19 березня 2026 року
м. Київ
справа № 127/16851/22
провадження № 61-2882ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оверковський Костянтин Володимирович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 29 січня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Храпенко Наталія Володимирівна,
про зміну черговості спадкування,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2
про зміну черговості спадкування.
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Храпенко Н. В., про зміну черговості спадкування задоволено.
Визнано право ОСОБА_1 на спадкування за законом майна померлого
ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкоємцем першої черги
ОСОБА_2 .
Вирішено питання стягнення судового збору.
У липні 2025 року до суду звернулася особа, яка не брала участі у справі -
ОСОБА_4 із заявою про залучення до участі у справі у зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 жовтня 2025 року змінено відповідача ОСОБА_2 на його правонаступницю, ОСОБА_4 .
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 29 жовтня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд заочного рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Храпенко Н. В., про зміну черговості відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 29 січня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Сніжка Г. І. на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада 2022 року задоволено.
Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 листопада
2022 року скасовано.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про зміну черговості спадкування залишено без задоволення.
Вирішено питання стягнення судового збору.
У березні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оверковський К. В., на постанову Вінницького апеляційного суду
від 29 січня 2026 року з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень, оскільки сформована у системі «Електронний суд» 06 березня 2026 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою, четвертою статті 389 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядкурішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, має право подати касаційну скаргу на судове рішення лише після його перегляду в апеляційному порядку за її апеляційною скаргою, крім випадку, коли судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи було ухвалено безпосередньо судом апеляційної інстанції. Після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
Згідно із частиною першою та другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено, у тому числі, дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується.
Пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України передбачено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.
Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише - за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів.
Отже, заявнику необхідно подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та надати докази поважності причин його пропуску в оригіналах або завірені в установленому порядку їх копії, якими можуть бути оригінал поштового конверту разом із супровідним листом (зі штрихкодовим ідентифікатором для відстеження поштового відправлення), довідка із суду, поштового відділення зв'язку тощо, або навести інші підстави з відповідними доказами.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.
Подана касаційна скарга також не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України, однак не конкретизує, яке саме порушення допустили суди із чітким зазначенням підстави для повного або часткового скасування рішень і передачі справи повністю або частково на новий розгляд або для продовження розгляду, передбаченої пунктом (пунктами) частини першої та (або) третьої статті 411 ЦПК України.
Однією з підстав касаційного оскарження заявник, зокрема, вказує пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, проте, посилаючись на вказану підставу, не зазначає щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.
Отже, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із обов'язковим зазначенням у ній підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до абзаців 1, 2 частини сьомої статті 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Касаційна скарга подана за допомогою системи «Електронний суд», проте
не містить доказів надсилання листом з описом вкладення її матеріалів відповідачу - ОСОБА_4 .
Ураховуючи наведене, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції докази надсилання копій касаційної скарги та доданих до неї документів усім учасникам справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Оверковський Костянтин Володимирович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 29 січня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець