Справа № 216/8232/25
Провадження № 2/210/960/26
іменем України
18 березня 2026 року
Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:
головуючого судді Сільченка В. Є.,
секретаря судового засідання Шепета В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що між сторонами 20 серпня 2021 року було зареєстровано шлюб у Металургійному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), про складено відповідний актовий запис № 443.
Від шлюбу сторони по справі мають спільну малолітню дитину, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюбні відносини з відповідачем не склалися. Позивачка з відповідачем є різними людьми та мають різні погляди на життя. Проживання однією сім'єю фактично не склалося, спільне господарство не ведеться. Шлюб між сторонами існує лише юридично, без паритетних засад про почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, підтримання подружніх стосунків, у зв'язку з чим позивачка вважає за необхідним розірвати шлюб без надання часу для примирення.
Тому, просить суд розірвати шлюб укладений між сторонами.
Позивачка до початку судового засідання надала заяву, згідно якої просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.
Відповідач до початку судового засідання надав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
Вивчивши матеріали цивільної справи суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача з урахуванням наступного.
Судом встановлено, що 20 серпня 2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 21).
За час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.19).
У відповідності до положень ч. 1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
За змістом ч. 2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог, або заперечень.
Згідно з ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10.12.1948 року чоловіки та жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Враховуючи зазначені позивачем причини розірвання шлюбу, характер відносин сторін, наполягання позивачки на розірванні шлюбу, твердження, що збереження сім'ї неможливо, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що між сторонами втрачено почуття любові одне до одного, сім'я розпалась і існує формально, суд доходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача і вважає, що подальше збереження шлюбу не можливо, оскільки суперечило б інтересам сторін.
Крім того, суд враховує також факт визнання відповідачем позовних вимог та його бажання розірвати шлюбні відносини з позивачкою.
Позивачка скористалась даним правом та звернулась до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберігати шлюб з відповідачкою.
Отже, суд вважає, що причини, що спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б її інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого шлюб підлягає розірванню.
Відповідно до ч. 2 ст.114СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачкою не заявлено клопотання про поновлення дошлюбного прізвища.
На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 105, 109, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст. 10, 12, 13, 18, 141, 200, 206, 247, 354 ЦПК України,суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований 20 серпня 2021 року Металургійним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро),актовий запис № 443- розірвати.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в порядку, передбаченому ст.ст. 354-356 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: В. Є. Сільченко