8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"19" березня 2026 р. м ХарківСправа № 922/868/26
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Юрченко В.С.
розглянувши матеріали
позовної заяви директора ТОВ «Науково-дослідний колектив «Даника Плюс» Лапідуса Володимира Йосиповича (Україна, 61023, Харківська область, місто Харків, вулиця Чернишевського, будинок 88, квартира 44, РНКОПП32032337)
до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (Україна, 61165, Харківська область, місто Харків, вулиця Космічна, будинок 88, код ЄДРПОУ 39392822)
про зобов'язання вчинити певні дії,-
На розгляд Господарського суду Харківської області надійшов позов директора ТОВ «Науково-дослідний колектив «Даника Плюс» Лапідуса Володимира Йосиповича до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2026, справу № 922/868/26 передано на розгляд судді Юрченко В.С.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.
Приписами частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Згідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Згідно частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Як встановлена судом, позовна заява підписана директором ТОВ «Науково-дослідний колектив «Даника Плюс» Лапідусом Володимиром Йосиповичем, на підтвердження повноважень якого до матеріалів позовної заяви не представлено жодних доказів.
За таких обставин, позивач має усунути недоліки поданої ним позовної заяви, шляхом надання суду доказів на підтвердження процесуальної дієздатності на підписання позовної заяви від 16.03.2026 вх. № 868/26, зокрема примірника статуту, положення, трудового договору (контракту), тощо.
Крім того, у відповідності до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.
Cуд встановив, що позовна заява не відповідає вимогам пункту 2 частини 3 статті 162 ГПК України, оскільки не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача, як і не містить інформації, що такі відомості позивачу не відомі (з приводу відповідача).
За таких обставин, позивач має усунути недоліки поданої ним позовної заяви, шляхом надання суду відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача, або інформації, що такі відомості позивачу не відомі (з приводу відповідача).
Крім того, згідно пункту 3 частин 7, 8, 9 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Проте, позивачем вищевикладених вимог господарського процесуального кодексу України дотримано не було.
За таких обставин, позивач має усунути недоліки поданої ним позовної заяви, шляхом надання суду відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, а також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Крім того, частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Загальновживаними правилами встановлено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
При огляді додатків до позовної заяви, судом встановлено, що копії наданих до неї документів не відповідають вище викладеним вимогам, оскільки не містять відмітки про засвідчення копії документів, а саме: "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
За таких обставин, позивач має усунути недоліки поданої ним позовної заяви, шляхом надання суду належним чином засвідчених копій додатків до позовної заяви, в яких містились відмітки зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Суд також звертає увагу позивача, що відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити правові підстави позову. Тобто безпосередньо позовна заява повинна містити посилання на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини.
Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Подібна правова позиція визначена в постанові Великої Палати Верховного суду у справі № 990/150/23 від 22.02.2024.
В порушення припису п. 5 ч.3 ст.162 ГПК України, за яким позовна заява повинна містити правові підстави позову (зокрема, з урахуванням положень п.4 ч.3 ст.162 ГПК України), позивач у позові не зазначив, що саме порушив відповідач, та яке право позивач просить суд захистити.
Суд не наділений повноваженнями визначати спосіб захисту порушеного права на стадії відкриття провадження, оскільки саме позивач наділений правом на звернення та обов'язком визначення способу захисту.
Також, суд зауважує, що прохальна частина позовної заяви містить наступні вимоги: зобов'язання Головне управління Держгеокадастру у Харківській області видати державний акт приватної власності на земельну ділянку за адресою: Харківська область, Вовчанський район, село Шестаково вулиця Ковалівка, 30 А, а якщо на теперішний час акти приватної власності на земельні ділянки не видають - то отримати позивачем документи, які зараз видають замість актів приватної власності на землю.
Враховуючи вимоги процесуального закону, формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням ГПК України.
За таких обставин, позивач має усунути недоліки поданої ним позовної заяви, шляхом надання суду максимально чітко і зрозуміле сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
Крім того, позивачем в прохальній частині позиву визначена позовна вимога про зобов'язання ТОВ «Шестаківське» компенсувати за роки незаконної експлуатації нерухомості. В той же час, позивач визначає у вступній частині позову лише одного відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Харківській області.
