18 березня 2026 року
м. Київ
справа № 757/45841/25-ц
провадження № 61-3266ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Луспеника Д. Д.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року за заявою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ», про визнання правочину недійсним,
У вересні 2025 року Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ», про визнання правочину недійсним. Разом із позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року заяву представника позивача - адвоката Кузовлева Р. В. про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ», про визнання правочину недійсним задоволено.
Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1061576180000.
Заборонено державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі: Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно стосовно об'єктів нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1061576180000.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року скасовано та постановлено нове судове рішення.
Відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
У березні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року, де заявник, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі ухвалу Печерського районного суду міста Києва
від 23 вересня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанова апеляційного суду прийнята з порушенням норм процесуального права, оскільки недійсність фраудаторного правочину має гарантувати кредитору можливість доступу до майна, навіть і того, що знаходиться в інших осіб. Забезпечення позову шляхом накладення арешту
на майно, яке було відчужене за фраудаторним правочином та заборона вчиняти дії щодо нього відповідає позовним вимогам та забезпечує можливість фактичного виконання рішення. У випадку відчуження Товариством з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ» об?єкту, що с предметом спору, заявник буде позбавлений можливості задовольнити свої вимоги.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Відповідно до частини шостої статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Вивчивши касаційну скаргу, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов висновку, що скарга є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Судами встановлено, що між сторонами існує спір щодо визнання договору дарування квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1061576180000, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ», недійсним.
У провадженні Шевченківського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа № 638/9952/24 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором № 805/27/13-2/6-148.
22 грудня 2022 року між поручителем за зазначеним кредитним договором ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір дарування спірної квартири.
08 липня 2025 року ОСОБА_2 продано зазначену квартиру Товариству з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ».
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд вказав, що на момент подання заяви про забезпечення позову (вересень 2025 року) та на дату постановлення ухвали Печерського районного суду міста Києва від 23 вересня
2025 року, відповідач ОСОБА_2 не був власником вищевказаного нерухомого майна, тому підстави для забезпечення позову шляхом накладення арешту на вищезазначене нерухоме майно були відсутні.
Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.
З огляду на обов'язковість встановлення зв'язку між предметом забезпечення позову (майно) та його власником, накладення арешту на спірну квартиру, яка відчужена новому власнику, виходить за межі позовних вимог, тому апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених законом підстав для відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Суд апеляційної інстанції вказав, що такий вид забезпечення позову як накладення арешту на майно, право власності на яке за спірними договорами перейшло до нового власника, буде не повністю відповідати обставинам цієї справи, адже арешт обмежить у тому числі і право на користування таким майном, оскільки, згідно до вимог закону, державний виконавець при здійсненні виконання судового рішення про забезпечення позову здійснить опис арештованого майна, та вчинить дії по забороні будь-яким особам взагалі використовувати таке майно за призначенням, що може привести до необґрунтованого обмеження поточного власника майна у праві на користування майном, тим більше житловим будинком, що буде порушенням прав особи на житло.
З огляду на викладене, суд зробив обґрунтований висновок про відсутність підстав для задоволення заяви щодо застосування заходів забезпечення позову, адже заходи забезпечення позову спрямовані на попередження недобросовісної поведінки власника майна під час розгляду судового спору, недопущення з його боку дій, які можуть ускладнити у майбутньому виконання ймовірного судового рішення, натомість власник спірного майна - Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ», не зазначений відповідачем у справі.
Доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання апеляційним судом норм процесуального права при постановленні оскаржуваного судового рішення, додаткового правового аналізу не потребують та ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права й висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Згідно із частиною четвертою статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Частиною шостою статті 394 ЦПК України визначено, що ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
З огляду на зміст оскаржуваного судового рішення та касаційної скарги, вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судового рішення, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками апеляційного суду щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Керуючись частинами четвертою, п'ятою і шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на постанову Київського апеляційного суду від 26 лютого 2026 року за заявою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» про забезпечення позову у справі за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ», про визнання правочину недійсним відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Р. А. Лідовець
І. Ю. Гулейков
Д. Д. Луспеник