ЄУН 932/1618/26
Провадження № 2-о/932/24/26
20 лютого 2026 року суддя Шевченківського районного суду міста Дніпра Рибкін О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Дніпра з заявою про встановлення факту смерті.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5, заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, повинні відповідати, зокрема, загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ЦПК.
Відповідно до п.5, 8 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява, зокрема, повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Також відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Подана заява не відповідає вимогам ст.175 та ст.318 ЦПК України, а саме в заяві не вказано: виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, причини неможливості одержання документів, що посвідчують факт, який просить встановити заявник; зазначення щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.3 ст.42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Згідно з ч.4 ст.294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб та відповідно до п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України в заяві має бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Подана заява не відповідає вимогам ст.ст.42, 175, 294 ЦПК України, оскільки в заяві не вказана заінтересована особа (заінтересовані особи) з зазначенням відомостей визначених п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України щодо учасників справи.
Системний аналіз норм ЦПК України визначає, що заінтересованими особами в справах окремого провадження можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, які мають особистий чи суспільний інтерес, який безпосередньо чи опосередковано пов'язується з наслідками розгляду справи і може мати як позитивні, так і негативні наслідки для таких осіб. Тобто, коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, що підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Конкретний суб'єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту.
Згідно предмету поданої заяви, а саме встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, заінтересованою особою по справі є відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч.1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Відповідно до абз.1-2 ч.7 ст.43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Заява подана до суду в електронній формі через електронний кабінет, тому заявнику необхідно, зазначивши в заяві заінтересовану особу (заінтересованих осіб), надати суду докази направлення копії заяви з додатками іншому учаснику (учасникам) справи.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До заяви не доданий документ про сплату судового збору.
При цьому суддя звертає увагу заявника на наступне.
Згідно п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Тобто у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв'язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, заявники мають пільги виключно тоді, коли такі обставини призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, втрати документів, необхідних для отримання компенсації за пошкоджені та знищені об'єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Для застосування п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» для звільнення від сплати судового збору законодавцем чітко визначено причинно-наслідковий зв'язок між подією (збройна агресія, конфлікт тощо), яка потягла дію наслідок (вимушене переселення, загибель тощо), який і повинен бути підтверджений судом як факт, що має юридичне значення, згідно поданої заяви.
Сама по собі смерть особи на тимчасово окупованій території, факт якої просить встановити заявник, не призвела до наслідків, які визначені п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» і не звільняє заявника від сплати судового збору на підставі п.21 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд враховує постанову Верховного Суду від 20.11.2019 по справі № 243/12928/18.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до абз.3 п.п.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у 2026 році складає 665,60 грн.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки заяву подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», тому сума судового збору складає 532,48 грн. (із розрахунку 665,60 грн х 0,8 = 532,48 грн).
Судовий збір у сумі 532,48 грн. підлягає сплаті на рахунок отримувача UA258999980313171206000004628, отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Шев.р./22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37988155, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Тому заявнику необхідно надати строк для виправлення указаних недоліків, а саме заявнику необхідно вказати в заяві виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, причини неможливості одержання документів, що посвідчують факт, який просить встановити заявник; зазначити щодо наявності у заявника або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; вказати в заяві заінтересовану особу (відповідний орган державної реєстрації актів цивільного стану) з зазначенням відомостей визначених п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України щодо заінтересованої особи.
У випадку подання заяви з усуненими недоліками в електронній формі через електронний кабінет надати суду докази направлення заявником копії заяви з додатками заінтересованій особі шляхом надсилання до електронного кабінету (за наявності у заінтересованої особи) або у паперовій формі листом з описом вкладення.
У випадку подання заяви з усуненими недоліками в паперовій формі надати суду копію заяви з додатками для заінтересованої особи.
Також заявнику необхідно сплатити судовий збір, надавши до зави відповідний документ про сплату судового збору.
Керуючись ст.ст.42, 43, 175, 177, 185, 293, 294, 317 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті залишити без руху, надавши заявнику строк в десять днів з дня отримання копії ухвали для виправлення указаних недоліків.
Інакше заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині визначення розміру судового збору. Апеляційна скарга на ухвалу подається до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.А. Рибкін