Суд не вбачає за можливе самостійно змінити (визначити) особу (осіб), до якої (яких) подано позовну заяву: чи лише до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, чи до одразу до двох відповідачів: Головне управління Держгеокадастру у Харківській області та ТОВ «Шестаківське», оскільки зазначене є виключною прерогативою позивача, який самостійно визначає відповідний статус.
За таких обставин, позивач має усунути недоліки поданої ним позовної заяви, шляхом формування складу учасників справи - відповідача (відповідачів) до якого (яких) заявлено позовні вимоги.
Також, оскільки, позивач у позові не зазначив, що саме порушило ТОВ «Шестаківське», та яке право просить суд захистити, позивач має усунути недоліки поданої ним позовної заяви, шляхом надання суду максимально чітко і зрозуміле сформовані позовні вимоги та визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову до ТОВ «Шестаківське».
Також, суд зазначає, що правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України «Про судовий збір».
Згідно з положеннями статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
В силу положень пункту 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У силу положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 328,00 грн.
Таким чином, з огляду на те, що позовна заява подана в паперовому вигляді, та в позовній заяві сформовано немайнова вимога, належною до сплати сумою судового збору у даному випадку є 3 328,00 грн. В той же час, до матеріалів позовної заяви позивачем додано квитанцію АТ «Укрпошта» на суму 2 437,40 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.
Таким чином, обов'язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд (постанови ВС від 28.04.2022 у справі № 520/10006/21, від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22, від 02.05.2024 у справі № 440/9709/23).
Перевіркою факту зарахування судового збору до Казначейства України, судом встановлено із виписки по групі рахунків від 10.12.2025, що до спеціального фонду Державного бюджету України, зараховано судовий збір у сумі 2 422,40 грн від ОСОБА_1 .
Оскільки, позивачем подано позовну заяву до суду в паперовому форматі та пред'явлено одну вимогу немайнового характеру, а відтак розмір судового збору становить 3 328,00 грн.
Як вбачається із поданих матеріалів, позивачем не дотримано вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України. Для усунення означеного недоліку позивачу слід надати докази доплати судового збору у розмірі 905,60 грн.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що за загальним правилом, встановленим Законом України «Про судовий збір», судовий збір сплачується окремо за кожну позовну вимогу, а відтак якщо в позові об'єднано декілька самостійних вимог, або вимоги до кількох відповідачів, збір обчислюється та сплачується за кожну з них окремо.
Згідно частини 1, частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу час на усунення недоліків.
Якщо подана позовна заява не відповідає приписами статті 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду (частина 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Суд звертає увагу позивача, що за умовами частини 3, частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до Господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 91, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позовну заяву директора ТОВ «Науково-дослідний колектив «Даника Плюс» Лапідуса Володимира Йосиповича (вх. № 868/26) залишити без руху.
2.Встановити директору ТОВ «Науково-дослідний колектив «Даника Плюс» Лапідусу Володимиру Йосиповичу - 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3.Встановити директору ТОВ «Науково-дослідний колектив «Даника Плюс» Лапідусу Володимира Йосиповича спосіб усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду:
- доказів на підтвердження повноважень Лапідуса Володимира Йосиповича при зверненні 16.03.2026 з даним позовом.
- відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача, або інформації, що такі відомості позивачу не відомі (з приводу відповідача);
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися,
- відомості про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- відомості про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- належним чином засвідчені копії додатків до позовної заяви, шляхом зазначення на копії письмових документів всіх необхідних відміток, а саме: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії;
- максимально чітко і зрозуміле сформовані позовні вимоги та визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області;
- формування складу учасників справи - відповідача (відповідачів) до якого (яких) заявлено позовні вимоги;
- максимально чітко і зрозуміле сформовані позовні вимоги та визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову до ТОВ «Шестаківське»;
- надати докази доплати судового збору у розмірі 905,60 грн.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала підписана 19.03.2026.
СуддяВ.С. Юрченко