адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
18.03.2026 Справа № 917/1981/25
Суддя Господарського суду Полтавської області Дмитро Сірош, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом
Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ЄДРПОУ 24388300, а відповідач
Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАДАС, вул. Ярмаркова, буд. 3 м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, ЄДРПОУ 45194530
про стягнення безпідставно збережених коштів,
без виклику представників сторін.
Обставини справи: Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АВАДАС», про стягнення 807 536,39 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 14.08.2023 по 30.09.2025 за користування земельною ділянкою площею 10406 кв. м без правовстановних документів.
Правовими підставами позову визначені статті 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в період з 14.08.2023 по 30.09.2025 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановних документів, орендну плату не сплачував, оскільки договір оренди земельної ділянки не було укладено, що призвело до неотримання позивачем доходу від орендної плати за землю, який він отримав би у разі оформлення відповідачем, згідно з вимогами статей 125, 126 Земельного кодексу України, правовстановних документів на земельну ділянку.
Відповідач у відзиві на позов (вх. № 14939 від 20.11.2025) проти позову заперечує, посилаючись на те, що ТОВ “Авадас» стало власником нерухомого майна на відповідній земельній ділянці на підставі договору купівлі-продажу від 14 серпня 2023 року. Вже 19 вересня 2023 року ТОВ "Авадас" вперше звернулось до Кременчуцької міської ради з клопотанням про передачу йому в оренду земельної ділянки зі зміною виду її використання з 12.11 "для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу" на 11.03 "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств".
Листом від 19 вересня 2023 року № 8 ТОВ "Авадас" обґрунтувало необхідність зміни виду використання цієї земельної ділянки та просило оформити право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5310436500:10:001:01:0151 з видом цільового призначення 11.03.
Як убачається з додатку № 8 до Методики, в разі зміни виду цільового призначення з 12.11 “для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу» на 11.03 "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств", Кцп зазнає істотних змін, зокрема, зменшиться зі значення 2.5 до значення 1.2. З урахуванням того, що формула для визначення нормативної грошової оцінки Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні перебуває в прямій пропорційній залежності від значення Кцп, то в разі зміни відповідного виду цільового призначення на 11.03 "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств" та, відповідно, Кцп з 2.5 до 1.2, то розмір нормативної грошової оцінки земельної земельної ділянки зменшиться в 2.5 /1.2 = 2.083 рази.
Відповідно, розмір цієї НГО за 2024 рік буде становити не 24 404 047.14 грн, а 24404 047.14 /2.083 = 11 715 817.16 грн, відповідно плата за землю за 2024 рік буде становити не 439272.85 грн, а 11715817.16 х3% х0.6 = 210884.71 грн.
Відповідач стверджує, що Кременчуцька міська рада, з метою створення штучних перешкод для зміни ТОВ “Авадас», як власнику нерухомого майна, виду цільового призначення земельної ділянки, внаслідок чого вона буде отримувати від її використання менший дохід, почала діяти всупереч обов'язкам, які покладає на неї закон (розглянути по суті відповідне звернення та протягом одного місяця прийняти рішення по суті), зокрема, почала під надуманими приводами затягувати вирішення відповідного питання та не приймати рішення про надання земельної ділянки в оренду зі зміною виду цільового призначення.
Згідно з витягом з протоколу третього пленарного засідання позачергової 22 сесії Кременчуцької міської ради остання прийняла рішення не приймати рішення з відповідного питання в цілому, як рішення міської ради.
08 грудня 2023 року ТОВ "Авадас" повторно звернувся до Кременчуцької міської ради з клопотанням про передачу йому в оренду земельної ділянки зі зміною виду її використання з 12.11 "для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу" на 11.03 "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств". До клопотання був доданий лист № 9 від 06 грудня 2023 року в якому заявник просив не зволікати щодо нього з укладенням відповідного договору оренди земельної ділянки, в якому вид цільового призначення просив визначити як 11.03 "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств".
Рішенням Кременчуцької міської ради від 15 грудня 2023 року відповідне питання знято з розгляду "у зв'язку з наявною заборгованістю". При цьому ні розмір заборгованості, ні методика її обчислення в рішенні Кременчуцької міської ради вказані не були. Будь-які листи з розрахунками такої заборгованості ТОВ "Авадас" від Кременчуцької міської ради - не отримувало.
18 січня 2024 року ТОВ "Авадас" втретє звернувся до Кременчуцької міської ради з аналогічним клопотанням. До клопотання була додана платіжна інструкція від 17 січня 2024 року про сплату Кременчуцькій міській раді 90 000 гривень з цільовим призначенням " орендна плата за землю за 2023 рік". До клопотання був доданий лист від 18 січня 2023 року № 5, в якому ТОВ "Авадас" наголошував, що підставою для оплати за землю є укладений договір оренди та просив прискорити прийняття відповідних рішень щодо оформлення права на користування земельною ділянкою.
Рішенням Кременчуцької міської ради від 15 лютого 2024 року питання щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення для зміни цільового призначення було виключено з порядку денного сесії Кременчуцької міської ради без зазначення підстав для такого рішення.
17 травня 2024 року ТОВ "Авадас" вчетверте звернувся до Кременчуцької міської ради з аналогічним клопотанням. В листі від 20 травня 2024 року він в черговий раз обґрунтував необхідність зміни виду використання ділянки та просив винести на розгляд Кременчуцької міської ради питання про надання йому цієї ділянки в користування з видом використання 11.03. Одночасно зі зверненням підприємством було сплачено за фактичне користування ділянкою ще 70 000 грн.
Згідно з протоколом сесії Кременчуцької міської ради від 21 червня 2024 року, відповідне питання на пропозицію постійної депутатської комісії не було включене до порядку денного сесії.
Листом від 29 липня 2024 року ТОВ "Авадас" вп'яте звернувся до Кременчуцької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та надання її в оренду строком на 49 років з цільовим призначенням 11.03 "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств". В листі також в черговий раз містилось прохання надати детальний розрахунок суми плати за фактичне використання земельної ділянки із зазначенням складових цієї плати з метою узгодження відповідних сум.
Згідно з рішенням сесії Кременчуцької міської ради від 13 вересня 2024 року питання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для зміни їх цільового призначення в черговий раз виключене з порядку денного сесії " у зв'язку з наявністю заборгованості".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі № 440/13900/24 з урахуванням строків давності звернення до адміністративного суду було визнано протиправною бездіяльність Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо не розгляду по суті клопотань ТОВ "Авадас" від 17 травня 2024 року реєстраційний номер 10-02/50163, та від 29 липня 2024 року вх. № 0149/13815 та зобов'язано Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області розглянути по суті клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авадас" від 29 липня 2024 року вх. № 0149/13815 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Також відповідач у відзиві на позов вважає за необхідне поставити позивачу у справі такі запитання про обставини, що мають значення для справи в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України:
1. Які значення коефіціентів Пд, Нрд, Км1, Км2, Км3, Км4, Кцп, Кмц та Кні були використані вами у формулі Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні,
де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;
Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з
додатком 1;
Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст;
Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;
Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;
Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;
Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;
Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки
для розрахунку нормативно - грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:10:001:01:0151 ?
2. Наведіть повний розрахунок нормативно - грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:10:001:01:0151 за кожен з років, щодо яких ставиться питання про стягнення коштів за користування цією земельною ділянкою?
3. Чи існують для Кременчуцької міської ради перешкоди правового або іншого характеру для зміни виду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:10:001:01:0151 з виду цільового призначення 12.11 “для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу» на 11.03 “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств»? Надати відповідні докази, що свідчать про наявність таких перешкод (ст. 90 ч. 4 ГПК України).
4. Якою була би плата за земельну ділянку з кадастровим номером 5310436500:10:001:01:0151 за період з 14 лютого 2023 року по 30 вересня 2025 року в разі, якби ця земельна ділянка мала значення виду цільового призначення 11.03 “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств»?
Відповідно до статті 90 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи.
21.11.2025 від позивача надійшла заява свідка (вх. № 15010), в якій надані відповіді на питання позивача.
Проте положеннями статті 88 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.
