29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"18" березня 2026 р.Справа № 924/73/25
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Гайдуку Д.О., розглянувши заяви відповідача в межах справи
за позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО"
про зобов'язання виконати належним чином умови договору поставки від 31.07.2024 та стягнення 8805,04 грн. штрафних санкцій
Представники учасників процесу:
від позивача: Романова К.С.
від відповідача: Горбаченко О.О.
У судовому засіданні 18.03.2026 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.04.2025, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025, присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" передати у власність Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» згідно договору поставки №71-969/53-124-01-24-23409 від 31.07.2024 товар, а саме: персики свіжі в кількості 220 кг на суму 11 550,00 грн., сливи свіжі великоплідні в кількості 200 кг на суму 6 996,00 грн., груші середньостиглі в кількості 60 кг на суму 3 420,00 грн. та виноград свіжий столовий в кількості 10 кг на суму 1 205,16 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 2548,83 грн. пені, 6256,21 грн. штрафу та 2422,40 грн. судового збору.
28.04.2025 та 19.08.2025 видано накази про примусове виконання вищевказаного рішення суду.
11.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від ТОВ "БГМ-АГРО" надійшли:
- заява (вх. №05-06/838/26) про зміну способу виконання рішення суду у справі шляхом визнання неможливим виконання рішення у натурі та визначення іншого способу виконання, який відповідає фактичним обставинам справи;
- заява (вх. №05-06/834/26) про визнання наказу Господарського суду Хмельницької області від 19 серпня 2025 року №924/73/25 (передача товару - фруктів) таким, що не підлягає виконанню та стягнення на користь ТОВ «БГМ-АГРО» безпідставно отриманих коштів, стягнутих виконавцем у межах виконавчого провадження №79216895 у сумі 32 457,92 грн відповідно до платіжної інструкції №1OCBPLAS.1 від 01 жовтня 2025 року.
До заяв додано копії Статуту ТОВ "БГМ-АГРО" (2021), витягу з ЄДР від 27.01.2022, наказу №1 від 28.11.2017, протоколу №1 від 27.11.2017, постанов державного виконавця Шевченківського ВДВС у місті Києві ЦМУМЮ від 05.06.2025, від 13.06.2025, від 18.06.2025, від 16.07.2025, від 22.07.2025, від 30.07.2025, від 01.08.2025, від 30.09.2025, від 02.10.2025, від 21.10.2025, від 14.11.2025, виписок по рахунку за період 01.01.2025 - 14.03.2026, витягу з наказу №3 від 12.04.2022, довідки №1396 від 09.04.2022, договору купівлі-продажу №1107 від 11.07.2024, оборотно-сальдової відомості по рахунку №281, платіжних інструкцій від 17.06.2025 на суму 33,74 грн, від 18.07.2025 на суму 12650,18 грн., від 04.08.2025 на суму 33,74 грн., від 01.10.2025 на суму 32457,92 грн., повідомлення від 13.12.2024, наказів суду від 28.04.2025 та від 19.08.2025 №924/73/25, заяви про видачу судового наказу від 19.08.2025, реєстраційної картки вхідної кореспонденції від 19.08.2025, довідок від 15.06.2025, від 10.03.2026 №231, рішення суду від 03.04.2025 №924/73/25, скарги на дії та бездіяльність державного виконавця адресованої Міністерству юстиції України від 05.03.2026.
Ухвалою суду від 12.03.2026 вищевказані заяви прийнято до розгляду, судове засідання у справі №924/73/25 призначено на 14:30 год. 18 березня 2026 року.
16.03.2026 року на адресу суду від представників сторін надійшли заяви про участь в судовому засіданні у справі №924/73/25, призначеному на 14:30 год. 18.03.2026 року в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалами суду від 16.03.2026 вказані заяви представників сторін задоволено, судове засідання в режимі відеоконференції визначено провести за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС поза межами приміщення суду за участю представниці позивача Романової К.С. та представника відповідача Горбаченка О.О.
16.03.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення позивача щодо заяви відповідача про зміну способу виконання рішення суду у справі №924/73/25, у якій останній вказує, що боржник у своїй заяві не зазначає яким саме чином він зможе виконати відповідне рішення суду. При цьому, судовою практикою передбачено можливість зміни способу виконання судового рішення в натурі на виплату грошового еквіваленту, заміну на аналог товару, тощо. В заяві вказано, що відповідно до Специфікації № 1 до договору конкретна назва сорту фруктів не зазначалась, що дає можливість обирати ширше коло виробників та самого виду фруктів на ринку України. Позивач зазначає, що боржник не надав жодних доказів фактичної відсутності товару хоча фрукти є товаром, що мають вільний обіг на ринку, а труднощі боржника у пошуку постачальників або зміна закупівельних цін на товар є комерційним ризиком останнього і не є підставою для зміни способу виконання рішення суду.
17.03.2026 від державного виконавця Савчука К.П. надійшов відзив, в якому викладено обставини виконавчого провадження з правовим обґрунтуванням проведених виконавчих дій. Державний виконавець зазначив, що боржником належними і допустимими доказами не було доведено наявності обставин неможливості виконати рішення суду. При цьому, законодавством встановлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, що не дає підстав для висновку про можливість ставити його виконання в залежність від волевиявлення боржника або будь-яких інших осіб на вчинення чи не вчинення дій щодо його виконання.
17.03.2026 через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення відповідача, в яких зазначено, що згідно договору країною виробником товару визначено Україну, товар є швидкопсувною сільськогосподарською продукцією, відтак поставка такого товару безпосередньо залежить від сезонності збору врожаю, наявності відповідної продукції у виробників та строків реалізації. Таким чином, на думку відповідача, виконання рішення суду у спосіб передачі саме зазначеної продукції через значний проміжок часу після завершення відповідного сезону є фактично неможливим. Відповідач зазначає, що стягувач у своїх запереченнях не надав жодного доказу того, що на момент розгляду заяви боржника існує реальна можливість придбати зазначену продукцію у відповідній кількості з урахуванням, у тому числі, перебування директора (підписанта) в зоні виконання бойових дій. У запереченнях зазначено, що оскільки відповідно до загальних засад цивільного права, у випадку неможливості виконання зобов'язання щодо передачі майна, визначеного родовими ознаками, допускається заміна такого виконання грошовим еквівалентом, то сам характер спірного майна підтверджує можливість застосування альтернативного способу виконання рішення суду. Стверджує, що припущення стягувача з приводу перебування фруктів у вільному обігу нічим не підтверджено та просить у разі відмови у зміні способу виконання рішення - визнати наказ таким, що не підлягає виконанню.
Окремо, 17.03.2026 через підсистему "Електронний суд" від відповідача отримано заяви про витребування доказів у позивача, у Державної служби статистики України та у державного виконавця.
Державний виконавець Савчук К.П. у судове засідання 18.03.2026 не з'явився, про причини неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується надісланням та доставкою ухвали суду від 12.03.2026 до електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі згідно довідки про доставку електронного листа від 18.03.2026.
Представниця позивача у судовому засіданні 18.03.2026 проти заяв відповідача заперечила, просила у їх задоволенні відмовити.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.03.2026 заяви підтримав, просив задовольнити.
У судовому засіданні 18.03.2026 судом постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засіданні, про відмову у задоволенні заяв ТОВ "БГМ-АГРО" про витребування доказів від 17.03.2026.
При вирішенні заяви відповідача про зміну способу виконання рішення суду у справі (вх. №05-06/838/26), суд зазначає, що статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно із частиною першою статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року)
За змістом ч. 1 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
У ч. 3 вищевказаної статті вказано, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, вартість майна неможливо визначити або майно відповідно до закону не може оцінюватися. Вартість майна визначається відповідно до вимог Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Право виконавця під час здійснення виконавчого провадження на звернення до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення передбачено також у п. 10 ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому, згідно з ч. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Як вбачається з наданих відповідачем матеріалів, 30.09.2025 державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком К.П. 30.09.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 19.08.2025 №924/73/25 (ВП №79216895).
10.03.2026 відповідач звернувся до державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Міністерства юстиції України з заявою про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з неможливістю виконання рішення, на якій наявна відмітка про реєстрацію Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції 11.03.2026 вх. №7451. В заяві зазначено, що виконавець порушив ст.ст. 18, 63 Закону, не перевіривши фактичну наявність предмета виконання, не склав відповідний акт, не встановив можливість виконання, при цьому просто констатував, що товар не передано. Відповідач в заяві вказує, що державний виконавець не перевірив можливості реального виконання рішення відповідачем. ТОВ "БГМ-АГРО" підтверджує, що товар фактично відсутній, товар має родову ознаку, а не ідентифікований чітко, є швидкопсувним (фрукти: персики, сливи, груші, виноград), що робить неможливим його фактичне зберігання протягом тривалого часу. Таким чином, виконання рішення суду у натурі є об'єктивно неможливим. ТОВ «БГМ-АГРО» в заяві стверджує, що не отримувало жодних запитів і звернень від державного виконавця щодо уточнення можливості виконання судового наказу, проте безпідставно формує нові постанови за його невиконання.
Докази звернення боржника - ТОВ "БГМ-АГРО" до державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіональтного управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою зміну способу і порядку виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.04.2025 до звернення з заявою від 11.03.2026 до суду, до матеріалів справи не додано.
Суд враховує передбачене у ч. 3 ст. 331 ГПК України право державного виконавця у разі невиконання боржником судового рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження за заявою стягувача як самостійної підстави для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з боржника суми вартості відповідного майна.
Оскільки у відповідності до ст. 331 ГПК України боржник - ТОВ "БГМ-АГРО" не належить до суб'єктів, які уповноважені на звернення до суду з заявою про зміну способу або порядку виконання судового рішення, наявність у сторони визначеного у ч. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" обов'язку звернутись з відповідною заявою до виконавця, передбаченої у ч. 3 ст. 331 ГПК України самостійної підстави для зміни державним виконавцем способу і порядку виконання судового рішення у разі невиконання боржником рішення про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна стягувача або майна, присудженого на користь стягувача, з урахуванням заперечень позивача, суд вважає за належне відмовити у задоволенні заяви ТОВ "БГМ-АГРО" (вх. №05-06/838/26) про зміну способу виконання рішення суду у справі шляхом визнання неможливим виконання рішення у натурі та визначення іншого способу виконання, який відповідає фактичним обставинам справи від 11.03.2026.
З приводу заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Наказ, судовий наказ, ухвала суду мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Згідно з ч. 4 ст. 327 ГПК України протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений у частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу до електронного кабінету, а в разі його відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи цінним листом.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
За заявою стягувача від 19.08.2025, Господарським судом Хмельницької області 19.08.2025 видано наказ про примусове виконання рішення від 03 квітня 2025 №924/73/25, в якому вказано Товариству з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" (04107, місто Київ, вул. Печенізька, буд. 8, код ЄДРПОУ 41763426) передати у власність Акціонерного товариства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії “Відокремлений підрозділ “Хмельницька атомна електрична станція» (30100, Хмельницька обл., місто Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, код ЄДРПОУ 21313677) згідно договору поставки №71-969/53-124-01-24-23409 від 31.07.2024 товар, а саме: персики свіжі в кількості 220 кг на суму 11 550,00 грн., сливи свіжі великоплідні в кількості 200 кг на суму 6 996,00 грн., груші середньостиглі в кількості 60 кг на суму 3 420,00 грн. та виноград свіжий столовий в кількості 10 кг на суму 1 205,16 грн. У наказі визначено, що останній дійсний для пред'явлення по 25.04.2028.
Відповідно до ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що перелік підстав для визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, не є вичерпним.
Словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №750/9956/17).
При цьому, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред'явлення до виконання.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц.
Сутність процедури визнання наказу таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов'язку боржника, який виник після ухвалення судового рішення, наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом наказу або наявності інших обставин, які зумовлюють необхідність установлення питань виконання судового рішення.
Як зазначалось вище, рішенням Господарського суду Хмельницької області від 03.04.2025 №924/73/25 позов задоволено, в тому числі присуджено Товариству з обмеженою відповідальністю "БГМ-АГРО" передати у власність Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» згідно договору поставки №71-969/53-124-01-24-23409 від 31.07.2024 товар, а саме: персики свіжі в кількості 220 кг на суму 11 550,00 грн., сливи свіжі великоплідні в кількості 200 кг на суму 6 996,00 грн., груші середньостиглі в кількості 60 кг на суму 3 420,00 грн. та виноград свіжий столовий в кількості 10 кг на суму 1 205,16 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, за результатом розгляду якої постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 №924/73/25 останню залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на законність рішення Господарського суду Хмельницької області від 03.04.2025 №924/73/25, що встановлено постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 №924/73/25, наказ про примусове виконання останнього від 19.08.2025 є правомірним.
Таким чином, процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, для визнання останнього таким, що не підлягає виконанню, відсутні.
