18 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/11142/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Алєєва І.В.)
від 12.05.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Буравльов С.І., судді: Шапран В.В., Андрієнко В.В.)
від 21.10.2025
у справі № 910/11142/24
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Альянс - Україна"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Фонд державного майна України
про визнання недійсним та скасування рішення (протоколу) наглядової ради товариства, скасування наказу про звільнення та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 2090322,68 грн (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 28.02.2025),
за участю представників учасників справи:
позивача - не з'явилися
відповідача - Жаданов І.Г.
третьої особи - не з'явилися
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Альянс - Україна" (далі - ТОВ "НК "Альянс - Україна") (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про:
- визнання недійсним та скасування рішення (протоколу) наглядової ради ТОВ "Нафтова компанія "Альянс-Україна" № 01-03/2023 від 14.03.2023 про дострокове припинення повноважень одноособового виконавчого органу ТОВ "Нафтова компанія "Альянс - Україна" президента ОСОБА_1 ;
- скасування наказу ТОВ "Нафтова компанія "Альянс-Україна" № 3-ОС від 14.03.2023 про звільнення ОСОБА_1 з посади одноособового виконавчого органу - президента ТОВ "Нафтова компанія "Альянс- Україна";
- стягнення з ТОВ "Нафтова компанія "Альянс-Україна" на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 14.03.2023 по 27.08.2024 в розмірі 2090322,68 грн.
1.2. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідно до пункту 6 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ "Нафтова компанія "Альянс-Україна" належить зокрема обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради. Загальними зборами учасників рішення щодо обрання наглядової ради товариства не приймалось, а тому оскаржуване рішення наглядової ради товариства № 01-03/2023 від 14.03.2023 про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 з 14.03.2023, як одноособового виконавчого органу товариства, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі №910/11142/24 відмовлено у задоволенні позову.
2.2. Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що наглядова рада товариства сформована рішенням позачергових загальних зборів, оформленим протоколом №01/12-2022 від 21.12.2022, шляхом затвердження нової редакції статуту, який визначає поіменний склад членів наглядової ради. Згідно з пунктом 8.24.3 статуту в новій редакції до компетенції (повноважень) наглядової ради товариства зокрема належить прийняття рішення щодо діяльності одноособового виконавчого органу товариства - президента товариства, а саме: про дострокове припинення повноважень президента товариства. Встановивши наявність у наглядової ради повноважень на дострокове припинення повноважень президента товариства, суд першої інстанції визнав необґрунтованою вимогу позивача про визнання рішення наглядової ради №01-03/2023 від 14.03.2023.
Вимоги позивача про скасування наказу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Альянс-Україна" № 3-ОС від 14.03.2023 та стягнення з відповідача середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу з 14.03.2023 по 27.08.2024 в розмірі 2090322,68 грн суд першої інстанції відхилив як похідні.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у справі №910/11142/24 залишено без змін.
2.4. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого суду про відсутність підстав для задоволення позову з тих самих мотивів, що і суд першої інстанції.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 у справі №910/11142/24, ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
3.2. Підставами касаційного оскарження ОСОБА_1 визначив пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
3.4. Підставою касаційного оскарження ОСОБА_1 зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано частину третю статті 46 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №925/185/19, 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 23.01.2020 у справі №925/186/19, від 15.10.2020 у справі №922/2575/19, від 11.11.2020 у справі №922/53/19, від 17.02.2023 у справі №902/560/20 (902/301/21), від 16.05.2024 у справі №905/36/22.
3.5. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
3.6. Також підставою касаційного оскарження зазначає пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини п'ятої статті 89 Цивільного кодексу України та статті 6, пункту 12 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
3.7. У відзивах на касаційну скаргу відповідач та третя особа проти вимог та доводів останньої заперечують, просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін. Відзиви мотивовані тим, що наглядова рада в межах своїх повноважень прийняла рішення про дострокове припинення повноважень президента товариства. Крім того відповідач зазначив, що доводи касаційної скарги стосовно порушення судом першої інстанції приписів положень частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України є суперечливими, оскільки саме позивач подав заяву про зміну предмету позову, а в касаційній скарзі зазначає про порушення судом першої інстанції норм процесуального права у зв'язку з її прийняттям.
