адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/Код ЄДРПОУ 03500004
12.03.2026 Справа № 917/1559/25
за позовом Комунального підприємства "Спецкомунтранс", вул. Шишацька, 86, м. Миргород, Полтавська область, 37604
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Автотранс - Ойл", вул. Володимира В'язуна, 35, м. Полтава, 36008
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області, вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 259 854,22 грн,
Суддя Тимощенко О.М.
Секретар судового засідання Данько М. С.
Представники сторін:
від позивача Майєр В.І.
від відповідача Івко С.О.
від третьої особи: Мироненко О.В.
1. Короткий зміст позовних вимог та заперечень.
Комунальне підприємство "Спецкомунтранс" звернулося до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Автотранс - Ойл" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 22.07.2021 року, №3 від11.10.2021 року, №4 від 29.10.2021 року, №7 від 09.02.2022 року до договору про закупівлю №Т26-04/1 від 26.04.2021 року та стягнення 259 854,22 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зміни до умов договору про закупівлю №Т26-04/1 від 26.04.2021 шляхом укладання чисельних угод, відбувалося з порушенням пункту 2 частини 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та прав комунального підприємства «Спецкомунтранс». Вказаними додатковими угодами безпідставно змінено істотні умови договору, відповідно ці угоди суперечать статтям 5, 41 Закону України “Про публічні закупівлі», що має наслідком їх недійсність у порядку статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі».
Як докази обґрунтованості позовних вимог позивач надав: копії Статуту КП «Спецкомунтранс»; оголошення про проведення відкритих торгів; протоколу №16 від 13.04.2021; протоколу №17 від13.04.2021; Звіту про результати проведення процедури закупівлі; сторінки процедури закупівлі UA-2021-03-22-003218-a; Договору про закупівлю №Т26-04/1 від 26.04.2021; додаткової угоди №1 від 07.06.2021; листа ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС -ОЙЛ» від 17.05.2021 №6992-К; листа Полтавської ТПП від 12.05.2021 №25.14-05/300; додаткової угоди № 2 від 22.07.2021; листа ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС -ОЙЛ» від 21.07.2021 № 7232-К; листа Полтавської ТПП від 21.07.2021 № 24.14-05/436; додаткової угоди № 3 від 11.10.2021; листа ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС -ОЙЛ» від 06.10.2021 № 8052-К; листа Полтавської ТПП від 06.10.2021 № 24.14-05/627; додаткової угоди №4 від 29.10.2021; листа ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС -ОЙЛ» від 27.10.2021 № 8170-К; листа Полтавської ТПП від 27.10.2021 № 24.14-05/702; додаткової угоди № 5 від 29.12.2021; додаткової угоди № 6 від 29.122021; додаткової угоди № 7 від 09.02.2022; листа ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС -ОЙЛ» від 08.02.2022 № 9307-К; листа Полтавської ТПП від 27.10.2021 № 24.14-05/702; додаткової угоди № 8 від 31.03.2022; видаткових накладних по договору №Т26-04/1 за період квітень 2021-березень 2022; рахунків на оплату по договору №Т26-04/1 за період квітень 2021- березень2022; платіжних інструкцій; Розрахунок надмірно сплачених коштів по договору про закупівлю №Т26-04/1 від 26.04.2021.
Відповідач у відзиві проти позову заперечував, посилаюсь, зокрема, на те, що довідки Полтавської Торгово-промислової палати відображали динаміку коливання (зростання) середньоринкових цін на нафтопродукти на внутрішньому ринку Полтавської області в порівнянні цін станом на дати, що відповідали датам укладення Сторонами Додаткових угод, які на даний час Позивач вважає таким, що мають бути визнані судом недійсними. Також Відповідачем, окрім вищезгаданих Довідок Полтавської Торгово-промислової палати, які відображали динаміку коливання середньоринкових цін нафтопродукти, Позивачеві були направлені відповідні листи від 17.05.2021 №6992-К, від 21.07.2021 №7232-К, від 06.10.2021 №8052-К, від 27.10.2021 №8170-К, від 08.02.2022 №9307-К. Зміст даних листів Відповідача містив інформацію про підвищення роздрібних та закупівельних цін на нафтопродукти на внутрішньому ринку Полтавської області, дані про середні регіональні ціни в Полтавські області на нафтопродукти та динаміку зміни цих цін протягом періоду, що передував укладенню кожної із Додаткових угод до Договору №Т-26-04/1. Додаткові угоди №2,3,4,7 до Договору №Т26-04/1 були підписані Сторонами та виконані у повній відповідності із досягнутими домовленостями та згідно вимог чинного законодавства. У вищезгаданих листах Відповідача містились пропозиції щодо підвищення цін на пальне та підписання Додаткових угод №2,3,47 до Договору №Т26-04/1, при цьому жодних зауважень від Відповідача щодо можливого припинення поставок, або припинення дії договору у разі відмови Позивача від підписання Додаткових угод №2,3,4,7 до Договору №Т26-04/1, Відповідачем Позивачу заявлено не було. Позивачем не заявлялось ні в усній, ні в письмовій формі відмов або будь-яких заперечень від укладення Додаткових угод №2,3,4,7 до Договору №Т26-04/1. Позивачем не було заявлено будь-яких зауважень або претензій відносно неправомірності зміни ціни на товару. Відповідно до умов чинного законодавства передбачено право кожної із Сторін достроково розірвати договір, а п. 6.2.3. Договору Т26-04/1, передбачено також право Покупця достроково розірвати цей Договір у разі невиконання зобов'язань Постачальником, повідомивши його у строк 10 днів. Отже, Позивач мав можливість відмовитись від підписання запропонованого та розірвати договір без жодних для себе негативних наслідків. Більше того, у випадку порушення умов Договору з боку Відповідача, Позивач мав можливість достроково розірвати цей Договір, чим Позивач не скористався протягом дії Договору. Між тим, Позивачем у 2021-2022 рр. було підписано додаткові угоди, зауважень та пропозицій щодо зміни їх змісту не було заявлено, умови додаткових угод Сторонами у 2021 році та на початку 2022 року виконувались без тиску та будь-якого спонукання, Позивачем сприймались досягнуті Сторонами домовленості, підписувались товарно-супровідні документи, оплачувались рахунки за поставку товарів протягом терміну його дії за узгодженими Сторонами цінами. Таким чином, Сторонами у повній відповідності до умов укладеного Договору №Т26-04/1 та чинного законодавства, зокрема закону України «Про публічні закупівлі» було укладено та виконано положення Договору №Т26-04/1, а зміни, що вносились протягом дії зазначеного договору, на думку відповідача, відповідали волі Сторін та чинному законодавству України.
Правом на подачу доказів по суті спору відповідач не скористався.
Третя особа у письмових поясненнях підтримала позовні вимоги з підстав, що сторонами укладено додаткові угоди № 1, № 2, №3, № 4 та №7 з порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922, ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, ч. 1 та ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України та внесено зміни до істотних умов Договору без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, та із перевищенням максимального ліміту щодо зміни початкової ціни, визначеної в Договорі. Як результат КП «Спецкомунтрансу» завдано матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету на суму 35 124,95 гривень з ПДВ та Підприємству - на суму 224 729,27 гривень з ПДВ, що в загальній сумі становить 259 854,22 грн з ПДВ. (згідно доданого до пояснень розрахунку).
2. Процесуальні питання, вирішені судом.
07.08.2025 року до Господарського суду Полтавської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Комунального підприємства "Спецкомунтранс" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Автотранс - Ойл" про визнання недійсними додаткових угод №2 від 22.07.2021 року, №3 від11.10.2021 року, №4 від 29.10.2021 року, №7 від 09.02.2022 року до договору про закупівлю №Т26-04/1 від 26.04.2021 року та стягнення 165 368,02 грн (вх. № 1617/25).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.08.2025 справу № 917/159/25 розподілено судді Тимощенко О.М.
Ухвалою від 12.08.2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив розглядати справу у порядку загального позовного провадження; призначив підготовче засідання у справі на 09.09.2025 року на 10:00 год.; зобов'язав позивача протягом 3 днів з дня отримання даної ухвали надати суду в неналежній якості належним чином засвідчені копії платіжних доручень №180 від 07.05.2021 року, №304 від 09.07.2021 року та №362 від 13.08.2021 року; встановив строки на подачі заяв по суті.
21.08.2025 року до суду від позивача надійшла заява про долучення доказів (вх. №10851), відповідно до якої КП "Спецкомунтранс" просило визнати поважними причини пропуску строку на подання доказів у справі та долучити до матеріалів справи належним чином завірені копії платіжних доручень №180 від 07.05.2021 року, №304 від 09.07.2021 року та №362 від 13.08.2021 року.
Ухвалою від 26.08.2025 року суд визнав поважними причини пропуску строку на подання позивачем доказів, поновив позивачу строк на подання доказів, прийняв до розгляду докази (копії), подані позивачем, а саме: платіжні доручення №180 від 07.05.2021 року, №304 від 09.07.2021 року та №362 від 13.08.2021 року до 15.08.2025 року.
26.08.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №11028).
27.08.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №11081).
Під час розгляду справи у підготовчому засіданні 09.09.2025 року судом оголошено протокольну ухвалу про перерву у підготовчому засіданні до 02.10.2025 року до 11:00 год.
Ухвалою суду від 02.10.2025 року зупинено провадження у справі до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №920/19/24 та оприлюднення повного тексту ухваленої постанови.
03.10.2025 року до суду від позивача надійшла заява про внесення виправлень в ухвалу суду від 09.09.2025 року та ухвалу суду від 02.10.2025 року у справі №917/1559/25 (вх. № 12653).
16.12.2025 року до суду від позивача надійшли заява про збільшення розміру позовних вимог в частині стягнення грошових коштів (259 854,22 грн) (вх. № 16299) та клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Північно-Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Держаудитслужби у Полтавській області (вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 41127020) (вх. № 16301).
Ухвалою від 12.01.2026 року суд поновив провадження у справі №917/1559/25, призначив підготовче судове засідання на 05.02.2026 р. на 11:00 год. Також суд ухвалив прийняти заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог до розгляду (вх. № 16299 від 16.12.2025 року), запропонував учасникам справи надати письмові пояснення з урахування заяви про збільшення розміру позовних вимог. Встановив строк для подання суду відповідних пояснень - 5 днів з дати вручення цієї ухвали. Суд задовольнив клопотання позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, залучив до участі у справі Північно-Східний офіс Держаудитслужби в особі Управління Північно-Східного офісу Дераудитслужби у Полтавській області (вул. Шевченка, 1, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 41127020) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача. Встановив третій особі строк для подання пояснень щодо позову з урахуванням вимог ст. 168 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали. Зобов'язав позивача направити залученій третій особі копію позовної заяви з додатками, копію заяви про долучення доказів (з додатками), копію відповіді на відзив (з додатками) та копію заяви про збільшення розміру позовних вимог (з додатками). Докази направлення надати суду. Зобов'язав відповідача направити залученій третій особі копію відзиву з додатками. Докази направлення надати суду.
