18 березня 2026 року
м. Київ
справа № 757/30963/22
провадження № 61-3348ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петрова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Нескорожений Володимир Іванович, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якого діє законний представник - Печерська районна в м. Києві державна адміністрація, до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик Ольга Анатоліївна, про витребування майна та скасування записів про державну реєстрацію права власності,
13 березня 2026 року представник ОСОБА_1 - Нескорожений В. І., через підсистему «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року в указаній вище справі.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до вимог 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
До касаційної скарги додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 587,84 грн.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Зважаючи на те, що позовну заяву було подано у листопаді 2022 року, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими законом станом на 01 січня 2022 року.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 481,00 грн.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції на час звернення позивача до суду) встановлено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Розмір судового збору за подання позовної заяви майнового характеру визначається зазначенням ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, провадження № 12-36гс20, судовий збір за подання до суду позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначаються з урахуванням вартості спірного майна, як у спорі майнового характеру.
У касаційній скарзі заявник зазначає про те, що ціна позову становить 1 050 000 грн, що є вартістю спірної квартири, на підтвердження чого до касаційної скарги додано копію договору купівлі-продажу.
Отже судовий збір за подання касаційної скарги становить 16 800,00 грн із розрахунку 1 050 000,00 х 1 % х 200 % х 0,8.
Таким чином, заявнику необхідно доплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 15 212,16 грн (16 800,00 грн - 1 587,84 грн).
Верховний Суд відхиляє посилання заявника у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції його було зобов'язано сплатити судовий збір у розмірі 1 488,60 грн із розрахунку 992,40 грн х 150 %, тому розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 1 587,84 грн, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначеного недоліку.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Нескорожений Володимир Іванович, на рішення Печерського районного суду м. Києва від 04 березня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначеного вище недоліку строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Петров