17 березня 2026 року
м. Київ
Справа № 126/2562/23
Провадження № 61-12833ск25
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник)
на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 26 червня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 року
у справі за позовом скаржника до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та його скасування і
1. 14 жовтня 2025 рокускаржник подав до Верховного касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення позову.
2. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 жовтня 2025 року для розгляду цієї скарги суддею-доповідачем визначена Білоконь О. В., а членами колегії суддів - Осіян О. М. і Сакара Н. Ю.
3. 20 жовтня 2025 року Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. постановив ухвалу, згідно з якою залишив без руху касаційну скаргу та встановив десятиденний строк для усунення її недоліків з дня вручення тієї ухвали. Скаржник мав вказати підставу(и) касаційного оскарження й обґрунтувати її /їх.
4. 10 листопада 2025 року скаржник подав до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу.
5. 13 листопада 2025 року згідно з розпорядженням В. о. заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Білоконь О. В. на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д. призначений повторний автоматизований розподіл судової справи за касаційним провадженням 61-12833ск25.
6. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї скарги суддею-доповідачем визначений Гудима Д. А., а членами колегії суддів - Краснощоков Є. В. і Пархоменко П. І.
7. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід повернути.
7.1. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
7.2. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
(1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України);
(2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
(3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
(4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
7.3. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
7.4. Верховний Суд в ухвалі від 20 жовтня 2025 року звернув увагу скаржника на необхідність вказати підставу касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду і належно таку підставу обґрунтувати. Скаржник на виконання зазначеної вимоги ухвали подав уточнену касаційну скаргу, у якій вказав, що підставою для оскарження судових рішень є відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах. Однак не пояснив, щодо якої саме норми права відсутній такий висновок, і яким, на думку скаржника, він має бути. Формальне зазначення підстави касаційного оскарження без достатнього її обґрунтування не є належним виконанням ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги скаржника без руху.
7.5. За змістом частини другої статті 393 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
7.6. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
7.7. Оскільки скаржник не усунув недоліки поданої касаційної скарги у строк, встановлений судом, про продовження такого строку не просив, цю скаргу слід визнати неподаною і повернути. Повернення не перешкоджає повторному зверненню з касаційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для її повернення.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 393 ЦПК України,
повернути ОСОБА_1 касаційну скаргу на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 26 червня 2025 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 16 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та його скасування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима