18 березня 2026 року
м. Київ
справа № 545/4242/21
провадження № 61-15396ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В., розглянувши касаційну скаргу Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області на постанову Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа - ОСОБА_3 , про визнання незаконним
та скасування рішень органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку,
30 грудня 2025 року Новоселівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, засобами поштового зв'язку, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Полтавського апеляційного суду
від 27 жовтня 2025 року, повний текст якої складено 07 листопада 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2026 року касаційну скаргу
Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області залишено без руху та запропоновано звернутися до суду із заявою про поновлення строку
на касаційне оскарження, зазначивши підстави для поновлення такого строку, надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку та докази доплати судового збору за подання касаційної скарги.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху
Новоселівська сільська рада Полтавського району Полтавської області направила
на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року та докази доплати судового збору за подання касаційної скарги.
Як на підставу пропуску строку на касаційне оскарження постанови Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року Новоселівська сільська рада Полтавського району Полтавської області посилається на те, що воєнний стан, введений на території України, викликав значні зміни в різних сферах суспільного життя, зокрема й у судочинстві. Одним із найважливіших аспектів правозастосування в таких умовах є питання поновлення строків. Це питання стало особливо актуальним з огляду на обмеження в роботі підприємств, установ та організацій спричинене постійними обстрілами, тривалою відсутністю світла. Вказані обставини можуть стати підставою для порушення суб'єктом господарювання строків на звернення до суду за захистом своїх прав. Часті ракетні атаки, призводять до пошкодження об'єктів критичної інфраструктури, майна, повітряні тривоги підчас яких головною ціллю є безпека громадян, вимкнення водо-, електро-, інтернет постачання. Національна енергетична компанія «Укренерго» застосовує погодинні вимкнення електроенергії. До того
ж під час сигналів «Повітряна тривога» забороняється робота підприємств, установ та організацій. У грудні 2025 року на Полтавщині через наслідки ворожих атак на енергетику та перенавантаження мережі (зокрема, пошкодження об'єктів
у м. Кременчуці та інших районах) застосовувалися суворі графіки погодинних відключень (ГПВ) та аварійні відключення. Обмеження діяли протягом усього місяця. Після постійних ворожих обстрілів енергосистеми країни були запроваджені тривалі планові, систематичні, ймовірні, погодинні, почергові, екстрені, аварійні відключення світла, що в свою чергу не дають належної можливості вчасно ознайомитися із повним текстом оскаржуваної постанови
та належним чином підготувати відповідну касаційну скаргу. Крім того, довготривалі відключення світла обмежують в повній мірі робочий час. Підставами такими можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (постанова Великої Палати Верховного Суду від 10 листопада 2022 року у справі № 990/115/22, постанови Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року у справі № 620/7233/21,
від 24 жовтня 2022 року у справі № 160/175/22 та від 22 вересня 2022 року
у справі № 140/13772/21).
Крім того, відбувалися постійні та довготривалі перебої у роботі поштових відділень, через тривалі тривоги та відсутність електроенергії, тому введення воєнного стану та постійні довготривалі відключення електроенергії є поважною причиною пропущення процесуального строку, якщо це пов'язано не з загальними, а конкретними причинами, що практично, а не теоретично, заважали вчасно виконати процесуальну дію.
Таким чином, вважає, що причини пропуску строку на касаційне оскарження
є поважними, тому просить поновити строк на касаційне оскарження Полтавського апеляційного суду від 27 жовтня 2025 року.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, касаційний суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, а підстави для його поновлення необхідно визнати неповажними, з огляду на таке.
Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу
та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо
та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії», заява № 11681/85, пункт 35, від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України», заява
№ 18986/06).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі
№ 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року у справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно
є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася
до суду, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У клопотанні, поданому на виконання ухвали Верховного Суду від 26 січня
2026 року, представник вказує, що в Україні запроваджено воєнний стан, систематично вимикають електроенергію, що суттєво ускладнило доступ
до правосуддя та своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження.
Указані обставини не можуть вважатися поважними для поновлення строку
на касаційне оскарження, з огляду на таке.
Верховний Суд зазначає, що у зв'язку із військовою агресією рф проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»
від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України
від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години
30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому продовжений і триває досі.
Питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених
у заяві про поновлення такого строку. Проте сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути безумовною підставою для поновлення строку
на касаційне оскарження судових рішень без підтвердження заявником конкретних обставин, які унеможливили вчинення відповідної процесуальної
дії у визначений законом строк.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду
від 10 листопада 2022 року в справі № 990/115/22, провадження № 11-107заі22.
Введення воєнного стану дійсно є підставою для поновлення особі процесуального строку у випадку, якщо особа зазначає конкретні обставини, що у зв'язку
із введенням воєнного стану завадили йому вчасно подати касаційну скаргу.
Разом з тим, представник не зазначає конкретних обставин, що у зв'язку
із введенням воєнного стану завадили йому вчасно подати касаційну скаргу
в інтересах Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області.
Водночас касаційна скарга подана з пропуском строку.
Жодних доказів, які виникли внаслідок запровадження воєнного стану
та вимкнення електроенергії, і позбавили можливості звернення до суду
з касаційною скаргою вчасно представником заявника не надано як під час звернення з касаційною скаргою, так і під час подачі заяви на усунення недоліків.
Отже, причини пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, у зв'язку з чим представнику заявника необхідно звернутися до суду з клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення
із наведенням інших підстав для його поновлення з наданням доказів
на їх підтвердження.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом
за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК України).
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів
за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
ЄСПЛ зауважує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких
є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 04 грудня 1995 року в справі «Беллет проти Франції»).
Новоселівській сільській раді Полтавського району Полтавської області необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору
за встановленою процедурою.
Касаційний суд вбачає наявність підстав для продовження Новоселівській сільській раді Полтавського району Полтавської області встановленого судом процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених
в ухвалі Верховного Суду від 26 січня 2026 року, а саме для звернення
до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням інших підстав для його поновлення, а також поданням доказів на їх підтвердження.
Суд роз'яснює, якщо у зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із наведенням інших підстав для його поновлення, а також поданням доказів на їх підтвердження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Керуючись статтями 127, 185, 392, 393 ЦПК України,
Продовжити Новоселівській сільській раді Полтавського району Полтавської області строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів
з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали будуть застосовані наслідки, передбачені частиною третьою статті 393 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Сердюк