03 березня 2026 року
м. Київ
cправа № 904/2158/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання Дуб С.І.,
представників учасників справи:
від позивача: Бови Я.О.,
від відповідача: Балдинюка М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (Красота О.І.)
від 14.01.2025
та постанову Центрального апеляційного господарського суду (Чус О.В., Дармін М.О., Кощеєв І.М.)
від 13.08.2025 (повний текст складений 15.09.2025)
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги"
про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії
Короткий зміст позовних вимог
1. Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Позивач, Скаржник) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної енергії (далі - Договір): основний борг у розмірі 83 504 165,16 грн, 3% річних у розмірі 1 122 300,17 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 505 159,25 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору про надання послуг з передачі електричної енергії № 0147-02024 від 01.01.2019 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2025, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025, закрито провадження у справі №904/2158/24 в частині позовних вимог про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 75782783,56 грн. В решті позовних вимог задоволено частково: стягнуто з Відповідача на користь Позивача основний борг у розмірі 15443105,99 грн, 3% річних у розмірі 2250350,22 грн, інфляційні втрати у розмірі 5680109,09 грн та судовий збір у розмірі 842411,26 грн. В решті позову відмовлено.
4. Рішення судів попередніх інстанцій, зокрема, мотивовані таким:
1) оскільки за умовами Договору оплата Відповідачем вартості послуги здійснюється плановими платежами, а за наслідком завершення розрахункового періоду, що становить один календарний місяць, остаточний розрахунок проводиться за фактом наданої послуги на підставі отриманого Відповідачем акту приймання-передачі послуги, то фактично за результатами складання сторонами акту приймання-передачі послуги припиняється первісне зобов'язання Відповідача щодо оплати планової вартості послуги шляхом його заміни новим, а саме - зобов'язанням зі сплати фактично наданої послуги за відповідний розрахунковий період.
2) Позивачем невірно зроблено розрахунок інфляційних втрат, оскільки нарахування інфляційних втрат здійснюється останнім не на основну суму боргу (фактичну вартість послуг) в залежності від певного розрахункового періоду, в якому утворилась заборгованість, а на суми, які утворились внаслідок збільшення основного боргу за рахунок попередніх розрахункових періодів.
3) Позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних втрат не взято до уваги терміни оплати фактичної вартості послуг, встановлені п. 5.5 Договору.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи
5. 26 вересня 2025 року Скаржник, із використанням підсистеми Електронний Суд, звернувся із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі №904/2158/24, в якій просить:
- прийняти касаційну скаргу на вищезазначені оскаржувані рішення у справі №904/2158/24 до розгляду;
- частково скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2025, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі №904/2158/24 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних у розмірі 226391,79 грн та інфляційних втрат у розмірі 412600,05 грн, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Скаржника задовольнити у повному обсязі, стягнувши з Відповідача на користь Позивача 24012557,14 грн, з яких: сума основної заборгованості - 15443105,99 грн, 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 2476742,01 грн, індекс інфляції за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 6092709,14 грн та судовий збір у розмірі 847840,00 грн;
- судові витрати покласти на Відповідача.
6. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, а саме застосування судом апеляційної інстанції у оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
7. Так, зокрема, Скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховані такі висновки Верховного Суду щодо застосування норм права (ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ч. 1 ст. 530 ЦК України, ч. 1 ст. 612 ЦК України, ч. 1 ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст. 627 ЦК України, ч. 1 ст. 901 ЦК України, ч. 1 ст.903 ЦК України, п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної електроенергії", п. 3 ч. 2 ст. 33 Закону України "Про ринок електричної електроенергії", ст. 634 ЦК України тощо):
- висновок, викладений у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17, де зазначено, "у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)";
- висновок, викладений у постанові від 11.03.2024 у справі № 922/1813/23, від 16.05.2024 у справі № 910/7012/23 та від 25.03.2025 у справі № 905/821/24, де зазначено, що "…правила цієї статті не поширюються на договірні правовідносини сторін, коли ними у свободі договору (стаття 627 ЦК України) досягнуто домовленості про призначення кінцевої календарної дати виконання зобов'язання за договором, з огляду на норми частини першої статті 530 ЦК України, яка визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); статті 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, а також принцип належного виконання зобов'язань, який полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці";
- висновок, викладений у постанові від 28.05.2024 р. у справі № 904/3305/22, зокрема, п. п. 9.13., де зазначено, що "оплата планової вартості послуги, так і остаточний розрахунок за фактичний обсяг послуги по суті є одним і тим самим зобов'язанням з оплати послуги, що надається у відповідному розрахунковому періоді, розподіл такого обов'язку на окремі платежі у часі (попередня оплата, остаточний розрахунок) не створює умов для припинення існування таких частин зобов'язання. Невиконане зобов'язання зі сплати кожного чергового планового платежу існує у часі з моменту його виникнення і не припиняється по закінченню розрахункового місця, а підлягає виконанню в межах проведення розрахунку за фактичний обсяг наданих послуг»";
- висновок, викладений у Постанові Верховного суду від 13.03.2024 р. (п. 5.22, 5.23, 5.24) у справі № 904/5899/21, де заначено, що "оплата планової вартості послуги, так і остаточний розрахунок за фактичний обсяг послуги по суті є одним і тим самим зобов'язанням з оплати послуги, що надається у відповідному розрахунковому періоді, розподіл такого обов'язку на окремі платежі у часі (попередня оплата, остаточний розрахунок) не створює умов для припинення існування таких частин зобов'язання. Невиконане зобов'язання зі сплати кожного чергового планового платежу існує у часі з моменту його виникнення і не припиняється по закінченню розрахункового місця, а підлягає виконанню в межах проведення розрахунку за фактичний обсяг наданих послуг. Оскільки договором визначений саме такий порядок розрахунків за надану послугу як оплата планових платежів та оплата за актом приймання-передачі послуги, то невиконання або неналежне виконання користувачем як зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з нормами статей 611, 625 ЦК;
- подібні висновки викладені у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.08.2022 у справі №912/1941/21 та постановах Верховного Суду від 09.11.2022 у справі №904/5899/21 та від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, а також в постанові від 23.11.2023 у справі № 925/654/22.
8. 04 грудня 2025 року, в межах строку, встановленого Верховним Судом, Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судові рішення - залишити без змін.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
9. 01.01.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є Позивач та Відповідачем укладено Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0147-02024.
10. Додатковою угодою від 17.01.2023 до Договору сторони дійшли згоди викласти Договір у новій редакції.
11. Так, згідно з п. 1.1 Договору ОСП зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі - послуга), а Користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов Договору.
12. Відповідно до п. 4.1 Договору для розрахунків за Договором використовується плановий і фактичний обсяги послуги:
1) плановий обсяг послуги визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У період після приєднання ОСП до ІТС механізму плановий обсяг послуги формується Користувачем без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. У разі ненадання або несвоєчасного надання Користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді;
2) фактичний обсяг послуги у розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу ХІ Кодексу системи передачі. У період після приєднання ОСП до ІТС механізму фактичний обсяг послуги формується з урахуванням обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії до/з країн периметру.
13. Згідно з п. 4.2 Договору планові обсяги послуги Користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Форма подання повідомлення розміщена на офіційному вебсайті ОСП. Планові обсяги можуть подаватись на більший період з подальшим їх коригуванням у терміни, передбачені цим пунктом.
14. Пунктом 5.1 Договору передбачено, що розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.
15. За умовами п. 5.2 Договору Користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги ОСП таким чином:
1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього Договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму:
2 платіж до 10 числа розрахункового місяця
3 платіж до 15 числа розрахункового місяця
4 платіж до 20 числа розрахункового місяця
5 платіж до 25 числа розрахункового місяця.
16. Відповідно до п. 5.3 Договору у разі зміни планових обсягів послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає ОСП повідомлення про зміну обсягів послуги. ОСП протягом 5 робочих днів з моменту отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів.
17. За умовами п. 5.4 Договору у разі зміни тарифу на послуги з передачі електричної енергії ОСП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня набрання чинності рішенням Регулятора про зміну тарифу.
18. Згідно з п. 5.5 Договору Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих Виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).
Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх ОСП.
19. Відповідно до п. 5.6 Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги Користувач має право оскаржити зазначену в акті приймання-передачі послуги вартість послуги шляхом направлення ОСП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов'язання у встановлений Договором термін. Якщо Користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.