Стосовно матеріально-правових підстав судом враховується, що відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як вбачається з поданих державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження, за заявою позивача про відкриття виконавчого провадження від 09.09.2025, державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуком К.П. 30.09.2025 винесено:
- постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 19.08.2025 №924/73/25 (ВП №79216895),
- постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на суму 457,92 грн.,
- постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 32000,00 грн.,
- постанову про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 32457,92 грн.
Вказані постанови державного виконавця надіслано та доставлено в електронний кабінет ТОВ "БГМ-АГРО" 30.09.2025, що підтверджується повідомленням про доставку документу з АСВП від 30.09.2025.
Згідно з розпорядженням №79216895 віл 02.10.2025 грошові кошти у сумі 32457,92 грн., що надійшли 01.10.2025 на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа №924/73/25, виданого 19.08.2025 розподілено на рахунки Державної казначейської служби як виконавчий збір, витрати виконавчого провадження.
02.10.2025 державним виконавцем Савчуком К.П. винесено постанову про зняття арешту з коштів ТОВ "БГМ-АГРО", яку надіслано відповідачу до електронного кабінету ЄСІТС.
В подальшому, 21.10.2025 державним виконавцем керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, винесено постанову про накладення штрафу на користь держави в сумі 5100,00 грн. У п.п. 2, 7 постанови зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попередити кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення та повідомлено про можливість оскарження постанови у порядку та строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження". Вказану постанову надіслано відповідачу до електронного кабінету ЄСІТС, що підтверджується повідомленням про доставку документу з АСВП від 21.10.2025.
14.11.2025 державним виконавцем Савчуком К.П. керуючись ст.ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за повторне невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, винесено постанову про накладення штрафу на користь держави в сумі 10200,00 грн. Вказану постанову надіслано відповідачу до електронного кабінету ЄСІТС, що підтверджується повідомленням про доставку документу з АСВП від 14.11.2025.
10.03.2026 відповідач звернувся до державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та Міністерства юстиції України з заявою про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з неможливістю виконання рішення.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Судом зауважується, що визнання наказу такими, що не підлягає виконанню можливо внаслідок, зокрема, добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, в інших випадках добровільне виконання рішення суду боржником є підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому, приписи чинного законодавства не передбачають можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом у відповідності до вимог закону і є належним виконавчим документом, який не виконано боржником.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього ж Кодексу).
Тобто, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (п. 6.14 постанови Верховного Суду від 12.10.2018 у справі № 910/9026/13).
Водночас, судом встановлено, що відповідач не надав та матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів виконання останнім виданого судом 19.08.2025 наказу про примусове виконання рішення від 03 квітня 2025 №924/73/25.
З огляду на видачу судом наказу від 19.08.2025 №924/73/25 у відповідності до вимог закону, який є належним виконавчим документом, та відсутність в матеріалах справи доказів добровільного виконання майнового обов'язку ТОВ "БГМ-АГРО" перед стягувачем, необґрунтованість поданої відповідачем заяви від 11.03.2026, а також заперечення представника позивача, судом не встановлено підстав для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, а тому у задоволенні заяви відповідача від 11.03.2026 (вх. №05-06/834/26) належить відмовити.
Оскільки стягнення з відповідача коштів у сумі 32457,92 грн. у межах виконавчого провадження №79216895 відбувалось з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, то підстави для повернення останніх боржнику як безпідставно стягнутих державним виконавцем у виконавчому провадженні в межах розгляду заяви від 11.03.2026 (вх. №05-06/834/26), відсутні.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 328, 331 ГПК України, суд -
1. У задоволенні заяви ТОВ "БГМ-АГРО" про зміну способу виконання рішення суду у справі від 11.03.2026 відмовити.
2. У задоволенні заяви ТОВ "БГМ-АГРО" про визнання наказу Господарського суду Хмельницької області від 19 серпня 2025 року №924/73/25 таким, що не підлягає виконанню від 11.03.2026 відмовити.
Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: http://court.gov.ua/ або у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Ухвалу надіслати стягувачу та боржнику за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети, державному виконавцеві Шевченківського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Савчуку Костянтину Петровичу - електронною поштою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (18.03.2026) та може бути оскаржена протягом десяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. ст. 254-259 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.03.2026.
Суддя Андрій ЯРОЦЬКИЙ