Іменем України
19 березня 2026 року
м. Харків
справа № 645/5648/25
провадження № 22-ц/818/1992/26
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Тичкової О.Ю.,
суддів: Мальованого Ю.М., Пилипчук Н.П.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»,
відповідач - ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" на рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2025 року у складі судді Костіної І.Г. -
В серпні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 48 516,00 грн, судових витрат у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 10 000 грн. 00 коп. Крім того просили у порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України зобов'язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати інфляційні витрати та 3% річних.
Позов обґрунтований тим, що 23.05.2024 року між TOB «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладений договір № 1622767 про надання споживчого кредиту. За умовами вказаного договору ТОВ «Слон Кредит» зобов'язується надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Умовами договору встановлено: тип кредиту кредит, сума кредиту складає 7 800,00 грн, строк кредиту - 364 днів: з 23.05.2024 по 22.05.2025, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» надав кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача № НОМЕР_1 в сумі 7 800,00 грн. 24 грудня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладений договір факторингу № 24122024, за умовами якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1622767 від 23.05.2024 року у розмірі 34 983,00 грн. У межах строку договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, «ФК «Фінтраст Капітал» у період з 25 грудня 2024 року по 22 травня 2025 року (за 149 календарний день) здійснило нарахування процентів за стандартною процентною ставкою у сумі 17 433,00 грн. Тому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 48 516,00 грн.
Рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість у сумі 8 844,68 грн, яка складається з: суми заборгованості за основним боргом (сумою кредиту) у розмірі 7 800,00 грн. ; суми заборгованості за процентами у розмірі 1 044,68грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судові витрати у розмірі 2 264, 61 грн та 4 906,20 грн витрати на правову допомогу
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є частково обґрунтованими. Судом встановлені підстави для проведення власного розрахунку заборгованості зі сплати процентів за період з 23.05.2024 (укладення кредитного договору) до 22.05.2025 (кінцева дата дії строку договору) наступним чином: з 23.05.2024 по 06.06.2024 відсотки нараховуються за ставкою 0,825% та становлять 900,90 грн; з 07.06.2024 по 13.06.2024 відсотки нараховуються за ставкою 0,037% та становлять 23,10 грн; з 14.06.2024 по 12.12.2024 відсотки нараховуються за ставкою 0,036 % та становлять 511,06 грн; з 13.12.2024 по 23.01.2025 відсотки нараховуються за ставкою 0,037% та становлять 121,22 грн; з 24.01.2025 по 06.03.2025 відсотки нараховуються за ставкою 1,68% та становлять 131,04 грн; з 07.03.2025 по 22.05.2025 відсотки нараховуються за ставкою 0,043 % та становлять 258,26 грн. Загальна сума процентів, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. становить 1 044,68 грн, з урахуванням внесення відповідачем суми у розмірі 900,90 грн на погашання заборгованості.
Не погодившись з рішенням суду ТОВ “Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати та ухвалити нове рішення яким стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 36192,00 грн, та судові витрати. Крім того просило у порядку ч. ч. 10, 11 ст. 265 ЦПК України зобов'язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати інфляційні витрати та 3% річних.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом є незаконним та необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального права Суд фактично встановив факт укладення договору про надання споживчого кредиту, проте на інших умовах щодо нарахування відсотків. Суд безпідставно дійшов до висновку, що проценти можуть нараховуватися лише протягом строку дії кредитного договору. Визнавши нікчемними умови договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1622767 від 23.05.2024 року в частині встановлення денної процентної ставки у розмірі 1,5%, суд дійшов помилкового висновку про неможливість нарахування та стягнення будь-яких процентів за користування кредитом. Оскільки договір №1622767 укладено 23.05.2024 року на нього поширюються вимоги про обмеження денної процентної ставки до 1%. Таким чином, навіть визнавши нікчемними умови договору у частині встановлення денної процентної ставки 2,5%, суд не мав правових підстав повністю відмовляти у стягненні процентів, оскільки законом прямо передбачено можливість нарахування їх у межах максимально допустимого розміру - 1% на день. Станом на дату укладання Договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року, строк дії Договору № 1622767 від 23.05.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ у період з 25.12.2024 року по 22.05.2025 року (149 календарних днів) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі у сумі 11 622 грн.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно гуртуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що між ТОВ «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1622767 від 23.05.2024 року про надання кредиту по продукту «Комфортний» на наступних умовах сума кредиту 7800,00 грн, строком кредиту 364 дів, періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 14 днів. Договір підписано за допомогою одноразового електронного ідентифікатора С016. (а.с.107-111).
