Справа № 940/19/26 Головуючий в суді І інстанції:Самсоненко Р.В.
Провадження № 33/824/1674/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції: Сушко Л. П.
09 березня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 12 лютого 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550607 від 25 грудня 2025 року - 25 грудня 2025 року о 20 год. 19 хв. у с. П'ятигори, по вул. Київська, буд. 14, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом «OpelНОМЕР_2 » в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Alcotest 6820», з позитивним результатом - 0,73‰, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 12 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн 60 коп..
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 18 лютого 2026 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що з чеку тестування на стан алкогольного сп'яніння вбачається, що калібрування приладу відбувалось 04.03.2025 року, тобто граничний термін використання приладу закінчився 04.09.2025 року, коли огляд було проведено 25.12.2025 року, що може свідчити про недостовірність його показників.
Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що працівники поліції не роз'яснили йому право вимагати проведення огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, а підпис у графі «з результатами згоден» він поставив, не усвідомлюючи значення своїх дій та будучи введеним в оману працівниками патрульної поліції.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах адміністративної справи доказах.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. 2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550607 від 25 грудня 2025 року, з якого вбачається, що 25 грудня 2025 року о 20 год. 19 хв. у с. П'ятигори, по вул. Київська, буд. 14, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом « Opel НОМЕР_2 » в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Alcotest 6820», з позитивним результатом - 0,73‰, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);
- у довідці щодо наявності посвідчення водія від 26.12.2025 року, з якої вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_4 (а.с. 3);
- у направленні на огляд водія транспортного засобу до «КНП Тетіївська Лікарня» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до змісту якого виявлено такі ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Направлення підписане водієм (а.с. 4);
- у результаті тестування на стан алкогольного сп'яніння, відповідно до якого ОСОБА_1 25.12.2025 року о 20 год. 31 хв. проходив огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою Alcotest 6820, прилад № ARHK-0514, принтер № ARHH-0758, тест № 4813, результат тестування - 0,73‰. Чек приладу «Драгер» підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності без будь-яких зауважень (а.с. 5);
- у акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів із якого вбачається, що огляд було проведено у зв'язку з такими виявленими ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Результат огляду позитивний - 0,73‰. У графі: «з результатами згоден» проставлений підпис ОСОБА_1 (а.с. 6);
- у розписці ОСОБА_2 , яка забрала автомобіль «Opel НОМЕР_2» та зобов'язалась доставити його за адресою, а водія не допускати до керування ним (а.с. 7);
- у рапорті капрала поліції Ярослава Братчика від 25.12.2025 року, з якого вбачається, що під час несення служби було зупинено згідно ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» транспортний засіб «Opel Ascona» н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .. Під час спілкування з водієм у нього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest DragerARHK0514, на що останній погодився, результат огляду - позитивний 0,73‰, тест № 4813. Від проходження огляду в найближчому медичному закладі у лікаря-нарколога відмовився (а.с. 8);
- даними відеозапису з нагрудної камери патрульного поліції, що здійснював оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. На відеозаписі зафіксовано момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у зв'язку із технічною несправністю автомобіля, про що патрульним поліції було повідомлено водія (фрагмент відеофайлу «clip-0» з 0:02:30), на що останній пояснив, що рухався по свою жінку. На запитання поліцейського чи вживав ОСОБА_1 алкогольні напої, водій пояснив, що о 17:00 год. випив пляшку алкогольного напою «Shake» (фрагмент відеофайлу «clip-0» з 0:07:43). Патрульними поліції було висловлено вимогу ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Драгер», на що водій без будь-якого тиску та примусу висловив згоду (фрагмент відеофайлу «clip-0» з 0:08:01). Зафіксовано процедуру проходження огляду на місці зупинки, у ході якої водій перевірив трубку-мундштук на герметичність та проведено пробний забір на підтвердження відсутності випарів алкоголю у трубці (фрагмент відеофайлу «clip-0» з 0:08:45). На відеозаписі з нагрудної камери патрульного поліції зафіксовано, що під час проходження огляду водієм було встановлено, що останній знаходиться у стані алкогольного сп'яніння, результат огляду позитивний - 0,73‰, на що водій не висловлював будь-яких заперечень (фрагмент відеофайлу «clip-0» з 0:10:04), відтак працівниками поліції було повідомлено про складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Крім того, зафіксовано момент роз'яснення водієві прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (фрагмент відеофайлу «clip-0» з 0:10:57), і процедуру ознайомлення водія під підпис із адміністративним матеріалом за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (фрагмент відеофайлу «clip-1» з 1:03:56) (а.с. 9).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.
Протокол підписаний особою, яка його склала, та ОСОБА_1 без будь-яких зауважень та пояснень.
Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції наданим відеозаписом, на якому відображені події, які відбувалися 25 грудня 2025 року за участю ОСОБА_1 ..
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що з чеку тестування на стан алкогольного сп'яніння вбачається, що калібрування приладу відбувалось 04.03.2025 року, тобто граничний термін використання приладу закінчився 04.09.2025 року, коли огляд було проведено 25.12.2025 року, що може свідчити про недостовірність його показників, суд апеляційної інстанції відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 року термін періодична повірка засобів вимірювань використовується в такому сенсі перевірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихується» встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 і становить 1 рік.
Максимальний інтервал між «Сервісним технічним обслуговуванням», «Градуюванням» та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
Із роздрукованого результату приладу «Drager Alcotest 6820», за допомогою якого ОСОБА_1 проходив огляд, вбачається, що останнє калібрування приладу проводилось 04.03.2025 року, а ОСОБА_1 проходив огляд на стан сп'яніння 25.15.2025 року, що свідчить про належне здійснення повірки та калібрування приладу «Drager Alcotest 6820», відтак підстави для визнання його результатів недійсними відсутні.
Крім того, з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що водій не висловлював будь-яких зауважень щодо технічної справності газоаналізатора та не висловлював вимогу щодо надання йому свідоцтва про повірку «Drager Alcotest 6820», а тому об'єктивних підстав ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази у суду апеляційної інстанції не має.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції не роз'яснили йому право вимагати проведення огляду на стан сп'яніння у медичному закладі, а підпис у графі «з результатами згоден» він поставив, не усвідомлюючи значення своїх дій та будучи введеним в оману працівниками патрульної поліції, суд апеляційної інстанції також відхиляє, оскільки відсутність вимоги пройти огляд у лікаря-нарколога може вказувати на неналежне виконання працівниками поліції своїх службових обов'язків, однак не спростовує винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, адже, як вбачається з наявного у матеріалах справи відеозапису, водій пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, у ході якого було встановлено, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння. При цьому ОСОБА_1 не висловив будь-яких заперечень щодо результатів огляду та попередньо повідомив, що вживав алкогольні напої напередодні.
Крім того, з відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що під час ознайомлення зі складеними матеріалами про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 також не висловлював будь-яких заперечень щодо процедури проведеного огляду, погодився з його результатами та власноруч підписав протокол про адміністративне правопорушення, результат огляду за допомогою спеціального технічного приладу, акт огляду в графі «з результатами згоден», а також направлення до медичного закладу. Під час підписання останнього поліцейський повідомив водію: «це те, що ми вас не доставляли до лікарні», на що водій не висловив будь-яких зауважень.
Разом з тим, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення ті пояснення, які вважав за потрібні, однак свою незгоду із викладеними у ньому відомостями не зазначив.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Тетіївського районного суду Київської області від 12 лютого 2026 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 12 лютого 2026 року залишити без задоволення.
Постанову Тетіївського районного суду Київської області від 12 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено «18» березня 2026 року.
Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко