79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
10.03.2026 Справа № 914/3018/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Пролог сервіс, м. Київ,
до відповідача 1: Приватного підприємства Компанія Олтекс, м. Львів,
до відповідача 2: ОСОБА_1 , м. Самбір Львівська обл.,
про солідарне стягнення 1300249, 27 грн.
Суддя Б Яворський,
при секретарі О. Муравець.
Представники cторін:
від позивача: Л. Наїдко,
від відповідача 1: не з?явився,
від відповідача 2: не з?явився.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку https://vkz.court.gov.ua
СУТЬ СПОРУ. Товариство з обмеженою відповідальністю «Пролог сервіс» звернулось до Господарського суду Львівської області із позовом до Приватного підприємства «Компанія Олтекс» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 1300249,27 грн. за договором підряду №20240325 від 25.03.2024 та договору поруки від 11.06.2024. Позивач зазначає, що набув права вимоги за договором відступлення права вимоги №1 від 28.11.2024. Зазначається, що орієнтовний розрахунок судових витрат у даній справі, які очікує понести позивач у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції становить 40000,00 грн., докази будуть подані у порядку ч.8 ст.129 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.10.2025 (суддя П.Манюк) позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження; суд встановив строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав. Рух справи у підготовчому провадженні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань. Ухвалою від 24.11.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу № 914/3018/25 до судового розгляду по суті на 22.12.2025.
18.12.2025 у зв'язку із Указом Президента України від 13.12.2025 №944/2025 за яким ОСОБА_2 призначено на посаду судді Західного апеляційного господарського суду та Рішення зборів суддів Господарського суду Львівської області від 16.12.2025 №8, на підставі розпорядження керівника апарату суду №326 від 18.12.2025 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №914/3018/25, внаслідок якого визначено суддю Б. Яворського для розгляду даної справи.
Ухвалою від 22.12.2025 справу №914/3018/25 прийнято до розгляду новим складом суду, підготовче засідання призначено на 26.01.2026.
Ухвала про відкриття провадження у справі та прийняття справи до розгляду та наступні ухвали суду були надіслані позивачу засобами електронного зв'язку, а відповідачам за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та поверталися на адресу суду за закінченням терміну зберігання, докази про що долучено до матеріалів справи. Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення відповідача та на нього як на особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов'язаної із здійсненням ним такої діяльності. Отже, негативні наслідки неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19). Відтак, в розумінні ст.242 ГПК України відповідачі повідомлені про дату, час та місце розгляду справи належним чином.
Суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі. За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18.).
Ухвалою від 26.01.2026 суд постановив закрити підготовче провадження та призначив справу № 914/3018/25 до судового розгляду по суті на 10.02.2025. Подальший рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.
09.03.2026 позивач подав додаткові пояснення у справі.
Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.
Відповідачі у підготовчі та судові засідання не з'являлися, хоча належним чином повідомлялися про усі засідання у даній справі.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що підрядник (відповідач 1) на виконання умов договору підряду отримав передоплату та сировину для виготовлення виробів, однак не дотримався умов договору, не виконав робіт у кількості, обумовленій договором, та не повернув частину передоплати та залишок сировини. За неналежне виконання договірних зобов'язань нараховано пеню та штраф. У даних правовідносинах відповідач 2 виступив у ролі поручителя за договором поруки від 11.06.2024, відповідно до якого останній зобов'язався відповідати за належне та своєчасне виконання ПП «Компанія Олтекс» зобов'язань за договором підряду № 20240325 від 25.03.2024. Позивач набув права вимоги за договором про відступлення права вимоги, тому і звернувся з позовом до суду.
Аргументи відповідачів.
Відповідачі правом на подання відзиву не скористалися, з заявами та клопотаннями на адресу суду не зверталися.
Згідно пункту 1 ч.3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідачів було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі та подальші засідання суду, однак вони жодного разу не з'являлися до суду, щодо позову не висловили свою позицію, тому суд розглянув справу за їх відсутності.