За користування кредитом нараховуються проценти: стандартна процентна ставка становить 1,50 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього договору; знижена процентна ставка 0,825% в день.
Положеннями 1.7.1. Договору встановлено, що денна процентна ставка на дату кладення договору становить: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,50% в день, за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 1,47 % в день.
Відповідно до п.2.1Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок повивача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .
В матеріалах справи міститься підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового електронного ідентифікатора С251 паспорт споживчого кредиту (а.с.90-91).
Відповідно до листа ТОВ «Пейтек» вих. 20250116-502 від 16.01.2025 року на платіжну картку клієнта від ТОВ № Слон кредит» 23.05.2024 19:40:36 успішно перераховано кошти на суму 7 800,00 грн за номером транзакції в системі ТОВ « ПЕЙТЕК» -9b228733-c974-4df6-8996-9b7361b51aff, номер транзакції в системі ТОВ « Слон Кредит»- 16227671716482432.(а.с.101)
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Слон Кредит» за кредитним договором № 1622767 від 23.05.2024 у період з 23.05.2024 року по 23.05.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 34 983,00 грн, з яких: 7 800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 23 283,00 грн - заборгованість за відсотками, 3 900,00 грн -заборгованість за штрафом/пенею. У вказаний період ОСОБА_1 здійснено оплату на рахунок ТОВ «Слон Кредит», з яких на оплату тіла кредиту зараховано 0 грн та на оплату процентів зараховано 900,90 грн (а.с.94).
24.12.2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (Фактор) та ТОВ «Слон Кредит» (Клієнт) укладений договір факторингу № 24122024 за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги. (а.с.69-72).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №24122024 від 24 грудня 2024 року відповідно до якого клієнт передав а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 3681 боржників (а.с.77).
З витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 24122024 від 24 грудня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 (порядковий номер 2741) є боржником за кредитним договором № 1622767 від 23.05.2024 року, сума заборгованості становить 34 983,00 грн, з яких: 7 800,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 23 283,00 грн - заборгованість за відсотками, 3 900,00 грн. -заборгованість за штрафом/пенею.(а.с.98)
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» за кредитним договором № 1622767 від 23.05.2024 за 149 календарних днів ( 25.12.2024-22.05.2025 року) сума нарахованих процентів за користування грошовими коштами 17 433,00 грн. Процентна ставка 1.5% (а.с.95-96)
ОСОБА_1 було повідомлення про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором №1622767 від 23.05.2024 року та було запропоновано повернути кошти у розмірі 34983.00 грн (а.с.92)
Відповідно до інформації, наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 на яку здійснено переказ коштів у сумі 7 800, 00грн 23.05.2024 року (а.с.129).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В силу положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким відступається.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).
Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.
Судом першої інстанції встановлено та відповідачем не заперечується, що між первісним кредитором та відповідачем 23.05.2024 було укладено кредитний договір №1622767 від 23.05.2024 у формі електронного документа з використанням електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора. ОСОБА_1 визнала наявність заборгованості за кредитним договором за тілом кредиту у сумі 7800 грн. Крім відповідачем не заперечується факт переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 22.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, - з 20.08.2024 - денна ставка не більше 1%.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
З матеріалів справи слідує, що відповідач отримав кредитні кошти 23.05.2024 року.
Суд першої інстанції зменшуючи розмір заборгованості за відсотками виходив з того що процентна ставка, що передбачена п.1.5, п.1.7 є нікчемною, оскільки суперечить нормам закону.
Проте колегія суддів не може погодитись із такими висновками з огляду на те що кредитний договір №1622767 було укладено 23.05.2024 року тобто в період коли максимальна процентна ставка відповідно до вимог закону становила 1.5%, що відповідає умовам кредитного договору.
Водночас колегія суддів зазначає, що в період дії цього договору, а саме до 22.05.2025 року процентна ставка підлягала автоматичному зменшенню відповідно до перехідних положень закону. Тому нарахування первісним кредитором процентів за процентною ставкою 0,825% в день з 23.05.2024 по 06.06.2024 є правомірним та не суперечить законодавству.
Як вірно зазначив суд першої інстанції заборгованість за тілом кредиту складає 7800,00 грн. Отже, за період з 23.05.2024 по 06.06.2024 відсотки нараховуються за ставкою 0,825% та становлять 900,90 грн. З 07.06.2024 по 19.08.2024 відсотки нараховуються за ставкою 1.5% та становлять 8658,00 грн. З 20.08.2024 по 22.05.2025 відсотки нараховуються за ставкою 1% та становлять 21 528, 00 грн.
