціях, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - органи та установи); навчаються у навчальних закладах Державної кримінально-виконавчої служби України; перебувають у розпорядженні керівників органів та установ.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану продовжувався та діє станом на час розгляду справи.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнято постанову № 168«Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Згідно з пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі також Постанова № 168), яка набрала чинності 28.02.2022, у першій редакції установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
У подальшому до зазначеної постанови вносились зміни.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 в абзаці першому пункту 1 Постанови № 168 виключено слова «(крім військовослужбовців строкової служби)».
Постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022, яка набрала чинності 24.03.2022 та застосовується з 24.02.2022, доповнено абзац перший пункту 1 Постанови № 168 після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»,».
Постановою Кабінету Міністрів України № 400 від 01.04.2022 внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка» згідно з додатком.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 213-р від 11.03.2022 внесено зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 № 204-р, доповнивши його після позиції «Волинська область» позицією «Дніпропетровська область».
Таким чином, Постановою № 168 у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено коло осіб, яким виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно. Положень щодо нарахування такої винагороди з урахуванням пропорційності часу проходження служби в розрахунку на місяць Постанова № 168 не містила. Пропорційність визначена лише щодо додаткової винагороди, яка збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (особам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби).
Постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022, яка набрала чинності 08.07.2022 та застосовується з 01.06.2022, внесено такі зміни до пункту 1 Постанови № 168 в абзаці першому: слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінити словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»; після слова «щомісячно» доповнити словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Суд зазначає, що Постановою № 168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022, які застосовуються з 01.06.2022, на період дії воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).
Отже, у період з 11.03.2022 до 31.05.2022 позивач мав право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно.
Беручи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку про допущену Державною установою «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» протиправну бездіяльність щодо невиплати позивачеві додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168 від 28.02.2022, у розмірі 30000 гривень щомісячно за період з 11.03.2022 до 31.05.2022. Порушені права позивача на отримання додаткової винагороди у належному розмірі підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, у розмірі 30000 гривень щомісячно, за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог у частині обрання способу захисту порушеного права позивача.
Позивач звільнений від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Відомості про інші судові витрати, понесені позивачем, у матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 до 19.05.2023 з його складовими, розрахованими із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, та грошового забезпечення з 18.06.2025 до 23.09.2025 з його складовими, розрахованими виходячи з розміру 1762 гривні.
Зобов'язати Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 до 19.05.2023, з 18.06.2025 до 23.09.2025 (посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, у тому числі матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 рік, допомоги для оздоровлення за 2020, 2021, 2022, 2023, 2025 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні) із застосуванням для його обчислення посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року: Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 (2102,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 (2270,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (2481,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (2684,00 грн), Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 (3028,00 грн), на відповідні тарифні коефіцієнти, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 гривень щомісячно за період з 11.03.2022 до 31.05.2022.
Зобов'язати Державну установу «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30000 гривень щомісячно за період з 11.03.2022 до 31.05.2022, з урахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: Державна установа «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)», місцезнаходження: 49006, м. Дніпро, вул. Надії Алексєєнко, буд. 80, код ЄДРПОУ 14315882.
Повний текст рішення складено 19.03.2026.
Суддя В.В. Рянська