У судовому засіданні 10.03.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 25 березня 2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙДІНГ ГРУП» (замовник) та Приватним підприємством «Компанія Олтекс» (підрядник) укладено договір підряду №20240325 з додатком №1, відповідно до умов якого підрядник на підставі замовлення замовника, зобов'язується виконати роботи, зазначені у п.1.2 договору, та передати результат виконаних робіт замовнику, а замовник, у свою чергу, зобов'язується надати підряднику необхідну інформацію та матеріал, прийняти результат виконаних робіт та оплатити їх вартість.
До позовної заяви долучено копії договору підряду та додатку №1 до нього.
Згідно з п.п. 1.5 та 1.6 договору підряду, під результатом виконаних робіт сторони розуміють готовий пошитий виріб, з урахуванням усіх побажань та рекомендацій замовника та умов договору. Під виробом сторони розуміють панами літні польові тип 4 клас 7, які мають відповідати усім вимогам технічної специфікації ТС МОУ ТС А01Х3.00893-491:2023 (01).
За умовами п.2.3 договору замовник зобов'язується передати підряднику наступні матеріали:
- до 27.03.2024 (включно) - тканина змішана (65% котону, 35% поліестеру) 1100 пм, флізелін 50г/м 3200 пм, шнур Ф4 - 6600 м, нитки 28S/2 - 200 шт., фіксатор 2Д - 10000 шт.;
- до 02.04.2024 (включно) - тканина змішана (65% котону, 35% поліестеру) 2200 пм;
- до 08.04.2024 (включно) - матеріали для пакування готових виробів.
Факт приймання - передачі результатів робіт підтверджується підписаними сторонами актами приймання - передачі виконаних робіт (п.3.8 договору).
У пункті 1 додатку № 1 до договору підряду зазначено: сторони зафіксували обсяг робіт, вартість винагороди, строк виконання робіт та інші обов'язкові до виконання умови: а саме: пошив виробів - панам літніх польових тип 4 клас 7, у кількості 10 000 шт. на загальну вартість 880 000,00 грн з ПДВ.
Пунктом 3 додатку № 1 до договору підряду, встановлено, що роботи повинні бути виконані, а результати робіт передані підрядником замовнику до 22.04.2024 (включно).
Відповідно до п.6.2 договору підряду, замовник зобов'язується здійснити оплату за виконання робіт на підставі виставленого рахунку на оплату у наступному порядку:
- передоплату у розмірі 35% від загальної вартості робіт, що визначена у відповідному додатку до договору замовник перераховує на поточний рахунок підрядника до 26.03.2024 (включно);
- залишок у розмірі 75% від загальної вартості робіт, визначеної у додатку, замовник перераховує підряднику протягом 7 (семи) банківських днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.
У разі порушення підрядником строку/або обсягів передачі результатів робіт - виробів, обумовлених у договорі/або додатках до договору, підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,5% від загальної вартості робіт, визначеної у відповідному додатку за кожен день прострочення, а у разі порушення строків/або обсягу передачі виробів більш ніж на 30 календарних днів, підрядник додатково зобов'язується сплатити на користь замовника штраф в розмірі 30% від загальної вартості робіт, зазначеної у відповідному додатку (п.7.3 договору).
Позивач зазначає, що на виконання п. 6.2 договору підряду замовник сплатив підряднику передоплату у розмірі 458000,00 грн (в т.ч. ПДВ 20% - 76333,33 грн) (платіжна інструкція №494 від 25.03.2024 та платіжна інструкція №506 від 03.04.2024), а також передав підряднику сировину, зазначену в п. 2.3 договору.
Також у позовній заяві зазначається, що Приватне підприємство «Компанія Олтекс» здійснило поставку виробів замовнику у наступних кількостях: товар в кількості 1979 шт. на суму 174 152,00 грн. з ПДВ (з терміном постачання до 22.04.2024, був фактично поставлений 26.05.2024); товар в кількості 775 штук на суму 68 200,00 грн. з ПДВ (з терміном постачання до 22.04.2024, був фактично поставлений 06.06.2024); товар в кількості 1780 штук на суму 156 640,00 грн. з ПДВ (з терміном постачання до 22.04.2024, був фактично поставлений 15.06.2024).
За словами позивача відповідач-1 фактично поставив вироби із простроченням строку поставки у кількості 4535 шт. на суму 398 992,00 грн. і залишок передоплати складає 59008,00 грн. Вироби у кількості 5465 штук не поставлено, тому позивач звернувся до відповідача-1 з претензією №1 про порушення умов договору підряду (вих.№393 від 27.06.2024) з вимогою здійснити поставку решти недопоставлених виробів у кількості 5465 штук упродовж 7 (семи) днів з моменту отримання даної претензії або повернути надану сировину, зазначену у п. 2.3 договору, та застеріг, що у разі невиконання вимог даної претензії замовником будуть нараховані штрафні санкції, передбачені договором, та ініціюватиметься дострокове припинення договору.
Позивач стверджує, що 24.07.2024 на виконання вимог претензії №1 підрядником було повернуто сировину для виготовлення у кількості 2897 штук виробів і станом на день звернення із позовною заявою сировина на виготовлення виробів у кількості 2568 штук вартістю 158 841,27 грн. не повернута.
25.10.2024 зв'язку із порушенням ПП «Компанія Олтекс» умов договору та невиконання вимог претензії ТОВ «АГРОТРЕЙДІНГ ГРУП» було направлено на адресу відповідача-1 повідомлення №398 про дострокове розірвання договору підряду №20240325 від 25.03.2024 з 28.10.2024, у відповідності до пункту 10.4 договору, з вимогою: 1) повернення суми передплати за непоставлені вироби у розмірі 59008,00 грн.; 2) повернення сировини (матеріалів), що була надана на виконання робіт за договором у розмірі 158 841,27 грн., 3) сплати штрафних санкцій за порушення строку передачі виробів у розмірі 1 082 400,00 грн.; 4) сплати штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних у розмірі 76 333,33 грн., протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати отримання даного повідомлення.
11 червня 2024 року ТОВ «АГРОТРЕЙДІНГ ГРУП» та фізичною особою ОСОБА_1 (відповідач-2/поручитель) укладено договір поруки, підписаний за допомогою кваліфікованого електронного підпису, відповідно до умов якого ТОВ «АВТОТРЕЙДІНГ ГРУП» є кредитором, ОСОБА_1 є поручителем, а ПП «Компанія Олтекс» - боржником.
Пунктом 1.1 договору поруки визначено, що поручитель поручається перед кредитором та зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником своїх зобов'язань перед кредитором за основним договором в повному обсязі таких зобов'язань.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Сторони домовились, що зобов'язання поручителя перед кредитором є безумовними та для їх виконання дотримання ніяких інших умов, крім передбачених цим договором поруки, основним договором не потребується.
Відповідно до пункту 1.2 договору поруки поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, в такому ж порядку та в тих же строках, що і боржник.
28 листопада 2024 року ТОВ «АГРОТРЕЙДІНГ ГРУП», ТОВ «ПРОЛОГ СЕРВІС» та ОСОБА_1 укладено договір про відступлення права вимоги № 1 (далі - договір відступлення), відповідно до якого:
- ТОВ «АГРОТРЕЙДІНГ ГРУП» (первісний кредитор) відступає належне йому право вимоги до ПП «Компанія Олтекс» (боржник), яка виникла на підставі укладених договорів визначених у п.1.1.1 цього договору, а ТОВ «ПРОЛОГ СЕРВІС» (новий кредитор) приймає право вимоги, що належне первісному кредитору за основним договором (п. 1.1 договору відступлення);
- ТОВ «АГРОТРЕЙДІНГ ГРУП» (первісний кредитор) відступає на користь ТОВ «ПРОЛОГ СЕРВІС» (новий кредитор) право вимоги за наступними укладеними договорами: договір підряду №20240325 від 25.03.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙДІНГ ГРУП» та Приватним підприємством «Компанія «Олтекс» у розмірі 1376582,60 грн; договір підряду №20240503 від 03.05.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙДІНГ ГРУП» та Приватним підприємством «Компанія «Олтекс» у розмірі 61968,50 грн; договір підряду №240408 від 08.04.2024, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙДІНГ ГРУП» та Приватним підприємством «Компанія «Олтекс» у розмірі 501477,34 грн; договір поруки укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙДІНГ ГРУП» та ОСОБА_1 із застосуванням електронних підписів сторін.
Позивач стверджує, що ПП «Компанія «Олтекс», підписавши договір відступлення права вимоги №1 від 28.11.2024, визнало свою заборгованість за договором підряду № 20240325 від 25.03.2024 у сумі 1376582,60 грн, а також погодилося з переходом відповідного права вимоги до нового кредитора.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 24.11.2025 у справі № 914/2863/25 позовні вимоги про стягнення штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних у розмірі 76333,33 грн. за договором підряду № 20240325 від 25.03.2024 задоволено повністю, присуджено до стягнення з ПП «Компанія Олтекс» та ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПРОЛОГ СЕРВІС» 76333,33 грн штрафних санкцій за невиконання зобов'язань щодо реєстрації податкових накладних та 3028,00 грн судового збору.
ОЦІНКА СУДУ.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Загальні положення про підряд визначені параграфом 1 Глави 61 ЦК України.
Згідно з ч. 1, 2, 4 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що він набув право вимоги за договором про відступлення права вимоги, за яким йому (новому кредитору) перейшло право вимоги, яке існувало у первісного кредитора до боржника за договором підряду та поруки. При цьому, представник позивача під час розгляду справи наголошував, що визначальним у даному випадку є факт укладення договору відступлення права вимоги, за яким відповідач 1 визнав суму заборгованості, і досліджувати обставини виникнення заборгованості за договором підряду не потрібно, адже стягується заборгованість за договором про відступлення права вимоги.
Суд звертає увагу, що згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України). Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст.517 ЦК України).
Таким чином, договір про відступлення права вимоги не породжує зобов'язання і помилково вважати, що заборгованість виникла на підставі даного договору. Договір відступлення права вимоги лише змінює кредитора в існуючому зобов'язанні, а не створює нову заборгованність. За таким договором новий кредитор набуває право вимоги, що існувало на підставі первинного договору.
В інформаційній довідці про практику Верховного Суду у справах щодо відступлення права вимоги, факторингу, розмежування факторингу і відступлення права вимоги (цесії) зазначається, що відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Враховуючи зазначене, під час розгляду справи суд намагався встановити факт існування заборгованості за договором підряду, право вимоги якої набув позивач за договором цесії.
У підтвердження позиції про існування заборгованості за договором підряду позивач надав лише копію договору підряду з додатком №1, а також дві платіжні інструкції про сплату коштів. Будь-яких інших доказів, які б свідчили про можливе виконання/невиконання умов договору підряду у матеріалах справи немає.
Зокрема, позивач стверджував, що відповідачу була передана сировина (тканина) для пошиття і частина виробів начебто була пошита і передана замовнику (26.05.2024 - 1979 шт. на суму 174152,00 грн., 06.06.2024 - 775 шт. на 68200,00 грн., 15.06.2024 - 1780 шт. на суму 156640,00 грн.) разом із частково використаною для цього тканиною (для пошиття 2897 шт.), однак решта сировини (для виробів у кількості 2568 шт. на суму 158841,27 грн.) залишалася у підрядника.
Під час дослідження даних обставин суд пропонував позивачу надати докази, які б підтверджували зазначені вище обставини, та з'ясовував у представника позивача, яким чином суду перевірити чи вони відповідають дійсності, а також встановити як факт належного виконання замовником своїх зобов'язань (у п.2.3 копії договору встановлені строки та об'єми передачі замовником тканини підряднику), так і момент можливого порушення зобов'язання підрядником, і, відповідно, правильність нарахування штрафних санкції. Крім того, суд звертав увагу, що договором підряду, копію якого позивач подав із позовом, передбачено складання актів про передачу матеріалів та отримання виготовленої продукції, однак у матеріалах справи такі акти відсутні.
У судовому засіданні представник позивача повідомив, що інших доказів немає, сторонами договору не підписувалися будь-які акти передачі тканини, готових виробів, повернення тканини тощо і пояснив, що свідченням виникнення боргу є договір відступлення права вимоги.
Як уже відзначалося вище, договір про відступлення права вимоги не породжує зобов'язання, а тому не може доводити факт наявності заборгованості за договором підряду.
Крім того, сам договір лише свідчить про намір виконання дій (операцій) у майбутньому, а не їх фактичне виконання (постанова ВС від 12.08.2025 по справі №320/2796/21).
Також під час дослідження доказів суд звернув увагу на копії договору підряду та додатку №1 до нього.
Зокрема, огляд тієї частини документів, де містяться реквізити сторін, підпис та печатка (а.с. 23, 24) дозволив висловити припущення щодо абсолютного (дзеркального) збігу підписів на двох документах (нахил, зв'язність, розгін, розмір, форма та ін.), їх ідентичного розміщення щодо тексту і печатки, а також абсолютного (дзеркального) збігу місця печатки щодо тексту на таких документах. При накладенні відображень підписів та відбитків печаток на договорі та додатку візуально спостерігається їх повний сумісний збіг за контурами, розмірами та розташуванням штрихів.
Така ідентичність ставить під сумнів можливість виконання підписів від руки та проставлення відбитків печатки в реальному часі, оскільки природна варіативність рухів людини унеможливлюють створення двох однакових об?єктів, де абсолютно співпадають підписи і їх розміщення щодо тексту документів та печаток. Вказане може свідчити про використання методу копіювання-перенесення реквізитів з одного документа на інший за допомогою засобів комп?ютерної техніки (наприклад, сканування та подальший друк).
Враховуючи зазначене, суд відкладав судове засідання та пропонував позивачу надати суду для огляду оригінали договору підряду та додатку №1 до нього, звертаючи увагу на положення ст. 91 ГПК України, а також на те, що у позовній заяві позивач підтверджував, що оригінали письмових доказів, доданих до цієї позовної заяви станом на момент її підписання у нього наявні.
У судове засідання 10.03.2026 позивач оригінали договору та додатку до нього не надав. Натомість подав письмові пояснення, у яких зазначив, що під час обшуку, який проводився працівниками ГСУ СБУ, зазначені документи були вилучені, на підтвердження чого подав копію протоколу обшуку від 11.02.2025.
З цього приводу суд відзначає, що у переліку вилучених згідно протоколу обшуку документів чітко не вказано договору підряду №20240325 від 25.03.2024 та додатку №1. Крім того, якщо оригінали цих документів були вилучені 11.02.2025, то як представник позивача засвідчив відповідність копії оригіналу і у позовній заяві від 26.09.2025 вказав, що оригінали наявні у позивача?
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Стаття 91 ГПК України визначає, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Верховний Суд у постанові від 01.07.2025 по справі №922/2635/24 наголошує, що вимога господарського суду про надання оригіналів документів насамперед викликана необхідністю встановлення достовірності документа, що подається в копії. Так, якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала. Близький за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.06.2022 у справі №911/5186/14.
У даному випадку наявна у матеріалах справи копія договору підряду та додатку №1 до нього викликає обґрунтований сумнів і на вимогу суду позивач не надав оригінали даних документів. Тому суд не бере їх (копії) до уваги.
Як наслідок, за відсутності самого оригіналу договору підряду, додатку до нього, а також актів, які б свідчили про передачу матеріалів (тканини) для виконання робіт, актів виконаних робіт та повернення частини невикористаних матеріалів, суд вважає, що позивач не довів факту існування договірних відносин між Товариством з обмеженою відповідальністю «АГРОТРЕЙДІНГ ГРУП» (замовник) та Приватним підприємством «Компанія Олтекс» (підрядник) щодо виконання робіт по пошиву виробів із матеріалу замовника на підставі договору підряду №20240325 від 25.03.2024.
Саме лише покликання позивача на те, що відповідач визнав заборгованість, підписавши договір про відступлення права вимоги, та наявність судового рішення про стягнення штрафних санкцій за не реєстрацію податкових накладних не доводять, що договір був укладений, роботи проводилися і частково були виконані, та не встановлюють обставин, які є необхідними для стягнення заборгованості за договором підряду.
Оскільки суд у даному випадку не може перевірити факт укладення договору, його умови, чи передавався замовником матеріал підряднику, в якій кількості і коли, факт часткового пошиття підрядником виробів, їх кількість і дату передачі замовнику, а також дату і кількість повернення матеріалу (тканини), підстави для задоволення позову відсутні.
Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 19.03.2026.
Суддя Яворський Б.І.