Крім того, суд не змінюючи суті та змісту ухвал від 09.09.2025 року та від 02.10.2025 року у справі № 917/1559/25, виправив описки у їх вступних частинах, правильно вказавши прізвище представника позивача - "Майєр". Все інше по тексту без змін.
22.01.2026 року від третьої особи надійшли письмові пояснення (вх.№765).
Ухвалою від 05.02.2026 року суд закрив підготовче провадження по справі № 917/1559/25 та призначити справу до судового розгляду по суті, розгляд справи по суті призначив на 12.03.2026 р. на 09:00 год.
В судовому засіданні 12.03.2026 року представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача проти позову заперечував.
Представник третьої особи підтримав позовні вимоги.
За результатами розгляду спору суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення суду, повідомив коли буде виготовлено повне рішення, роз'яснив порядок, строки оскарження рішення та набранням ним чинності.
3. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи.
З поданих доказів ( оголошення про проведення відкритих торгів, протоколу №16 від 13.04.2021, протоколу №17 від13.04.2021 розкриття тендерної пропозиції та сторінки процедури закупівлі UA-2021-03-22-003218-a, арк. справи 16-22, том 1) вбачається, що КП «Спецкомунтранс» проведено закупівлю дизельного палива та бензину А-92 (код ДК 021:2015: 09130000-9 - Нафта і дистиляти), дата оприлюднення 22.03.2021, очікувана вартість 4 275 000,00 грн, ID: UA-2021-03-22-003218-a.
За результатами процедури закупівлі № UA-2021-03-22-003218-а між КП «Спецкомунтранс» (позивач, покупець ) та ТОВ «Торговий Дім Автотранс-Ойл» (відповідач, постачальник) укладено договір про закупівлю від 26.04.2021 № Т26-04/1 (далі - Договір № Т26-04/1, арк. справи 23-24, том 1 ).
За умовами Договору № Т26-04/1 сторони, зокрема, узгодили наступне:
- Постачальник зобов'язується у 2021 році поставити Покупцеві: Нафта і дистиляти за кодом ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09130000-9 (дизельне паливо та бензин А-92) (надалі - товар), а Покупець - прийняти і оплатити такі товари за власні кошти підприємства та кошти місцевого бюджету (п. 1.1. Договору № Т26-04/1);
- Найменування, номенклатура, кількість та асортимент товару: дизельне паливо 125000 літрів, бензин А-92 -25000 літрів (п. 1.2. Договору № Т26-04/1);
- Поставка товару здійснюється по скетч-картках (талонах) встановленого Постачальником зразка. Термін дії талонів - календарний рік (п. 1.4. Договору № Т26 04/1);
- Постачальник повинен передати (поставити) Покупцю товари, якість яких відповідає вимогам та стандартам. Підтвердженням якості з боку Постачальника є сертифікат відповідності або паспорт якості (п. 2.1. Договору № Т26-04/1);
- Загальна сума Договору становить - 3672000,00 (три мільйони шістсот сімдесят дві тисячі) гривень 00 копійок, в тому числі ПДВ - 612000,00 (шістсот дванадцять тисяч) гривень 00 копійок. Покупцем здійснюється оплата товару за Договором за власні кошти підприємства, в сумі - 3072000,00гривень, в тому числі ПДВ - 512000,00 гривень та за кошти місцевого бюджету, в сумі - 600000,00 гривень, в тому числі ПДВ - 100000,00 гривень (п. 3.1. Договору № Т26-04/1);
- Ціна і кількість товару визначається згідно акцептованої цінової пропозиції, а саме: дизельне паливо - 24,48 гривень з ПДВ за 1 літр, бензин А-92 - 24,48 гривень з ПДВ за 1 літр. Ціна за одиницю товару визначається по діючій ціні на день відпуску товару, але не вище акцептованої цінової пропозиції (п. 4.1. Договору № Т26-04/1);
- Оплату Покупець проводить шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 10 (десяти) календарних днів з дати підписання видаткової накладної, можлива відстрочка платежу до 15 (п'ятнадцяти) календарних днів (п. 4.3. Договору № Т26-04/1);
- В разі перевищення діючої ціни товару на день відпуску до акцептованої ціни, ціна за одиницю товару може змінитись не більш як на 10 (десять) відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 4.5. Договору № Т26-04/1);
- При ініціюванні збільшення ціни товару (вартість товару за 1 літр) Постачальник письмово повідомляє про це Покупця не пізніше ніж за 3 (три) календарних дні, а також одночасно надає Покупцю офіційний документ (оригінал або завірену Постачальником копію) виданий Торгово-промислової палати України, який підтверджує зростання ціни товару на ринку, та в двох примірниках проект додаткової угоди до договору (п. 4.6. Договору № Т26-04/1);
- Скетч-картки (талони) повинні бути отоварені Покупцем протягом календарного року - по 31.12.2021 року (п. 5.1 Договору № Т26-04/1);
- Товар вважається поставленим Постачальником і прийнятим Покупцем з моменту підписання Сторонами видаткової накладної (п. 5.3. Договору № Т26-04/1);
- Місце поставки Товару є АЗС Постачальника на території міста Миргород Полтавської області (п. 5.5. Договору № Т26-04/1);
- Строк поставки товару - з моменту підписання договору по 31.12.2021 року (п. 5.6. Договору № Т26-04/1);
- Постачальник має право у разі збільшення закупівельних ринкових цін на нафтопродукти, збільшення роздрібних цін на нафтопродукти розірвати достроково цей Договір письмово попередивши про це Покупця у строк за 10 днів, без застосування будь-яких штрафних санкцій стосовно себе (п. 6.4.4. Договору № Т26 04/1);
- Цей Договір набирає чинності з дня його підписання і діє по 31.12.2021 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного проведення (п. 10.1. Договору № Т26-04/1);
- Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку (п. 10.2. Договору № Т26-04/1);
- Всі зміни до цього Договору здійснюються шляхом підписання додаткових угод і є невід'ємними його частинами (п. 11.3. Договору № Т26-04/1);
- Всі додатки до Договору є невід'ємною його частиною (п. 12.1. Договору № Т26-04/1).
Додатковою угодою №1 від 07.06.2021 (арк. справи 25, том 1) сторони керуючись п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами від 02.04.2020 року), п. 4.5. та п. 11.3. договору про закупівлю №Т26-04/1 від 26.04.2021 року узгодили внести зміни до договору про закупівлю №Т26-04/1 від 26.04.2021 року, виклавши п. 1.2. та п. 4.1. в нових редакціях: « 1.2. Найменування, номенклатура, кількість та асортимент товару: дизельне паливо- 115802,339 літрів, бензин А-92 -21839,467 літрів. 4.1. Ціна і кількість товару визначається згідно акцептованої цінової пропозиції, а саме: дизельне паливо - 26,90 гривень з ПДВ за 1 літр, бензин А-92 - 26,90 гривень з ПДВ за 1 літр. Ціна за одиницю товару визначається по діючій ціні на день відпуску товару, але не вище акцептованої цінової пропозиції з урахуванням збільшення ціни». П. 4 додаткової угоди №1 від 07.06.2021 сторони домовились, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами починаючи з 17.05.2021 року.
Додаткову угоду № 1 укладено на підставі довідки Полтавської торгово- промислової палати від 12.05.2021 № 24.14-05/300 (арк. справи 26, том 1), згідно з якою станом на 11.05.2021 середньоринкова ціна на внутрішньому ринку Полтавської області на бензин А-92 становила 28,09 грн/л та дизельне паливо - 28,29 грн/л.
В подальшому до Договору № Т26-04/1 сторони уклали ряд додаткових угод, за якими внесли зміни щодо номенклатури, кількості закупівлі та збільшили ціну за одиницю товару.
Так, у додатковій угоді № 2 від 22.07.2021 (зворот сторона арк. справи 26, том 1) п. 1.2. та п.4.1. Договору №Т26-04/1 викладені в нових редакціях: « 1.2. Найменування, номенклатура, кількість та асортимент товару: дизельне паливо- 114819,315 літрів, бензин А-92 -22103,349 літрів. 4.1. Ціна і кількість товару визначається згідно акцептованої цінової пропозиції, а саме: дизельне паливо - 26,90 гривень з ПДВ за 1 літр, бензин А-92 - 28,06 гривень з ПДВ за 1 літр. Ціна за одиницю товару визначається по діючій ціні на день відпуску товару, але не вище акцептованої цінової пропозиції з урахуванням збільшення ціни».
Додаткову угоду № 2 укладено на підставі цінової довідки Полтавської торгово-промислової палати від 21 липня 2021 року № 24.12-05/436 (арк. справи 27, том 1). У Довідці № 24.12-05/436 відображено рівень цін на бензин А-92 станом на 20.07.2021 який складав 29,24 грн/л у порівнянні з ціною станом на 17.05.2021.
У додатковій угоді № 3 від 11.10.2021 (арк. справи 28, том 1) п.1.2. та п. 4.1. Договору№ Т26-04/1 викладені в нових редакціях: « 1.2. Найменування, номенклатура, кількість та асортимент товару: дизельне паливо- 113801,457 літрів, бензин А-92 -20839,317 літрів. 4.1. Ціна і кількість товару визначається згідно акцептованої цінової пропозиції, а саме: дизельне паливо - 28,42 гривень з ПДВ за 1 літр, бензин А-92 - 28,06 гривень з ПДВ за 1 літр. Ціна за одиницю товару визначається по діючій ціні на день відпуску товару, але не вище акцептованої цінової пропозиції з урахуванням збільшення ціни».
Додаткову угоду № 3 укладено на підставі цінової довідки Полтавської торгово-промислової палати від 08 жовтня 2021 року № 24.12-05/627 (арк. справи 29, том 1), в якій відображено, що станом на 06.10.2021 рівень цін на АЗС на дизельне паливо складав 28,74 грн/л та зріс у порівнянні з ціною станом на 07.06.2021.
Додатковою угодою № 4 від 29.10.2021 (арк. справи 30, том 1) п.4.1. Договору №Т26-04/1 викладений в новій редакції: « 4.1. Ціна і кількість товару визначається згідно акцептованої цінової пропозиції, а саме: дизельне паливо - 29,90 гривень з ПДВ за 1 літр, бензин А-92 - 28,06 гривень з ПДВ за 1 літр. Ціна за одиницю товару визначається по діючій ціні на день відпуску товару, але не вище акцептованої цінової пропозиції з урахуванням збільшення ціни». Сторони домовились, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами починаючи з 28.10.2021».
Додаткову угоду № 4 укладено на підставі цінової довідки Полтавської торгово-промислової палати від 27 жовтня 2021 року № 24.12-05/702 (арк. справи 31, том 1), в якій відображено, що станом на 27.10.2021 рівень цін на АЗС на дизельне паливо складав 30,57 грн/л та зріс у порівнянні з ціною станом на 11.10.2021 на 6,8%.