3.8. Від скаржника ОСОБА_1 до Суду надійшло клопотання про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 910/11142/24 на підставі частини п'ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з існуванням у справі виключної правової проблеми.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
З 13.09.2019 ОСОБА_1 згідно з протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Альянс-Україна" № 29 від 09.09.2019 та наказу № 4-ОС від 13.09.2019 перебував на посаді президента Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Альянс-Україна".
Позачерговими загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Альянс-Україна" прийнято рішення, зокрема про внесення змін до статуту товариства, шляхом затвердження нової його редакції.
Вказане рішення загальних зборів учасників товариства оформлено проколом № 01/12-2022 від 12.12.2022.
Відповідно до пункту 8.7.6 статуту товариства, в новій редакції, до компетенції (повноважень) загальних зборів учасників, зокрема належить, затвердження (обрання) членів колегіального виконавчого органу управління товариством - наглядової ради товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них) шляхом внесення змін до статуту товариства та/або викладення його у новій редакції.
Згідно з пунктом 8.22 статуту у товаристві діє колегіальний виконавчий орган управління товариством - наглядова рада товариства. Формування (призначення членів наглядової ради товариства) здійснюється за рішенням загальних зборів учасників товариства шляхом викладення статуту товариства у новій редакції, з поіменним викладенням складу членів наглядової ради товариства у тексті статуту товариства.
Як передбачено пунктом 8.29 статуту, членами наглядової ради товариства є Голова наглядової ради товариства - ОСОБА_2 , члени наглядової ради товариства - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
16.02.2023 голова наглядової ради товариства - ОСОБА_2 передала директору товариства - ОСОБА_1 оригінали статутів товариства в старій редакції та новій редакції, яка є чинною на даний час, що підтверджується актом приймання-передачі документів.
За змістом пункту 8.23 статуту наглядова рада товариства - колегіальний виконавчий орган товариства, який здійснює контроль за діяльністю одноособового виконавчого органу товариства - президентом товариства в межах делегованих повноважень цим статутом та здійснює захист прав учасників товариства.
До компетенції (повноважень) наглядової ради товариства зокрема належить прийняття рішення щодо діяльності одноособового виконавчого органу товариства - президента товариства, а саме: про дострокове припинення або зупинення повноважень, відкликання (звільнення тощо), відсторонення від виконання обов'язків, обрання нового одноособового виконавчого органу товариства - президента товариства, або призначення виконуючого обов'язки одноособового виконавчого органу товариства - президента товариства.
Рішення про припинення, або зупинення повноважень, відкликання (звільнення, відсторонення, тощо) може бути прийнято у будь-який час та з будь-яких підстав (пункт 8.24.3 статуту товариства).
14.03.2023 наглядова рада Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Альянс-Україна" прийняла рішення (протокол) № 01-03/2023 про дострокове припинення повноважень з 14.03.2023 одноособового виконавчого органу товариства - президента товариства ОСОБА_1 .
15.03.2023 на підставі протоколу наглядової ради Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Альянс-Україна" № 01-03/2023 від 14.03.2023 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Матвієнко Марина Григорівна здійснила реєстраційну дію № 1000741070035002422 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про припинення повноважень з 14.03.2023 одноособового виконавчого органу товариства - президента Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Альянс-Україна" ОСОБА_1 та призначення виконуючим обов'язки президента ОСОБА_5 .
На думку позивача, спір у справі виник у зв'язку з тим, що до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Альянс-Україна" належить зокрема обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради. Загальними зборами учасників рішення щодо обрання наглядової ради товариства не приймалось, а тому рішення наглядової ради товариства № 01-03/2023 від 14.03.2023 про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 з 14.03.2023 як одноособового виконавчого органу товариства є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Верховний Суд у постанові від 17.01.2023 у справі №910/20309/21 зазначив, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження. При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
5.3. Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
5.4. У відповідності до частини першої статті 89 Господарського кодексу України, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин, управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.
5.5. Згідно з частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Частинами другою та третьою статті 92 Цивільного кодексу України визначено, що виконавчий орган є органом управління товариством. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно з частинами першою та другою статті 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
5.6. Відповідно до статті 28 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган.
Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства. До компетенції загальних зборів учасників зокрема належать обрання та припинення повноважень наглядової ради товариства або окремих членів наглядової ради, встановлення розміру винагороди членам наглядової ради товариства.
Згідно зі статтею 38 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" статутом товариства може бути передбачено утворення наглядової ради. Наглядова рада в межах компетенції, визначеної статутом товариства, контролює та регулює діяльність виконавчого органу товариства. Зокрема, до компетенції наглядової ради може бути віднесено обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них), зупинення та припинення їхніх повноважень, встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства. Порядок діяльності наглядової ради, її компетенція, кількість членів і порядок їх обрання, у тому числі незалежних членів наглядової ради, розмір винагороди членів наглядової ради, а також порядок обрання та припинення їхніх повноважень визначаються статутом товариства. Наглядовій раді товариства можуть бути делеговані повноваження загальних зборів учасників, крім віднесених до виключної компетенції загальних зборів учасників. З кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий договір або трудовий контракт. Цивільно-правовий договір може бути оплатним чи безоплатним. Договір, що укладається з членом наглядової ради від імені товариства, підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників. За рішенням загальних зборів учасників повноваження членів наглядової ради можуть бути у будь-який час та з будь-яких підстав припинені або члени наглядової ради можуть бути тимчасово відсторонені від виконання своїх повноважень. У разі припинення повноважень члена наглядової ради за рішенням загальних зборів учасників відповідний договір із цією особою вважається автоматично припиненим.
5.7. Судами першої та другої інстанцій встановлено, що відповідно до пункту 8.7.6. статуту товариства в новій редакції, до компетенції (повноважень) загальних зборів учасників, зокрема належить, затвердження (обрання) членів колегіального виконавчого органу управління товариством - наглядової ради товариства (всіх чи окремо одного або декількох з них) шляхом внесення змін до статуту товариства та/або викладення його у новій редакції.
Пунктом 8.22 статуту передбачено, що у товаристві діє колегіальний виконавчий орган управління товариством - наглядова рада товариства. Формування (призначення членів наглядової ради товариства) здійснюється за рішенням загальних зборів учасників товариства шляхом викладення статуту товариства у новій редакції, з поіменним викладенням складу членів наглядової ради товариства у тексті статуту товариства.
Позачерговими загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Альянс-Україна" прийнято рішення, зокрема про внесення змін до статуту товариства, шляхом затвердження нової його редакції.
Вказане рішення загальних зборів учасників товариства оформлено протоколом № 01/12-2022 від 12.12.2022.
Відповідно до пункту 8.29 статуту членами наглядової ради товариства є Голова наглядової ради товариства - ОСОБА_2 , члени наглядової ради товариства - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Актом приймання-передачі документів від 16.02.2023 підтверджено, що голова наглядової ради товариства - ОСОБА_2 передала директору товариства - ОСОБА_1 оригінали статутів товариства в старій редакції та новій редакції, яка є чинною на даний час.
5.8. З огляду на викладене, безпідставним є твердження скаржника щодо відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про створення загальними зборами товариства його наглядової ради.
5.9. Частиною четвертою статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" передбачено, що виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
Відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України, повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
5.10. Відповідно до пункту 8.23 статуту наглядова рада товариства - колегіальний виконавчий орган товариства, який здійснює контроль за діяльністю одноособового виконавчого органу товариства - президентом товариства в межах делегованих повноважень цим статутом та захист прав учасників товариства, а також інших питань діяльності товариства в порядку передбаченому цим статутом.
Згідно з пунктом 8.24.3 статуту в новій редакції до компетенції (повноважень) наглядової ради товариства зокрема належить прийняття рішення щодо діяльності одноособового виконавчого органу товариства - президента товариства, а саме: про дострокове припинення або зупинення повноважень, відкликання (звільнення тощо), відсторонення від виконання обов'язків, обрання нового одноособового виконавчого органу товариства - президента товариства, або призначення виконуючого обов'язки одноособового виконавчого органу товариства - президента товариства. Вказане рішення про припинення, або зупинення повноважень, відкликання (звільнення, відсторонення, тощо) може бути прийнято у будь-який час та з будь-яких підстав.
Судами встановлено, що 14.03.2023 наглядова рада Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтова компанія "Альянс-Україна" прийняла рішення (протокол) № 01-03/2023 про дострокове припинення повноважень з 14.03.2023 одноособового виконавчого органу товариства - президента товариства ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що наглядова рада товариства прийняла оспорюване рішення в межах своїх повноважень, наданих статутом та у відповідності до статті 38 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
5.11. Обґрунтовуючи касаційну скаргу позивач, посилаючись на пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування частини п'ятої статті 89 Цивільного кодексу України та статті 6, пункту 12 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
В цьому контексті скаржник зазначає, що моментом набуття повноважень наглядової ради товариства є юридичний факт реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін складу органів управління.
Втім ані Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", ані Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" не містять положення про те, що моментом набуття повноважень органом управління товариства (у даному випадку наглядовою радою) є саме момент внесення відомостей про такий орган до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Державна реєстрація має публічний та обліковий характер, однак не породжує і не припиняє повноваження виконавчого органу, які виникають на підставі рішення учасників товариства та його статуту.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для формування висновку із зазначеного скаржником питання.
5.12. Стосовно клопотання скаржника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, слід зазначити таке.
Обґрунтовуючи вказане клопотання скаржник вказував, зокрема, на те, що ця справа містить виключну правову проблему щодо застосування частини п'ятої статті 89 Цивільного кодексу України, статті 6 та пункту 12 частини другої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, громадських формувань", частини четвертої статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".
Згідно з частиною п'ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до положень наведеної норми процесуального права суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що при передачі на її розгляд справ як таких, що містять виключну правову проблему, касаційним судам належить обґрунтовувати відсутність, суперечливість, неповноту, невизначеність (неясність, нечіткість) або неефективність правового регулювання охоронюваних прав, свобод й інтересів та неефективність існуючого їх правового захисту, в тому числі внаслідок неоднакової судової практики.
Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №757/21639/15-ц, від 28.10.2020 у справі №906/677/19, від 12.05.2025 у справі № 922/639/23).
Однак заявлене позивачем клопотання не містить належного обґрунтування виключної правової проблеми за кількісним та якісним критерієм, а обставини, наведені у клопотанні, не дають підстав для висновку про існування виключної правової проблеми та про необхідність формування єдиної правозастосовчої практики Великою Палатою Верховного Суду.
5.13. Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом першої інстанції положень частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник стверджує, що суд першої інстанції порушив положення частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України, прийнявши його заяву про зміну предмета позову з тих підстав, що ним одночасно було заявлено про зміну предмета та підстав позову. В цьому контексті скаржник обґрунтовує касаційну скаргу посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що судом не враховано висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №925/185/19, 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 23.01.2020 у справі №925/186/19, від 15.10.2020 у справі №922/2575/19, від 11.11.2020 у справі №922/53/19, від 17.02.2023 у справі №902/560/20 (902/301/21), від 16.05.2024 у справі №905/36/22.
Відповідно до частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Згідно з частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Колегія суддів враховує, що відповідну заяву про зміну предмету позову подав саме позивач (скаржник), усвідомлюючи її зміст, правові наслідки та процесуальний статус.
Суд першої інстанції, розглянувши її, дійшов висновку, що заявлені додаткові вимоги є похідними від основної вимоги - про визнання недійсним та скасування рішення Наглядової ради ТОВ "Нафтова компанія "Альянс-Україна" № 01-03/2023 від 14.03.2023 про дострокове припинення повноважень ОСОБА_1 , до того ж підставою позову зазначав як і в позовній заяві, так і в заяві про зміну предмета позову те, що учасники товариства не приймали рішення щодо обрання наглядової ради.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає доводи скаржника про порушення судом першої інстанції положень частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України необґрунтованими, суперечливими та свідчать про недобросовісну процесуальну поведінку скаржника.
До того ж, скаржник не оспорював правомірність прийняття судом першої інстанції до розгляду зазначеної заяви.
В зв'язку з зазначеним, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на не врахуванням судом позицій Верховного Суду щодо застосування положень частини третьої статті 46 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.3. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, виходячи із меж перегляду справи в касаційній інстанції, Суд вважає, що відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції.
7. Судові витрати
7.1. З огляду на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 302, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про передачу справи №910/11142/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 у справі №910/11142/24 - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко