Роздільнянський районний суд Одеської області
Справа № 511/2733/25
Номер провадження: 2-о/511/26/26
16 березня 2026 року Роздільнянський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді- Гринчак С. І.,
присяжних- Штувбейного Д.А., Резніка В.С.,
секретаря судового засідання- Дьяків В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Роздільна Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство Оборони України, Біляївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою,
встановив:
Короткий зміст заяви.
У серпні 2025року представник заявника-адвокат Ялова Ю.О., яка діяла на підставі ордера серії АЕ № 1415503 від 15.08.2025 року, звернулася до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою.
В подальшому, 30.09.2025 року представник заявника- адвокат Ялова Ю.О., яка діяла на підставі ордера серії АЕ № 1415503 від 15.08.2025 року уточнила вимоги та надала уточнену заяву, в якій просила:
-оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця м. Роздільна, Роздільнянського району, Одеської області, Україна, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , військовослужбовця Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_1 ) померлим, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Мазанівка, Донецької області під час захисту Батьківщини, виконуючи бойове завдання та забезпечуючи здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення;
- датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_2 , громадянина України, уродженця м. Роздільна, Роздільнянського району, Одеської області, Україна, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцем смерті населений пункт село Мазанівка, Краматорського району, Донецької області, Україна;
- причиною смерті - громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Роздільна, Роздільнянського району, Одеської області, Україна, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , вважати пов'язаною із захистом Батьківщини.
Вимоги мотивовані тим, що вона є матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зник безвісти 18.08.2022 року р районі населеного пункту села Мазанівка, Краматорського району, Донецької області. Син заявниці, солдат ОСОБА_2 , як військовослужбовець під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Мазанівка, Донецької області потрапив під обстріл противника, відхід до безпечних позицій не здійснив, на точку збору не вийшов, подальші його пошуки ніяких результатів не дали. Від ОСОБА_2 немає жодних відомостей про його місце перебування, немає спілкування з ним, відтак є обґрунтовані підстави, що дають можливість припускати, що він загинув, що, у свою чергу, є підставою для оголошення його померлим.
Підставою для звернення до суду із даною заявою є та обставина, що судове рішення про оголошення ОСОБА_2 загиблим (померлим) необхідно заявнику для отримання свідоцтва про смерть, можливості вступу у спадщину що відкриється після його смерті, оформлення соціальних гарантій, передбачених сім'ям загиблих військовослужбовців та отримання відповідної грошової компенсації, яка виплачується родинам загиблих військовослужбовців від Міністерства оборони України, передбаченої Постановою КМУ від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану». Отже, від встановлення факту загибелі військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії РФ проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявника як члена сім'ї загиблого військовослужбовця, тобто має індивідуальний характер.
У ході розгляду справи проведено наступні процесуальні дії.
Ухвалою судді Роздільнянського районного суду Одеської області від 05.09.2025 року відкрито провадження по справі в порядку окремого провадження по справі. ( а.с.42)
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 09.10.2025 року у розгляді даної справи залучено в якості заінтересованої особи - Біляївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Одеському району Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). ( а.с.80)
12.11.2025 року через систему «Електронний суд» від представника заінтересованої особи - Міністерства Оборони України - Доброва Юрія Івановича надійшли заперечення на заяву, в яких просили відмовити у задоволенні заявлених вимог. Крім того в своїх запереченнях представник МОУ просить суд залучити до участі у справі в якості заінтересованої особи військову частину НОМЕР_1 . ( а.с.90-94)
21.11.2025 року через систему «Електронний суд» від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Ялової Ю.О. надійшли заперечення (на відповідь на відзив). В своїх запереченнях представник заявника просила відмовити у задоволенні клопотання щодо залучення до участі у справі в якості заінтересованої особи військової частини та заяву ( новій редакції) ОСОБА_1 про оголошення фізичною особи померлою задовольнити в повному обсязі. ( а.с. 104-106)
Ухвалою Роздільнянського районного суду Одеської області від 13.01.2026 року залучено в якості заінтересованої особи - військову частину НОМЕР_1 (код НОМЕР_3 ). ( а.с.119-120)
Заяви (клопотання) учасників справи.