Проте заява свідка не містить підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
Також підпис свідка на заяві не посвідчено нотаріусом.
Отже заява свідка не відповідає вимогам статті 88 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того згідно з частинами 2 та 3 статті 90 Господарського процесуального кодексу України на запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.
Відповіді на запитання подаються до суду учасником справи - фізичною особою, керівником або іншою посадовою особою юридичної особи у формі заяви свідка не пізніше як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - за п'ять днів до першого судового засідання.
Представник відповідача Шинкаренко Н. подала до суду заяву свідка.
Проте довіреність, видана представнику позивача - Шинкаренко Н. не містить відомостей про повноваження щодо надання відповідей на запитання.
Відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
З огляду на викладене, суд повертає заяву свідка позивачу без розгляду.
24.11.2025 від відповідача надійшло клопотання про визнання зловживанням процесуальними правами (вх. № 15026 від 24.11.2025).
Обґрунтовуючи зазначену заяву позивач посилається на наступне:
"22 листопада 2025 року представник відповідача подав до суду заяву свідка, в якій повинен був надати відповіді на поставлені йому питання в порядку ст. 90 ГПК.
Зазначену заяву подав та підписав представник позивача, який діє на підставі довіреності, що додана до відповідної заяви. Проте, у відповідності до ст. 89 ч.2 ГПК на запитання до учасника справи, який є юридичною особою, відповіді надає її керівник або інша посадова особа за його дорученням.
Довіреність на право представляти інтереси в суді не є дорученням керівника на надання замість нього відповідей в порядку ст. 90 ГПК. В довіреності нічого не говориться про надання ОСОБА_1 таких повноважень.
Крім того, учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.
Як убачається з зазначеної заяви, позивач ухилився від надання відповідні по суті на запитання 4. Чи існують для Кременчуцької міської ради перешкоди правового або іншого характеру для зміни виду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:10:001:01:0151 з виду цільового призначення 12.11 “для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу» на 11.03 “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств»? Надати відповідні докази, що свідчать про наявність таких перешкод (ст. 90 ч.4 ГПК).
Замість відповіді по суті на це запитання заява містить розлоге цитування норм законодавства щодо компетенції місцевої ради та порядку прийняття нею рішень на пленарних засіданнях та інформація про те, що подібне питання на сесії міської ради не приймалось.
В той же час, питання було поставлено не про те, в якому порядку має прийматись рішення про зміну виду цільового призначення земельних ділянок і про те, чи приймалось таке рішення відносно спірної земельної ділянки, а питання стосувалось того, чи існували для ради, як колективного органу, перешкоди правового чи іншого характеру, для прийняття рішення про зміну виду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:10:001:01:0151 з виду цільового призначення 12.11 “для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу» на 11.03 “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств»?
Це питання стосується обставин справи та має значення для правильного вирішення спору. Зокрема, відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що з боку позивача має місце зловживання своїми правами шляхом безпідставного ухилення від прийняття рішення про зміну виду цільового використання земельної ділянки, внаслідок чого нормативна грошова оцінки цієї земельної ділянки і, відповідно, сума коштів, яку позивач заявляє до стягнення, штучно збільшується більше ніж в 2 рази.
В разі, якби позивач прийняв рішення про зміну виду цільового використання земельної ділянки, заявлена до стягнення сума коштів, як безпідставно збережених, була би меншою в 2.083 рази".
Зважаючи на наведене, відповідач просить вжити до позивача заходи процесуального примусу шляхом;
1. накладення на нього штрафу за невиконання процесуальних обов'язків, допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
2. Зобов'язати Кременчуцьку міську раду подати заяву свідка підписану керівником або посадовою особою, якій керівником надано доручення на надання такої відповіді.
3. Зобов'язати Кременчуцьку міську раду надати в установленому порядку відповідь на поставлене їй питання:
"Чи існують для Кременчуцької міської ради перешкоди правового або іншого характеру для зміни виду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:10:001:01:0151 з виду цільового призначення 12.11 “для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу» на 11.03 “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств»? Надати відповідні докази, що свідчать про наявність таких перешкод (ст. 90 ч. 4 ГПК).
Відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно зі статтею 131 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до статті 132 Господарського процесуального кодексу України заходами процесуального примусу є:
1) попередження;
2) видалення із залу судового засідання;
3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;
4) штраф.
Згідно з частиною 1 статті 135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк.
Відповідно до частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Отже, частина 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік дій, які є підставою для визнання зловживанням процесуальними правами.
Водночас, у вирішенні питання про визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами позиція учасника справи є важливою, але не вирішальною, оскільки законодавець відносить відповідні повноваження до виключної компетенції судів.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 58/505 та від 28.04.2020 у справі № 910/6245/19.
Заяву свідка подану представником позивача Шинкаренко Н. суд повернув без розгляду, як таку, що не відповідає вимогам статей 88, 90 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 6 статті 90 Господарського процесуального кодексу України за наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
Відповідач просить суд зобов'язати Кременчуцьку міську раду надати в установленому порядку відповідь на поставлене їй питання:
"Чи існують для Кременчуцької міської ради перешкоди правового або іншого характеру для зміни виду цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:10:001:01:0151 з виду цільового призначення 12.11 “для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу» на 11.03 “для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств»? Надати відповідні докази, що свідчать про наявність таких перешкод".
Враховуючи, що питання зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:10:001:01:0151 з виду цільового призначення 12.11 “для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу» на 11.03 "для розміщення, експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств" не є предметом розгляду цієї справи, суд не вбачає підстав зобов'язувати позивача надавати відповідь на зазначене питання.
Крім того, слід зазначити, що рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі № 440/13900/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року було визнано протиправною бездіяльність Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо не розгляду по суті клопотань ТОВ "Авадас" від 17 травня 2024 року реєстраційний номер 10-02/50163, від 29 липня 2024 року вх. № 0149/13815 та зобов'язано Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області розглянути по суті клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авадас" від 29 липня 2024 року вх. № 0149/13815 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Ураховуючи наведене та з огляду на те, що визнання тих чи інших дій зловживанням процесуальними правами є виключним правом суду, суд відмовляє в задоволенні клопотання.
Позивач у відповіді на відзив (вх. № 15007 від 21.11.2025) заперечує проти доводів відповідача, посилаючись на те, що з дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна, тобто з 14.08.2023, відповідач як власник такого майна став фактичним користувачем спірної земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.
Отже матеріалами справи підтверджується факт набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а також користування відповідачем у період з 14.08.2023 по 30.09.2025 без достатніх на те правових підстав сформованою земельною ділянкою, на якій розташована ця нерухомість.
Разом з тим, щодо доводів відповідача з приводу не розгляду питання, щодо передачі земельної ділянки в оренду зі зміною виду цільового призначення, позивача зазначає, що це питання є предметом розгляду іншої судової справи в якій надається оцінка всім обставинам та не є предметом розгляду цієї справи.
Кременчуцька міська рада Кременчуцького району Полтавської області не визнає своєї бездіяльності/протиправності у цьому питання, однак вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 10.02.2020 у справі № 922/981/18 надав висновки, що неналежне виконання своїх обов'язків зі сторони міської ради не є підставою для звільнення підприємства від обов'язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику.
01.12.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. № 15375 від 01.12.2025), в яких зазначає, що як убачається з витягу з містобудівної документації від 19 вересня 2023 року, у ньому міститься інформація про функціональну зону та обмеження у використанні цієї земельної ділянки, а зміна виду цільового призначення земельної ділянки на запропоновану ТОВ “Авадас» повністю відповідає Класифікатору видів цільового призначення земельних ділянок та лежить в межах відповідної категорії земель.
Отже, Кременчуцька міська рада зобов'язана була одночасно з заявою про надання земельної ділянки в оренду розглянути і вирішити питання про зміну цільового призначення цієї земельної ділянки у відповідності до прохання ТОВ “Авадас», оскільки його намір використовувати цю земельну ділянку і своє майно, яке розташоване на ній, повністю відповідає закону та не суперечить йому.
Неправомірно ухиляючись від надання земельної ділянки в оренду та від задоволення правомірного клопотання ТОВ “Авадас» про зміну її цільового призначення, а потім звертаючись з позовом про стягнення з ТОВ “Авадас» коштів в завищеному розмірі, Кременчуцька міська рада намагається отримати вигоду від своїх протиправних дій шляхом стягнення більшої суми коштів за користування земельною ділянкою, ніж вони їх би отримала в разі, якби вона дотрималась вимог закону та своєчасно розглянула та вирішила відповідне клопотання ТОВ “Авадас».
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.06.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України сторони суду не надали.
Згідно з частиною 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно зі статтею 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Під час розгляду справи судом були досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України).
Суд розглянув матеріали справи та
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 07.10.2025 за № 446700941 Товариство з обмеженою відповідальністю “АВАДАС» (далі - відповідач) 14.08.2023 набув у власність об'єкт нерухомого майна - будівля, будівля тарного складу та гаражу по вул. Ярмаркова, буд. 3 в м. Кременчуці Полтавської області.
Вказаний об'єкт нерухомості знаходиться на земельній ділянці площею 10406 кв. м, кадастровий номер 5310436500:10:001:0151.
Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 12.09.2023 № НВ-9927783022023, земельна ділянка, кадастровий номер 5310436500:10:001:01:0151, належить до категорії земель Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення 12.11. Для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу, та перебуває у комунальній власності .
З набуттям права власності на об'єкт нерухомого майна, який розташований на земельній ділянці загальною площею 10406 кв. м, з кадастровий номером 5310436500:10:001:0151 товариство з обмеженою відповідальністю “АВАДАС» так і не оформив право користування земельною ділянкою.
Так, у період з 14.08.2023 по 30.09.2025 відповідач використовував земельну ділянку без правовстановних документів, орендну плату за договором не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для експлуатації нежилої будівлі, що призвело до неотримання Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області доходу від орендної плати за землю, який остання отримала б у разі оформлення відповідачем згідно з вимогами статей 125, 126 Земельного кодексу України правовстановних документів на земельну ділянку.
Матеріали справи не містять доказів належного оформлення відповідачем в період з 14.08.2023 по 30.09.2025 права користування земельною ділянкою загальною площею 10406 кв. м, кадастровий № 5310436500:10:001:0151, зокрема, укладення договору оренди вказаної земельної ділянки з Кременчуцькою міською радою.
Відповідно до розрахунку, поданого позивачем, за період з 14.08.2023 по 30.09.2025 розмір орендної плати мав становити 807 536,39 грн.
Відповідно до витягів із технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 13.05.2024 за НВ-5300457062024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 5310436500:10:001:0151 на 2024 рік складає 24 404 047,14 грн, від 16.09.2025 за НВ-5301281722025 нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий № 5310436500:10:001:0151 на 2025 рік складає 27 330 526,52 грн.
Як вбачається з наданих доказів відповідач - ТОВ "Авадас" неодноразово зверталося до Кременчуцької міської ради з клопотанням про передачу йому в оренду земельної ділянки зі зміною виду її використання з 12.11 "для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу" на 11.03 "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств", зокрема, 17 травня 2024 року. В листі від 20 травня 2024 року в черговий раз позивач обґрунтував необхідність зміни виду використання ділянки та просив винести на розгляд Кременчуцької міської ради питання про надання йому цієї ділянки в користування з видом використання 11.03. Одночасно зі зверненням підприємством було сплачено за фактичне користування ділянкою ще 70 000 гривень. Проте, згідно з протоколом сесії Кременчуцької міської ради від 21 червня 2024 року відповідне питання на пропозицію постійної депутатської комісії не було включене до порядку денного сесії.
Листом від 29 липня 2024 року ТОВ "Авадас" звернулося до Кременчуцької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки та надання її в оренду строком на 49 років з цільовим призначенням 11.03 "для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств". В листі також в черговий раз містилось прохання надати детальний розрахунок суми плати за фактичне використання земельної ділянки із зазначенням складових цієї плати з метою узгодження відповідних сум. Згідно з рішення сесії Кременчуцької міської ради від 13 вересня 2024 року питання про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для зміни їх цільового призначення було виключене з порядку денного сесії " у зв'язку з наявністю заборгованості".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі № 440/13900/24 з урахуванням строків давності звернення до адміністративного суду було визнано протиправною бездіяльність Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо не розгляду по суті клопотань ТОВ "Авадас" від 17 травня 2024 року реєстраційний номер 10-02/50163, від 29 липня 2024 року вх. № 0149/13815 та зобов'язано Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області розглянути по суті клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авадас" від 29 липня 2024 року вх. № 0149/13815 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі № 440/13900/24 залишене без змін.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позову, суд виходив з наступного.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Згідно зі статтями 122, 123 та 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки.
Як убачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.
Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також права постійного користування та оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Отже за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким за положенням частини 1 статті 21 Закону України Про оренду землі визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Як убачається з матеріалів справи, відповідач є власником нерухомого майна, розміщеного на відповідній земельній ділянці з 14.08.2023.
Водночас матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою, зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Кременчуцькою міською радою та державної реєстрації такого права.
Отже відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.
Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Згідно з статтею 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України, визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є власником та постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Відповідно до розрахунку, поданого позивачем, за період з 14.08.2023 по 30.09.2025 розмір орендної плати мав становити 807 536,39 грн.
Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та встановив, що він здійснений правильно.
Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина 1 статті 21 Закону України “Про оренду землі»).
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України.
Отже відповідно до визначення поняття земельного податку він є платежем, що сплачується власниками земельних ділянок та земельних часток, паїв, а також постійними землекористувачами, а Відповідач не є власником і постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього як землекористувача - орендна плата (статті 14.1.72, 14.1.73 Податкового кодексу України).
З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАДАС", як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.
Аналогічні правові висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 922/1352/20, від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18), а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15 (провадження № 3-1271гс16), від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15 (провадження № 3-1348гс16), від 12.04.2017 у справах № 922/207/15 (провадження № 3-1345гс16) та № 922/5468/14 (провадження № 3-1347гс16).
Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 807 536,39 грн за користування земельною ділянкою підлягає задоволенню.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, суд відхиляє, оскільки неналежне виконання своїх обов'язків зі сторони Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не є підставою для звільнення Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАДАС" від обов'язку сплачувати за користування сформованою земельною ділянкою (аналогічну правову позицію наведено у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19).
Разом з цим, суд враховує висловлену в постановах Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 915/47/17 та від 31.07.2019 у справі № 806/5308/15 правову позицію про те, що зміна цільового призначення земельних ділянок (тобто переведення земельної ділянки з однієї категорії, визначеної частиною 1 статті 19 Земельного кодексу України, в іншу) здійснюється за проєктами землеустрою та з дотриманням відповідної процедури. Водночас, відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою. Отже, зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником (користувачем) самостійно.
Станом на час розгляду цієї справи цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5310436500:10:001:01:0151 з виду цільового призначення 12.11 "для розміщення та експлуатації об'єктів дорожнього сервісу" на 11.03 "для розміщення, експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств" не змінено.
Питання зміни цільового призначення спірної земельної ділянки не є предметом розгляду цієї справи.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2025 року у справі № 440/13900/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2026 року було визнано протиправною бездіяльність Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області щодо не розгляду по суті клопотань ТОВ "Авадас" від 17 травня 2024 року реєстраційний номер 10-02/50163, від 29 липня 2024 року вх. № 0149/13815 та зобов'язано Кременчуцьку міську раду Кременчуцького району Полтавської області розглянути по суті клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Авадас" від 29 липня 2024 року вх. № 0149/13815 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Крім того, слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області з пропозицією укласти договір оренди землі на умовах, запропонованих відповідачем, та доказів звернення з відповідним позовом до суду.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 209, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАДАС (вул. Ярмаркова, буд. 3 м. Кременчук, Полтавська обл., 39600, ЄДРПОУ 45194530) на користь Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ЄДРПОУ 24388300) 807 536,39 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 14.08.2023 по 30.09.2025 та 9 690,44 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення підписано 18.03.2026 у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному та у відрядженні.
Суддя Д. М. Сірош