20. Згідно з пп. 1 п. 6.1 Договору ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну оплату за послугу.
21. Відповідно до пп. 3 п. 8.3 Договору Користувач зобов'язується здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим Договором.
22. Згідно з п. 9.1 Договору планові обсяги послуги Користувач зобов'язаний подавати ОСП до 25 числа місяця, що передує розрахунковому місяцю.
23. За умовами п. 9.2 Договору ОСП щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої послуги відповідно до форми, наведеної у додатку 3 до Договору, та надсилає його Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає Користувачу два примірники у паперовому вигляді, підписані зі своєї сторони. Користувач протягом 3 робочих днів повинен підписати акт звірки розрахунків наданої послуги та повернути його ОСП. У разі виникнення розбіжностей за актом звірки між сторонами Користувач має право протягом 3 робочих днів з моменту отримання акта звірки розрахунків наданої послуги направити свій примірник акта звірки розрахунків ОСП із вмотивованим запереченням. Цей акт звірки розрахунків має бути розглянутий ОСП протягом 3 робочих днів з дати його отримання, підписаний у разі згоди та наданий Користувачу. Якщо сторони не дійшли згоди, спір вирішується у порядку, встановленому главою 11 Договору.
24. Відповідно до п. 9.3 Договору у разі несвоєчасної оплати Користувачем отриманої послуги ОСП направляє Користувачу письмове повідомлення із зазначенням суми заборгованості та кінцевого терміну її оплати. У разі несплати заборгованості Користувачем ОСП має право направити Користувачу письмове попередження щодо можливого припинення надання послуги відповідно до вимог КСП.
25. Пунктом 9.4 Договору передбачено, що рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною:
у день їх доставки кур'єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником;
у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.
Електронний документ, який направляється стороною на виконання Договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом і має повну юридичну силу, створює права та обов'язки для сторін, і визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
26. За умовами п. 9.5 Договору будь-які документи, що створюються / укладаються сторонами під час виконання Договору (у т.ч. акт приймання-передачі послуги або акт коригування до акта приймання-передачі послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставляння власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що Виконавець зобов'язаний повідомити на своєму веб-сайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний з обох сторін в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).
27. Згідно з п. 9.7 Договору при підписанні документів електронним підписом використовується сертифікат, виданий кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, у порядку, встановленому законодавством.
28. Відповідно до п. 9.8 Договору сторона підтверджує, що документи, підписані електронним підписом за допомогою Сервісу з використанням реєстраційних даних сторони, є такими, що підписані цією стороною (уповноваженою нею особою).
29. Згідно з п. 10.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за Договором, якщо це є результатом дії форс-мажорних обставин. Якщо внаслідок дії форс-мажорних обставин (техногенного / природного / соціально-політичного / військового характеру) унеможливлюється виконання будь-якою стороною зобов'язань за Договором, така сторона повинна невідкладно повідомити у письмовій формі про це іншу сторону. Неповідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за Договором зобов'язань позбавляє сторону права посилатись на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань. Термін виконання зобов'язань за Договором у разі форс-мажорних обставин відкладається на строк дії таких обставин. У разі дії форс-мажорних обставин більше 15 календарних днів сторони мають право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за Договором та в установленому порядку розірвати Договір. Розірвання Договору тягне за собою відповідні правові наслідки щодо діяльності сторін на ринку електричної енергії.
30. Відповідно до п. 10.2 Договору доказом дії форс-мажорних обставин є документи (оригінали), видані Торгово-промисловою палатою України / іншим компетентним органом, установою.
31. Пунктом 13.1 Договору передбачено, що Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023. Якщо Користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії Договору повідомлення про припинення дії Договору, то цей Договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.
32. Відповідно до п. 14.3 Договору у разі підписання Договору в електронній формі сторони визнають, що електронний документ (сформований, підписаний з використанням кваліфікованого електронного підпису) є ідентичним за змістом та реквізитами з документом у паперовому вигляді, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
33. На виконання умов Договору Позивач надав Відповідачу послуги з передачі електричної енергії за період з листопада по грудень 2023 року, а саме:
1. листопад 2023 року:
- 30.10.2023 Позивач направив Відповідачу рахунок-фактуру на поетапну оплату № 0147-02024 30/10/2023 від 30.10.2023 на суму 8 113 635,13 грн. (перший плановий рахунок);
- 06.11.2023 Позивач направив Відповідачу рахунок-фактуру на поетапну оплату № 0147-02024 06/11/2023 від 06.11.2023 на суму 8 113 635,13 грн. (другий плановий рахунок);
- 10.11.2023 Позивач направив Відповідачу рахунок-фактуру на поетапну оплату № 0147-02024 10/11/2023 від 10.11.2023 на суму 8 113 635,13 грн. (третій плановий рахунок);
- 15.11.2023 Позивач направив Відповідачу рахунок-фактуру на поетапну оплату № 0147-02024 15/11/2023 від 15.11.2023 на суму 8 113 635,13 грн. (четвертий плановий рахунок);
- 20.11.2023 Позивач направив Відповідачу рахунок-фактуру на поетапну оплату № 0147-02024 20/11/2023 на суму 8 113 635,13 грн. (п'ятий плановий рахунок);
- 08.12.2023 Позивач направив Відповідачу акт приймання-передачі послуги від 30.11.2023 з передачі електричної енергії за листопад 2023 року на суму 47 450 757,96 грн. При цьому, зменшено вартість послуг згідно з актом коригування № ПРА_К-0002511 від 21.03.2024 на 3 349 073,75 грн., у зв'язку з чим загальна вартість наданих послуг склала 44 101 684,21 грн. Крім того, 30.09.2024 Відповідачем сплачено частину боргу у розмірі 2 844 258,29 грн. (невитрачена сума платіжної інструкції № 3669636 від 30.09.2024 на суму 3 073 146,61 грн.).
Отже, заборгованість за листопад 2023 року складала 41 257 425,92 грн.
2. грудень 2023 року:
- 28.11.2023 Позивач направив Відповідачу рахунок-фактуру на поетапну оплату № 0147-02024 28/11/2023 від 28.11.2023 на суму 9 104 403,37 грн. (перший плановий рахунок);
- 05.12.2023 Позивач направив Відповідачу рахунок-фактуру на поетапну оплату № 0147-02024 05/12/2023 від 05.12.2023 на суму 9 104 403,37 грн. (другий плановий рахунок);
- 11.12.2023 Позивач направив Відповідачу рахунок-фактуру на поетапну оплату № ПР-0003505/0147-02024 від 11.12.2023 на суму 9 104 403,37 грн. (третій плановий рахунок);
- 15.12.2023 Позивач направив Відповідачу рахунок-фактуру на поетапну оплату № ПР-0004370/0147-02024 від 15.12.2023 на суму 9 104 403,37 грн. (четвертий плановий рахунок);
- 20.12.2023 Позивач направив Відповідачу рахунок-фактуру на поетапну оплату № ПР-0004776/0147-02024 від 20.12.2023 на суму 9 104 403,37 грн. (п'ятий плановий рахунок);
- 09.01.2024 Позивач направив Відповідачу акт приймання-передачі послуги № ПРА-0001221 від 31.12.2023 з передачі електричної енергії за грудень 2023 року на суму 53 502 612,53 грн. При цьому, зменшено вартість послуг згідно з актом коригування № ПРА_К-0003112 від 28.03.2024 на 3 534 148,90 грн., у зв'язку з чим загальна вартість наданих послуг склала 49 968 463,63 грн.
Отже, заборгованість за грудень 2023 року складала 49 968 463,63 грн.
34. Позивачем було направлено Відповідачу вимогу за № 01/3436 від 17.01.2024 про виконання умов Договору.
35. Загальний розмір заборгованості за надані послуги з передачі електричної енергії за період з листопада по грудень 2023 року складав 91 225 889,55 грн., що і було причиною виникнення спору.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
36. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.
37. Оскільки рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються Позивачем лише в частині наявності підстав для стягнення 3 % річних у розмірі 226 391,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 412 600,05 грн, то Суд саме в цій частині здійснює перегляд судових рішень.
38. Як зазначалось, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, Cкаржник, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК, зазначив, що суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених:
- у постанові від 23.01.2019 у справі №355/385/17, де зазначено, що тлумачення статті 629 ЦК свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов'язковість договору;
- у постановах від 11.03.2024 у справі № 922/1813/23, від 16.05.2024 у справі № 910/7012/23 та від 25.03.2025 у справі № 905/821/24, де зазначено, що "…правила цієї статті не поширюються на договірні правовідносини сторін, коли ними у свободі договору (стаття 627 ЦК України) досягнуто домовленості про призначення кінцевої календарної дати виконання зобов'язання за договором, з огляду на норми частини першої статті 530 ЦК України, яка визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); статті 629 ЦК України, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, а також принцип належного виконання зобов'язань, який полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці";
- у постанові від 28.05.2024 р. у справі № 904/3305/22, де зазначено, що "оплата планової вартості послуги, так і остаточний розрахунок за фактичний обсяг послуги по суті є одним і тим самим зобов'язанням з оплати послуги, що надається у відповідному розрахунковому періоді, розподіл такого обов'язку на окремі платежі у часі (попередня оплата, остаточний розрахунок) не створює умов для припинення існування таких частин зобов'язання;
- у постанові від 13.03.2024 у справі № 904/5899/21, де заначено, що "оплата планової вартості послуги, так і остаточний розрахунок за фактичний обсяг послуги по суті є одним і тим самим зобов'язанням з оплати послуги, що надається у відповідному розрахунковому періоді, розподіл такого обов'язку на окремі платежі у часі (попередня оплата, остаточний розрахунок) не створює умов для припинення існування таких частин зобов'язання.
39. Проаналізувавши зміст вказаних постанов, Суд встановив, що у постанові від 23.01.2019 у справі №355/385/17 за позовом фізичної особи до страхової компанії про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення страхового відшкодування та компенсації моральної шкоди, Верховний Суд зазначив "тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).".
40. З огляду на викладене, Суд зазначає, що правовідносини у справі №355/385/17 та у справі №904/2158/24, не є подібними за предметом позову, підставами позову, змістом позовних вимог, і відповідно є різними за матеріально-правовим регулюванням.
41. Згідно зі статтею 254 ЦК строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку (частина перша). До строку, що визначений півроком або кварталом року, застосовуються правила про строки, які визначені місяцями. При цьому відлік кварталів ведеться з початку року (частина друга). Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця (частина третя). Строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку (частина четверта). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (частина п'ята).
42. З аналізу статті 254 ЦК вбачається, що вказана норма, зокрема, частини перша-четверта, регулюють закінчення строку, який визначений роками, півроком або кварталом року, місяцями, у півмісяця та тижнями, і лише у випадку, коли останній день строку, закінчення якого визначено частинами першою-четвертою цієї статті, припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку, згідно з частиною п'ятою цієї статті, є перший за ним робочий день.
43. Водночас правила цієї статті не поширюються на договірні правовідносини сторін, коли ними у свободі договору (стаття 627 ЦК) досягнуто домовленості про призначення кінцевої календарної дати виконання зобов'язання за договором, з огляду на норми частини першої статті 530 ЦК, яка визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); статті 629 ЦК, відповідно до якої договір є обов'язковим для виконання сторонами, а також принцип належного виконання зобов'язань, який полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці.
44. Вказане свідчить про нерелевантність цієї справи № 904/2158/24, та справ №922/1813/23, № 910/7012/23, № 905/821/24, на які посилається Скаржник.
45. Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 28.05.2024 у справі №904/3305/22, як оплата планової вартості послуги, так і остаточний розрахунок за фактичний обсяг послуги, по суті є одним, і тим самим зобов'язанням з оплати послуги, що надається у відповідному розрахунковому періоді, розподіл такого обов'язку на окремі платежі у часі (попередня оплата, остаточний розрахунок) не створює умов для припинення існування таких частин зобов'язання, поза як в наслідок їх належного виконання. Отже, невиконане зобов'язання зі сплати кожного чергового планового платежу, існує у часі з моменту його виникнення, і не припиняється по закінченню розрахункового місця, а підлягає виконанню в межах проведення розрахунку за фактичний обсяг наданих Послуг.
46. Водночас посилання Скаржника на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, не приймаються Судом, оскільки суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення, враховуючи встановлені судами фактичні обставини справи, які є відмінними від цієї справи.