Заявник ОСОБА_1 та її представник -адвокат Ялова Ю.О., яка діяла на підставі ордера серії АЕ № 1415503 від 15.08.2025 року, в судове засідання не з'явились, надавши заяву в якій уточнюючи вимоги підтримають в повному обсязі та наполягають на їх задоволенні з підстав викладених у заяві та наявних в матеріалах справи доказів, та просили справу розглядати у їх відсутність. ( а.с.88)
Представник заінтересованої особи -Міністерство оборони України, в судове засідання не прибув, надав заяву в якій просив проводити судове засідавння без представника Міністерстівв оборони України, та врахувати раніше наданні письмові пояснення ( заперечення) на заяву ОСОБА_1 та відмовити у її задоволені. ( а.с.140)
Представник заінтересованої особи - військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про час дату та місце проведення судового розгляду, про що в справі є відповідні докази, надав заяву, в якій не заперечував проти задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог та просив справу розглядати без участі представника військової частини. ( а.с.127)
Представник заінтересованої особи - Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій зазначив, що заінтересованою особою залучено Біляївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, так як, с. Одрадове відноситься до адміністративно-територіального устрію до Дачненської територіальної громади Одеського району Одеської області. ( а.с. 139)
Представник заінтересованої особи - Біляївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив справу розглядати без участі представника відділу, відповідно до чинного законодавства, з урахуванням уточнюючих даних заяви. ( а.с.87)
Представник заінтересованої особи- ІНФОРМАЦІЯ_1 , в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про час дату та місце проведення судового розгляду, про що в справі є відповідні докази , заяв або клопотань, письмових пояснень не подавали.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до висновків Верховного Суду по справі №361/8331/18 - якщо учасники процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті, оскільки основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом по справі встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Роздільнянського районного управління юстиції в Одеській області від 05 березня 2003 року на підставі актового запису № 14. ( а.с.9).
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 виданого Дачненською сільською радою Одеського району Одеської області від 22 лютого 2024 року на підставі актового запису № 38. ( а.с.108)
24 лютого 2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України за Указом Президента України оголошено та проводиться загальна мобілізація. Ця обставина є загальновідомим фактом.
ОСОБА_2 28.07.2022 року уклав з Міністерством оборони України в особі командира військової частини НОМЕР_1 контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 №34-РС від 28.07.2022, солдата ОСОБА_2 зараховано до лав Збройних Сил України.
Згідно наказу №191 від 28.07.2022 року солдата ОСОБА_2 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від “28» липня 2022 року №34-рс на посаду оператора відділення радіоперехоплення загону радіо - і радіотехнічної розвідки, який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_5 з “28» липня 2022 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення і вважати таким, що з “28»липня 2022 року справи і посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою з тарифним розрядом 4 посадовий оклад 2730 грн. шпк “солдат». Вислуга років у Збройних Силах становить: календарна 00 років 00 місяців 00 днів (а.с.22).
Відповідно до Указів Президента України №64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який було неодноразово продовжено та продовжує діяти до теперішнього часу.
Тобто, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 28.07.2022 року проходив військову службу в особливий період, у зв'язку із веденням в Україні воєнного стану.
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 №200 від 05.08.2022 солдата ОСОБА_2 , оператора відділення радіоперехоплення загону радіо - і радіотехнічної розвідки вважати таким, що вибув у відрядження до військової частини НОМЕР_6 з “05» серпня 2022 року для виконання бойових завдань. Підстава: бойове розпорядження оперативного угруповання військ “ ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 29.07.2022 №2181, посвідчення про відрядження від 05.08.2022 №434, 435,436, 437, 438, 439, 440, 441,442, 443 (а.с.22).
Відповідно до сповіщення сім'ї №4 від 21.06.2023 виданого ІНФОРМАЦІЯ_8 за вих. №2/1174, оператор відділення радіоперехоплення загону радіо-і радіотехнічної розвідки ВЧ НОМЕР_1 , залишаючись вірним військовій присязі, виявивши стійкість і мужність у бою за Україну її свободу і незалежність зник безвісті 18.08.2022 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Мазанівка, Донецької області (а.с.15).
Інформація щодо теперішнього місця знаходження ОСОБА_2 невідома, зв'язок з ним відсутній, за місцем проживання він не з'явився.
Згідно із Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.09.2022 року, у ВП № 4 Краматорського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області перебуває кримінальне провадження № 12022163250000224, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Згідно даних ЄРДР 13.09.2022 року до поліції звернулася ОСОБА_1 із заявою про те, що її син військовослужбовець ЗСУ (ВЧ НОМЕР_1 ) - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 з 14.08.2022 року не виходить на зв'язок (а.с.13).
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 «Про результати проведення службового розслідування» № 83 від 10.11.2022, в ході проведення службового розслідування встановлено, що в період з 26.08.2022 по 09.11.2022 начальником інформаційно-аналітичної групи капітаном ОСОБА_4 , було проведено службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли 18.08.2022 року зникненню безвісти інженера - оператора відділення аналізу радіовипромінювань загону оперативно - технічного аналізу військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 , та оператора відділення радіоперехоплення загону радіо і радіотехнічної розвідки військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання. В ході проведення службового розслідування встановлено, що лейтенант ОСОБА_5 та солдат ОСОБА_2 зникли безвісти під час виконання обов'язків військової служби. Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу». У відповідності до ст. 1 Закону України “Про оборону України» вони зникли в умовах дії воєнного стану. Інженера-оператора відділення аналізу радіовипромінювань загону оперативно-технічного аналізу військової частини НОМЕР_1 лейтенанта ОСОБА_5 та оператора відділення радіоперехоплення загону радіо-і радіотехнічної розвідки військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 вважати безвісти зниклими з 18.08.2022 під час здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації (а.с.25).
Згідно Акту службового розслідування ВЧ НОМЕР_1 від 09.11.2022 року вбачається, що відповідно до рапорту інженера - оператора відділення аналізу радіовипромінювань загону оперативно-технічного аналізу капітана ОСОБА_6 вх. № 2661 від 26.08.2022р стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_9 під час виконання бойового завдання інженер-оператор відділення аналізу радіовипромінювань загону оперативно-технічного аналізу лейтенант ОСОБА_5 , та оператор відділення радіоперехоплення загону радіо і радіотехнічної розвідки солдат ОСОБА_2 близько 19.00 у складі групи потрапили під обстріл противника в районі населеного пункту Мазанівка Донецької обл. та були змушені відходити до безпечних позицій. Знаходячись на безпечних позиціях члени групи виявили відсутність лейтенанта ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_2 .
Обставини та факти, що були встановлені під час проведення службового розслідування.
Відповідно до розпорядження Командувача оперативного угрупування військ “ ІНФОРМАЦІЯ_7 » від 09.08.2022 №2373 Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 206 від 11.08.2022р було відряджено до військової частини НОМЕР_7 до окремого розпорядження для виконання бойових завдань особовий склад серед якого були: лейтенант ОСОБА_5 інженер-оператор відділення аналізу радіовипромінювань загону оперативно-технічного аналізу солдат ОСОБА_2 оператор відділення радіоперехоплення загону радіо- і радіотехнічної розвідки. Відповідно до рапорту старшого відрядженої групи інженера-оператора відділення аналізу радіовипромінювань загону оперативного аналізу капітана ОСОБА_6 вх.№2661 .08.2022, пояснень капітана ОСОБА_6 , солдата ОСОБА_7 , солдата ОСОБА_8 солдата ОСОБА_9 , доповіді командира військової частини НОМЕР_7 від 18.08.2022 (по факту зникнення безвісти під час виконання бойових завдань), витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_7 інв№256т/окп сторінка 11 за 25.08.2022, витягу із наказу Командира військової частини НОМЕР_7 №217 від 18.08.2022 стало відомо, що приблизно о 16.00 18.08.2022 дві розвідувальні групи вирушили для виконання завдання з дорозвідки місцевості у район “Плоське» поблизу населеного пункту Довгеньке Харківської обл. і населеного пункту Мазанівка Донецької обл.