У додатковій угоді № 5 від 29.12.2021 (арк. справи 32, том 1) сторони дійшли згоди зменшити суму Договору на 1130853,20 грн. та внести в договір відповідні зміни:
« 1.2. Найменування, номенклатура, кількість та асортимент товару: дизельне паливо- 81210 літрів, бензин А-92 -11000 літрів.
3.1. Загальна сума Договору становить - 2541146,80 (два мільйони п'ятсот сорок одна тисяча сто сорок шість) гривень 80 копійок, в тому числі ПДВ - 423524,46 (чотириста двадцять три тисячі п'ятсот двадцять чотири) гривні 46 копійок. Покупцем здійснюється оплата товару за Договором за власні кошти підприємства, в сумі - 1130634,80 гривень, в тому числі ПДВ - 423324,46 гривень та за кошти місцевого бюджету, в сумі - 599781,60 гривень, в тому числі ПДВ 99963,60 гривень»;- у додатковій угоді № 6 від 29.12.2021 сторони дійшли взаємної згоди для проведення спрощеної процедури закупівлі на початку 2022 року для закупівлі дизельного палива та бензина А-92 сторони домовились збільшити кількість товару, що постачається дизельного палива на 20833 літрів, бензина А-92 на 4167 літрів. Збільшити суму договору на 612000,00 (шістсот дванадцять тисяч) гривень, в тому числі ПДВ 102000,00 (сто дві тисячі) гривень. За власні кошти підприємства в сумі 512000,00 гривень в тому числі ПДВ - 85333,33 гривень, за кошти місцевого бюджету в сумі 100000,00 гривень, в тому числі ПДВ - 16666,67 гривень, що не перевищує 20 відсотків суми, встановленої в договорі. П. 10.1. викладено в наступній редакції « 10.1. Цей договір набирає чинності з дня його підписання і діє по 31.03.2022 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного проведення».
Додатковою угодою від 29 грудня 2021 року № 6 до Договору (арк. справи 33, том 1) сторони домовилися продовжити дію договору до 31.03.2022 року, відповідно до пункту 10.2
Договору. Також збільшено кількість товару: дизельного палива - 20833 літрів, бензину А-92 - 4167 літрів. Збільшено суму договору на 612000 грн. з ПДВ.
Додатковою угодою № 7 від 09.02.2022 (зворотна сторона арк. справи 33, том 1) п.4.1. Договору№Т26-04/1 викладений в новій редакції: « 4.1. Ціна і кількість товару визначається згідно акцептованої цінової пропозиції, а саме: дизельне паливо - 31,93 гривень з ПДВ за 1 літр, бензин А-92 - 28,06 гривень з ПДВ за 1 літр. Ціна за одиницю товару визначається по діючій ціні на день відпуску товару, але не вище акцептованої цінової пропозиції з урахуванням збільшення ціни». Сторони домовились, що умови додаткової угоди застосовуються до відносин, які виникли між сторонами починаючи з 07.02.2022».
Додаткову угоду № 7 укладено на підставі цінової довідки Полтавської торгово-промислової палати від 07 лютого 2022 року № 24.12-05/61 ( зворотна сторона арк. справи 34, том 1), в якій відображено, що станом на 07.02.2022 рівень цін на АЗС на дизельне паливо складав 32,82 грн/л та зріс у порівнянні з ціною станом на 29.10.2021 на 6,8%.
Згідно додаткової угоди № 8 від 31.03.2022 (зворотна сторона арк. справи 35, том 1) сторони дійшли взаємної згоди зменшити суму Договору №Т26-04/1 на 30187 грн. власні кошти підприємства - 30053 грн., кошти місцевого бюджету 134 грн. і внести у договір відповідні зміни. П. 1.2. договору викласти в наступній редакції: « 1.2.Найменування, номенклатура, кількість та асортимент товару: дизельне паливо - 102043 літрів, бензин А-92 -12000 літрів.» П. 3.1. договору викласти в наступній редакції: « 3.1.Загальна сума Договору становить - 3122959,80 (три мільйони сто двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 80 копійок, в тому числі ПДВ - 520493,30 (п'ятсот двадцять тисяч чотириста дев'яносто три) гривні 30 копійок. Покупцем здійснюється оплата товару за Договором за власні кошти підприємства, в сумі - 2315461,60 гривень, в тому числі ПДВ - 385910,26 гривень та за кошти місцевого бюджету, в сумі - 807498,20 гривень, в тому числі ПДВ - 154583,05 гривень».
Судом встановлено, що на виконання умов договору та додаткових угод відповідач в період з травня 2021 року по березень 2022 року поставив покупцю (КП "Спецкомунтранс") дизельне паливо у кількості 99030 літрів на загальну суму 2 794 459,80 грн та бензин А-92 у кількості 12 000 літрів на загальну суму 328 500,00 грн, що підтверджується:
- видатковими накладними №0000-Б18077 від 06.05.2021 року, №0000-Б15049 від 28.04.2021 року, №0000-Б23480 від 17.05.2021 року, №0000-Б32312 від 04.06.2021 року, №0000-Б32310 від 07.06.2021 року, №0000-Б39572 від 22.06.2021 року, №0000-Б55952 від 06.07.2021 року, №0000-Б66349 від 12.07.2021 року, №0000-В02062 від 22.07.2021 року, №0000-В15579 від 28.07.2021 року, №0000-В50299 від 09.08.2021 року, №0000-В47805 від 09.08.2021 року, №0000-В61684 від 20.08.2021 року, №0000-В66105 від 26.08.2021 року, №0000-В74084 від 02.09.2021 року, №0000-В74058 від 03.09.2021 року, №0000-Г11816 від 27.09.2021 року, №0000-Г00166 від 13.09.2021 року, №0000-Г24612 від 12.10.2021 року, №0000-Г24684 від 12.10.2021 року, №0000-Г40152 від 28.10.2021 року, №0000-Г51384 від 11.11.2021 року, №0000-Г54129 від 17.11.2021 року, №0000-Г66511 від29.11.2021 року, №0000-Г71003 від 02.12.2021 року, №0000-Г77020 від 09.12.2021 року, №0000-Г82900 від 22.12.2021 року, №0000-004423 від 14.01.2022 року, №0000-005877 від 18.01.2022 року, №0000-020504 від 09.02.2022 року, №0000-020501 від 09.02.2022 року (т. 1 а. с. 36 - 52),
- рахунками-фактурами №Т06-05-0002 від 06.05.2021 р., №Т28-04-0014 від 28.04.2021 р., №Т17-05-0057 від 17.05.2021 р., №Т07-05-0002 від07.06.2021 р., №Т04-06-0010 від 04.06.2021 р., №Т06-07-0049 від 06.07.2021 р., №Т12-07-0044 від 12.07.2021 р., №Т22-06-0023 від 22.06.2021 р., №Т09-08-0057від 09.08.2021 р., №Т22-07-0052 від 22.07.2021 р., №Т28-07-0013 від 28.07.2021 р., №Т09-08-0071 від 09.08.2021 р., №Т26-08-0010 від 26.08.2021 р., №Т02-08-0013 від 20.08.2021 р., №Т02-09-0047 від 02.09.2021 р., №Т03-09-0002 від 03.09.2021 р., №Т13-09-0073 від 13.09.2021 р., №Т27-09-0004 від 27.09.2021 р., №Т12-10-0007 від 12.10.2021 р., №Т12-10-0004 від 12.10.2021 р., №Т28-10-0005 від 28.10.2021 р., №Т11-11-0035 від 11.11.2021 р., №Т17-11-0034 від 17.11.2021 р., №Т29-11-0016 від 29.11.2021 р., №Т02-12-0044 від 02.12.2021 р., №Т09-12-0012 від 09.12.2021 р., №Т22-12-0010 від 22.12.2021 р., №Т14-01-0031 від 14.01.2022 р., №Т18-01-0013 від 18.01.2022 р., №Т09-02-0043 від 09.02.2022 р., №Т09-02-0046 від 09.02.2022 р. (т. 1 а. с. 52 (зворот) - 67),
Позивачем, в свою чергу, здійснена оплата отриманого товару на загальну суму 3 122 959,80 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями: (т. 1 а. с. 68 -120, 150 - 152).
Судом також встановлено, що Управлінням Північно-Східного офісу Держаудитслужби в Полтавській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності КП "Спецкомунтранс" за період з 01.01.2021 року по 31.08.2025 року, за результатами якої складено акт від 05.12.2025 року № 201605-28/99. В даному акті зафіксовано, що між сторонами по справі було укладено додаткові угоди до договору про закупівлю №Т26-04/1 від 26.04.2021 року з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 1 Закону №922, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 та ч. 2 ст. 193 ГК України. Як результат КП "Спецкомунтранс" завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 259 854,22 грн.
4. Норми права, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення та висновки господарського суду за результатами вирішення спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються нормами про договір поставки.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об'єднаних територіальних громад визначено Законом № 922-VIII (тут і надалі - у редакції, чинній станом на час укладення договору про закупівлю та оспорюваних додаткових угод до нього).
Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону № 922-VIII відносини, пов'язані зі сферою публічних закупівель, регулюються виключно цим Законом і не можуть регулюватися іншими законами, крім випадків, встановлених цим Законом.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 цього Закону договір про закупівлю визначається як господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього урегульовані статтею 41 Закону № 922-VIII, частиною першою якої визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із частиною першою статті 652 ЦК України разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Частиною четвертою статті 41 Закону № 922-VIII визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції / пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції / пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
За загальним правилом істотні умови договору про закупівлю, однією з яких є ціна товару, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі (частина п'ята статті 41 Закону № 922-VIII). Однак зазначена норма передбачає випадки, коли допустима зміна істотних умов договору про закупівлю.
У спірних правовідносинах договір про закупівлю та оспорювані додаткові угоди до нього були укладені у період дії положень норм частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII у двох редакціях Закону № 114-ІХ та Закону № 1530-ІХ. Тож під час оцінки цих правовідносин слід застосовувати законодавство, чинне на момент їх виникнення.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку в разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
24 січня 2024 року Велика Палата Верховного Суду прийняла постанову у справі № 922/2321/22, в якій вирішувалось питання про те, чи дозволяють норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) збільшувати ціну товару більш ніж на 10 % від початково встановленої ціни в договорі про закупівлю.
У пунктах 88-90 наведеної постанови Велика Палата Верховного Суду виснувала, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.
Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у разі зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, у порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинне перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Такий правовий висновок неодноразово також був викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 922/433/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 918/779/23, від 06 лютого 2025 року у справі № 910/5182/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 925/889/23 тощо, де інтерпретовано та застосовано положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII як імперативну норму, яка визначає верхню межу дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 % від ціни товару, погодженої сторонами в договорі про закупівлю.
Отже, згідно з положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) зміна ціни в договорі закупівлі допускається за таких умов:
-збільшення ціни за одиницю товару до 10 %;
-збільшення ціни має бути пропорційне збільшенню ціни цього товару на ринку в разі коливання його ціни на ринку;
-така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;
-така зміна може відбуватися не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю;
-обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.
До того ж застосована законодавцем при формулюванні цієї норми конструкція "не частіше ніж один раз на 90 днів" фактично надає можливість вносити зміни до ціни товару неодноразово, але лише в межах дозволеного відсоткового збільшення ціни за одиницю товару - не більше 10 %.
Законом № 1530-ІХ внесено зміни до Закону № 922-VIII (у редакції Закону № 114-ІХ) та викладено пункт 2 частини п'ятої статті 41 цього Закону в такій редакції: "Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії".
Внесеними Законом № 1530-IX змінами у першому реченні пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII слова "підписання договору про закупівлю" замінені словами "підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару", а друге речення після слів "дизельного пального" доповнено словом "природного". Ці зміни полягали, зокрема, у корегуванні обмеження щодо мінімального 90-денного строку змін до ціни за одиницю товару після підписання договору про закупівлю. Водночас порогове значення у 10 % залишилося незмінним і застосовується й надалі.
Так, на відміну від норм пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIIIу редакції Закону № 114-ІХ, який урегульовував можливість збільшення ціни за одиницю товару не частіше ніж один раз на 90 днів лише з моменту підписання договору про закупівлю, положеннями цього пункту в редакції Закону № 1530-IX визначено, що строк зміни умов договору може відраховуватись як з моменту підписання договору, так і з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Тобто редакцією цієї норми законодавець передбачив лише можливість внесення зміни до ціни договору неодноразово: вперше - один раз у перші 90 днів з дня підписання договору; другий і подальші рази - один раз на 90 днів, які починаються з моменту останньої зміни ціни.
Іншими словами, зміни та доповнення до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, внесені Законом № 1530-IX, стосуються лише встановлення альтернативного варіанта визначення моменту початку обчислення строку для зміни ціни за одиницю товару - 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю або 90 днів з моменту внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Проте пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIIIяк у редакції, викладеній Законом №114-ІХ, так і в редакції, викладеній Законом № 1530-ХІ, однаково передбачено, що такі обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Водночас положення пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIIIу редакції Закону № 1530-ХІ не містять змін щодо максимально можливого збільшення розміру ціни за одиницю товару, погодженої сторонами договору закупівлі, визначеної попередньою редакцією цієї норми на рівні не більше 10 %. У будь-якому випадку загальний розмір збільшення ціни не може перевищувати 10 % ціни, встановленої в договорі закупівлі.
Отже, норми пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII визначають правила внесення змін до договору про закупівлю без проведення нової процедури закупівлі, зокрема, надаючи можливість внесення цих змін у разі збільшення ціни товару, однак за умови, що сукупне значення збільшення ціни при послідовних змінах до договору не повинне перевищувати нормативно визначеного граничного (порогового) відсоткового значення суми, визначеної в договорі про закупівлю, а не застосовуватися щоразу до кожного окремого випадку внесення змін. Такі послідовні зміни не повинні спрямовуватися на ухиляння від виконання положень цієї норми Закону № 922-VIII.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 з урахуванням наведеного вище аналізу нормативного припису пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, беручи до уваги усталену та послідовну судову практику, зазначила, що зміна тлумачення зазначеної норми та запровадження протилежного підходу щодо можливості неодноразового збільшення ціни товару на 10 % при кожному внесенні змін до договору про закупівлю більше нагадує власне зміну цієї норми та, як наслідок, порушуватиме принцип правової визначеності.
Ураховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 висновувала, що зміна умов договору про закупівлю щодо збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 % не допускається, зокрема, у випадку закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Внесені зміни Законом № 1530-ІХ до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII не стосуються встановленої первісною редакцією цього Закону заборони збільшення ціни за одиницю товару більше ніж на 10 %, в тому числі і при здійсненні закупівлі бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Щодо належності та достатності як доказів коливання ціни на ринку довідок Полтавської торгово-промислової палати (арк. справи 27,29,31,34, том 1), в яких відображено середньозважену ціну нафтопродуктів, покладених відповідачем в обґрунтування укладення додаткових угод № 2,3,4,7 до Договору №Т26-04/1, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Велика Палата Верховного Суду у п. 167 постанови від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 врахувала, що кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених у ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 912/1580/18, від 02 грудня 2020 року у справі № 913/368/19, від 11 травня 2023 року у справі № 910/17520/21).
Пунктом 175 Постанови ВП ВС від 21.11.2025 у справі № 920/19/24 визначено, що довідки, експертні висновки ТПП України, тощо можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам у порядку статті 86 ГПК України слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точки зору саме факту коливання ціни на товар (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2023 у справі № 926/3244/22)».
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, зокрема, у постановах від 29.03.2019 у справі № 826/6926/17, від 23.01.2020 у справі №907/788/18 та від 05.07.2021 у справі № 826/11063/17, від 02.12.2020 у справі №913/368/19, згідно з якою довідка торгово-промислової палати про ціну на товар/коливання такої ціни на ринку є достатнім доказом для обґрунтованості змін до договору закупівлі, якщо вони містять відомості про відповідне коливання ціни товару на ринку.
Суд вважає, що наявні в матеріалах справи довідки Полтавської торгово-промислової палати від 21.07.2021, від 08.10.2021, від 27.10.2021, від 08.02.2022 року не можуть бути достатньою підставою для збільшення ціни, оскільки не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, в них відсутній аналіз вартості нафтопродуктів на конкретну дату укладання додаткових угод №2,3,4 та 7 у порівнянні з попередніми періодами від дати укладання попередньої додаткової угоди, у зв'язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», відповідно вказана інформація не може підтверджувати коливання ціни на нафтопродукти.
Аналогічних висновків щодо неправомірності використання для змін істотних умов договору закупівлі довідок із відсутністю відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, відсутністю аналізу вартості товару на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами дати укладання договору дійшов Верховний Суд у постанові від 15.06.2022 у справі № 924/674/21, у постанові від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).
Виключно коливання цін на ринку нафтопродуктів не може бути беззаперечною підставою для автоматичного перегляду (збільшення) погодженої сторонами ціни за одиницю товару.
Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 11.05.2023 у справі № 910/17520/21, від 21.11.2025 у справі № 920/19/24.
Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням вищенаведеного та на підставі поданих доказів суд дійшов висновку, що сторонами укладено додаткові угоди № 2, № 3, № 4 та №7 з порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону № 922, ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, ч. 1 та ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України та внесено зміни до істотних умов Договору № Т26-04/1 без належного обґрунтування та документального підтвердження коливання ціни такого товару на ринку, та із перевищенням максимального ліміту щодо зміни початкової ціни, визначеної в Договорі № Т26-04/1.
За наслідками укладення та виконання вказаних додаткових угод № 2, № 3, № 4 та №7 позивачу завдано матеріальної шкоди (збитків) у вигляді зайво (надмірно) сплачених коштів в загальній сумі 259 854,22 грн з ПДВ, що підтверджується наявним в матеріалах справи Актом ревізії окремих питань фінансово- господарської діяльності Комунального підприємства «Спецкомунтранс» за період з 01.01.2021 по 31.08.2025 від 05.12.2025 №201605-28/99 (арк. справи 28-40, том 2), розрахунком зайво (безпідставно) сплачених коштів КП «Спецкомунтранс» на користь ТОВ «Торговий Дім Автотранс-Ойл» внаслідок безпідставного збільшення ціни за одиницю товару за Договором № Т26-04/1 (арк. справи 14-15, том 1, арк. справи 107, том 2), видатковими накладними (арк. справи 36-52, том 1), рахунками (арк. справи 52-67, том 1), платіжними дорученнями (арк. справи 68-120, 150-152, том 1).
Вказаний розрахунок відповідачем не спростований.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов до висновку, що позов підтверджений належними та допустимим доказами та підлягає до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з положеннями 13 Господарського процесуального кодексу України. судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010р. №4241/03 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відповідно до ч. 23 рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" за заявою №63566/00 суд нагадує, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
При цьому суд зазначає, що згідно вимог ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, оцінивши надані сторонами докази, зазначає, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими як поданими доказами, так і нормами права, відповідачем не спростовані, а тому судом задовольняються.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
При цьому, суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028,00 грн.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 статті 4 даного Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У прохальній частині позовної заяви (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) КП "Спецкомунтранс" ставить 4 вимоги немайнового характеру та 1 вимогу майнового характеру (стягнення 259 854,22 грн).
Отже, позивачу при зверненні з даним позовом до суду було необхідно сплатити судовий збір в сумі 12 807,85 грн (9 689,60 грн - за 4 вимоги немайнового характеру та 3 118,25 грн - за вимогу майнового характеру (з урахуванням коєфіцієнту 0,8).
Платіжними інструкціями №1070 від 06.08.2025 року на суму 12 112,00 грн та №1676 від 15.12.2025 року (т. 1 а. с. 13, т. 2 а. с. 27) позивачем було підтверджено оплату судового збору за подання позовної заяви (а. с. 27). Загальна сума сплаченого позивачем судового збору становить 14 534,40 грн.
Виписками від 06.08.2025 року та 15.12.2025 року (т. 1 а. с. 138, т. 2 а. с. 47) підтверджено зарахування судового збору у розмірі 14 534,40 грн до спеціального фонду державного бюджету України.
Отже, позивачем було внесено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом (більше на 1 726,55 грн).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 129, 232-233, 236-238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 22.07.2021 року до Договору про закупівлю № Т26-04/1 від 26.04.2021р., укладеного між Комунальним підприємством "Спецкомунтранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ".
3. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 11.10.2021 року до Договору про закупівлю № Т26-04/1 від 26.04.2021р., укладеного між Комунальним підприємством "Спецкомунтранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ".
4. Визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 29.10.2021 до Договору про закупівлю №Т26-04/1 від 26.04.2021р., укладеного між Комунальним підприємством "Спецкомунтранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ".
5. Визнати недійсною додаткову угоду № 7 від 09.02.2022 до Договору про закупівлю №Т26-04/1 від 26.04.2021р., укладеного між Комунальним підприємством "Спецкомунтранс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ".
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ АВТОТРАНС-ОЙЛ" (вул. Володимира В'язуна, 35, м. Полтава, 36008, код ЄДРПОУ 36324681) на користь на користь Комунального підприємства "Спецкомунтранс" (вул. Шишацька, 86, м. Миргород, Полтавська область, 37604, код ЄДРПОУ 30131862) грошові кошти в сумі 259 854,22 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 12 807,85 грн.
Видати наказ із набранням рішенням законної сили.
Рішення підписано 18.03.2026 року
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду .
Суддя О. М. Тимощенко