47. Так, у постанові від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, на яку посилається Скаржник у касаційній скарзі, Верховний Суд зазначив: "Договором про надання послуг для розрахунку за ним встановлено два види обсягу послуги - плановий та фактичний, які використовуються одночасно та не виключають один одного.
При цьому у разі, якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом п'яти банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів.
У зв'язку з цим плановий обсяг послуги підлягає оплаті на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а фактичний обсяг встановлюється по закінченню такого розрахункового місяця протягом 3 банківських днів з моменту отримання акта приймання-передачі послуги. У разі якщо оплачений плановий обсяг виявився вище фактичного, то вказана різниця або повертається користувачу, або враховується як оплата в наступні розрахункові періоди.
Звідси при розрахунку за послуги з передачі електричної енергії користувач та ОСП зобов'язані використовувати як плановий, так і фактичний обсяг послуги одночасно, які є взаємопов'язані та не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснити оплату планового обсягу на умовах попередньої оплати протягом розрахункового місяця, а по закінченню відповідного місяця визначити необхідність сплати фактичного обсягу послуг, отриманих за такий розрахунковий місяць".
48. Водночас у справі, що розглядається (№904/2158/24), суди попередніх інстанцій з урахуванням обставин справи та зібраних доказів виходили з інших умов договору, укладеного між сторонами у цій справі, якими визначено, зокрема, що розрахунок за надану послугу здійснюється п'ятьма частинами в процентному відношенні від вартості послуги, а вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період.
49. Тому посилання Скаржника на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, не підтверджують підстав касаційного оскарження, оскільки висновки судів попередніх інстанцій у цій справі не суперечать висновкам, викладеним у зазначеній постанові, а фактично зводяться до незгоди із встановленими обставинами справи на підставі укладеного між сторонами цієї справи Договору.
50. З цих же підстав Суд відхиляє посилання Скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, згідно з якими як невиконання або неналежне виконання користувачем зобов'язання з оплати планового обсягу на умовах попередньої оплати, так і зобов'язання з оплати фактичного обсягу послуг, отриманих за розрахунковий місяць, є порушенням виконання грошового зобов'язання і передбачає застосування правових наслідків порушення зобов'язання та настання відповідальності за порушення грошового зобов'язання, зокрема, згідно з приписами статей 611, 625 Цивільного кодексу України.
51. З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими доводи Скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статей 611, 625 Цивільного кодексу України без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, оскільки установлені обставини у справах, на які посилається Скаржник у касаційній скарзі, є неподібними зі справою, що розглядається, з огляду на відмінність установлених фактичних обставин у цих справах, що впливають на зміст відповідних правовідносин, а саме умови договорів.
52. Посилаючись у контексті наведеного на неврахування висновків Верховного Суду та специфіки укладеного договору, Скаржник за змістом касаційної скарги жодним чином не обґрунтовує свої доводи в цій частині, зокрема не вказує, які умови договору (його специфіки), обов'язковість виконання якого закріплена у статті 629 ЦК, не були враховані судами попередніх інстанцій, що, в свою чергу, стало підставою оскарження рішень судів у відповідній частині.
53. З вищенаведеного вбачається, що підставою для відмови в задоволенні позову як в частині позовних вимог про стягнення компенсаційних санкцій в цій справі були не висновки судів щодо необов'язковості умов договору та/або неможливості нарахування штрафних санкцій за порушення строків сплати планових обсягів послуг, а встановлені судами обставини справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів, у зв'язку з чим суд першої інстанції здійснив власний перерахунок заявлених позивачем до стягнення сум, що жодним не суперечить позиціям Верховного Суду, на неврахування яких вказує Скаржник, зокрема в частині можливості нарахування санкцій через невиконання/неналежне виконання обов'язку щодо сплати планових обсягів послуг.
54. Зважаючи на викладене вище, доводи касаційної скарги не підтвердилися. Здійснивши розгляд справи, суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та / або порушення норм процесуального права, яке б могло слугувати підставою для скасування ухвалених рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
55. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
56. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
57. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.
Судові витрати
58. Понесені Скаржником у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.01.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.08.2025 у справі №904/2158/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді С. Бакуліна
І. Кондратова