Група в складі лейтенанта ОСОБА_5 (старший групи), солдата ОСОБА_7 , солдата ОСОБА_2 та солдата ОСОБА_8 близько 19 години просуваючись лісом потрапили у засідку противника, який почав обстрілювати групу зі стрілецької зброї. Зав'язався бій. Відхід групи в напрямку яким група заходила був перекритий вогнем противника. Лейтенантом ОСОБА_5 було прийняте рішення здійснити відхід групи до позиції 95 бригади “Великий дуб». Під час переміщення на другу Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.08.2025 року 5 позицію солдат ОСОБА_7 отримав поранення ягодиці, а солдат ОСОБА_8 поранення руки. Між 19.00 та 19.30 командир групи лейтенант ОСОБА_5 наказав солдату ОСОБА_7 та солдату ОСОБА_8 самостійно відійти на позиції “Великий дуб» для надання їм до медичної допомоги, а він з солдатом ОСОБА_2 залишились у лісі прикривати відхід поранених. Після надання до медичної допомоги солдати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були евакуйовані у місто Барвінково в лікарню і до теперішнього часу з лейтенантом ОСОБА_5 та солдатом ОСОБА_2 на зв'язок не виходили та про їх місцезнаходження даних не мають.
З пояснень військовослужбовця ОСОБА_9 який виконував бойове завдання в складі другої групи та пояснень капітана ОСОБА_6 стало відомо, що друга група висунулась на допомогу для прикриття відходу першої групи. Перша група вийшла на позиції “Великий дуб» без лейтенанта Закалюжного та солдата ОСОБА_10 . Після евакуації поранених частина другої групи повернулись до лісосмуги та проводили розшук зниклих. Вони чекали виходу лейтенанта ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_2 до 9.00 19.08.2022 року, але вони на точку збору так і не вийшли. Пошуки їх ніяких результатів не дали. На теперішній немає інших даних про зникнення та місцезнаходження лейтенанта ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_2 .
Місце знаходження лейтенанта ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_2 невідомо з 18.08.2022, вони зникли під час дії воєнного стану, під час виконання ними обов'язків військової служби, пов'язаних з захистом територіальної цілісності та незалежності України під час відсічі агресії російських окупаційних військ та не пов'язане з вчиненням ними кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння. Відповідно до “Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України», затвердженої наказом Міністерства оборони України № 333 від 26.05.2014 Лейтенанта ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_2 слід обліковувати як безвісти зниклих (а.с.26-28).
Згідно відповіді Об'єднаного центру з координації пошуку та звільнення військовополонених, незаконно позбавлених волі осіб внаслідок агресії проти України при Службі безпеки України на адвокатський запит щодо військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , повідомив, що в Об'єднаному центрі наявна інформація про факт зникнення військовослужбовця ОСОБА_2 . Під час взаємодії з органами, які уповноважені на розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, міжнародними організаціями відомості про місцезнаходження ОСОБА_2 , перебування його у полоні держави-агресора тощо Об'єднаним центром не отримувались (а.с.19).
З відповіді наданої Державним підприємством «Український Національний Центр Розбудови Миру», яке виконує функції Національного інформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12.08.2025 року вбачається, що за наявною у НІБ розпорядженні інформацією відомості про ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внесені до реєстру НІБ, однак відомості про перебування запитуваної особи в полоні відсутні. Також зазначено, що станом на дату звернення, інформація від держави-агресора через Центральне агентство з розшуку Міжнародного Комітету Червоного Хреста про ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до НІБ не надходила (а.с.20).
Відповідно до Виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора підтвердження про перебування у полоні ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відсутнє. ( а.с.21)
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (місце народження: Україна, Одеська обл., Роздільнянський район, Роздільна) внесений до єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, що підтверджується Витягом з єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, який сформований Міністерством внутрішніх справ № 20250711-2307 від 11.07.2025 р. Дата набуття статусу особи, зниклої безвісті за особливих обставин: 16.05.2024 р. (а.с.23)
Дані спірні правовідносини регулюються наступними нормами права.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь- якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (абзац перший частини першої статті 317 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23) вказано, що загальні вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення передбачені статтею 318 ЦПК України, згідно з якою у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Статтею 317 ЦПК України з урахуванням змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях», передбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України та встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Статтею 315 ЦПК України визначено перелік фактів, що мають юридичне значення, які можуть бути встановлені судом. При цьому, зазначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.
Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов'язана.
Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.
При цьому слід враховувати, що приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом, як таким.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).
За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):
- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
- бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);
- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;
- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.
Частина друга статті 46 ЦК України передбачає спеціальне правило для осіб, які пропали безвісти у зв'язку з воєнними діями чи збройним конфліктом. Такі особи можуть бути оголошені померлими після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій.
Проте законодавець додав гнучкості у вирішенні таких питань, встановивши в другому реченні частини другої статті 46 ЦК України, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Для з'ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права.
Телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норм права зосереджується на цілі та призначенні законодавчого припису, враховуючи права й законні інтереси суб'єктів і суспільні інтереси.
Мета досліджуваної правової норми полягає у забезпеченні балансу між правовою визначеністю та захистом прав зниклої особи. З одного боку, законодавець хоче запобігти поспішному оголошенню особи померлою, оскільки це може спричинити значні правові наслідки, як-от відкриття спадщини. З іншого - потреба у відновленні правової визначеності стає особливо актуальною у випадках зникнення в умовах активних бойових дій, коли значно зростає ризик загибелі.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 755/11021/22 встановила, що шестимісячний строк має відраховуватися не від дня скасування воєнного стану чи завершення воєнних дій на всій території України, а від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи.
У своєму рішенні Суд підкреслив, що законодавець у частині другій статті 46 ЦК України використовує терміни “воєнні дії» та “збройний конфлікт», а не “воєнний стан», тому прив'язка до введення, припинення або скасування воєнного стану в Україні для обчислення строків є неправильною.
Для визначення територіальних та часових характеристик воєнних дій Велика Палата ВС посилається на Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Цей нормативний акт містить інформацію про:
- території можливих бойових дій;
- території активних бойових дій;
-території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси;
- тимчасово окуповані росією території України.
Важливо, що цей документ також містить дані про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території, що допомагає суду визначити початок перебігу шестимісячного строку для оголошення особи померлою.
Особливість справ про оголошення фізичної особи померлою полягає в тому, що висновок суду ґрунтується на юридичному припущенні про смерть особи, оскільки прямих доказів смерті зазвичай немає.
Проте відсутність прямих доказів не означає, що заява може бути необґрунтованою. Заявник повинен надати суду переконливі непрямі докази, які в сукупності дозволять зробити вірогідне припущення про смерть особи.
До таких доказів можуть належати:
- довідки та акти військових частин про загибель або зникнення безвісти військовослужбовця;
- показання свідків, які були очевидцями обставин, за яких особа зникла безвісти;
- документи про проведення пошукових операцій;
- висновки експертиз (якщо вони проводилися);
- матеріали кримінального провадження (якщо таке було відкрито);
- документи про відмову органів РАЦС у реєстрації смерті;
- інші документи, що підтверджують обставини зникнення особи.
Воєнний стан створює специфічні умови для збору доказів. Часто складно отримати документальні підтвердження обставин зникнення особи через руйнування інфраструктури, переміщення військових частин або тимчасову окупацію територій.
У таких випадках особливої ваги набувають показання свідків, які були разом із зниклою особою, та документи, складені безпосередньо після події (рапорти, акти, повідомлення).
Верховний Суд у своїй практиці підтверджує, що в умовах війни суд повинен оцінювати докази з урахуванням особливих обставин та надавати належну оцінку навіть обмеженому колу доказів, якщо вони дозволяють зробити вірогідне припущення про смерть особи.
Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22 дійшла висновку: шестимісячний строк, зазначений у частині другій статті 46 ЦК України, має відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи, а не від дня закінчення воєнного стану чи воєнних дій на всій території України.
Крім того, у випадках, коли подія, що призвела до загибелі, відбулася не на території активних бойових дій, але є наслідком воєнних дій (наприклад, ракетний обстріл у тилу), шестимісячний строк може обчислюватися від дня настання такої події.
Як вже зазначалось, згідно Акту службового розслідування ВЧ НОМЕР_1 від 09.11.2022 року вбачається, що відповідно до рапорту інженера - оператора відділення аналізу радіовипромінювань загону оперативно-технічного аналізу капітана ОСОБА_6 вх. № 2661 від 26.08.2022р стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_9 під час виконання бойового завдання інженер-оператор відділення аналізу радіовипромінювань загону оперативно-технічного аналізу лейтенант ОСОБА_5 , та оператор відділення радіоперехоплення загону радіо і радіотехнічної розвідки солдат ОСОБА_2 близько 19.00 у складі групи потрапили під обстріл противника в районі населеного пункту Мазанівка Донецької області та були змушені відходити до безпечних позицій. Знаходячись на безпечних позиціях члени групи виявили відсутність лейтенанта ОСОБА_5 та солдата ОСОБА_2 .
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі-Перелік).
Цей нормативний акт містить інформацію про:
- території можливих бойових дій;
- території активних бойових дій;
-території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси;
-тимчасово окуповані росією території України.
Згідно з відомостями, які містяться у Переліку, територія де зник безвісті солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 оператор відділення радіоперехоплення загону радіо - і радіотехнічної розвідки військової частини НОМЕР_1 , в районі населеного пункту Мазанівка Святогірська міська громада Краматорського району Донецької області ( код НОМЕР_8 ) була і залишається на час розгляду справи територією активних бойових дій, які тривають.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11.12.2024 року у справі № 755/11021/22 наголошує на тому, що не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.
Відсутність достатніх достовірних доказів загибелі ОСОБА_2 (відсутність тіла, яке належним чином ідентифіковано, фотоматеріалів або відеозапису загибелі з можливістю чіткої констатації, відсутність задокументованих свідчень осіб, які стали свідками обставин події зникнення ОСОБА_2 безвісті (загибелі), не надає можливості встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв'язку з чим і виникла потреба у поданні заяви про оголошення особи померлою. Натомість тривання активних бойових дій на теорії ймовірної загибелі зниклого безвісті ОСОБА_2 унеможливлює початок відліку шестимісячного строку для оголошення особи померлою.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Таким чином, суд вважає, що на даний час у суду відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 , з урахуванням правових позицій Верховного Суду, які є обов'язковими при застосуванні норм права визначених ст.46 ЦК України та наявних у матеріалах справи доказах.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі. У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
На підставі викладеного та керуючись ст.19, 81, 247,259, 263- 265, 294,315-319, 352,354 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Роздільнянський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство Оборони України, Біляївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, військова частина НОМЕР_1 про оголошення фізичної особи померлою,- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у випадку оголошення вступної та резолютивної частини протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст виготовлений та підписаний суддею 19 березня 2026 року.
Суддя С. І. Гринчак
Присяжні: Д.А. Штувбейний
В.С. Резнік