Всього заборгованість по відсоткам за період з 23.05.2024 року по 22.05.2025 року становить 31086,90 грн. Тому, враховуючи що відповідачем здійснювалось часткове погашення заборгованості а саме в сумі 900,90 грн загальний розмір заборгованості за відсотками становить 30186, грн.
Проте, враховуючи вимоги ч.1 ст367 ЦПК України що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та те що позивачем в апеляційній скарзі фактично зменшено свої позовні вимоги, колегія судів приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1622767 від 23.05.2024 року в загальному розмірі 36 192,00 грн що складає тіло кредиту - 7800,00 грн, 28392,00 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч.10 та ч.11 ст.265 ЦПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022від 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.
Таким чином підстави для нарахування інфляційних витрат і 3% річних у дійсній справі відсутні.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позову 2422,40 грн та апеляційної скарги 3633,60 грн, а всього 6056,00 грн.
Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме 74,59% з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 4817,17 грн.
Згідно з ч. 1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК України).
Із положень ч.ч. 1-5ст.137ЦПК України слідує, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В силу ч.ч. 2, 3, 8ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування понесених судових витрат, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу.
До складу витрат на професійну правничу допомогу включаються витрати з оплати винагороди адвоката за здійснення представництва інтересів учасника справи в суді та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Склад і розмір судових витрат входить до предмета доказування у справі, тому особа, яка заявила про витрати на професійну правничу допомогу, має документально підтвердити та довести, що такі витрати є дійсними, необхідними та розумними.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 червня 2020 року у справі № 757/16448/17-ц (провадження № 61-48191св18).
На підтвердження відповідних витрат на правову допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, акт прийому-передачі наданих послуг).
Отже, у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Водночас, у разі, якщо понесені особою витрати на професійну правничу допомогу не відповідають критеріям співмірності, то за обґрунтованим клопотанням іншої сторони суд може зменшити розмір указаних судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
З матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» надавалась правнича допомога адвокатом Столітнім М.М.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатом надано до суду: копію договору про надання правової допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал»; заявку № 9396 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10.12.2024; копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 9396 до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, який містить опис робіт (наданих послуг); рахунок на оплату №9396-12/08-2025 від 12 серпня 2025 р. до договору №10/12-2024 від 10.12.2024; ордер на надання правничої (правової) допомоги 1969154 від 12.08.2025; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
До опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, зазначених у акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до договору №10/12-2024 від 10.12.2024, в тому числі, входить: зустрічі, консультації, збір та аналіз доказів і документів, складання позовної заяви та інших процесуальних документів, їх подання до суду, представництво тощо. Кількість витрачених годин 12, вартістю 10000 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції адвокатом надано договору про надання правової допомоги №07/07-2022 від 07.07.2022, звіт про надання правової допомоги від 16.12.2025 року зі змісту якого вбачається що адвокатом здійснена правова експертиза документів та написання апеляційної скарги, вартість робіт складає - 8000,00 грн, витрачений час - 4 год.
Разом з тим, відповідачці ОСОБА_1 надавалась правнича допомога адвокатом Цокало Тетяною Михайлівною.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу адвокатом надано до суду: копію договору про надання правничої (правової) допомоги №1362 від 05.09.2025, укладеного між Перцевою В.А, та Цокало Т,М.; копію квитанції №13 62 про отримання гонорару до договору №1362 від 05.09.2025; копію детального опису робіт (наданих послуг) згідно договору про надання правничої (правової) допомоги №1362 від 05.09.2025); копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 2424; ордер на надання правничої (правової) допомоги 1337720 від 29.09.2025 року. До детального опису робіт (наданих послуг), в тому числі, входить: ознайомлення з матеріалами, консультація, підготовка та написання заяв по суті, відзив. Всього вартість виконаних робіт становить 10 000,00грн.
Дослідивши надані докази витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, враховуючи складність цієї справи, предмет спору, ціну позову, характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції та з ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» слід стягнути 1524,60 грн та враховуючи взаємозалік з ОСОБА_1 слід стягнути 6475,40 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої та апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" - задовольнити частково.
Рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2025 року - змінити.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором № 1622767 від 23.05.2024 року в розмірі 36 192 (тридцять шість тисяч сто дев'яносто дві) грн 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822) судовий збір в розмірі 4817 ( чотири тисячі вісімсот сімнадцять) грн 17 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (ЄДРПОУ 44559822) 6475 (шість тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн 40 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.Ю. Тичкова
Судді: Ю.М. Мальований
Н.П. Пилипчук