16 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 127/2536/25
Провадження № 61-1687ск26
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою заступника керівника Вінницької обласної прокуратури Філонова Володимира Володимировича (далі - скаржник)
на постанову Вінницького апеляційного суду від 6 січня 2026 року
у справі за позовом Вінницької окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Вінницької міської ради (далі - позивач), до ОСОБА_1 (далі - відповідач) за участю ОСОБА_2 як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння і
1. 5 лютого 2026 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначену постанову та залишити в силі рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16 жовтня 2025 року.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо сплати судового збору
4. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.1. Скаржник додав до касаційної скарги квитанцію про сплату 29 січня 2026 року 34 771,48 грн судового збору, розмір якого не підтвердив дійсною вартістю земельної ділянки.
4.2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
4.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
4.4. За змістом підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
4.5. За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання юридичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» із 1 січня 2025 року становив 3 028,00 грн.
4.6. У січні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив витребувати з володіння відповідача земельну ділянку площею 0,3 га з кадастровим номером 0510100000:03:133:0108, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (далі - земельна ділянка).
Суд першої інстанції задовольнив позов. Апеляційний суд з цим рішенням не погодився: скасував його й ухвалив нове - про відмову в задоволенні позову. Скаржник оскаржив постанову апеляційного суду в цілому, тобто щодо однієї вимоги майнового характеру.
4.7. У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи (абзац перший частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
4.8. Скаржник вказав, що вартість земельної ділянки становить 1 159 049,56 грн, що підтверджує довідка, яка є в матеріалах справи. Цих матеріалів до відкриття касаційного провадження у Верховного Суду немає. Тому точний розмір судового збору скаржник на підставі документів, які можуть підтвердити дійсну вартість земельної ділянки, має розрахувати самостійно за формулою: вартість цієї ділянки х 1,5 % х 200 %. У разі виявлення неповноти сплати судового збору - доплатити до повного розміру.
За відсутності таких документів - доплатити судовий збір у максимальному розмірі: 3 028,00 грн х 350 (максимальна ставка за подання касаційної скарги за вимогою майнового характеру) х 200 % - 34 771,48 грн = 2 084 828,52 грн.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;02909909; судовий збір, за скаргою Вінницької обласної прокуратури (Касаційний цивільний суд), справа № 127/2536/25).
4.9. Скаржник має надати суду копії документів, які можуть підтвердити дійсну вартість земельної ділянки, за необхідності - документ про доплату судового збору у розмірі, визначеному за законом, із такою кількістю їхніх копій, яка відповідає кількості інших учасників справи (пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(2) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
5. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
6. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу заступника керівника Вінницької обласної прокуратури Філонова Володимира Володимировича на постанову Вінницького апеляційного суду від 6 січня 2026 року у справі за позовом Вінницької окружної прокуратури, яка діє в інтересах держави в особі Вінницької міської ради, до ОСОБА_1 за участю ОСОБА_2 як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима