Справа № 523/4336/26
Провадження №2-н/523/722/26
"18" березня 2026 р. м. Одеса
Суддя Пересипського районного суду м. Одеси Середа І.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати послуги за управління багатоквартирним будинком у розмірі 12756,40 грн,
27 лютого 2026 року до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява ТОВ «Керуюча компанія «Клевер» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості з оплати послуги за управління багатоквартирним будинком у розмірі 12756,40 грн.
Після надходження заяви суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Згідно з ч.5 ст.165 ЦПК України у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Відповідно до ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
За нормами ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
17 березня 2026 року суддя отримала відомості від ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованим чи знятим з реєстраційного обліку не значиться.
Відсутні про нього відомості і у Єдиному державному демографічному реєстрі.
Вищевказані обставини не дають суду можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.
Відповідно до положень ч.9 ст.165 ЦПК України у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Отже, враховуючи вказану норму та отриману судом інформацію, суддя дійшла висновку про відсутність підстав для видачі судового наказу.
Посилання представника заявника щодо звернення із даною заявою за правилами альтернативної підсудності, встановленими ч. 8 ст. 28 ЦПК України, за місцем виконання договору, яким є місцезнаходження нерухомого майна, чи за правилами виключної підсудності до уваги не беруться, оскільки розділ ІІ ЦПК України передбачає визначення підсудності для справ наказного провадження за загальними правилами підсудності, встановленими нормами ЦПК України, а саме ст. 27 ЦПК України.
Суд не погоджується із позицією заявника про необхідність застосування постанови Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17, оскільки правовий висновок у ній був висловлений під час вирішення спору позовного провадження і не є релевантним у застосуванні до справ наказного провадження.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому ЦПК України, після усунення її недоліків за зареєстрованою адресою місця проживання боржника або у порядку позовного провадження.
Керуючись ст.ст. 162, 165, 353 ЦПК України,
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Клевер» у видачі судового наказу за вимогою про стягненняз ОСОБА_1 заборгованості з оплати послуги за управління багатоквартирним будинком у розмірі 12756,40 грн.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її складення.
Ухвала складена та підписана 18 березня 2026 року.
Суддя