25 лютого 2026 року місто Київ
справа № 932/9008/23
провадження № 22-ц/824/2120/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Хасанової А.Р.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Смартфінанс»
відповідач - Акціонерне товариство «Банк Форвард» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Анищенком Андрієм Олександровичем,
на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 5 червня 2025 року, постановлену у складі судді Аксьонової Н.М., суд,-
У жовтні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ТОВ Смартфінанс», АТ «Банк Форвард» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, в якому просить суд усунути правову невизначеність в рамках кредитного договору №119106684 від 27 березня 2017 року, сторонами по якому виступають АТ «Банк Форвард» та ОСОБА_1 , а саме: встановити, що у ОСОБА_1 відсутні будь-які права та обов'язки боржника в рамках кредитного договору №119106684 від 27 березня 2017 року через не укладання цього договору з її сторони; встановити, що у ТОВ «Смартфінанс» відсутні будь-які права та обов'язки кредитора в рамках кредитного договору №119106684 від 27 березня 2017 року, зокрема права вимоги боргових зобов'язань до ОСОБА_1 , через не укладання останньою дійсного договору; стягнути з АТ «Банк Форвард» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000 грн.
Ухвалою судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12 жовтня 2023 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд до Солом'янського районного суду м. Києва.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 5 червня 2025 року залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Смартфінанс», АТ «Банк Форвард» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про усунення правової невизначеності та стягнення моральної шкоди.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Анищенко А.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.
В апеляційній скарзі зазначає, що в ухвалі суду першої інстанції від 19 березня 2024 року про прийняття до розгляду та відкриття провадження вказано, що розгляд справи буде здійснюватись без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Разом з тим, ухвалою суду від 24 квітня 2025 року продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції в цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Одночасно призначене судове засідання на 15 год. 00 хв. 5 червня 2025 року.
За таких обставин, зазначає апелянт, саме починаючи з 24 квітня 2025 року прийняте рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження саме з повідомленням (викликом) сторін. В проміжок часу з 24 квітня 2025 року по 5 червня 2025 року (день постановлення оскаржуваної ухвали) судові засідання не призначались та не проводились
Зазначає, що висновок суду першої інстанції саме про повторну неявку належним чином повідомленого про час та місце розгляду справи позивача, є передчасним та не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повторність неявки позивача.
Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Анищенко А.О. доводи апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу повернути до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В судове засіданні представники відповідачів, будучи повідомленими про дату, час і місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток - повідомлень до електронних кабінетів позивача та відповідача, через підсистему "Електронний суд", що підтверджується звітами про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с.239-241), не з'явилися. Від представника АТ «Банк Форвард» надійшла заява, в який представник Бондаренко М.Г. просить розгляд апеляційної скарги здійснювати без участі представника АТ «Банк Форвард». ТОВ Смартфінанс» не повідомило про причини неявки свого представника в судове засідання.
Зважаючи на зазначені обставини, колегія суддів вважала за можливе розглядати справу у відсутність представників відповідачів.
Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 березня 2024 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі. Вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Представником позивача 27 травня 2024 року, 27 вересня 2024 року до суду подані клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції (а.с.139, 150).
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 30 вересня 2023 року у задоволенні клопотання адвоката Анищенка А.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.
Ухвалою Солом'янського районного суду м.Києва від 24 квітня 2025 року прийнято судове рішення про продовження розгляду справи за позовом ОСОБА_1 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено перше судове засідання на 15 год.00 хв. 5 червня 2025 року в приміщенні Солом'янського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Грушецька, 1.
В судове засідання, призначене на 5 червня 2025 року, позивач та її представник не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до електронного кабінету адвоката (а.с.184), причини неявки суду не повідомили.
Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позивач та її представник не з'явилися в судове засідання 24 квітня 2025 року, про дату, час місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням № 0610236208292 та довідкою про доставку електронного документу від 15 лютого 2025 року. 5 червня 2025 року позивач та її представник повторно не з'явилися в судове засідання, про дату, час місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями №0610252398921 та №0610252398123, довідкою про доставку електронного документу від 13 травня 2025 року. Також у матеріалах справи відсутнє клопотання позивача про розгляд справи без її участі.
Врахувавши, що розгляд справи без участі позивача не є можливим, а також зважаючи на розумні строки розгляду справи, суд першої інстанції вважав за необхідне залишити позов без розгляду.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки суд залишає позов без розгляду. Аналогічні правові наслідки передбачені п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Разом із тим, застосування зазначених норм процесуального права можливе лише за умови наявності сукупності передбачених законом обставин, зокрема належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання, а також встановлення саме повторності неявки у судові засідання, які призначені з дотриманням вимог процесуального закону.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції від 19 березня 2024 року провадження у справі було відкрито і справу до розгляду призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін. Такий порядок розгляду відповідає положенням ст. 274 ЦПК України, яка передбачає можливість розгляду справи без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Водночас ухвалою від 24 квітня 2025 року суд першої інстанції змінив порядок розгляду справи, визначивши, що подальший розгляд здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначив перше судове засідання на 5 червня 2025 року.
Колегія суддів звертає увагу, що зміна порядку розгляду справи із письмового провадження без виклику сторін на розгляд з їх повідомленням, фактично означає початок судового розгляду у формі судового засідання з викликом учасників справи, що передбачає реалізацію ними процесуальних прав, гарантованих статтями 43, 49 ЦПК України, у тому числі права брати участь у судових засіданнях, надавати пояснення та докази.
За таких обставин саме судове засідання, призначене на 5 червня 2025 року, є першим судовим засіданням після визначення судом необхідності розгляду справи з повідомленням сторін.
Посилання суду першої інстанції на неявку позивача у судове засідання 24 квітня 2025 року, як на першу неявку, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зазначене судове засідання передувало ухваленню рішення про розгляд справи з викликом сторін, а відтак не може враховуватись як процесуальна передумова для застосування наслідків повторної неявки у розумінні ст. 223 ЦПК України.
Крім того, як убачається з матеріалів справи, у період з 24 квітня 2025 року до 05 червня 2025 року судові засідання не призначались та не проводились, що також виключає можливість кваліфікації неявки позивача 5 червня 2025 року як повторної.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про повторність неявки позивача є передчасним та не відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідно до частини першої ст. 129 Конституції України та ст.2 ЦПК України, одними з основних засад судочинства є забезпечення права на справедливий суд та змагальність сторін. Залишення позову без розгляду є процесуальною санкцією, яка обмежує доступ особи до правосуддя, а тому має застосовуватись судом з дотриманням принципу пропорційності та виключно за наявності беззаперечних підстав.
Неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ст.ст. 223 та 257 ЦПК України, призвело до безпідставного залишення позову без розгляду та порушення права позивача на судовий захист.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення є неправильне застосування норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381 ЦПК України, Київський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Анищенком Андрієм Олександровичем, задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 5 червня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 19 березня 2026 року.
Суддя- доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус